СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
28 квітня 2009 року Справа № 5020-11/029-3/320
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Волкова К.В.,
Гоголя Ю.М.,
за участю представників сторін:
позивача за первісним позовом: Малахов Віталій Ігорович, довіреність № 2 від 29.01.2009,
відповідача за первісним позовом: ОСОБА_3, НОМЕР_1 від 04.04.1997,
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 23.02.2009 у справі № 5020-11/029-3/320
за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Севастополя від 01.04.2008 у справі № 5020-11/029
за позовом комунального підприємства "Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської міської ради (пр. Ген. Острякова, 233, місто Севастополь, 99055)
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
про стягнення збитків у сумі 1 157,34 грн;
за зустрічним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
до комунального підприємства "Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської міської ради
про усунення перешкод у здійсненні підприємницької діяльності,
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство "Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської міської ради звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення 1 157, 34 грн збитків, понесених ним внаслідок переміщення торговельних прилавків № ХV Л 19; № ХІV Л 20; № ІІІ Л 18 з території ринку "Универсальный" на ринок "Мелкооптовый" згідно з актами про переміщення від 22.01.2008.
Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 поданий до господарського суду міста Севастополя зустрічний позов до комунального підприємства "Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської міської ради про усунення перешкод у здійсненні ним підприємницької діяльності на ринку шляхом спонукання адміністрації комунального підприємства укласти договір на 2008 рік про надання послуг ринку та розміщення торговельних прилавків № ХV Л 19; № ХІV Л 20; № ІІІ Л 18 на території ринку "Универсальный". Зобов’язати адміністрацію комунального підприємства "Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської міської ради повернути та відновити торговельні прилавки разом з матеріальними цінностями (товаром), що належать йому на праві приватної власності, на торгівельні місця № ХV Л 19; № ХІV Л 20; № ІІІ Л 18 на території ринку "Универсальный" (т. 1, а. с. 77).
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 01.04.2008 у справі № 5020-11/029, залишеним без змін апеляційною та касаційною інстанціями, у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
18.12.2008 фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду міста Севастополя з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами зазначеного рішення суду першої інстанції, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Севастополя від 01.04.2008 у частині зустрічних позовних вимог, зустрічний позов задовольнити.
Підставою для перегляду судового рішення заявник вважає ті обставини, що відповідно до листа Прокуратури Ленінського району міста Севастополя від 06.10.2008 № 07/1-2-202/08-1517ск (т. 6, а. с. 58) та інтерв’ю генерального директора комунального підприємства "Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської міської ради Дворнікова В.А. в газеті "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 12.09.2006 договори, які укладаються між відповідачем за зустрічним позовом та суб’єктами підприємницької діяльності, є публічними договорами, у зв’язку з чим комунальне підприємство "Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської міської ради не має право безпідставно відмовляти в укладенні договору на розміщення об’єкту торгівлі та надання послуг ринку (т. 6, а. с. 51).
Нововиявленими обставинами у доповненнях до заяви фізична особа - підприємець ОСОБА_3 вважає також те, що договори, укладені між сторонами, є договорами про надання послуг, правове регулювання яких передбачено статтями 901-907 Цивільного кодексу України, статтями 179, 181, пунктом 3 статті 184, статтями 187, 188 Господарського кодексу України (т. 6, а. с. 75), а також лист Севастопольської міської державної адміністрації від 12.04.2007 № И-1010/2, контракт із керівником комунального підприємства від 21.10.2006, постанову Ленінського районного суду міста Севастополя від 24.12.2008 (т. 6, а. с. 123).
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 23.02.2009 у справі № 5020-11/029-3/320 відмовлено в задоволенні заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_3. Рішення господарського суду міста Севастополя від 01.04.2008 у справі № 5020-11/029 залишено без змін.
При прийнятті ухвали господарський суд виходив з того, що вказані обставини не є нововиявленими в розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містять нових істотних відомостей, які спростовують факти, покладені в основу рішення господарського суду міста Севастополя від 01.04.2008 у справі № 5020-11/029.
Не погодившись з цією ухвалою, позивач за зустрічним позовом звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення, справу направити на новий розгляд.
Підставою для скасування ухвали господарського суду заявник вважає неправильне застосування норм матеріального права, а також те, що висновки суду про те, що вказані обставини не є нововиявленими, не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, позивач за зустрічним позовом вказує, що представлені обставини існували на час вирішення спору, але не були відомі заявнику. Крім того, представники комунального підприємства "Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської міської ради у судовому засіданні не заперечували, що приведені заявником обставини є нововиявленими.
