Справа № 2-1 398/І 0

РІШЕННЯ

І МЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.10 року Глухівський міськрайснний суд Сумської області

в складі : головуючого судді ЧАБАК І.О.

при секретарі ЧИЛІКІНІЙ А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глухові справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пенсійного Фонду України в м. Глухові про зобов"язання нарахування та стягнення недовиплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 2006 року по 2008 рік включно , -

ВСТАНОВИВ:

5 січня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Глухівського міськрайонного суду з адміністративним позовом до УПФ України в м. Слухові про зобов'язання нарахувати недоплачену державну соціальну допомогу,як дитині війни за 2006-2008 року.

Ухвалою Глухівського міськрайонного суду від 8 січня 2009 року їй було відмовлено у відкритті провадження а в адміністративній справі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року ухвалу Глухівського міськрайонного суду від 8 січня 2009 року скасовано, справу направлено до Глухівського міськрайонного суду на новий розгляд зі стадії відкриття провадження у справі.

4 червня 2010 року справа повернулась до Глухівського міськрайонного суду та була передана в провадження судді Чабак І.О.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що вона має статус "дитини війни" і має право на пільги та гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни". На підставі ст. 6 вищевказаного Закону ЇП повинна виплачуватись відповідачем щомісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак у 2006-2007 роках така соціальна допомога йому не нараховувалась і не виплачувалась, так як Законами України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", "Про Державний бюджет України на 2007 рік" зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". З 1 січня 2008 року і по теперішній час доплата виплачувалась лице в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком.

В той же час, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнано неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинялась дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Виходячи із даного рішення Конституційного Суду, та зважаючи на положення ст.ст. 19,72 Конституції України, позивачка просить зобов'язати відповідача нарахувати їй та стягнути 2782 грн. 47 коп. державної соціальної допомоги за період з 2007 року по 2009 рік включно .

Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду в Глухові в судові засідання не з'явився, подав письмові заперечення проти позову та заяву про розгляд справи у відсутність їх представника. Мотивував свою позицію тим, що відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансування виплат по даному Закону повинно проводитись з< рахунок Державного бюджету України, а не і бюджету Пенсійного фонду України. Крім того, даним Загоном не визначено яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому порядку здійснюється призначення і виплата підвищення до пенсії. Також вважає, що поняття "соціальна допомога" в ст. 6 Закону немає, є поняття "підвищення до пенсії". Законом визначено, що "діти війни" дійсно мають право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак при цьому законодавчо не визначено порядок обчислення мінімальної пенсії за віком, оскільки мінімальний розмір пенсії за віком, який встановлений ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в даному випадку не може застосовуватись, так як він застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, прі значених згідно із цим Законом, і не може застосовуватись для визначення розміру підвищення до пенсії, яка передбачена ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".

Законом "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було зупинено дію ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", а рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року ці положення закону "Про Державний бюджет України на 2007 ріг" визнано неконституційними.

Законом "Про Державний бюджет України на 2008 рік" були внесені зміни в ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", згідно яких дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і з січня 2008 року позивачу ця надбавка виплачувалась.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вищенаведені положення закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік" були визнані неконституційними.

Однак і після вищевказаних рішень Конституційного Суду не було визначено порядок обчислення підвищення до пенсії дітям війни.

Після цього Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 було встановлено, що дітям війни до пенсії підвищення проводиться у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Тому відповідач вважає, що діяв виключно у межах своїх повноважень і у спосіб, передбачений чинним законодавством, і не мав права нараховувати підвищення до пенсії дітям війни в іншому порядку, ніж той, що визначався Законами "Про державний бюджет України" на відповідні роки та в подальшому Постановою КМУ від 28 травня 2008 року № 530.

В судове засідання позивач не з"явився , від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з"явився надавши заперечення на адміністративний позов в якому просить справу розглядати без його участі.

Згідно ст. 158 ЦПК України особа яка бере участь у справі , має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

З урахуванням зазначеного положення ЦПК України та клопотань сторін суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін .

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних

підстав:

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилась 29 квітня 1936 року, а тому є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Статус ОСОБА_1 як дитини війни підтверджується відповідним посвідченням (а.с.27), та не оспорюється відповідачем в запереченнях на позов.

Позивач отримує пенсію за віком і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.

Глухові

Дане управління є органом Пенсійного фонду, воно має статус юридичної особи, яка призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії відповідним категоріям громадян. Згідно із ст.19

Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.22 Конституції України однією з конституційних гарантій прав та свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх обсягу при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних.

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

В 2008 році позивач отримав підвищення до пенсії як дитина війни, але у меншому розмірі (10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність): за січень-березень по 47 грн., за квітень - червень по 48 грн. 10 коп., за липень - вересень по 48 грн.20 коп., за жовтень - грудень 49 грн. 80 коп.

На 2007 рік дію ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено згідно із п. 12 ст.7І ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Однак рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнано неконституційними положення її. 12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинялась дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має, відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється, а тому за 2007 рік підлягають задоволенню вимоги позивача за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Пунктом 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення до деяких законодавчих актів України" статтю 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" було викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано неконституційними положення п. 41 розділу Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.

