СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
28 квітня 2009 року Справа № 2-3/2564-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Волкова К.В.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 4966 від 22.10.2008,
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 16.09.2008 у справі № 2-3/2564-2008
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив" (вул. Кірова, 41, місто Керч, 98312)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 98300)
про стягнення 27 080,47 грн,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 27 080, 47 грн заборгованості за договором оренди № 25 від 01.01.2007.
У порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог до 27 830, 47 грн, врахувавши орендну плату за грудень 2007 року –місяць, коли відповідач продовжував використовувати надане приміщення після розірвання договірних відносин (т. 1, а. с. 30).
Заявою, поданої до суду 03.06.2008, позивач змінив підставу позову та зменшив розмір позовних вимог (т. 1, а. с. 39). Згідно з вказаною заявою позивач просив стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 246, 41 грн за договором оренди № 25 від 01.01.2007, 3 068, 01 грн за договором оренди № 626 від 01.08.2005, 10 014, 32 грн за договором оренди № 828 від 15.11.2005, що сумарно становить 13 328, 74 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.09.2008 у справі № 2-3/2564-2008 позов задоволено частково.
Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив" 13 328, 74 грн заборгованості, а також 133, 30 державного мита та 59 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем докази підтверджують заборгованість відповідача з орендної плати та комунальних послуг за договорами оренди № 25 від 01.01.2007, № 626 від 01.08.2005, № 828 від 15.11.2005.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення, прийняти нове, яким у позові відмовити.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 оскаржує судове рішення, оскільки вважає, що воно не відповідає обставинам справи. Зокрема, відповідач зазначає, що судом неправильно встановлений розмір орендної плати, ненадана оцінка доказам щомісячної сплати орендної плати та актам виконаних робіт.
У судовому засіданні, що відбулось 28.04.2009, представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, який мотивований тим, що наявність заборгованості відповідача на кінець 2007 року підтверджується угодою про розірвання договірних відносин, підписаними актами звірки та гарантійними листами, а тому судове рішення прийнято відповідно до чинного законодавства.
Представник позивача у судовому засіданні 23.12.2008 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду –без змін.
Розпорядженням заступника голови судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.10.2008 суддю Волкова К.В. замінено на суддю Гонтаря В.І.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.11.2008 суддів Гоголя Ю.М., Гонтаря В.І. замінено суддів Голика В.С., Волкова К.В.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.11.2008 суддів Волкова К.В., Голика В.С. замінено на суддів Борисову Ю.В., Гонтаря В.І.
Розпорядженням в.о. заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.04.2009 суддю Борисову Ю.В. замінено на суддю Волкова К.В.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
01.08.2005 між товариством з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив" (орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 (орендар) укладено договір № 626 оренди кафетерію, розташованого за адресою: місто Керч, вул. Кірова, 41, строком до 31.07.2006.
Згідно з примірником договору оренди, наданим позивачем (т. 3, а. с. 5), орендна плата становить 580 грн за місяць, а згідно з примірником договору, наданим відповідачем, орендна плата визначається додатковою угодою № 1 (т. 3, а. с. 49) (пункти 3.1 примірників договору).
До закінчення дії вказаного договору сторонами 15.11.2005 укладено новий договір № 828 оренди кафетерію (т. 1, а. с. 44), відповідно до пункту 7.1 якого строком його дії є період з 15.11.2005 по 15.05.2006.
До договору оренди № 828 від 15.11.2005 сторонами підписаний акт прийому-передачі від 15.11.2005 (т. 1, а. с. 46). Розмір орендної плати за новим договором оренди становив 580 грн за місяць (пункт 3.1 договору), що не заперечується сторонами.
Додатковою угодою № 1 до договору № 828 від 15.11.2008 сторони продовжили строк його дії до 31.12.2006 (т. 1, а. с. 47). 29.12.2006 орендар повернув орендодавцю за актом здачі-прийому кафетерій (т 1, а. с. 48).
01.01.2007 між товариством з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив" та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 укладений новий договір оренди кафетерію за № 25, який згідно з його пунктом 7.1 діє до 31.12.2007 (т. 1, а. с. 17).
01.01.2007 відповідно до акту прийому-передачі орендодавець передав, а орендар прийняв кафетерій (т. 1, а. с. 20). Розмір орендної плати за договором № 25 від 01.01.2007 згідно з примірником, наданим позивачем, складає 750 грн (пункт 3.1) (т. 3, а. с. 7). У примірнику договору, наданого відповідачем, орендна плата встановлена в сумі 580 грн (т. 3, а. с. 56).
У зв’язку з систематичним порушенням орендарем пунктів 4.2, 4.4, 4.6 вказаного договору та збільшенням заборгованості, 21.12.2007 він був розірваний сторонами, про що укладено відповідну угоду (т. 1, а. с. 23). 21.12.2007 орендар передав орендодавцю за актом здачі-прийому кафетерій (т. 1, а. с. 25).