У судовому засіданні позивач за зустрічним позовом підтримав вимоги апеляційної скарги.
Відповідач за зустрічним позовом надав суду відзив на апеляційну скаргу, який мотивований тим, що висновки суду про те, що представлені фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 обставини не є нововиявленими, правомірні, оскільки такі обставини не містять істотних відомостей, які спростовують факти, на підставі яких прийнято судове рішення у справі.
Представник відповідача за зустрічним позовом у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду - без змін.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 14.04.2009 до 28.04.2009.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Нововиявленими обставинами фізична особа - підприємець ОСОБА_3 вважає: лист Прокуратури Ленінського району міста Севастополя від 06.10.2008 № 07/1-2-202/08-1517ск (т. 6, а. с. 58), в якій зазначено, що договори, які укладаються між комунальним підприємством "Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської міської ради та приватними підприємцями, відповідно до статті 633 Цивільного кодексу України є публічними і передбачають, що адміністрація ринку не має права безпідставно відмовитися від їх укладення при наявності можливості укласти ці договори; інтерв’ю генерального директора комунального підприємства "Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської міської ради Дворнікова В.А. в газеті "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 12.09.2006 (т. 6, а. с. 60), оскільки в ньому зазначається на те, що новий типовий договір забезпечує більше прав для підприємців та дає їм гарантію нормальної роботи; лист Севастопольської міської державної адміністрації від 12.04.2007 № И-1010/2, з якої вбачається, що юридичним відділом Фонду комунального майна міської ради, Севастопольським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України узгоджений типовий договір про розміщення об’єкту торгівлі та надання послуг (т. 6, а. с. 124); контракт Севастопольської міської державної адміністрації з Дворніковим В.А від 21.10.2006, згідно з яким останній призначений на посаду керівника комунального підприємства "Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської міської ради (т. 6, а. с. 126), постанову Ленінського районного суду міста Севастополя від 24.12.2008 у справі № 2"а" –1487/08 за позовом ОСОБА_5 до Прокуратури міста Севастополя про визнання бездіяльності неправомірною та відшкодування моральної шкоди, якою позовні вимоги задоволено частково, визнано неправомірною бездіяльність Прокуратури міста Севастополя, яка виразилась у неприйнятті рішення за заявою ОСОБА_5 про порушення кримінальної справи від 28.01.2008 за частиною 1 статті 364 Кримінального кодексу України, та зобов’язано прокуратуру розглянути заяву в установленому статтею 97 Кримінального процесуального кодексу України порядку та прийняти процесуальні рішення (т. 6, а. с. 129); лист Прокуратури міста Севастополя від 09.02.2009, з якого вбачається, що заява ОСОБА_3 про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб комунального підприємства "Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської міської ради направлена за належністю до Прокуратури Ленінського району міста Севастополя (т. 6, а. с. 130).
Нововиявленими обставинами фізична особа - підприємець ОСОБА_3 вважає також ті обставини, що договори, укладені між сторонами, є договорами про надання послуг, правове регулювання яких передбачено статтями 901-907 Цивільного кодексу України, статтями 179, 181, пунктом 3 статті 184, статтями 187, 188 Господарського кодексу України, а не договорами оренди, як на думку позивача за зустрічним позовом, встановлено судами (т. 6, а. с. 75).
Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія погоджується з правовою позицією суду першої інстанції і вважає, що підстав для задоволення вимог апеляційної скарги немає, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
У роз’ясненнях Президії Вищого господарського суду України № 04-5/563 від 21.05.2002 зазначається, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Не можуть бути визнані нововиявленими нові обставини, тобто такі, які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального права. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Не підпадають під визначення нововиявлених обставин дані, які усувають можливу неповноту встановлення обставин справи шляхом отримання та надання стороною суду нових матеріалів вже після прийняття судових актів, без оскарження їх самих за фактом неповноти встановлення обставин справи.
