Справа №33-447/10 Головуючий у суді 1-ї інстанції -

Номер провадження - Суддя-доповідач

Категорія КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2010 року м. Суми

Суддя Апеляційного суду Сумської області Безверхий О.М., при секретареві судового засідання Литвиненко О.А. переглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 21 вересня 2010 року , якою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

мешканка с. Червона Слобода, Недригайлівського району

Сумської області, -

на підставі ст. 9 ч.1 Закону України «Про боротьбу з корупцією» піддана адміністративному стягненню у виді накладення штрафу в розмірі 255 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Із зазначеної постанови судді слідує, що ОСОБА_1, працюючи секретарем Червонослобідської сільської ради Недригайлівської району і будучи службовою особою органів місцевого самоврядування, 12 квітня 2010 року склала та подала декларацію про доходи і зобов'язання фінансового характеру державного службовця за 2009 рік, у розділі III якої не зазначила дані про наявність у неї непогашеної заборгованості на кінець року в сумі 2300 грн. 03 коп. за договором позики, чим порушила вимоги ч. 1 ст. 9 Закону України «Про боротьбу з корупцією», тобто вчинила корупційне діяння, за яке й притягнена до адміністративної відповідальності.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що в її діях не вбачається складу адміністративного правопорушення, тому прохає скасувати постанову суду щодо неї та закрити провадження у справі.

Дослідивши в судовому засіданні апеляційного суду матеріали судової справи та вислухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку її апеляційної скарги, вважаю що ця апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На недодержання вимог ст. 245 КУпАП при провадженні у даній справі не було забезпечено всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи та вирішення її у точній г відповідності з законом.

У внесеній постанові суддя, вийшовши за межі судового розгляду, дійшов до неправильного висновку про вчинення ОСОБА_1 корупційного діяння, а також безпідставно визнав її винною у порушенні вимог ч.І ст. 9 Закону України «Про боротьбу з корупцією».

Визначення поняття та ознак корупційного діяння міститься тільки в ч. 2 ст.1 Закону України «Про боротьбу з корупцією», а відповідальність за корупційне діяння передбачена ст. 7 цього Закону.

ОСОБА_1 ж ставилось до провини скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 9 вказаного Закону, яке міститься в розділі II «Попередження корупції» цього Закону та віднесено в ньому до інших правопорушень, пов'язаних з корупцією.

При судовому розгляді не було перевірено як слід те, чи правильно складений протокол про адміністративне правопорушення, й зокрема, чи співпадає суть описаного в ньому правопорушення у зіставленні з ознаками правопорушення, передбаченого відповідною нормою вказаного Закону з урахуванням нормативних актів, які регламентують порядок заповнення державними службовцями декларації про доходи та зобов'язання фінансового характеру.

Між тим, із затвердженої наказом Мінфіну України від 06.03.1997р., № 58 і зареєстрованої в Мін'юсті України 31.03.1997 р. за № 104/1908 форми № 001-ДС декларації про доходи, зобов'язання фінансового характеру і майновий стан державного службовця та особи, яка претендує на зайняття посади державного службовця, щодо себе та члені своєї сім'ї та затверджених наказом Мінфіну України від 09.04.2001 р. № 175 Методичних рекомендацій щодо заповнення державними службовцями та особами, уповноваженими на виконання функцій держави, вищевказаної декларації чітко слідує те, що в розділі III «Зобов'язання фінансового характеру ...» декларації, зокрема в п.3 повинні повідомлятись дані про сплачені декларантом і членами його сім'ї протягом звітного року платежі за договором позики.

Повідомлення в декларації інших даних стосовно договорів позики у зазначених нормативних актах не передбачено.

Тому висновки суду про неповідомлення ОСОБА_1 у поданій декларації даних про наявність непогашеної заборгованості в сумі 2300 грн. за договором позики та вчинення нею з огляду на це адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 9 Закону України «Про боротьбу з корупцією» , є неправильними, навіть незважаючи на помилковість визнання нею в цьому в суді своєї вини.

Поза дослідженням суддею при розгляді справи залишено і те, що кожне корупційне правопорушення вчиняється тільки умисно. При цьому за змістом вказаного Закону обов'язковою ознакою, за якою неправомірні дії по службі осіб, уповноважених на виконання функції держави, визнаються корупційними чи пов'язаними з корупцією, має бути корисливий мотив або інший особистий інтерес.

Однак, ні в судовому рішенні, ні в матеріалах справи немає ніяких даних про наявність в діях ОСОБА_1 таких ознак суб'єктивної сторони корупційного правопорушення.

Таким чином, в описаних у постанові судді діях ОСОБА_1 не вбачається ознак складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 294,247 п.1 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 21 вересня року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити.

Дана постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду

Сумської області ОСОБА_2