РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом                     Державного підприємства «Донецька залізниця»

До                               Приватного підприємства «ВТБ Лізинг України»

Про                              стягнення 525,60грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    не з’явився

від відповідача          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Донецька залізниця» (далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «ВТБ Лізинг України»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 525,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належно виконував умови договору фінансового лізингу № Д/Ш-071867/НЮ від 25.09.2007р.

Ухвалою суду від 08.01.09 порушено провадження у справі № 1/36 та призначено розгляд на 20.02.09.

18.02.2009р. до відділу діловодства позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю з’явитись в судове засідання.

20.02.2009р. в судовому засіданні представник відповідача проти відкладення розгляду справи не заперечував.

Суд задовольнив клопотання позивача, та відклав розгляд справи на 10.04.2009 року.

06.04.2009 року до відділу діловодства позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

10.04.2009 року представники сторін в судове засідання не з’явились.

Суд відмовив у задоволенні клопотання позивача, оскільки дане клопотання повторне, та враховуючи те, що строки розгляду спору вже закінчились, відповідно до ст.69 ГПК України.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Донецькою залізницею (далі –позивач) та Приватним підприємством «ВТБ Лізинг України»(далі –відповідач) було укладено договір № Д/Ш-071867/НЮ від 25.09.2007р. (надалі договір).

Згідно п.2.2 договору кількість, виробник товару, модель та термін передачі предмета лізингу в лізинг визначаються додатком №2 до договору, у відповідності до якого кінцева дата передачі предмета лізингу (обладнання другого рівня транспортної мережі SDH рівня STM –4 –два комплекти) –28.12.2007 року на станцію Волноваха (код станції 4866202).

Відповідач передав в лізинг позивачу предмету лізингу 29.12.2007 року (згідно акту приймання-передачі обладнання від 29.12.2007р.) чим порушило строки передачі предмету лізингу в лізинг, які передбачені договором.

Пунктом 9.3 договору передбачено, що за несвоєчасну передачу предмету лізингу в лізинг в термін, встановлені у додатку №2, лізингодавець сплачує лізингоодержувачу  пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на дату передачі, за кожний день прострочення, що за 29.12.2007р. складає 525,60 грн., згідно розрахунку, який додається.

Позивач надсилав на адресу відповідача претензію, з вимогою сплатити 525,60 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

В своїй позовній заяві позивач просить стягнути 525.60 грн., та покласти на відповідача судові витрати.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 806 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; одна сторона зобов’язується передати другій стороні у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову відповідач не вчасно виконав свої договірні зобов’язання, тому йому нараховано пеню.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором фінансового лізингу.

п.1 ст.806 ЦК України передбачає, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг).

п.2 ст.806 ЦК вказує на те, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим прарграфом та законом. До відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встанвлено законом.

Пунктом 4 ст.231 ГК України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні від суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні від суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, а бо у кратному розмірі до вартості товару (робіт, послуг).

Відповідно до ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Підставою господарсько-правової відповідальності за договором лізингу є, зокрема, непередача або затримка передачі предмета лізингу.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Доказів того, що відповідачем здійснено оплату нарахованих позивачем штрафних санкцій за невиконання договірних зобов’язань, суду не надано.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором поставки доведена матеріалами справи і не спростована відповідачем.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712, 806 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з Приватного підприємства «ВТБ Лізинг Україна»(01601,м.Київ, вул. Гоголівська, 22/24, код ЄДРПОУ 34356910, МФО 321767, р/р 26001301008886 у ВАТ ВТБ Банк в м.Київ, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного підприємства «Донецька залізниця» (83001, м.Донецьк, вул. Артема 68,  код ЄДРПОУ 01074957, р/р 2600901517249 у Донецькому відділенні Укрексімбанку, МФО 334817) 525 (п’ятсот двадцять п’ять)грн. 60 коп. –пені; 102 (сто дві) грн. – державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                         В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 17.04.2009р.)