Як вбачається з матеріалів справи, обставини, на які посилається фізична особа - підприємець ОСОБА_3 як нововиявлені, зокрема, лист Прокуратури Ленінського району міста Севастополя від 06.10.2008 № 07/1-2-202/08-1517ск (т. 6, а. с. 58), постанова Ленінського районного суду міста Севастополя від 24.12.2008 у справі № 2"а" –1487/08 (т. 6, а. с. 129), лист Прокуратури міста Севастополя від 09.02.2009 не були наявні на час розгляду справи по суті, а тому не можуть бути віднесені до нововиявлених обставин.
Аналогічний висновок викладений у пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1981 №1 "Про практику перегляду судами у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал, постанов у цивільних справах, що набрали законної сили": не можуть бути визнані нововиявленими нові обставини, тобто такі, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення.
Крім того, зазначений лист Прокуратури Ленінського району міста Севастополя від 06.10.2008 № 07/1-2-202/08-1517ск (т. 6, а. с. 58), в якому у відповідь на звернення позивача за зустрічним позовом роз’яснено правовий характер договору, що укладається між комунальним підприємством "Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської міської ради та приватними підприємцями, а також інтерв’ю генерального директора комунального підприємства "Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської міської ради Дворнікова В.А. в газеті "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 12.09.2006 (т. 6, а. с. 60), лист Севастопольської міської державної адміністрації від 12.04.2007 № И-1010/2 і та обставина, що договори, укладені між сторонами, на думку заявника, є договорами про надання послуг, правове регулювання яких передбачено статтями 901-907 Цивільного кодексу України, статтями 179, 181, пунктом 3 статті 184, статтями 187, 188 Господарського кодексу України, не є нововиявленими обставинами в розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України, оскільки такі висновки спрямовані на переоцінку фактів, які вже були предметом дослідження суду.
У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1981 №1 "Про практику перегляду судами у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал, постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" зазначено, що не можуть бути визнані нововиявленими обставини, які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону.
Вказана позиція викладена також в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 09.04.2009 № 01-08/204 та постанові Верховного Суду України від 20.01.2009 № 39/185-38/347-30/383.
Однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі статті 112 Господарського процесуального кодексу України є також істотність цих обставин для вирішення спору. Тобто результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення. Судова колегія не вбачає, що контракт Севастопольської міської державної адміністрації з Дворніковим В.А від 21.10.2006, згідно з яким останній призначений на посаду керівника комунального підприємства "Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської міської ради (т. 6, а. с. 126), постанова Ленінського районного суду міста Севастополя від 24.12.2008 у справі № 2"а" –1487/08 (т. 6, а. с. 129) або лист Прокуратури міста Севастополя від 09.02.2009 (т. 6, а. с. 130) будь-яким чином можуть спростувати факти, які було покладено в основу судового рішення.
В ухвалі Верховного Суду України від 23.10.2008 у справі 6/168 зазначено, що господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Водночас, нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду відносно яких при розгляді справи забезпечила би прийняття цим судом іншого рішення.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що обставини, на які посилається фізична особа - підприємець ОСОБА_3, не є нововиявленими в розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України.
За цих обставин доводи фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про те, що наведені ним обставини є нововиявленими, спростовуються матеріалами справи.
Доводи позивача за зустрічним позовом про те, що представники комунального підприємства "Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської міської ради у судовому засіданні не заперечували, що приведені заявником обставини є нововиявленими, не впливають на правильне вирішення справи, оскільки відповідно до частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Доводи заявника апеляційної скарги, що нововиявленими обставинами є ті обставини, що укладені між сторонами договори є типовими та не підпадають під категорію договорів оренди, є помилковими, оскільки такі висновки спрямовані на переоцінку фактів, які вже були предметом дослідження суду.
Слід також зазначити, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 оскаржувались судові рішення першої та апеляційної інстанції до Вищого господарського суду України, посилаючись, зокрема, на те, що договори, укладені між сторонами, є договорами про надання послуг, а не договорами оренди, проте, касаційна інстанція залишила судові рішення без змін.
Твердження позивача за зустрічним позовом про те, що постанова Ленінського районного суду міста Севастополя від 24.12.2008 у справі № 2"а" –1487/08 (т. 6, а. с. 129) згідно з частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України є обов’язковою для господарського суду, є хибним, оскільки не стосується спору в даній справі, а посилання фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на надання працівниками комунального підприємства "Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської міської ради фальшивих документів не підтверджуються матеріалами справи.
За цих обставин судова колегія дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.
2.Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 23.02.2009 у справі № 5020-11/029-3/320 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді К.В. Волков
Ю.М. Гоголь