СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
28 квітня 2009 року Справа № 2-18/6808-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Волкова К.В.,
Гоголя Ю.М.,
за участю представників сторін:
позивача за первісним позовом: не з'явився,
відповідача за первісним позовом: ОСОБА_2, довіреність № 20/27 від 14.04.2009, ОСОБА_3, довіреність № 20/02 від 02.02.2009,
третьої особи: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу видавництва "Сонат" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 10.02.2009 у справі № 2-18/6808-2008
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)
до видавництва "Сонат" (вул. Хабаровська, 48-41, місто Сімферополь, 95000)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову: товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольмарінсервіс" (вул. Назукіна, 5, місто Севастополь, 99042)
про розірвання договору та стягнення 37 949,65 грн;
за зустрічним позовом видавництва "Сонат"
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
про стягнення 18 530,77 грн,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до видавництва "Сонат" про розірвання видавничого договору № 41 від 19.06.2007, про стягнення з відповідача 28 500 грн передплати за цим договором та 5 529 грн суми індексації, нарахованої на суму авансового внеску, а також стягнення 3 346, 93 грн відсотків за користування грошовими коштами позивача, 3 % річних у сумі 573, 72 грн, 4 500 грн збитків, які зазнав позивач у зв’язку зі сплатою на користь третіх осіб неустойки, та судові витрати.
У порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України фізична особа - підприємець ОСОБА_4 зменшив позовні вимоги в частині стягнення з видавництва "Сонат" 4 500 грн збитків (т. 1, а. с. 93).
Видавництво "Сонат" під час розгляду справи подало зустрічний позов до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення 9 500 грн заборгованості за договором та 4 208, 50 грн суми індексації, нарахованої на цю суму заборгованості, а також стягнення 2 923 грн різниці вартості видання через збільшення обсягу книги та 1 899, 27 грн штрафних санкцій за неналежне виконання взятих на себе зобов’язань.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.12.2008 до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю "Севастопольмарінсервіс".
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.02.2009 у справі № 2-18/6808-2008 первісний позов задоволено частково, у зустрічному - відмовлено.
Розірвано видавничий договір № 41 від 19.06.2007, укладений між сторонами. Стягнуто з видавництва "Сонат" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 28 500 грн передплати, 2 387, 52 грн за оплату адвокатських послуг, 285 грн державного мита та 79, 22 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з приватного підприємства "Видавництво "Сонат" у дохід Державного бюджету України 85, 00 грн державного мита. У решті первісного позову відмовлено.
При прийнятті судового рішення суд першої інстанції виходив з того, що видавничий договір № 41 від 19.06.2007 підлягає розірванню на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, оскільки через порушення видавництвом строків виконання договору позивач за первісним позовом позбавлений того, на що розраховував при його укладенні. Вимоги щодо стягнення 28 500 грн передплати задоволені на підставі частини 5 статті 653 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що у разі розірвання договору у зв’язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору. У стягненні суми індексації, процентів за користування чужими грошовими коштами та 3 % річних відмовлено, оскільки у видавництва не виникло грошових зобов’язань перед замовником.
При відмові в задоволенні зустрічних позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що фізична особа - підприємець ОСОБА_4 отримав сигнальні екземпляри видавництва після закінчення строку виконання робіт за договором, а тому підстав для стягнення з останнього 13 708, 50 грн заборгованості за договором з урахуванням індексації немає. У задоволенні зустрічних позовних вимог щодо стягнення різниці вартості видання через збільшення обсягу книги та штрафних санкцій за неналежне виконання взятих на себе зобов’язань відмовлено, оскільки такі вимоги не передбачено сторонами в укладеному договорі.
Не погодившись з цим рішенням, відповідач за первісним позовом звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення, прийняти нове, яким зустрічний позов задовольнити, у первісному - відмовити.
Видавництво "Сонат" оскаржує рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що судом невірно застосовані норми матеріального права, які регулюють договори про надання послуг. На думку, відповідача за первісним позовом, до спірних правовідносин застосовуються норми права, які регулюють договори підряду. У зв’язку з цим видавництво "Сонат" вважає, що фізична особа - підприємець ОСОБА_4 мав право вимагати на підставі частини 2 статті 852 Цивільного кодексу України розірвання договору та відшкодування збитків лише при наявності недоліків у книжковому виданні, а не при порушенні строків договору. Крім того, відповідач за первісним позовом зазначає на те, що макет затверджений замовником лише 26.07.2007.
У судовому засіданні 28.04.2009 представник відповідача за первісним позовом підтримав вимоги апеляційної скарги.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що доводи відповідача за первісним позовом про затвердження макету 26.07.2007 спростовуються надписом останнього на макеті з зазначенням дати 03.07.2007. У доповненнях до відзиву позивач за первісним позовом вказує, що його вимога про повернення авансу після розірвання договору є обґрунтованою, оскільки він був перерахований на виконання умов договору підряду.
У судові засідання фізична особа - підприємець ОСОБА_4 та представник третьої особи не з’явились. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України вони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, проте не реалізували своє процесуальне право на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність їх представників.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
19.06.2007 між видавництвом "Сонат" (виконавець) та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_4 (замовник) укладено видавничий договір № 41, предметом якого є підготовка та випуск видавництва ОСОБА_5 під назвою "Балаклава. Страницы морской истории 1773-1856 гг." тиражем 5 000 примірників (т. 1, а. с. 9).
Сума договору згідно з його пунктом 4.1 становить 38 000 грн. Замовник здійснює 75% передплати (пункт 4.2 договору). Із квитанції до прибуткового касового ордеру № 41 вбачається, що 19.06.2007 фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4 у касу видавництва внесено 28 500 грн, що становить 75 % від вартості договору (т. 1, а. с. 10).
Відповідно до пункту 5.2 договору він вступає в силу з моменту надходження авансу в розмірі 75 % від суми цього договору.
Строк виконання робіт 30 днів з дня набрання договором чинності (пункт 2.5 договору). Проте, пункт 5.3 договору передбачає, що у випадку не затвердження замовником оригіналу макету протягом 7 днів з дня набрання чинності договором, то даний договір автоматично пролонгується на час необхідний для доробки оригіналу макету.
Позивач за первісним позовом стверджує, що оригінал макету був затверджений протягом 7 днів з дня набрання чинності договором, а тому строком виконання робіт за договором вважає 26.07.2007.
Відповідач за первісним позовом заперечує щодо своєчасного затвердження оригіналу макету, у відзиві на позов (т. 1, а. с. 34) зазначає, що макет був затверджений замовником тільки 03.07.2007, що підтверджується підписом ОСОБА_4 та зазначеною ним датою на сторінці 3 "Передмова". При дослідженні судовою колегією наданої стороною третьої сторінки видавництва встановлено наявність на неї підпису ОСОБА_4 під надписом наступного змісту: "С учетом исправлений утверждаю" (т. 1, а. с. 54), проте, зазначення проставленої замовником дати немає. Дата, на яку посилається видавництво, – 03.07.2007 проставлена ОСОБА_4 під надписом "затверджую" на іншій сторінці книги, наданої суду (т. 1, а. с. 55). Відповідачем за первісним позовом також надані суду листи електронної пошти автора книги ОСОБА_5 від 20.06.2007, 21.06.2007, 26.06.2007 (т. 1, а. с. 66 –70), з яких вбачається, що автором до 26.06.2006 вносилися доповнення до видавництва.
