Сумський районний суд Сумської області

м. Суми, вул. Академічна, 13, 40000, (0542) 600-771

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2011 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого - судді Клочко Б.М. при секретарі Скрипка О.О. з участю прокурора Мокренко Ю.М., адвоката ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, непрацюючого, мешкаю чого в м. Суми, вул. Праці, 6.37, 331, судимого:

05.04.2004 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ст.189 ч.З КК України до 5 років п/в, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим терміном на 3 роки;

30.06.2009року Ковпаківським районним судом м. Суми за ст. 296 ч.І КК України до штрафу 850 грн.,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 146 ч. 2, 185 ч. З, 186 ч. 2, 289 ч. 2 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, одруженого, непрацюючого, мешкаючого: АДРЕСА_1, судимого:

07.10.1994році Білопільським районним судом Сумської області за ст. 206 ч. 2, ст. 213 ч. 1,42 КК України, до 2-х років 6 місяців позбавлення волі;

14.02.2001 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ст. 229-6 ч. 1, 45 КК України до 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на один рік та штрафом у сумі 170 грн.;

01.09.2006році Ковпаківським районним судом м. Суми за ст. 309 ч. 2 КК України, до 2-х років позбавлення волі,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 146 ч. 2, 186 ч. 2, 289 ч. 2 КК України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_9, розлученого, непрацюючого, мешкаю чого в АДРЕСА_2, судимого:

07.10.1994року Білопільським районним судом в Сумській області за ст. 206 ч. 2 КК України до 2-х років 6 місяців позбавлення волі;

01.09.2006року Ковпаківським районним судом м: Суми за ст. 308 ч. 1, ст. 309 ч. 2 КК України, до 3-х років позбавлення волі;

20.01.2009року Ковпаківським районним судом м. Суми за ст. 198 КК України до 1- го року позбавлення волі;

19.05.2009року Зарічним районним судом м. Суми за ст. ст. 15 ч. З, 186 ч. 1, 126 ч. 1, 70 ч. 1, 70 ч. 4 КК України до 1-го року 2-х місяців позбавлення волі;

21.07.2009року Ковпаківським районним судом м. Суми за ст. 185 ч. 2, 70 ч. 4 КК України, до 1-го року 6 місяців позбавлення волі

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 146 ч. 2, 186 ч. 2, 289 ч. 2 КК України;

ВСТАНОВИВ:

Підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили злочини за наступних обставин.

02.11.2006року, близько 23-00 години, ОСОБА_3, перебуваючи неподалік будівельного майданчика по вул. Металургів, 17/1 в м. Суми, де він незадовго до цього працював, достовірно знаючи, що на території вище зазначеного майданчика знаходяться електроінструменти, вирішив їх таємно викрасти.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків потерпілому, ОСОБА_3 проник на охоронювану територію, огороджену дерев’яним парканом, будівельного майданчика за адресою: м. Суми, вул. Металургів, 17/1, звідки з дерев’яного вагончика та металевого контейнера, таємно викрав належне ОСОБА_6 майно, переліком та вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 2382 від 15.11.2010

р.:

-болгарку «Бош», GWS 20-230 - 835 грн.80 коп.;

ручну циркулярку «Скіл», Masters 5866 МА - 691 грн. 96 коп.;

-шуруповерт «Фіолент», ДША 1-10-РЄУ-12 1 шт. - 834 грн.40 коп.

З викраденим майном ОСОБА_3 зник з місця вчинення злочину, завдавши при цьому матеріальні збитки ОСОБА_7 на загальну суму 2362,16 грн.

