СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
28 квітня 2009 року | Справа № 5020-11/489-2/028 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Котлярової О.Л.,
Ткаченка М.І.,
за участю представників сторін:
позивача: Васильченко Федір Анатолійович, довіреність № б/н від 01.11.08, товариство з обмеженою відповідальністю "Морис-Центр";
позивача: Орешкіна Ольга Федорівна, довіреність № б/н від 01.11.08, товариство з обмеженою відповідальністю "Морис-Центр";
відповідача: Гатіятуллін Ерік Дамирович, довіреність № б/н від 01.01.09, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради;
третьої особи, не з'явився, Севастопольська міська рада;
прокурор: не з'явився, Прокурор міста Севастополя.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Морис-Центр" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 11 березня 2009 року у справі № 5020-11/489-2/028
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Морис-Центр" (вул. Фрунзе, 3, кв.32, місто Севастополь, 99011)
до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, місто Севастополь, 99011)
3-тя особа Севастопольська міська рада (вул. Леніна, 3, місто Севастополь,99011)
за участю: Прокурора міста Севастополь (вул. Павліченко, 1, місто Севастополь, 99011)
про визнання права на приватизацію
ВСТАНОВИВ:
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Морис - центр” звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до відповідача, Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, про визнання незаконною відмови Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про включення до переліку об’єктів, які підлягають приватизації, нежитлового приміщення загальною площею 12,8 кв.м. за адресою: вул. В. Морська 34в, місто Севастополь та визнання за позивачем права на проведення приватизації вказаного приміщення.
В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд першої інстанції визнати за ним право на приватизацію об’єкта –нежитлового приміщення загальною площею 12,8 кв.м., яке розташоване за адресою: вул. В. Морська 34, місто Севастополь шляхом викупу; зобов’язати Фонд комунального майна Севастопольської міської ради направити заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Морис - центр” на приватизацію шляхом викупу вказаного об’єкта нерухомості в Севастопольську міську раду для її розгляду на включення в перелік об’єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу на найближчій сесії; зобов’язати Севастопольську міську раду на найближчій сесії розглянути і прийняти рішення про включення даного об’єкту до переліку об’єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу (а.с. 1-4 том 2).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство з обмеженою відповідальністю «Морис - центр»має право на приватизацію нежитлового приміщення, яке воно орендує, оскільки здійснило його невідокремлене покращення на суму, яка перевищує 25% від балансової вартості даного об’єкта.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 12 грудня 2008 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучена Севастопольська міська рада.
27 лютого 2009 року прокурор міста Севастополя на підставі статті 29 Господарського процесуального кодексу та статті 36-1 Закону України „Про прокуратуру” заявив про вступ у справу на стороні Фонду комунального майна Севастопольської міської ради.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 11 березня 2009 року у справі № 5020-11/489-2/028 у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальність „Морис - центр” відмовлено.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що Севастопольською міською радою не приймалось рішення про приватизацію нерухомого майна, орендованого позивачем. Крім того, рішенням № 1926 від 15 травня 2007 року „Про внесення доповнень і змін в рішення Севастопольської міської ради № 359 від 11 грудня 2002 року „Про затвердження Переліку об’єктів культурної спадщини і об’єктів, соціально значущих для міста ( у тому числі нежилих приміщень, займаних ними), що відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається” Севастопольська міська рада віднесла спірне приміщення до переліку об’єктів, які не підлягають приватизації.
Не погодившись з рішення суду, позивач –товариство з обмеженою відповідальністю „Морис - центр” звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Севастополя скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та процесуального права та неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, поза увагою господарського суду міста Севастополя залишився той факт, що спірне майно рішеннями Севастопольської міської ради № 359 від 11 грудня 2002 року та № 3173 від 13 листопада 2007 року не було включене до Переліку об’єктів культурної спадщини та об’єктів, соціально значущих для міста (у тому числі приміщень, займаних ним), які відносяться до комунальної власності та приватизація яких не допускається. Також спірне приміщення не входить до Переліку об’єктів, яки знаходяться під охороною держави та якы у зв’язку з цим не підлягають приватизації.