У пункті 5 зазначеної угоди від 21.12.2007 про розірвання договору оренди № 25 від 01.01.2007 сторонами передбачений обов’язок відповідача погасити борг у розмірі 37 024, 47 грн (т. 1, а. с. 23).
Заборгованість у зазначеній сумі підтверджується також підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків, з якого вбачається, що борг виник у період з 01.01.2007 по 30.11.2007 (т. 1, а. с. 22).
На суму 9 944, 00 грн сторони здійснили зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується угодою від 25.01.2008 (т. 1, а. с. 24).
Стверджуючи, що станом на час звернення до суду заборгованість за договорами оренди не погашена, позивач просить стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 246, 41 грн за договором оренди № 25 від 01.01.2007, 3 068, 01 грн за договором оренди № 626 від 01.08.2005, 10 014, 32 грн за договором оренди № 828 від 15.11.2005.
Для встановлення наявності заборгованості за зазначеними договорами та її розмірів апеляційним судом було призначено у справі судово-бухгалтерську експертизу.
Відповідно до висновку експертизи № 1 (т. 3, а. с. 85) встановити суму заборгованості за кожним договором оренди виявилось неможливим. Експертом визначена загальна сума заборгованості за період з 01.08.2005 по 31.12.2007 з урахуванням платіжних документів, в яких відображено погашення боргу за оренду кафетерію, - в розмірі 3 602, 93 грн.
Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом позову, що розглядається в цій справі, є вимога позивача про стягнення заборгованості з орендної плати та плати за комунальні послуги на підставі договорів № 626 від 01.08.2005, № 828 від 15.11.2005, № 25 від 01.01.2007. Отже, у цій справі не можуть розглядатись вимоги про стягнення з відповідача коштів, обов’язок сплатити які виник з інших підстав.
01.08.2005 сторони уклали договір оренди № 626, відповідно до якого позивач передав відповідачу в користування на умовах оренди нежитлове приміщення площею 23, 2 кв. м. Цей договір зі сторони відповідача був підписаний ОСОБА_2, що діяла від імені відповідача на підставі довіреності (т. 1, а. с. 76). Строк дії цього договору був встановлений до 31.07.2006. Факт передачі зазначеного приміщення не оспорюється сторонами.
Текст цього договору викладається на двох непрошитих аркушах. Підписи сторін містяться тільки на другому аркуші, що не виключало можливість підміни першого аркуша. Внаслідок цього на примірнику договору, наданого позивачем (т. 3, а. с. 5), у пункті 3.1 зазначається орендна плата в розмірі 580 грн. У примірнику цього ж договору, що наданий відповідачем, у пункті 3.1 зазначається на те, що орендна плата визначається додатковою угодою № 1. Але така угода відповідачем не надана, докази її підписання відсутні.
Рахунками-фактурами (т. 2, а. с. 15, 16, 19) підтверджується, що орендна плата за об'єкт оренди –кафетерій складає 400 грн. Ці рахунки-фактури виписувались, підписувались і скріплювались печаткою позивача. Це дає підстави для висновку про те, що сам позивач визнавав розмір орендної плати в сумі 400 грн за місяць. Сума орендної плати 400 грн (333, 33 грн без податку на додану вартість) вказується також в акті здачі-прийняття робіт (наданих послуг) (т. 2, а. с. 55).
За викладених умов слід дійти висновку про те, що позивач не надав належних доказів того, що орендна плата за цим договором складає 580 грн. Використання у висновку судово-бухгалтерської експертизи від 20.03.2009 № 1 (т. 3, а. с. 89) базової орендної плати в розмірі 580 грн є підставою для критичної оцінки зазначеного висновку в цій частині.
Крім того, слід враховувати, що між сторонами склались тривалі договірні стосунки щодо оренди. Внаслідок цього на 01.08.2005 – день укладення договору № 626 висновком експертизи констатується наявність заборгованості відповідача в сумі 29 745, 48 грн (т. 3, а. с. 91, 99). Експерт прийняв також до уваги заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.01.2007 у сумі 37 024, 74 грн. Але ця заборгованість підтверджується тільки угодою про розірвання договору оренди (т. 1, а. с. 23) та актом звірки (т. 1, а. с. 22), які з боку відповідача підписала інша особа. Як стверджує представник відповідача (т. 1, а. с. 63; т. 2, а. с. 7), усі угоди та гарантійні листи підписувала ОСОБА_2, що мала повноваження в період з 17.06.2003 по 17.06.2006 (т. 1, а. с. 76) і в період з 22.10.2008 (т. 2, а. с. 107). Ці доводи представника відповідача відповідають іншим матеріалам справи. Так, підписи відповідача на довіреностях (т. 1, а. с. 76; т. 2, а. с. 107) не мають будь-яких спільних рис з підписами на гарантійних листах та угодах (т. 1, а. с. 23, 24, 49, 50-51, 54; т. 2, а. с. 54). За таких умов слід зробити висновок про те, що доказову силу мають тільки гарантійні листи відповідача від 11.05.2006 (т. 1, а. с. 49) і від 17.05.2006 (т. 1, а. с. 50), які підписані представником відповідача в період наявності у нього повноважень. Але цими гарантійними листами підтверджується заборгованість тільки в сумах 14 318 грн і 16 401, 54 грн. Крім того, слід враховувати, що надані відповідачем платіжні документи не можуть бути ідентифіковані як платежі за певний період і за певним договором. У зазначених платіжних документах відсутня інформація (т. 2, а. с. 12-14) про період, за який здійснюється оплата. Тому й у висновку експертизи зазначається на неможливість визначення суми заборгованості відповідача, зокрема, за договором № 626 від 01.08.2005. Має значення і та обставина, що відповідач сплачував не тільки орендну плату, а й плату за комунальні послуги.