Крім того, 01.09.2010 року близько 00-20 годині ночі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та невстановлена особа (матеріали відносно якої виділенні в окреме провадження), перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на вул. Калініна в м. Суми, зробили замовлення водію служби таксі «1506» ОСОБА_2, який перебував на автомобілі НОМЕР_1, на перевезення їх в с. Миколаївка Сумського району. Приблизно о 02-00 годині, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та невстановлена особа, приїхали в с. Миколаївка Сумського району, в район ставка. Вищевказані особи покинули салон автомобіля та наказали водію таксі вийти з автомобіля. Знаходячись біля автомобіля ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та невстановлена особа вирішили незаконно заволодіти даним автомобілем та особистим майном ОСОБА_2 Реалізуючи задумане, маючи намір на незаконне заволодіння автомобілем та іншим особистим майном ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та невстановлена особа, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, обступили ОСОБА_2 та почали сумісно безпідставно чіплятись до нього, при цьому ОСОБА_3 почав говорити, що нібито хтось з його знайомих забув в автомобілі ОСОБА_2 мобільний телефон, тому ОСОБА_2 повинен віддати їм належний йому мобільний телефон. Після цього ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з метою відкритого викрадення мобільного телефону ОСОБА_2 почали наносити потерпілому удари по всім частинам тіла, а саме: ОСОБА_4 наніс кулаком правої руки не менше чотирьох ударів в обличчя, ОСОБА_3 наніс один удар кулаком правої руки в обличчя, ОСОБА_5 наніс один удар кулаком правої руки в обличчя та один удар кулаком правої руки в груди. ОСОБА_2, будучи наляканим, побоюючись за своє життя та здоров»я, був вимушений вказати місце знаходження належного йому телефону «Нокіа 3100» в автомобілі. Після цього ОСОБА_3, діючи в групі з ОСОБА_4, ОСОБА_5Г та невстановленою особою відкрито викрали з салону автомобіля належний ОСОБА_2 мобільний телефон - «Нокіа 3100» з сім-картою оператора мобільного зв»язку «МТС», вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 2213 від 18.10.2010 р.: телефон - 200 гривень; сім карта вартістю згідно довідки вартості - 10 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 80 грн., а всього майном на загальну суму 290 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії направленні на заволодіння транспортним засобом та з метою позбавлення волі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та невстановлена

особа, наказали ОСОБА_2 відчинити багажник та лягти в нього, при цьому погрожуючи йому подальшим застосуванням насильства, а саме побиттям. ОСОБА_2, реально сприймаючи погрози ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, побоюючись за своє життя та здоров’я, виконав їх вимогу та ліг в багажник. Після того, як ОСОБА_2 ліг в багажник, ОСОБА_5 наніс йому два удари кулаком правої руки в груди, а ОСОБА_4 наніс один удар кулаком правої руки в обличчя та два удари в груди. Внаслідок нанесених ударів ОСОБА_2 було спричинено сильний фізичний біль. Наносячи удари ОСОБА_2 вищевказані особи спільно з ОСОБА_3 відразу ж почали запитувати у нього про місцезнаходження належних йому грошей. ОСОБА_2, будучи наляканим, побоюючись за своє життя та здоров»я, вказав місце знаходження належного йому гаманця з грошима у сумі 450 грн. Потім ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та невстановлена особа сіли до салону автомобіля, при цьому ОСОБА_3 сів за кермо вказаного автомобіля, завів двигун і повів автомобіль далі. В багажнику ОСОБА_2 возили близько однієї години, а потім з дозволу ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ОСОБА_2 пересів до салону автомобіля.

Продовжуючи свої злочинні дії направленні на відкрите заволодіння особистого майна ОСОБА_2, ОСОБА_3, знаходячись в салоні автомобіля, з місця, на яке вказав потерпілий, дістав вказаний гаманець, та таким чином відкрито заволодів, шкіряним гаманцем потерпілого, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 2213 від 18.10.2010 р.: - 96 грн., в якому знаходились гроші у сумі 450 грн., всього майном на загальну суму 546 грн., з якого витягнув гроші, а гаманець викинув у вікно. Усвідомлюючи, що за їх діями спостерігає потерпілий, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та невстановлена особа в салоні автомобіля викрадені гроші розділили між собою, таким чином сумісно заволодівши ними.

Таким чином, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та невстановлена особа, діючи умисно незаконно позбавили потерпілого волі та незаконно заволоділи гаманцем з грошима та автомобілем НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, вартістю згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 243 від 12.10.2010 р. 38462,29 грн. та на момент заволодіння в бензобаку якого знаходилось 10 літрів бензину АІ-92, вартістю згідно довідки - 7 грн. 28 коп. за 1 л. бензину та 5 кубів газу, вартістю згідно довідки 4 грн. 20 коп. за 1 куб газу на загальну суму 93 грн. 80 коп.

В результаті заволодіння транспортним засобом ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та невстановленою особою потерпілому ОСОБА_2 були спричинені матеріальні збитки на загальну суму 39392, 09 грн.

Крім цього, під час руху автомобіля з с. Миколаївка Сумського району у напрямку с. Постольне Сумського району підсудний ОСОБА_5, продовжуючи діяти умисно, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, після нанесення ОСОБА_5 трьох ударів кулаком правої руки потерпілому ОСОБА_2, який знаходився вже в салоні автомобіля, намагався зняти з пальця ОСОБА_2 золоту обручку, але самотужки зняти не зміг. Після чого ОСОБА_5, погрожуючи застосуванням насильства, а саме побиттям, змусив ОСОБА_2 зняти та передати йому обручку вагою 3 гр., вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 2213 від 18.10.2010 р. - 672 грн. та передати її ОСОБА_5. Близько 07-00 години дня, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 приїхали в м. Суми, а саме на вул. Курську, де ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покинувши автомобіль ОСОБА_2, пішли додому.

Після цього, ОСОБА_3 та невстановлена особа продовжуючи свої злочинні дії, направленні на позбавлення волі ОСОБА_2 поїхали по своїм справам в смт. Хотінь Сумського району, потім в с. Миколаївка Сумського району. Близько 12-00 години дня ОСОБА_3 та невстановлена особа повернулися з с. Миколаївка Сумського району в м. Суми, а саме на вул. Ковпака, де віддали потерпілому ОСОБА_2 належний йому мобільний телефон «Нокіа 3100», покинули автомобіль і потерпілого, та втекли з місця вчинення злочину.

Внаслідок сумісних злочинних дій ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та невстановленої особи, потерпілому ОСОБА_2 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: навколо лівого ока крововилив неправильної овальної форми розміром 5x6 см багрово-синюшнього кольору в по центру, по периферії зелено-жовтого кольору. В коньюктиві лівого ока у зовнішньому

та внутрішньому куті крововилив червоного кольору зливне розміром 0,7x0,8 см та 0,8x1 см. На внутрішній поверхні верхньої і нижньої губи зліва крововилив неправильної овальної форми розміром 1x0,7 см та 0,5x0,4 см багрового кольору з нечіткими контурами, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1735 від 11.10.2010 р. кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 146 ч. 2, 185 ч. З, 186 ч. 2, 289 ч. 2 КК України визнав частково і суду пояснив, що восени 2006 р., він неофіційно працював на будівництві супермаркету «Шара» розташованого по вул. Металургів в м. Суми, працював близько одного місяця, -але заплатили йому лише 350 грн., тобто, його обдурили, а тому він покинув ту роботу. Приблизно через тиждень в нічний час він прийшов на цей об’єкт, хоча територія і огороджена, зайти туди можна, підійшов до вагончика сторожа, там сидів якийсь дідусь. Щоб дідусь не вийшов він підпер дерев’яним бруском двері вагончика і підійшов до контейнера, де зберігався електроінструмент, відчинивши двері він взяв звідти болгарку, шуруповерт і ручну циркулярку, які поклав до сумки, прибрав брусок від дверей і покинув об’єкт. Сторож його не бачив. Через декілька днів він викрадені інструменти продав на ринку за 300 грн. Десь в середині серпня 2010 року він їздив по місту на таксі, користувався мобільним телефоном, потім вийшов на декілька хвилин в магазин, а таксист з його телефоном втік.