У судове засідання, призначене на 28 квітня 2009 року, представник третьої особи не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується матеріалами справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю представника третьої особи.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
20 травня 1999 року між Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Морис - центр” (орендар) укладений договір № 204-99 оренди нерухомого майна –нежитлового приміщення загальною площею 12,5 кв.м., розташованого за адресою: вул. В.Морська, 34, місто Севастополь.
Відповідно до розділу 1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно загальною площею 12,5 кв.м. яке розташоване за адресою: місто Севастополь, вул. В. Морська, 34, що знаходиться на балансі РЕП № 3 для розміщення магазину «Елегант».
Відповідно до пунктів 3.1 договору розмір орендної плати визначається відповідно до Методики, затвердженої рішенням сесії міської ради № 344 від 13 листопада2002 року і складає 459,00 грн. на рік. Орендна плата за перший місяць оренди складає 38,00 грн. та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.
Строк дії договору встановлений до 20 травня 2004 року.
07 грудня 2005 року між Управлінням з питань майна комунальної власності міської державної адміністрації та товариством з обмеженою відповідальністю «Морис - центр»підписаний протокол узгодження змін до договору оренди, згідно з яким строк його дії встановлений до 05 квітня 2009 року та розмір орендної плати складає 4744,80 грн. на рік.
17 травня 2007 року протоколом узгодження змін до договору оренди розмір орендної плати був знов змінений та склав 7117,20 грн. на рік.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що орендар має право здійснювати переобладнання, перепланування та реконструкцію, технічне переоснащення майна, викликане особливістю діяльності орендаря, за письмовим дозволом орендодавця; приватизувати орендоване майно в порядку, визначеному чинним законодавством України.
Наказом начальника Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації № 24 від 30 січня 2002 року узгоджене здійснення ремонту орендованого майна за рахунок орендаря –товариства з обмеженою відповідальністю „Морис - центр”.
Шляхом проведених ремонтних робіт орендар здійснив покращення орендованого нежитлового приміщення на суму 5551,00 грн., що підтверджується аудиторським висновком товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма „Крим - Баланс” від 27 квітня 2007 року (а.с. 15-17 том 1) та звітом приватного підприємства „Галатея-Крим-Консалтінг” про ідентифікацію покращень орендованого майна вбудованого нежитлового приміщення (магазин „Елегант”), розташованого за адресою: вул. В. Морська, 34, місто Севастополь (а.с. 21-80, том 1).
02 серпня 2007 року наказом № 720 Фонд комунального майна Севастопольської міської ради узгодив об’єм невідокремлених поліпшень орендованого майна на суму 5551,00 грн.(без ПДВ) (а.с. 81 том 1).
Відповідно до пункту 1.1 договору оренди № 204-99 від 20 травня 1999 року первісна вартість об’єкту оренди за даними балансоутримувача складала 9176,00 грн.
Згідно з довідкою державного комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 17 № 899 від 02 жовтня 2007 року станом на 01 жовтня 2007 року остаточна балансова вартість об’єкта оренди складає 3842,00 грн.
Таким чином, вартість невідокремлених поліпшень, які були виконані позивачем, перевищує 25 % від остаточної вартості об’єкту оренди.
На виконання вимог пункту 5.2 договору оренди позивач звернувся до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради з заявою про включення об’єкту оренди до переліку об’єктів, які підлягають приватизації.
Фонд комунального майна Севастопольської міської ради листом за вих. № 8386 від 10 жовтня 2007 року відмовив товариству з обмеженою відповідальністю „Морис - центр” у задоволенні його заяви, мотивуючи свою відмову тим, що рішенням сесії Севастопольської міської ради № 1926 від 15 травня 2007 „Про внесення доповнень та змін в рішення міської ради № 359 від 11 грудня 2002 року „Про затвердження Переліку об’єктів культурної спадщини, соціально значущих для міста (у тому числі нежитлових приміщень, займаних ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається”, до переліку об’єктів, які не підлягають приватизації, включене приміщення, орендоване позивачем.
