2- 28/09/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2009 року Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого
судді Чередник В.Є.,
при секретарі Поповій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи Виконавчий комітет Київської районної у місті Харкові ради, територіальна громада в особі Харківської міської ради про поновлення порушеного права, знос самовільних будівель, поновлення нежитлових будівель, стягнення моральної шкоди та по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Виконавчого комітету Київської районної у місті Харкові ради, Харківської міської ради про визнання права власності на самовільні будівлі та визначення порядку користування домоволодінням, -
Встановив:
У січні 2006 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, який неодноразово було змінено в ході судового розгляду справи, та в редакції від 14 березня 2009 року остаточно просила поновити її порушене право власності на долі в сараях "Г"і "К", покладення на відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обов"язку знести самовільно побудовану прибудову до жилого будинку лит. "В-1" та огорожу, що займає частину території сусіднього домоволодіння, поновити нежитлові прибудови літ "Г" і "К" в місцях їх попереднього місцезнаходження в домоволодінні АДРЕСА_1, стягнути солідарно з відповідачів в порядку відшкодування моральної шкоди, спричиненої їх поти вправними діями з травня 2005 року в розмірі 2000 грн.
В ході судового розгляду ОСОБА_2 було подано зустрічний позов, який був прийнятий судом для сумісного розгляду, в якому він в редакції заяви від 15.09.2008 року просив визнати за ним право власності на самовільні прибудови, перерозподілити ідеальні долі власників та визначити порядок користування домоволодінням АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представники позивачки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що діють на підставі довіреностей уточнені позовні вимоги підтримали, уточнивши, що моральну шкоду просять стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, проти зустрічного позову заперечували в повному обсязі.
Відповідач по основаному позову ОСОБА_2 проти позову ОСОБА_1 заперечував, посилаючись на те, що в даному домоволодінні був визначений порядок користування жилими та нежилими будівлями, який склався ще за часів його бабусі,в користуванні якої і знаходились спірні сараї. Після її смерті він, як правонаступник, розпорядився своїм майном, зустрічний позов підтримав в повному обсязі, вражаючи, що
Представник ОСОБА_3- ОСОБА_7, що діє на підставі довіреності, проти позову ОСОБА_1 заперечував, оскільки на час 2005 року ці сараї були через старість зруйновані, тому вона була вимушена винести сміття після сараїв з території домоволодіння, зустрічний позов ОСОБА_2 підтримав.
ОСОБА_4 в судове засідання не з"явилась, про день слухання справи сповіщена у встановленому законом порядку, про що є власноручний підпис у явочному листі ( а.с. 228).
Представник виконавчого комітету Київської районної у місті Харкові ради про день слухання справи сповіщена у встановленому законом порядку, подала до суду письмову заяву з проханням слухати справу без її присутності, вішення винести на розсуд суду. ( а.с. 228).
Територіальна громада в особі Харківської міської ради про день слухання справи сповіщена у встановленому законом порядку, про що є розпис у повідомленні про вручення поштового відправлення судової повістки та зміненої позовної заяви( а.с. 229), подала до суду письмові заперечення проти позовів.
Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, вважає що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 на праві власності належить в різних частинах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Спірні сараї літ. "Г" і "К" є частиною спадкового майна та належать в частинах, згідно свідоцтв про право на спадщину, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3Д.( а.с. 4, 22, 23).
Згідно листа КП " Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 25.10.2005 року відсутні будь-які документи, що визначають порядок користування будівлями та прибудовами в домоволодінні по вул.. Пестеля, 38, тому відомостей щодо користувачів сараю літ."К" в бюро не має.( а.с. 15)
В судовому засіданні ОСОБА_2 та представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 не заперечували, що сараї через старість та непридатність були у 2005 році відповідачем ОСОБА_3 зруйновані, сміття вивезено з домоволодіння, а на цьому місці ОСОБА_2 було побудовано самовільну прибудову, якою він користується.
Згідно ст.319 ЦК України усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.
Відповідно до ст.. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми діями по зносу спірних сараїв, та діями ОСОБА_2 щодо будівництва самочинної будівлі на їх місці, були порушені права власності ОСОБА_1, які підлягають поновленню шляхом зобов"язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 привести дані будівлі у первісний стан, згідно технічної документації.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди суд відмовляє, вважаючи, що поновлення її прав є достатньою компенсацією завданої шкоди.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на самовільні будівлі суд залишає без задоволення.
Відповідно до ст.. 376 ЦПК України право власності на самочинно збудовано нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно.
Збереження самочинно збудованих об"єктів нерухомого майн, надання земельних ділянок для експлуатації самочинно збудованих об"єктів нерухомого майна здійснюється у відповідності до Порядку вирішення питань, пов"язаних із самочинним будівництвом, затвердженим рішенням Харківської міської ради від 23.06.2004 року. Порядок є обов"язковим до виконання на території міста Харкова.
Враховуючи, що ОСОБА_2 не було дотримано даної процедури, суд не вбачає підстав для задоволення вимог про визнання права власності на самочинні будівлі.
З вище вказаних підстав суд відмовляє ОСОБА_2 у вимогах про перерозподіл ідеальних часток власників та визначення порядку користування домоволодінням оскільки на території домоволодіння знаходяться самочинні будівлі, які не є об"єктом права власності ОСОБА_2, але враховуються ним при визначенні часток та порядку користування.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10,11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст..319, 321 ЦК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити порушене право власності ОСОБА_1 на належну їй частину сараїв літ. "Г і К", що знаходяться в домоволодінні АДРЕСА_1 шляхом зобов"язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 привести дані будівлі у первісний стан, згідно технічної документації.
У задоволенні інших вимог ОСОБА_1 - відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання права власності на самовільні будівлі та визначення порядку користування домоволодінням - відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Київського районного суду м. Харкова заяви про апеляційне оскарження рішення суду та шляхом подачі протягом 20 днів після подання вказаної заяви апеляційної скарги до Київського районного суду м. Харкова, або в порядку ст. 295 ч.4 ЦПК України.
Суддя