Згідно з видатковими накладними № РН-0000149, № РН-0000158 (т. 1, а. с. 62, 63) видавництво "Сонат" 09.10.2007 поставило 112 примірників книги "Балаклава. Страницы морской истории 1773-1856 гг." на загальну суму 851, 20 грн, 16.10.2007 –3 638 примірників на загальну суму 27 648, 80 грн. Накладні підписані ОСОБА_6 Позивач за первісним позовом заперечує, що зазначена особа є його уповноваженим представником та що він отримав поставлену продукцію. Звітами підприємця до державної податкової інспекції (т. 1, а. с. 99 –103) підтверджується, що фізична особа –підприємець ОСОБА_4 не мав найманих працівників у період з другого кварталу 2007 року до другого кварталу 2008 року. При проведенні слідчими органами перевірки за заявою видавництва "Сонат" за фактом незаконного заволодіння книжковою продукцією громадянкою ОСОБА_6 було встановлено оприбуткування в жовтні 2007 року зазначеного товару як безхазяйного товариством з обмеженою відповідальністю "Севастопольмарінсервіс". Особу, яка передала третій особі ці книжки, не встановлено (т. 1, а. с. 141). Із претензії товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольмарінсервіс" до видавництва "Сонат" за вих. № 123 від 03.09.2008 (т. 1, а. с. 148) вбачається, що на підприємстві знаходиться 3 264 примірників книги.
Інша частина книг –1 250 примірників (5 000 –112 - 3 638), як вбачається з листа видавництва "Сонат" за вих. № 19/14 від 04.02.2008 (т. 1, а. с. 11), не передана відповідачем за первісним позовом фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4, оскільки останнім не був проведений кінцевий розрахунок за договором.
18.02.2008 фізична особа - підприємець ОСОБА_4 направив на адресу видавництва "Сонат" пропозицію про розірвання видавницького договору № 41 від 19.06.2007 та претензію про повернення 28 500 грн передплати за цим договором у зв’язку з неналежним виконанням видавництвом взятих на себе зобов’язань (т. 1, а. с. 12, 13). Отримання видавництвом пропозиції про розірвання договору підтверджується поштовими документами (т. 1, а. с. 14).
Вказані обставини стали підставою для пред’явлення первісного та зустрічного позовів.
Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія погоджується з правовою позицією суду першої інстанції і вважає, що підстав для задоволення вимог апеляційної скарги немає, виходячи з наступного.
Укладений сторонами договір (т. 1, а. с. 9) слід кваліфікувати як договір підряду, оскільки відповідач за первісним позовом прийняв на себе обов’язок виготовити тираж книги із залученням третьої особи (типографії) та доставити позивачу за первісним позовом цей тираж.
Відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Але частина 2 статті 849 Цивільного кодексу України не виключає застосування загального правила частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, згідно з якою договір може бути розірвано на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.
У цій же частині істотним визнається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Матеріалами справи підтверджується, що 3 750 примірників книги, що виготовлені на підставі договору № 41 від 19.06.2007, відповідач за первісним позовом фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 своєчасно не передав.
Не передав він цю частину тиражу і пізніше. Ці обставини дають підстави для висновку про наявність обставин, за яких позивач за первісним позовом має право вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.
Доводи відповідача за первісним позовом про те, що він передав позивачеві за первісним позовом 3 750 примірників книги, не підтверджуються наявними доказами. Видавництво "Сонат" стверджує, що воно передало представникові відповідача Єремеєвій О.Н. спочатку 112 примірників книги, а 16.10.2007 ще 3 638 примірників книги (т.1, а. с. 35). Але на підтвердження цих доводів відповідач за первісним позовом посилається тільки на накладні, які підписала Єремеєва О.Н. (т.1, а. с. 62-63). При цьому видавництво "Сонат" не надає будь-яких доказів того, що Єремеєва О.Н. була уповноважена на прийняття зазначених матеріальних цінностей.
Доводи відповідача за первісним позовом про те, що фізична особа - підприємець ОСОБА_4 фактично здійснював торгівлю книгою, можуть бути визнані доказаними тільки в частині окремих примірників, що є явно недостатнім для висновку про те, що видавництво "Сонат" виконало свій обов’язок передати позивачеві за первісним позовом 3 750 примірників книги.