Відмова Фонду комунального майна Севастопольської міської ради включити об’єкт оренди –нежитлове приміщення, розташоване за адресою: місто Севастополь, вул. В. Морська, 34 до переліку об’єктів, які підлягають приватизації, з’явилась підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю „Морис - центр” до господарського суду міста Севастополя із даною позовною заявою.
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Морис - центр” виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України “Про приватизацію державного майна” встановлено, що приватизація державного майна –це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до вказаного Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.
Згідно з частиною 4 статті 3 вказаного Закону відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування. Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними та підконтрольними.
Відповідно до положень статті 7 Закону державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.
Згідно зі статтею 8 Закону покупцями об'єктів приватизації можуть бути, зокрема, юридичні особи, зареєстровані на території України.
При цьому частиною 4 статті 3 Закону України „Про приватизацію державного майна” передбачено, що відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності.
Рішенням Севастопольської міської ради № 339 від 12 грудня 2002 затверджено Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської ради, пунктами 6.19, 6.20 якого передбачено, що Фонд комунального майна Севастопольської міської ради організує програму приватизації, є органом приватизації по об’єктам права комунальної власності, від імені та за дорученням ради укладає договори купівлі-продажу, здійснює контроль їх виконання.
Дана компетенція Фонду визначена також пунктом 9 Положення, затвердженим рішенням Севастопольської міської ради № 2070 від 12 червня 2007 року.
Рішенням сесії Севастопольської міської ради № 673 від 04 березня 2003 року затверджена Програма оптимізації структури комунального майна і підвищення ефективності його використання в місті Севастополі.
Розділом 4 зазначеної Програми встановлено, що приватизація комунальної власності в місті Севастополі здійснюється у відповідності до Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств”, „Про приватизацію невеликих державних підприємств” і діючою Державною програмою приватизації.
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні, за конкурсом.
Відповідно до пункту 51 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженою Законом України “Про Державну програму приватизації”, у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.
Проте, як правильно встановлено судом першої інстанції, рішення про приватизацію нерухомого майна, орендованого позивачем за договором оренди № 204-99, Севастопольською міською радою не приймалося.
Рішенням № 1926 від 15 травня 2007 року „Про внесення доповнень і змін в рішення Севастопольської міської Ради № 359 від 11 грудня 2002 року „Про затвердження Переліку об’єктів культурної спадщини і об’єктів, соціально значущих для міста (у тому числі нежилих приміщень, займаних ними), що відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається” Севастопольська міська рада віднесла нежитлове приміщення загальною площею 12,5 кв.м., розташоване за адресою: вул. В.Морська, 34, місто Севастополь до переліку об’єктів, які не підлягають приватизації.
Судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду також вважає правильним висновок суду першої інстанції про безпідставність доводів позивача про те, що здійснення покращень орендованого майна узгоджені ним з відповідачем.
Так, наказом голови Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації № 24 від 30 січня 2002 року здійснення ремонту об’єкту оренди узгоджене без зазначення його обсягу та вартості.
Невідокремлені покращення спірного майна здійснені товариством з обмеженою відповідальністю „Морис - центр” у травні 2005 року, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт.
Наказом Фонду комунального майна Севастопольської міської ради № 720 від 02 серпня 2007 року встановлений лише факт здійснення невідокремлених покращень орендованого майна на загальну суму 5551,00 грн., та оскільки зазначений наказ виданий вже після здійснення ремонту орендованого майна, його неможливо вважати узгодженням здійснених невідокремлених покращень об’єкту оренди.
Перелік викладеного свідчить про обґрунтованість висновку місцевого господарського суду про те, що покращення орендованого майна здійснювалось позивачем без попереднього узгодження з орендодавцем.
Таким чином, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Морис-центр” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 11 березня 2009 року у справі № 5020-11/489-2/028 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді О.Л. Котлярова
М.І. Ткаченко