Пустомитівський районний суд Львівської області

м. Пустомити, вул. Івана Кандиби, 3, 81100, (03230) 4-11-59

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2010 року Пустомитівський районний суд Львівської області

в складі головуючого судді Галайко Н.М.

при секретарі Доскіч Є.І.

за участю прокурора Гаврилюк В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити справу про

обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки,

громадянки України, б/п, ІНФОРМАЦІЯ_3,

не працює, проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4,

прописана у м. Львові, вул. Ярошенка,20/303, не

одружена, раніше не судима

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 303 ч. 2 КК України,

9

встановив:

ОСОБА_1, маючи умисел на втягнення кількох осіб в заняття проституцією,

літом 2009 р. втягнула в заняття проституцією ОСОБА_2 та в листопаді 2009

року ОСОБА_3, які в подальшому до 07.09.2010 року по вказівці та на вимогу Борій

І.В. надавали різним особам платні послуги інтимного характеру.

7 вересня 2010 р. близько 22 год. гр.ОСОБА_1 , отримавши по телефону замовлення від

клієнта про надання платних інтимних послуг привезла до мотелю „Паллада” (Львівська область,

Пустомитівський район, с. Пасіки-Зубрицькі) на таксі гр.. ОСОБА_2 та гр.. ОСОБА_3 та

сказала їм йти у номер №14 і надати платні послуги інтимного характеру гр. ОСОБА_4 та

гр.ОСОБА_5, від яких вони отримали 600 грн.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнала

повністю та повідомила, що з червня 2009р. по вересень 2010 р. вона займалася сутенерством

07.09.2010 р. близько 22 год. у готелі „Паллада” за винагороду в сумі 600 грн., яку вона отримала

від. гр..ОСОБА_4, втягнула гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в

проституцію, а саме : надання сексуальних послуг. У вчиненому гр. ОСОБА_1 щиро розкаюється

та просить її суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини підсудною, її винність стверджується іншими

доказами, зібраними по справі. Однак, суд визнає недоцільним дослідження доказів про фактичні

обставини справи, які ніким не оспорюються , оскільки проти цього не заперечують учасники

судового розгляду.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає доведеною винність

підсудної у вчиненні злочину, кваліфікованого ст. 303ч.2 КК України, оскільки своїми діями гр.

ОСОБА_1 вчинила втягнення у заняття проституцією кількох осіб.

Обираючи підсудній міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу

винної, яка будучи раніше не судимою, вперше вчинила злочин, а також те, що підсудна свою

вину визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому, позитивно характеризується по місцю

проживання, на обліку у нарколога та психіатра не значиться.

Враховуючи пом’якшуючі обставини покарання підсудної, суд рахує, що її

виправлення можливе без ізоляції від суспільства, шляхом застосування санкції ст. 75 КК

України про звільнення від відбуття призначеного покарання з наданням іспитового терміну.

Обтяжуючих обставин відповідальності підсудної судом не встановлено.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази по справі оглянуті та віддані у камеру схову речових доказів

ОСОБА_6, а частина : гроші в сумі 600 грн. - у бухгалтерію ОСОБА_6

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 по ст. 303 ч. 2 КК України до чотирьох років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України засуджену ОСОБА_1 звільнити від відбування

призначеного основного покарання з випробуванням, надавши іспитовий термін на один рік.

Згідно ст. 76 КК України засуджену ОСОБА_1 зобов’язати не виїжджати

за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої

системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про

невиїзд.

Речові докази, а саме: гроші у сумі 600 гривень, що були об’єктом злочинних дій та

передані у бухгалтерію ОСОБА_6 , повернути у дохід держави (а.с. 61-64).

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області на протязі і 5

днів з часу оголошення.

Суддя Галайко Н.М.