За викладених обставин слід зробити висновок про те, що відповідач за первісним позовом припустився істотного порушення договору № 41 від 19.06.2007, що дало право фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 вимагати розірвання договору. Тому вимога про розірвання договору підлягає задоволенню на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.
Стосовно вимоги про стягнення з видавництва "Сонат" грошової суми 28 500,00 грн слід врахувати наступне. У позовній заяві зазначається, що сума є основним боргом, сумою попередньої оплати (авансу).
Але при цьому не в позовній заяві, ні в заяві про її уточнення (т.1, а. с. 93) не дається чіткого посилання на закон, на підставі якого ця сума має бути стягнена. Разом з тим у позовній заяві міститься посилання на частину 5 статті 653 Цивільного кодексу України і частину 1 статті 623 Цивільного кодексу України. Це дає підстави для висновку про те, що позивач за первісним позовом вимагає стягнення суми 28 500,00 грн як раз на підставі частини 5 статті 653 Цивільного кодексу України, оскільки частина 4 тієї же статті не допускає повернення виконаного на момент розірвання договору. Отже, позивач вимагає стягнення збитків у сумі 28 500,00 грн на підставі частини 5 статті 653 Цивільного кодексу України. Ці вимоги підлягають задоволенню, оскільки для цього є встановлені законом підстави. Сума 28 500,00 грн є витратами фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, які відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України відносяться до категорії збитків. Ці збитки позивач за первісним позовом поніс внаслідок того, що видавництво "Сонат" припустилось істотного порушення договору. Відповідач за первісним позовом не надав будь-яких доказів відсутності своєї вини у заподіянні позивачеві за первісним позовом збитків, як того вимагає частина 2 статті 614 Цивільного кодексу України. За викладених умов слід зробити висновок про те, що суд першої інстанції правомірно задовольнив вимогу про стягнення 28 500,00 грн.
Вимога про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
Поняття користування чужими грошовими коштами в статті 536 Цивільного кодексу України не визначається. Але з статей 1046-1057 Цивільного кодексу України слід зробити висновок про те, що користування чужими коштами має місце у випадках надання позики, а також у випадках надання комерційного кредиту. При цьому надання комерційного кредиту має бути передбачено договором (частина 1 статті 1057 Цивільного кодексу України). Договором № 41 від 19.06.2007 надання комерційного кредиту не передбачалось, а тому вимога про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 3 346,93 грн не підлягає задоволенню.
Правомірний висновок суду першої інстанції й про те, що вимоги позивача за первісним позовом про стягнення трьох процентів річних у сумі 573, 72 грн та 5 529 грн суми індексації не підлягають задоволенню. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України сплата трьох процентів річних та суми індексації передбачена у випадках прострочення грошового зобов’язання. Зобов’язання відповідача за первісним позовом перед фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 не є грошовим, що виключає застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення з видавництва "Сонат" судових витрат на оплату послуг адвоката підлягають задоволенню в сумі 2 387, 52 грн, виходячи з наступного.
У контексті статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню з винної сторони лише за умови надання послуг саме адвокатом.
Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Матеріалами справи підтверджується, що представник позивача за первісним позовом ОСОБА_7 є адвокатом (т. 1, а. с. 19). На виконання договору від 11.02.2008, укладеного між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 та його представником для надання правової допомоги, позивачем за первісним позовом перераховано адвокату 3 556, 12 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 1, а. с. 20; т. 2, а. с. 4).
Проте, згідно з приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню з відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2 387, 52 грн.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про правомірне задоволення господарським судом первісного позову в частині розірвання видавничого договору № 41 від 19.06.2007 та стягнення з видавництва "Сонат" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 28 500 грн збитків, 2 387, 52 грн судових витрат на оплату адвокатських послуг.