Викладене дає підстави для висновку про те, що позивач не виконав вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, яка покладає на сторони обов’язок довести ті обставини, на які вони посилаються. Зокрема, позивач не надав достатніх доказів того, що заборгованість, яку він просить стягнути з відповідача, є заборгованістю за договором № 626 від 01.08.2005.
15.11.2005 сторони уклали договір № 828, відповідно до якого відповідачу передано в користування на умовах оренди нежитлове приміщення площею 23, 2 кв. м. (т. 3, а. с. 2).
Стосовно змісту цього договору між сторонами розбіжностей немає. Але виокремити платежі, які здійснювались за цим договором, є неможливим з викладених вище підстав. Позивач вимагає стягнення за цим договором суму 10 014, 32 грн. Але доказів виникнення заборгованості у відповідача за цим договором не надав. Отже, заборгованість і за цим договором враховує заборгованість, яка виникла раніше та виходить за межі предмету позову, що розглядається.
01.01.2007 сторони уклали договір № 25, за яким позивач передав відповідачу в користування на умовах оренди нежитлове приміщення. Примірники цього договору, надані позивачем (т. 3, а. с. 7) і відповідачем (т. 3, а. с. 56), не є ідентичними. Зокрема, у примірнику, наданому позивачем, площа приміщення визначена як 30 кв. м., а у примірнику, наданому відповідачем, - 23, 2 кв. м. Розмір орендної плати в одному примірнику визначається як 750 грн, в іншому –580 грн. У висновку експертизи як базова орендна плата прийнята сума 750 грн за місяць. За наявності суперечностей між двома примірниками договору це є підставою для критичної оцінки висновку експертизи. Як свідчать матеріали справи, за договорами № 626 від 01.08.2005, № 828 від 15.11.2005, № 25 від 01.01.2007 в оренду передавалось одно і те ж нежитлове приміщення. У перших двох договорах його площа визначалась як 23, 2 кв. м., а в третьому –як 30 кв. м. Тому слід зробити висновок про те, що позивач не надав достатніх доказів того, що у відповідача виникла заборгованість за договором № 25 від 01.01.2007 у сумі 246, 41 грн.
Як підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача за кожним із трьох договорів не може бути виокремлена. Тому висновком експертизи визначена сумарна заборгованість відповідача за всіма трьома договорами. У висновку експертизи зазначається на те, що за період з 01.08.2005 по 01.01.2008 позивач надав відповідачу послуги (оренда і комунальні послуги) у загальній сумі 20 214, 55 грн (11 185, 55 грн за період з 01.08.2005 по 01.01.2007; 9 029 грн за період з 01.01.2007 по 01.01.2008 (т. 3, а. с. 92). За цей же період відповідач сплатив позивачеві 50 715, 10 грн, у тому числі 33 850, 63 грн оплачено в період з 01.08.2005 по 01.01.2007; 6 920, 47 грн –у період з 01.01.2007 по 01.12.2007; 9 944 грн –взаємозалік у грудні 2007 року (т. 3, а. с. 92). Ці дані свідчать про те, що в період, в який існували спірні правовідносини, відповідач сплатив на користь позивача суму, яка майже в 2, 5 рази перевищує суму отриманих послуг.
За викладених обставин слід зробити висновок про те, що позивач не надав належні докази заборгованості відповідача за договором № 626 від 01.08.2005 у сумі 3 068, 01 грн, за договором № 828 від 15.11.2005 у сумі 10 014, 32 грн, за договором № 25 від 01.01.2007 у сумі 246, 41 грн.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд при прийнятті рішення зробив неправильний висновок про те, що надані позивачем докази підтверджують розмір заборгованості відповідача з орендної плати та комунальних послуг за вказаними вище договорами на загальну суму 13 328, 74 грн. Отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Автономної Республіки Крим підлягає скасуванню, апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 задовольнити.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.09.2008 у справі № 2-3/2564-2008 скасувати.
3.Прийняти нове рішення.
4.У позові відмовити.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді К.В. Волков
В.І. Гонтар