У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого |
Жука В.Г., |
|
суддів |
Редьки А.І. і Заголдного В.В. |
розглянула в судовому засіданні 23 квітня 2009 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 8 червня 2007 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
раніше не судимого,
засуджено:
за ч. 5 ст. 185 КК України до позбавлення волі на 7 років 6 місяців з конфіскацією майна;
за ч. 3 ст. 15 і ч. 5 ст. 185 КК України до позбавлення волі на 7 років з конфіскацією майна;
за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на 4 роки.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_2 остаточно призначено 7 років 6 місяців з конфіскацією майна.
Судом вирішено питання щодо стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди на користь потерпілих.
Цим же вироком засуджено і ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, вирок щодо яких у касаційному порядку не оскаржується.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 21 лютого 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Щербу визнано винним у вчиненні злочинів за таких обставин.
ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інші особи організувалися в стійке злочинне об'єднання - організовану групу з метою скоєння злочинів, пов'язаних з викраданням чужого майна. Кожному члену цією злочинної групи була відведена відповідна роль. Зокрема, ОСОБА_1, в користуванні якого був автомобіль, перевозив на місця вчинення злочинів членів організованої злочинної групи.
25.08.2004 року ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та іншою особою проникли в квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_15, та викрали його майно на загальну суму 7593,26 грн..
29.09.2004 року ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та інша особа, діючи у складі організованої групи, проникли в квартиру АДРЕСА_2 та викрали майно ОСОБА_9 на загальну суму 37330,85 грн..
15.10.2004 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та інша особа, діючи у складі організованої групи, проникли в квартиру АДРЕСА_4 та викрали майно ОСОБА_16 на загальну суму 40053,81 грн..
6.12.2004 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_11 та інша особа, діючи у складі організованої групи, проникли в квартиру АДРЕСА_3 та викрали майно ОСОБА_10 на загальну сумцу 5330 грн..
21.12.2004 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_11 та інша особа, діючи у складі організованої групи, проникли в квартиру АДРЕСА_5 та викрали майно ОСОБА_12 на загальну суму 47016,18 грн..
20.01.2005 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_13 за попередньою змовою між собою, проникли в будинок ОСОБА_17 в с. Корделівка Калинівського району Вінницької області. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 намагалися зламати замок вхідних дверей, проте, ОСОБА_17, який знаходився в будинку, вийшов з нього. ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зрозумівши , що їх викрито, повідомили про це інших учасників злочину та з місця пригоди зникли.
Крім того, ОСОБА_3 без відома організатора злочинної групи за попередньою змовою зі ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 8.12.2004 року проникли в квартиру АДРЕСА_6 та викрали майно ОСОБА_14на загальну суму 8206,2 грн..
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про зміну судових рішень та просить перекваліфікувати його дії на ст. 396 КК України. Зазначає, що крадіжки чужого майна не вчиняв і ніякої участі в цих крадіжках не брав. Вважає, що по епізоду викрадення майна ОСОБА_17 його дії слід кваліфікувати за ст. 396 КК України, оскільки він став свідком розмови про вчинений злочин та приховав цей злочин.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинених злочинах грунтуються на зібраних та ретельно перевірених в судовому засіданні доказах.
Так, із показань засудженого ОСОБА_3 на досудовому слідстві убачається, що ОСОБА_1 разом з ним та іншими засудженими брав участь у крадіжках чужого майна. При цьому ОСОБА_3 детально розповів за яких обставин були скоєні злочини.
Також винність ОСОБА_1 у вчинених злочинах підтверджується показаннями потерпілих ОСОБА_15, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_17, даними протоколів огляду місць подій, протоколів відтворення обстановки та обставин події.
Посилання засудженого ОСОБА_1 на те, що він не міг брати участь у крадіжці майна ОСОБА_15 та ОСОБА_9, оскільки він на момент вчинання крадіжки майна ОСОБА_15 знаходився в лікарні, а щодо ОСОБА_9 - з тієї причини, що його машина перебувала в ремонті безпідставні.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був виписаний з лікарні 25.08.2004 року, що підтверджується довідкою міської лікарні № 2, тобто він мав можливість вчинити інкриміновані злочини.
Крім того, свідок ОСОБА_18 не міг з достовірністю пояснити чи перебував у нього в ремонті в серпні-жовтні 2004 року автомобіль ОСОБА_1 “Мерседес-Бенц”.
Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15 і ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України є правильною.
Призначене покарання є справедливим і відповідає вимогам кримінального закону.
Отже, в такому разі підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.
Судді:
В.Г. Жук А.І. Редька В.В. Заголдний