Таким чином, на підставі рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст. 152 Конституції України управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача з 22.05.2008 року повинно було діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 25.12.2008 року № 835-УІ не передбачено зупинення на 2009 рік дії положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Аналізуючи наведені вище норми, з урахуванням положень ч.З ст.152 Конституції України, суд прийшов до висновку про те, що саме з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року УПФУ в м. Глухові повинно було проводити нарахування та виплачувати позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції Закону №2195-1V від 18.11.04 р.), а позовні вимоги в частині нарахування такого підвищення до зазначених дат с безпідставними, оскільки дії відповідача у справі, відповідали чинному на той час законодавству.

Стосовно визначення розміру підвищення, яке встановлено в п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року, то в даному випадку норми підзаконного нормативного акту суперечать ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а тому не можуть бути застосовані, виходячи із положень ч.4 ст.8 ЦПК України.

Суд також не приймає до уваги заперечення відповідача щодо невизначеності джерел фінансування, оскільки сама по собі відсутність фінансового забезпечення державних соціальних гарантій і відсутність бюджетних асигнувань не може бути підставою для порушення права громадянина на отримання соціальної допомоги.

Доводи відповідача про відсутність механізму реалізації ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" також не можуть бути підставою для відмову в задоволенні позову, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.

Так само суд не може прийняти до уваги заперечення відповідача щодо законодавчої невизначеності порядку обчислення мінімальної пенсії за віком з метою реалізації положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки відповідно до ст. 8 ч. 9 ЦПК України забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Згідно ст. 8 ч. 8 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Тому, з урахуванням зазначеного, при такому обчисленні необхідно застосовувати загальні норми, які в даному випадку міститься у ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в яких зазначено, що мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З урахуванням вищезазначених положень ст. 8 ч. 9 ст. 8 ч. 8 ЦПК України, посилання відповідача на те, що не визначено орган, який повинен здійснювати призначення і виплати підвищення до пенсії, суд не може прийняти до уваги, так як відповідно до діючого законодавства на виконання положень ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" саме управління Пенсійного фонду України в Глухівському районі проводило з 01.01.2008 р. нарахування та виплати дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (що складало 10% від прожиткового мінімуму осіб, що втратили працездатність). Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення "Про пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" покладено на управління ПФУ за місцем проживання позивача.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем фактично оскаржується бездіяльність територіального управління ГІФУ в м. Глухові щодо ненарахування і невиплати зазначеного підвищення до пенсії.

Згідно ст. 15 ч. 1 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ст. 16 ч. 2 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути серед

інших і визнання незаконними рішення дії чи бездіяльності органу державної влади.

Суд вважає , що відповідач діяв незаконно щодо ненарахування та не виплати позивачеві підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.І ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Розраховуючи розмір виплат, які необхідно нарахувати та виплатити позивачці, суд виходить з вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік",

Виходячи з вищезазначеного, позивачу підлягає виплаті за 2007 рік (за період з 9.07.2007р. по

31.12.2007р.):

За липень (4,06+406)х30%=410,06x30%= 123,02 грн.

За серпень (4,06+406)х30%=410,06х30%=123,02 грн.

За вересень (4,06+406)х30%=410,06x30%= 123.02 грн.

За жовтень (4,11+411 )х30%=415.11 х30%= 124,53 грн.

За листопад (4,11+411 )х30%=415,11x30%= 124,53 грн.

За грудень (4.11+411 )х30%=415,11 х30%= 124,53 грн.

Всього за 2007 рік за вказаний період: 742,65 грн.

За 2008 рік позивачу підлягає виплаті (за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р.):

За травень 481x30%= 144,3 грн.

За червень 481x30%= 144,3 грн.

За липень 482x30%= 144.6 грн.

За серпень 482x30%= 144,6 грн.

За вересень 482х30%=144,6 грн.

За жовтень 498х30%=149,4 грн.

За листопад 498x30%= 149,4 грн.

За грудень 498x30%= 149.4 грн.

Всього за 2008 рік: 1170,60 грн.

Однак з урахуванням того, що за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. позивачу частково було виплачено підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 390 грн. 20 коп (по 48,10 грн. у травні та червні, по 48,20 грн. у липні, серпні та вересні, по 49,80 грн. у жовтні, листопаді та грудні ), то підлягає виплаті за цей період: 1170,60 - 390 грн. 20 коп = 780 грн. 40 коп.

Тому є достатні підстави для задоволення позовних вимог саме в частині зобов'язання відповідача провести відповідні нарахування та виплати підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленому ч.І ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":

за 2007 рік - з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р.

за 2008 рік - з 22 травня 2008р. по 31 грудня 2008 р. (з урахуванням отриманих сум)

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 22, 75, 92, 152 Конституції України, ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України", Законом України "Про державний бюджет на 2006 рік" Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік (зі змінами від 15.03.2007 р.), Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", Законом України "Про державний бюджет на 2009 рік", Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 6 листопада 2009 року № 1715-У І. ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. З, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 4, 8, 10,11,14,15. 57,60, 88,212,213,214,215 ЦГІК України , гі. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 18 лютого 2010 року № 1691 -VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами". суд, -

ВИРІШИВ

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в м. Глухові нарахувати ОСОБА_3

ОСОБА_4 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.І ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати:

за 2007 рік - з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року ;

за 2008 рік - з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням виплаченого за вказаний період підвищення до пенсії;

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або в порядку ч,4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.223 ЦПК України.

Рішення виконано суддею на комп"ютері в нарадчій кімнаті .

Повний текст рішення виготовлено 20 липня 2010 року.

СУДДЯ