ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  1/16313.04.09

За позовом                     Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи

                              ОСОБА_1

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Тек Сан»

Про                              стягнення 7052,14 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    не з’явився

від відповідача          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1 (далі –позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тек Сан»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 7052,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належно виконав умови договору № 005-08 від 07.04.2008 року.

Ухвалою суду від 24.02.2009 порушено провадження у справі № 1/163 та призначено розгляд на 23.03.2009.

20.03.2009 року позивач надіслав до відділу діловодства телеграму з проханням відкласти розгляд справи.

23.03.2009р. представники сторін у судове засідання не з’явились, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі  не виконали.

Суд задовольнив клопотання позивача та відклав розгляд справи на 13.04.2009р.

06.04.2009 р позивач надіслав до відділу діловодства документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі.

13.04.2009 року позивач в судове засідання не з’явився, суд оглянув документи, що були надіслані позивачем .

Відповідач в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі  не виконав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив

З довідки ЄДРПОУ відповідача, наданої представником позивача, слідує, що відповідач місце реєстрації не змінював.

Розглянувши подані документи та матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 005-08, згідно з якими відповідач зобов’язався своєчасно відвантажити позивачу товар згідно додатку №1 до договору, вартістю 193 740, 00 грн., а покупець зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість.

Згідно п.3.1 договору відповідач зобов’язався відвантажити товар на умовах само вивезення зі складу у м.Києві у строк до 30 робочих днів з дати оплати покупцем товару.

Позивач платіжним дорученням № 286 від 30.07.2008 року повністю оплати варість товару, перерахувавши на рахунок відповідача 193 740, 00 грн.

Проте відповідач порушивши умови договору поставив товар лише 11.11.2008р., чим прострочив виконання свого договірного зобов’язання на 52 робочі дні.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що відповідач за затримку відвантаження товару (п.3.1 договору) має сплатити позивачу неустойку з розрахунку подвійної обілкової ставки НБУ від вартості невідвантаженого у строк товару за кожний робочий день прострочення, але не більше 9%.

В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 7052,14 грн. пені за несвоєчасне виконання договірного зобов’язання та прострочення терміну поставки товару, також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову відповідач виконав свої договірне зобов’язання з простроченням строку поставки товару

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Згідно п.1 ст.712 ЦК України за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Доказів того, що відповідачем здійснено оплату за поставлений товар згідно договору, суду не надано.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 161 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне  виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні договірного зобов’язання доведена матеріалами справи.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -  

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тек Сан»(02081, м.Київ, вул. Здолбунівська 7-Д, код ЄДРПОУ 33541687) на користь Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної ОСОБА_1 (39800, АДРЕСА_1, ІІН НОМЕР_1) 7052(сім тисяч п’ятдесят дві)грн. 14коп. –пені; 102 (сто дві) грн. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                         В.І.Мельник

(Рішення виготовлено та підписано 17.04.09р.)