Судова колегія вважає, що місцевим господарським судом правомірно відмовлено у зустрічному позові з урахуванням наступного. Відповідно до пункту 4.3 договору № 41 від 19.06.2007 фізична особа - підприємець ОСОБА_4 зобов’язаний був сплатити суму 9 500,00 грн (25% суми договору) при отриманні сигнального примірника. Видавництво "Сонат" стверджує (т. 1, а. с. 36), що сигнальний примірник було передано позивачеві за первісним позовом 18.09.2007 через Центральний музей "Таврида". У зустрічній позовній заяві видавництво "Сонат" зазначає на те, що сигнальний примірник був переданий позивачеві за первісним позовом через генерального директора Центрального музею "Таврида" 16.09.2007 (т.1, а. с. 118). В апеляційній скарзі (т. 2, а. с. 51) відповідач за первісним позовом стверджує, що сигнальний примірник фізична особа - підприємець ОСОБА_4 отримав особисто. Але будь-яких доказів передання сигнальних примірників позивачеві за первісним позовом видавництво "Сонат" не надало. Посилання відповідача за первісним позовом на лист генерального директора Центрального музею "Таврида" (т.1, а. с. 118) не підтверджується наданням цього листа. Крім того, такий лист не може бути достатнім для висновку про те, що позивач за первісним позовом дійсно отримав сигнальні примірники книги. Отже, видавництво "Сонат" не доказало факт передання сигнального примірника книги фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4. Отже у позивача за первісним позовом не виник обов’язок сплатити 25 процентів вартості договору.
Вимога про стягнення 4 208, 50 грн суми індексації, нарахованої на 9 500,00 грн заборгованості за договором № 41 від 19.06.2007, не підлягає задоволенню, оскільки у фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 не виник обов'язок щодо сплати 9 500,00 грн.
Суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні вимоги про стягнення 2 923,00 грн за збільшення обсягу книги з 6,5 до 7 друкованих аркушів у зв’язку з відсутністю правової підстави. Договором (пункт 2.3) обумовлений обсяг книги 6.5 фізичних друкованих аркушів. Видавництво "Сонат" без внесення змін до договору у зв’язку із збільшенням автором обсягу книги до 7 друкованих аркушів одностороннє змінив договір за відсутності підстав, встановлених законом.
Вимога про стягнення штрафних санкцій у 1 898,27 грн за прострочення сплати суми 9 500,00 грн не може бути задоволена, оскільки матеріалами справи не підтверджується таке прострочення.
Доводи видавництва "Сонат" про те, що він мав право на відстрочення виконання замовлення не мають значення для справи, оскільки замовлення не було виконане не тільки в межах 2007 року, а й в наступні періоди.
Та обставина, що відповідач за первісним позовом не знав про видання книги до святкових заходів не має будь-якого значення для вирішення спору. Матеріали справи з достовірністю підтверджують, що видавництво "Сонат" уповноваженим особам позивача за первісним позовом тираж не передавав, прострочення відповідачем за первісним позовом виконання зобов’язання перевищило будь-які розумні строки.
Посилання видавництва "Сонат" на статтю 851 Цивільного кодексу України та статтю 852 Цивільного кодексу України є помилковим, оскільки спір між сторонами підлягає вирішенню на підставі інших законодавчих положень.
Критична оцінка відповідачем за первісним позовом факту виявлення 3 264 примірників книги, що є предметом цього спору, при інвентаризації, не спростовує тієї обставини, що видавництво "Сонат" не надало належних доказів передання книги позивачеві за первісним позовом. Не можуть бути взяті до уваги і доводи відповідача за первісним позовом про те, що Єремеєва О.Н. працювала у фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 без належного оформлення. Навіть за умови належного оформлення Єремеєвої О.Н. на роботу у позивача за первісним позовом, Єремеєва О.Н. не отримувала повноваження на одержання книг від фізичної особи - підприємця ОСОБА_4.
Решта доводів видавництва "Сонат" в апеляційній скарзі також не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення господарського суду.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу видавництва "Сонат" залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.02.2009 у справі № 2-18/6808-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді К.В. Волков
Ю.М. Гоголь