справа № 2-3804/10

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

14 вересня 2010 року. Броварський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого-судді Бендик О.Г.,

при секретарі Жеребець I.A.,

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій» Київської міської державної адміністрації про стягнення розрахунку при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди

встановив:

7 липня 2010 року ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву до КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій», в якому пославсь на те, що з 23 вересня 2006 року перебував з відповідачем у трудових відноси­нах. 31 травня 2010 року був звільнений з роботи на підставі ст.38 КЗпП України, проте розрахунку з ним проведено не було.

Просив стягнути з відповідача 17440,79 грн. заробітної плати, яка йому нарахована та не виплачена в період з вересня 2009 року по день звільнення, суму середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при його середньомісячному заробітку 3010грн. 80 коп., середньоденному - 154,40 грн., а також 3000 грн. моральної шкоди, бо порушення відповідачем його законних прав вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя через відсутність коштів та призвели його до моральних страждань.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав і просив задовольнити в повному обсязі з наведених підстав.

Будучи належно повідомленим, відповідач ні в попереднє ні в судове засі­дання не з”явивсь, письмових заперечень проти позову не подав.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши наявні в справі докази, суд дійшов висновку, що в частині стягнення заробітної плати позов підлягає повному, а в іншій частині - частковому задоволенню з урахуванням наступного.

Змістом ч.І ст.116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство повинно виплатити працівни­- кові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розра­хунку (ч.І ст.117 КЗпП).

Судом встановлено і це підтверджується записами в трудовій книжці позивача, розрахунковими листками заробітної плати позивача за вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року та січень, лютий, березень, квітень, травень 2010 року, що ОСОБА_1 23 вересня 2006 року був прийнятий на роботу на комунальне підприємство «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій» Київської міської державної адміністрації. Згідно наказу №336 від 31.05.2010 року він звільнений з роботи за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України в зв»язку з виходом на пенсію з 31.05.2010 року.

Як вбачається з розрахункових листків, при звільненні з роботи ОСОБА_1 не була виплачена заробітна плата : 675 грн. 53 коп. за вересень, 2463 грн.68 коп. за жовтень, 2463 грн. 68 коп. за листопад, 2464 грн. 30 коп. за грудень 2009 року та за період з січня по травень 2010 року відповідно в сумах 2122 грн. 76 коп. за січень, 2424 грн. 04 коп. за лютий, 1714 грн. 27 коп. за березень, 797 грн.05 коп. за квітень, 2315 грн. 68 коп. за травень. Тому стягненню на користь позивача підлягає 17440 грн. 79 коп. заробітної плати (675,53+2463,68+2463,68+2464,30+2122,76+2424,04+1714,27+797,0+2315,68=17440,79)

Зважаючи на те, що відповідач не посилавсь на відсутність своєї вини в не проведенні розрахунку з ОСОБА_1 і цей факт суду не доводив, суд виходить з того, що КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій», затримало проведення розрахунку з ОСОБА_1 без поважних причин, тобто з власної вини. За весь період затримки розрахунку з 1 червня 2010 року по 14 вересня 2010 року, який в підрахунку становить 3 місяці 14 днів, середній заробіток ОСОБА_1 дорівнює сумі 8970 грн. 81 коп., яка і підлягає стягненню з відповідача на її користь..

При розрахунку середнього заробітку позивача суд враховує, що позивач перебував у відпустці 14 днів у квітні та 30 днів у березні 2010 року , у лютому мав 5 днів тимчасової непрацездатності, у січні мав 8 днів відпустки без збереження заробітної плати та заробіток за простій, тому дані місяці з підрахунку виключає і розрахунок середнього заробітку позивача проводить виходячи з даних за грудень та листопад 2009 року. Заробіток ОСОБА_1 склав у грудні-2464 грн.30 коп. за 23 робочі дні, в листопаді - 2463,грн..68 коп. за 21 робочий день. Звідси середньомісячний заробіток позивача складає 2466 грн.99 коп. ( 2464,30+ 2463,68 = 4927,98; 4927,98 : 2 = 2466,99), а середньоденний - 112 грн. 14 коп. (23+21=44;44:2=22; 2466,99:22=112,14). Загальний розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню на користь позивача станови­тиме 8970 грн. 84 коп. (2466,99x3=7400,91; 112,14x14=1569,96; 7400,91+1569,96 =8970,81).

Позивачем, на думку суду, розрахунок середнього заробітку проведений невірно у зв»язку з тим, що він розрахований на даних за лютий та січень 2010 року, які є неповними .

Щодо вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, то суд вважає, що в цій частині позов також підлягає частковому задоволенню.

У відповідності зі ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що позивачеві ОСОБА_1 заробітна плата не виплачена за 9 місяців до звільнення та протягом більше 3 місяців після звільнення. В результаті порушення відповідачем його права на своєчасне та регулярне отримання заробітної плати та своєчасне отримання розрахунку, які гарантовані ст.43 Конституції України, ст. 115, 116 КЗпП України, позивач тривалий час через відсутність зароблених коштів не може реалізувати своє право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім”ї, що згідно ст.48 Конституції України включає достатнє харчування, одяг, житло і вимушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя. В результаті цього він переносить душевні переживання і морально страждає, та вимушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя. Проте з урахуванням характеру та тривалості цих страждань, суд вважає правильним розмір відшкодування заподіяної йому моральної шкоди визначити в межах 1200 гривень.

На підставі ч.І ст.116, ч.І ст.117, ст. 237-1 КЗпП України, ч.І ст.1071,ч.1 ст. 1167 ЦК України, керуючись 213-215, 88 ЦПК, суд

вирішив:

позов задовольнити частково. Стягнути з Комунального підприємства «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій» Київської міської державної адміністрації на користь ОСОБА_1 17440 грн. 79 коп. заробітної плати, належної йому при звільненні, 8970 грн. 81 коп. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні в період з 1 червня 2010 року по 14 вересня 2010 року, 1200 грн. моральної шкоди, всього 27611 грн. 60 коп..

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій» Київської міської державної адміністрації 276 грн. грн. 12 коп. судового збору на користь Броварського ВДК (р/р 31412537700005 в УДК у Київській області м. Київ, код ЗКПО 23571923, МФО 821018) та 120 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на рахунок 31217259700005 одержувача ГУДКУ в Київській області в банку ГУДКУ в Київській області, код 23571923, МФО 821018.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд протягом десяти днів з

дня його проголошення , а особами, які брали участь у розгляді справи, але були відсутні в судовому засіданні під час його проголошення - з дня отримання копії цього рішення.

Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя