Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого: Квятковського А.С.
Суддів: Сачука В.І., Гладкого С.В.
З участю прокурора: Іванціва М.Р.
Захисника: ОСОБА_1
Засудженої: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне у залі Апеляційного суду кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженої ОСОБА_2 на вирок Острозького районного суду від 16 серпня 2011 року.
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_2, 4 серпня 1964року народження,
гр.України ,уродженка і жителька с.Вілія Острозького
району, раніше не судима
засуджена за ст.368 ч.1, 69 КК України на три роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади наділені владними та організаційно-розпорядчими функціями чи займатися такою діяльністю в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування строком на три роки з конфіскацією Ѕ частини належного їй майна,
за ст.366 ч.1 КК України –один рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади наділені владними та організаційно-розпорядчими функціями чи займатися такою діяльністю в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування строком на два роки.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання призначено три роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади наділені владними та організаційно-розпорядчими функціями чи займатися такою діяльністю в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування строком на три роки з конфіскацією Ѕ частини належного їй майна,
Судом вирішено питання стосовно речових доказів по справі.
Як визнав суд, ОСОБА_2 працюючи на посаді сільського голови Вілійської сільської Ради Острозького району і будучи службовою особою –представником влади, яка займає відповідальне становище в силу виконання функцій організаційно-розпорядчого характеру, маючи 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування 5 категорії, отримала хабар за таких обставин.
ОСОБА_2, працюючи сільським головою Вілійської сільської Ради і будучи службовою особою-представником влади, яка займає відповідальне становище, за сприяння у виділенні земельної ділянки під будівництво площею 0,25га та для ведення особистого підсобного господарства площею 0,25га отримала від ОСОБА_3 8 травня та 3 червня 2010року в приміщенні Вілійської сільської Ради Острозького району відповідно 100 та 400доларів США, що за офіційним курсом Національного банку складає 792,59грн. та 3 170,24грн.
Крім того, 3 червня 2010року ОСОБА_2 у своєму будинку по вул.Зелена,25 в с.Вілія склала за відомо неправдивий офіційний документ –витяг з рішення сесії Вілійської сільської Ради №167 від 3.06.2010року „Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, для ведення особистого підсобного господарства”, який підписала і проставила відтиск печатки сільради, і цього ж дня біля 13год, перебуваючи у службовому кабінеті видала вказаний витяг ОСОБА_3
В поданій апеляції прокурор, який приймав участь у справі вважає вирок суду необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню через м’якість призначеного покарання.
За таких обставин просить постановити новий вирок і призначити ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст.368КК –п’ять років позбавлення волі із застосуванням додаткових покарань. При цьому доводить, що у даній справі встановлено, що виділення земельної ділянки у власність громадян відноситься до компетенції
Засуджена ОСОБА_2 в апеляції не оспорюючи кваліфікацію дії та доведеність вина за ч.1 ст.366КК у підробленні офіційного документа, вважає вирок неправильним в частині кваліфікації її дій за ч.2 ст.368КК.
При цьому доводить, що виділення земельної ділянки у власність громадян відноситься до компетенції сесії сільської ради, а не сільського голови, і це підтвердилось в ході досудового і судового слідства. Питання про виділення земельної ділянки для ОСОБА_3 не вирішувалось і таке рішення не приймалось. Тобто вона (ОСОБА_2) обманула ОСОБА_3, видавши їй рішення за що отримала грошові кошти. За цих обставин правильною вважає кваліфікацію її дій як шахрайство.
Виходячи з наведеного просить вирок суду змінити. Перекваліфікувати її дії на ч.ст.190 ч.1 ст.364КК і призначити покарання не пов’язане з позбавленням волі.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженої ОСОБА_2 та її захисника –адвоката ОСОБА_1, які підтримали апеляцію і просять вирок змінити перекваліфікувати дії на ст.190 ч.1, 364 ч.1КК та призначити покарання не пов’язане з позбавленням волі, думку прокурора Іванціва М.Р. про скасування вироку і постановлення нового вироку та призначення більш суворого покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та засудженої задоволенню не підлягають з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за які вона засуджена, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих в судовому засіданні і наведених у вироку доказів, яким суд першої інстанції дав належну юридичну оцінку.
За ст.366 ч.1 КК України ОСОБА_2 повністю визнала себе винною у вчиненні службового підроблення у виготовленні і видачі завідомо неправдивого офіційного документа –витягу з рішення сесії Вілійської сільської Ради №167 від 3.06.2010року „Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, для ведення особистого підсобного господарства.
Вирок в цій частині не оскаржується.
За змістом ч.2 ст.368 КК України однією з умов настання кримінальної відповідальності є отримання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Доводи засудженої в апеляції про те, що вона як голова селищної ради немає повноважень щодо виділення земельної ділянки, а її дії слід кваліфікувати як шахрайство колегія суддів вважає необгрунованими, оскільки вони спростовані сукупністю достатніх доказів у справі. Крім того, за змістом закону та згідно роз’яснень, які містяться у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику про хабарництво” від 26 квітня 2002року зазначено, що відповідальність за одержання хабара настає і тоді, коли службова особа одержала його за виконання таких дій, які вона не уповноважена була вчинювати, але в силу свого службового становища і виконуваних обов’язків могла за хабар вжити заходів для вчинення бажаних для хабародавця дій іншими службовими особами.
Як убачається з матеріалів справи, згідно рішення Вілійської сільської ради №1 від 14 квітня 2006року ОСОБА_2 обрана сільським головою, тобто є службовою особою –представником влади, яка займає відповідальне становище в силу виконання функцій організаційно-розпорядчого характеру, а має 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування 5 категорії.
Сама ОСОБА_2 в ході досудового слідства під час її неодноразових допитів, де їй роз’яснювався зміст ст.63Конституції України, у тому числі і в явці з повинною та в судовому засіданні дала послідовні й об’єктивні показання про те, що вона отримала грошові кошти в сумі 500доларів США від ОСОБА_3 за позитивне вирішення питання про виділення їй земельної ділянки в с.Вілія Острозького району
Ці показання співпадають з показаннями ОСОБА_3, яка ствердила, що 8 травня 2010року вона передавала для ОСОБА_2 100доларів США для вирішення питання про виділення земельної ділянки під будівництво в с.Вілія.
3 червня 2010року вона написала заяву про вимагання хабара в Рівненське УМВС і помічені купюри в розмірі 400доларів США передала в кабінеті ОСОБА_2, отримавши витяг з рішення сесії сільської ради №167 про виділення земельної ділянки.
Згідно протоколу вручення грошових коштів від 3 червня 2010 року з дотриманням процесуальних вимог було вручено ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 400 дооларів купюрами по 100 доларів США. НL 19344859E АF 16127184B, HB 50592532H HB 50592550H кожна з яких перед цим позначена люмінесцентним написом "Хабар" та оброблена люмінесцентним олівцем з двох сторін (т.1 а.с. 33-34).
З протоколу огляду від 3 червня 2010 року вбачається, що при затриманні підсудної у неї в службовому кабінеті знаходились і були вилучені заява ОСОБА_3 про виділення земельної ділянки, копії сторінок її паспорту, та інші документа, а також помічені з вищевказаними номерами чотири купюри по 100доларів США. (т.1 а.с. 14-19).
Згідно висновку фізико-хімічної експертизи НДЕКЦ при Управлінні МВС України в Рівненській області слідує, що сліди хімічної речовини на змивах пальців, долонь рук ОСОБА_2, є однорідними з нашаруваннями на купюрах, вилучених під час огляду (т.1 а.с. 198-205)
Оглядом роздруківки вхідних та вихідних з’єднань абонента ОСОБА_2 та ОСОБА_3, встановлено, що вони дзвонили на мобільний номер одна одній ( т.1 а.с.105-1-8).
Факт отримання ОСОБА_2 хабара саме за сприяння в отриманні ОСОБА_3 земельної ділянки підтверджується також показаннями свідків ОСОБА_4- секретаря сільської ради, ОСОБА_5- землевпорядника, депутата сільської ради ОСОБА_6, свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_2 у одержанні хабара особою, якам займає відповідальне становище, є правильним і її дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 368КК України.
Призначене засудженій покарання відповідає вимогам ст.65КК України, а також тяжкості вчинених нею злочинів, з врахуванням даних про особу засудженої, обставин, які пом’якшують покарання, у тому числі й ті, які наведені засудженої в апеляції і є необхідним та достатнім для її виправлення, перевиховання і попередження нових злочинів, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляції прокурора про посилення покарання та апеляції засудженої про призначення покарання не пов’язаного з позбавленням волі
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування або зміну постановленого у справі вироку не встановлено.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати апеляційного суду: -
УХВАЛИЛА:
Вирок Острозького районного суду від 16 серпня 2011 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляції прокурора та засудженої без задоволення.
Головуючий:
Судді: