ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2009 р.

Справа № 3/63.

За позовом Прокурора міста Алушти в інтересах держави в особі органів державної виконавчої влади, уповноважених державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах:

1. Ради Міністрів Автономної республіки Крим

2. Алуштинської міської ради

3. Малоріченської сільської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю «Кванта-Т», м. Чернівці

про відшкодування втрат лісогосподарського виробництва –442132,40 грн.

Суддя Гончарук О.В.

Представники:

Від позивачів –не з’явився  

Від відповідача –Редько О.М., довіреність від 15.12.2008 року

У судовому засіданні брав участь прокурор відділу прокуратури Чернівецької області Пацарен В.Я.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор міста Алушти в інтересах держави в особі Ради Міністрів Автономної республіки Крим, Алуштинської міської ради та Малоріченської сільської ради звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кванта-Т»про відшкодування втрат лісогосподарського виробництва у розмірі 442132,40 грн., з яких 110533,10 грн. просить стягнути на користь бюджету Автономної Республіки Крим, 66319,86 грн. –до бюджету міста Алушти та 265279,44 грн. –до місцевого бюджету Малоріченської сільської ради.

В обґрунтування свої позовних вимог, прокурор посилається на рішення Малоріченської сілької ради №9/41 від 10.11.2006 року «Про затвердження проекту землеустрою, технічної документації та надання земельної ділянки в оренду ТОВ «Кванта-Т», яким затверджено проект відводу та технічної документації по землеустрою для перенесення в натурі меж земельної ділянки в селі Рибаче в районі східного мису, для будівництва рекреаційного комплексу та надання відповідачу, згідно проекту відводу із земель Судакського держлісгоспу, в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 6,000 га.

Пунктом 4 вказаного рішення, продовжує прокурор, ТОВ «Кванта-Т» зобов’язано протягом двох місяців з дня державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, відшкодувати втрати лісогосподарського виробництва у зв’язку з вилученням лісових площ.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя М.П. Гаврилюк) від 10.11.2008 року позовні матеріали передані за територіальною підсудністю до господарського суду Чернівецької області.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 26.11.2008 року порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 24.12.2008 року.

16.12.2008 року до господарського суду надійшли письмові пояснення надані Радою міністрів Автономної Республіки Крим в яких повідомляється про підтримку позивачем позовних вимог, вказуються реквізити для зарахування коштів, а також сформульовано прохання розглянути справу за відсутності представника Ради.

Ухвалою від 24.12.2008 року за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 16.01.2009 року.

15.01.2009 року до господарського суду надійшло клопотання Алуштинськї міської ради в якому повідомляється про підтримку позивачем позовних вимог, вказуються реквізити для зарахування коштів до місцевого бюджету м. Алушти, а також сформульовано прохання розглянути справу за відсутності представника міськради.

У судовому засіданні 16.01.2009 року відповідачем надано відзив на позовну заяву у зв’язку з чим, прокурором заявлено клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату з метою надання йому часу для ознайомлення з даним відзивом. Разом з тим сторонами заявлено клопотання про розгляд справи поза межами двохмісячного терміну.

Ухвалою від 16.01.2009 року з метою забезпечення дотримання прав прокурора та позивачів в частині надання їм можливості підготувати письмові пояснення щодо позову, виходячи з обставин зазначених відповідачем у відзиві на позовну заяву, розгляд справи відкладено на більш тривалий термін –на 11.02.2009 року.

10.02.2009 року від Малоріченської сільської ради надійшов лист в якому сільрада повідомляє про неможливість направлення у судове засідання свого представника, підтримку нею заявленої прокормом позовної вимоги та сформульовано прохання розглянути справу без участі представника позивача.

На день вирішення спору по суті 11.02.2009 року представники позивачів у судове засідання не з’явились, що з огляду на наявність в матеріалах справи їх письмових заяв про можливість розгляду справи без участі представників відповідних рад, не перешкоджає розгляду справи.

Присутні у судовому засіданні прокурор та представник відповідача жодних клопотань процесуального характеру до початку розгляду спору по суті не заявили. При чому, від прокурора та позивачів письмових пояснень щодо позову, виходячи з обставин зазначених у відзиві на позовну заяву та будь-яких інших доказів, не надійшло, що, відповідно, є правом, а не обов’язком учасників судового процесу.

Присутній в судовому засіданні прокурор повністю підтримує заявлену прокуратурою міста Алушти позовну вимогу про відшкодування відповідачем втрат лісогосподарського виробництва у розмірі 442132,40 грн., посилаючись, при цьому, на обставини зазначені у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на наведені у відзиві на позовну заяву обставини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд  в с т а н о в и в.

Відповідно до рішення Малоріченської сільської ради №9/41 від 10.11.2006 року «Про затвердження проекту землеустрою, технічної документації та надання земельної ділянки в оренду ТОВ «Кванта-Т»та договору оренди земельної ділянки від 20.04.2007 року, Малоріченська сільська рада Автономної Республіки Крим надала, а товариство з обмеженою відповідальністю «Кванта-Т»прийняло в платне користування на умовах оренди строком на 49 років земельну ділянку з земель Судакського держлісгоспу площею 6,000 га, що знаходиться в  с. Рибаче в районі східного мису для будівництва рекреаційного комплексу.

Пунктом 1 рішення Малоріченської сільської ради №9/41 від 10.11.2006 року затверджено проект відведення та технічну документацію по землеустрою для перенесення в натурі меж земельної ділянки та (п. 2) передано, згідно проекту відведення, земельну ділянку в довгострокову оренду ТОВ «Кванта - Т».

Рішення позивача №9/41 від 10.11.2006 року в судовому порядку не оскаржувалось і є чинним. Договір оренди від 20.04.2007 року зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №040700200028 від 24.09.2007 року і в судовому порядку недійсним не визнавався.

Відповідно до пунктів 12, 13 Договору оренди від 20.04.2007 року земельна ділянка передається для будівництва рекреаційного комплексу з відповідним цільовим призначенням.

Пунктом 16 сторони обумовили умови повернення земельної ділянки, а саме те, що після закінчення дії договору орендар повертає орендодавцю земельну ділянку в стані не гіршому, порівняно з тим, в якому він отримав її в оренду. У випадку погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов’язаних зі зміною його стану, орендодавець має право на відшкодування збитків в розмірі, визначеному сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 207 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Частиною 2 статті 207 Земельного кодексу України визначено, що відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Таким чином, вищевказаною нормою визначено одну із основних підстав відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (надалі мова йтиме тільки про втрати лісогосподарського виробництва) –юридичний факт вилучення (викуп) лісових земель як основного засобу виробництва лісового господарства.

Юридична оцінка правової категорії «вилучення (викуп)»дає підстави суду зробити висновок про те, що внаслідок вилучення (викупу) відбувається перехід права власності від суб’єкта права власності, який втрачає його, до набувача права власності. Так, згідно пункту 6 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України, викуп земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю визначено як підставу припинення права власності.

Одночасно, закріплені в Земельному кодексі України норми щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва спрямовані на забезпечення раціонального використання і охорони земель лісового фонду з метою збереження їх кількісного і якісного стану. Відшкодування втрат передбачає компенсацію суспільству негативних наслідків соціально-економічного, екологічного характеру, що наступають внаслідок переведення земель лісового фонду в інші категорії земель, а також у разі обмеження землекористування чи погіршення якості земель як національного надбання, що перебуває під особливою охороною держави.

Однак, матеріали справи та подані прокурором докази не містять відомостей про вилучення (викупу) земельної ділянки лісового фонду площею 6,000 га. У відповідача не виникло право власності на спірну ділянку, а передача цієї земельної ділянки в оренду не є підставою для відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.

Крім цього, всупереч вимог статті 207 Земельного кодексу України прокурором не надано ані доказів в підтвердження зміни цільового призначення лісових земель, ані доказів погіршення її якості. При чому, не доведений прокурором факт віднесення орендованої земельної ділянки саме до земель лісового фонду, в даному випадку, не створює для відповідача правових наслідків у вигляді обов’язку відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частиною 1 статті 34 ГПК України передбачено,  що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судом в процесі розгляду справи встановлено, що посилання прокурора на статті 207, 209 Земельного кодексу України в обґрунтування позовних вимог не підтверджуються належними доказами, є безпідставними і не відповідають вимогам норм чинного земельного законодавства України, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 33, 34, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити.

За згодою прокурора та представника відповідача в судовому засіданні 11.02.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог статті 84 ГПК України рішення підписано 16.02.2009 року.

Суддя                                                  О.В. Гончарук