31 серпня 2010 року він ввечері вийшов з дому, вирішив купити пива, підійшов до магазину де стояло троє хлопців, з одним з них він познайомився і запропонував йому піти до товариша на вул. Пушкіна випити горілки, що вони і зробили. Після цього він з цим хлопцем «малим» поїхали до його друзів, братів ОСОБА_4 на вул. Курську. Взявши їх вони всі вчотирьох знову поїхали на вул. Пушкіна, де вживали спиртні напої, після чого він запропонував всім поїхати в с. Миколаївку взяти риби у його знайомих, тому вийшли на вулицю Баумана, де зупинили і сіли в таксі, по дорозі зупинялися щоб в магазині купити горілки. Коли приїхали в с. Миколаївку брати ОСОБА_4 і «малий» заснули. З таксистом вони вийшли на вулицю, стали розмовляти і він дав йому зрозуміти, що це з ним у нього був інцидент з мобільним телефоном, той заперечував це, виникла сварка і він йому сказав, що дядя, негарно забирати чужі речі і вирішив його провчити за цей вчинок. ОСОБА_8 таксі ліг в багажник, його друзі в цей час сиділи в машині, він сів за кермо автомобіля і поїхав до свого товариша, але через два кілометра автомобіль заглух і він здогадався, що водій в багажнику перекрив газ. Відчинивши багажник він запитав таксиста навіщо той це зробив, але він почав на нього плюватися, а тому відповідь він наніс йому удар в обличчя і пересадив його на заднє сидіння автомобіля між хлопцями, переключився на бензин і вони поїхали до його товариша в село, під*їхали до будинку, посигналили, вийшов дядя Коля у якого вони з братами ОСОБА_4 випили горілки, а таксист з хлопцем були в цей час в автомобілі. Ще коли витягував таксиста з багажника то запитав у нього про гроші, той сказав де вони, взяв його гаманець, забрав з нього гроші в сумі 450 грн., а сам гаманець викинув, також він взяв у таксиста мобільний телефон, але не користувався ним. Потім поїхали в с. Ульянівку де у знайомого цигана добавили бензину, під*їхали до магазину, де ще випили, перекусили, після цього він приїхав в м. Суми, де висадив братів ОСОБА_4, а сам ще декілька годин катався з «малим» і таксистом в с. Миколаївка, звідти повернувся в м. Суми, де на вулиці Ковпака віддав таксисту мобільний телефон, ключі від автомобіля, все крім грошей, після чого вони потиснули один одному руки і розійшлися.

Підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. ст. 289 ч.2,

186 ч.2, 146 ч.2 КК України не визнав повністю і суду пояснив, що 31.08.2010. вночі до нього з братом додому приїхав ОСОБА_3 з незнайомим хлопцем, а тому вона вчотирьох поїхала на вулицю Пушкіна до його знайомого, де вживали спиртні напої, після чого вони з братом збиралися додому, вийшли на дорогу, де зупинили таксі. В таксі ОСОБА_3 запропонував поїхати до хлопців в с. Миколаївку, щоб взяти у них риби, приїхали в Миколаївку, спочатку ОСОБА_3 сходив на став, потім він сходив туди ж, але рибаків не було, водій таксі весь цей час був біля автомобіля. У Миколаївці за ставком ОСОБА_3 сходив у магазин і купив горілки, після чого поїхали до знайомого ОСОБА_3. Автомобілем став керувати ОСОБА_3, де подівся таксист він не звернув уваги, потім приїхали до знайомого ОСОБА_3, він погано все пам*ятає, так як був п*яним, пам*ятає, що

були в Ульянівці, де купували горілку, пили її, заправляли автомобіль, у його присутності ОСОБА_3 з таксистом не сварилися, лише коли повернувся зі ставу то бачив, що вони біля багажнику сварилися. Він особисто з водієм таксі не сварився, не бив його, не бачив, щоб і ОСОБА_3 його бив

Підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 289 ч.2, 186 ч.2, 146 ч.2 КК України не визнав повністю і суду пояснив, що підтримує пояснення брата, дійсно брат виходив з машини на ставу, а він в цей час дрімав в автомобілі і на вулицю не виходив, коли їхали зі ставу то за кермом автомобіля сидів уже ОСОБА_3, у вікно він бачив, що таксист заліз у багажник і чув як він сварився з ОСОБА_3. Він також бачив як ОСОБА_3 біля машини один раз ударив таксиста за телефон.

Не дивлячись на часткове визнання вини підсудним ОСОБА_3 і повне невизнання вини підсудними ОСОБА_5 та ОСОБА_4 їхня вина в описаних вище діяннях доказана добутими і вивченими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що в службі таксі він працює на протязі 4 років, користується власним автомобілем. 01 вересня 2010 року близько 00-20 год. на вулиці Калініна в м. Суми до його автомобіля сіло четверо чоловіків, тепер він знає що це були брати ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ще один чоловік, за ціну проїзду не домовлялися, вони спочатку просили підвезти до Еко-маркета на вулиці Курській, коли їхали по Білопільському шосе, то на їх прохання він зупинився, ОСОБА_3 з кимось із ОСОБА_4 сходили в магазин і купили горілки. Після цього ОСОБА_3 сів на переднє пасажирське сидіння і попросив їхати не на вулицю Курську, а в с. Софіївка, щоб взяти у його матері утят, так як у його доньки скоро день народження. Коли в*їхали в с. Софіївка то ОСОБА_3 наказав їхати далі до ставка в с. Миколаївку, щоб взяти там риби. Коли доїхали до ставка він зупинив автомобіль, рибаків ніде не було видно, але ОСОБА_3 запропонував вийти з автомобіля, що він і інші хлопці, що були в машині, вийшли на вулицю. Роман відразу ж почав пред’являти до нього претензії, що якийсь таксист забрав у його товариша мобільний телефон, що всі таксисти скоти і що вони привезли його сюди, щоб провчити. У присутності всіх ОСОБА_3 запитав де знаходиться його мобільний телефон і почувши відповідь, що біля коробки передач, відразу ж поклав його собі до кишені і наказав йому лізти до багажника автомобіля, після чого всі почали його бити, крім незнайомого хлопця, а тому він, боячись за своє життя і здоров*я, змушений був залізти до багажника власного автомобіля. При цьому всі його били і запитували де знаходяться гроші, а тому він відповів, що у водійський дверцятах автомобіля. ОСОБА_8 захлопнули його у багажнику автомобіля, крізь щілинку він бачив, що всі четверо сіли в автомобіль, ОСОБА_3 сів за кермо і його повезли якимись польовими дорогами, поки не закінчився газ і автомобіль заглух. ОСОБА_8 стали пред’являти претензії, що це він перекрив газ, хоча він цього не робив, потім вони переключилися на бензин, посадили його на заднє сидіння між незнайомим та ОСОБА_5 і вони поїхали дальше, за наказом ОСОБА_3 невідомий четвертий хлопець закривав йому очі руками, ОСОБА_4 сидів на передньому пасажирському сидінні. Потім його знову возили, до когось стукали, просили бензину, після цього приїхали в Ульянівку, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 виходили, а біля нього залишався четвертий хлопець, там залили бензину і знову поїхали, в с.Жовтневому в нічному магазині купували горілку, продукти харчування, заїжджали в Головашівку, потім в Миколаївку, десь о 4 годині в магазині підсудні брали горілку і пили її, в дорозі ОСОБА_4 били його, вони дуже були п*яні. В дорозі ОСОБА_5 , який сидів біля нього, виявив на руці золоту обручку, намагався зняти її, але не зміг, так як вона не знімалася 32 роки, а тому наказав йому зняти самому, що він і змушений був зробити. Приблизно о 6 годині вони прибули в м. Суми, де на вулиці Курській брати ОСОБА_5 вийшли, а ОСОБА_3 та невідомий, заправивши автомобіль бензином та купивши горілки, знову возили його в смт. Хотінь, Миколаївка, Кровне, при цьому ОСОБА_3 говорив, що якщо він буде себе гарно вести то віддасть йому і автомобіль і телефон. Лише о 12 годині в м. Суми біля ПТУ-16 ОСОБА_3 віддав йому ключі від автомобіля, мобільний телефон, сфотографував його і автомобіль, після чого відпустив, пригрозивши покаранням в разі звернення до міліції. Діями підсудних йому заподіяна матеріальна і

моральна шкода, пошкоджений його автомобіль, відібрано його майно, він пережив страх за своє життя і здоров*я, йому спричинений біль і тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що у 2006 році він працював нічним сторожем на будівництві супермаркета «Шара», вночі на об*єкт прийшов ОСОБА_3, який сказав, що він працює на цьому будівництві, щось взяв із інструментів і сказав, що вранці принесе, але так нічого і не повернув.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що у його селі Миколаївка проживає бабуся ОСОБА_3, до якої він часто приїжджає, бував він у селі і з братами ОСОБА_5. Вночі 01.09.2010. десь о 2-20 годин до його подвір*я під*їхав автомобіль, почулися сигнали, стукіт у ворота, а тому він вийшов на подвір*я, відчинив хвіртку, побачив автомобіль, з якого вийшов ОСОБА_3, який сказав, що він з братами ОСОБА_5 і запропонував випити спиртного з ними. На подвір*я зайшли всі троє підсудних, принесли з собою спиртне, яке вони випили у нього в дворі і покинули його подвір*я, він бачив, що за кермо автомобіля сів ОСОБА_3, хоча він знав, що у того автомобіля немає.

Потерпілий ОСОБА_7, пояснення якого досліджені в судовому засіданні, на досудовому слідстві пояснив, що з 2005 року він працює на посаді інженера в ПП «Коломієць» в 2006 році він виконував будівельні роботи по будівництву супермаркету «Шара» по вул.Металургів, 17/1 в м.Суми. Робочий персонал складався з 10-12 чоловік. Робочий інвентар в повному обсязі належав йому. При будівництві вищезазначеного об»єкту у нього крім постійних працівників працював і хлопець на ім.»я ОСОБА_3. Робочий день починався з 08-00 год. до 17-00 год. Будівельний майданчик був огороджений дерев»янним забором висотою 2 м, вхід здійснювався через ворітницю, яка закривалась за допомогою мотузки, проволоки. На площадці знаходився контейнер та будка, куди працівники складали належний мені інструмент після роботи. Одного разу він прийшов на об»єкт та виявив зникнення таких інструментів: болгарку «Бош», GWS 20-230 була придбана в 2005 р. за 1000 гри.; лобзик «Фіолент» ПМ 4-700 є - придбаний в серпні 2006 р. за 305 грн.; ручна циркулярка «Скіл», Masters 5866 МА - придбана в серпні 2006 р. за 600 грн.; шуруповерт «Фіолент», ДША 1-10-РЄУ-12 в кількості двох штук - придбані в серпні 2006 р. за 355 грн. за одну штуку; перфоратор «Бош», GBH 2-18 RE - придбаний в 2004 р. за 1250 грн. По даному факту він звернувся з заявою до міліції.

/т. 1 а.с. 188-193 /

Свідок ОСОБА_10, який не зміг, з*явитися до суду, на досудовому слідстві пояснив, що приблизно чотири роки тому він працював на будівництві по вул.Металургів в м.Суми, де на даний період часу знаходиться супермаркет «Шара». Працювали приблизно з 08-00 год. до 17-00 год. Будівельний майданчик був огороджений дерев»янним забором, вхід здійснювався через ворітницю, яка закривалась за допомогою мотузки. На площадці знаходився контейнер та будка, куди він разом з іншими працівниками складали інструменти. В один із днів після закінчення зміни робітники склали інструменти в битовку і пішли по домівках. Наявність інструментів у них контролював ОСОБА_7 Наступного дня коли працівники прийшли на роботу, то зайшовши до битовки виявили, що відсутні всі інструменти. Після цього він разом з працівниками запитали у сторожа, де поділись інструменти, на що сторож відповів, що нібито прийшов наш робітник узяв інструменти та сказав, що скоро поверне, але інструменти на майданчик так ніхто і не повернув.

/ т. 1 а. с. 206-208 /

Крім того вина підсудних стверджується:

-протоколом явки з повинною ОСОБА_3, в якій ОСОБА_3 вказав, що злочини він вчинював спільно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та невстановленою особою, /т.2 а. с. 1 /

-протоколом відтворення обстановки та обставин події, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_2 підтвердив свої показання в ході допиту про те, як саме йому були нанесені тілесні

ушкодження та спричинений фізичний біль обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 / т.1 а. с. 176-182 /

- висновком судово-медичної експертизи № 1735 від 11.10.2010 р., відповідно до якого ОСОБА_2 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: навколо лівого ока крововилив неправильної овальної форми розміром 5x6 см багрово-синюшнього кольору в по центру, по периферії зелено-жовтого кольору. В коньюктиві лівого ока у зовнішньому та внутрішньому куті крововилив червоного кольору зливне розміром 0,7x0,8 см та 0,8x1 см. На внутрішній поверхні верхньої і нижньої губи зліва крововилив неправильної овальної форми розміром 1x0,7 см та 0,5x0,4 см багрового кольору з нечіткими контурами, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, /т.1 а. с. 121-122 /.

-висновком додаткової судово-медичної експертизи № 1736 від 11.10.2010 р., відповідно до якого тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_2 могли утворитись при обставинах, вказаних ним при проведенні з ним відтворення обстановки та обставин події, тобто при нанесені йому ударів по обличчю, /т.1 а.с. 130-132/

-висновком товарознавчої експертизи № 2213 від 18.10.2010 р. відповідно до якого вартість майна гр.ОСОБА_2, а саме: мобільного телефону «Нокіа 3100» - складає 200 грн.; - гаманець шкіряний чоловічий - складає 96 грн.; - обручка з золота 583 проби, вагою 3 г. - складає 672 грн. /т.1 а.с. 57-60 /

-висновком автотоварознавчої експертизи № 243 від 12.10.2010 р. відповідно до якого загальна вартість автомобіля гр.ОСОБА_2 складає 38462,29 грн. / т.1 а.с. 101-113 /

-протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в ході якої ОСОБА_2 вказав на ОСОБА_3, що саме він разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5 застосовуючи до нього насильство у вигляді побиття, заволоділи належним йому автомобілем «Черрі-Амулет», мобільним телефоном «Нокіа 3100», шкіряним гаманцем з грошима в сумі 450 грн. та золотою обручкою.

/т.2 а.с. 57-61 /

-протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, в ході якої ОСОБА_2 вказав на ОСОБА_4, що саме він разом з ОСОБА_5, ОСОБА_3 застосовуючи до нього насильство, а саме побили його, заволоділи належним ОСОБА_2 автомобілем «Черрі-Амулет», мобільним телефоном «Нокіа 3100», шкіряним гаманцем з грошима в сумі 450 грн. / т.2 а.с. 92-95 /

- протоколом очної ставки між між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, в ході якої ОСОБА_2 вказав на ОСОБА_5, що саме він разом з ОСОБА_4, ОСОБА_3 застосовуючи до нього насильство, а саме побили його, заволоділи належним ОСОБА_2 автомобілем «Черрі- Амулет», мобільним телефоном «Нокіа 3100», шкіряним гаманцем з грошима в сумі 450 грн. та золотою обручкою./т.2 а.с. 140-141 /

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази суд вважає, що вина підсудних в описаних вище злочинах доказана повністю.

Невизнання вини підсудними ОСОБА_5 та ОСОБА_4 суд розцінює як обраний ними спосіб захисту з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також як нерозуміння ними юридичної оцінки вчинених ними дій. Крім того в силу сильного стану алкогольного сп’яніння вони могли і не пам’ятати своїх дій і вчинків.

В той же час у суду немає підстав ставити під сумнів пояснення потерпілого ОСОБА_2, у якого немає ніяких підстав оговорювати підсудних, з якими він особисто не був навіть знайомий і в цю ніч вони зустрілися вперше, чого не заперечують і підсудні.

Суд вважає пояснення потерпілого правдивими, оскільки, вони на протязі всього досудового і судового слідства являються в своїй основі постійними і незмінними, а тому суд кладе їх в основу вироку.

На думку суд повністю спростоване твердження підсудного ОСОБА_3 та братів ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_4 всю ніч проспав в автомобілі, а отже він зовсім не причетний до злочинів, оскільки, доведено, що він виходив з автомобіля біля ставу, про що свідчить навіть його брат ОСОБА_5, що він виходив з автомобіля під час нічної поїздки, для вживання спиртних напоїв, про що повідомив свідок ОСОБА_8 та інші підсудні, що у своїй сукупності підтверджує правдивість пояснень потерпілого ОСОБА_2, про спільні дії всіх підсудних.

В той же час суд вважає за необхідне виключити із обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 185 ч.З КК України таку кваліфікуючу ознаку як «попередня змова групи осіб», оскільки, як на протязі всього досудового так і судового слідства він заперечував факт вчинення крадіжки електроінструментів ОСОБА_6 у змові з іншою особою, заявляючи, що цю крадіжку він вчинив сам. Ці його твердження нічим не спростовані, не спростував їх і свідок ОСОБА_9, що був допитаний в суді.

Із звинувачення ОСОБА_3 за цим законом підлягає виключенню об’єм викрадених речей, зокрема, в суді не доведений факт вчинення ним крадіжки перфоратора «Бош» вартістю 685.20 грн., лобзика «Фіолент» вартістю 377,71 грн. та одного шуруповерта вартістю 834,40 грн. а тому слід вважати, що він викрав майна належного ОСОБА_7 на суму не 4259,47 грн. а на суму 2362,16 грн.

Також із обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ст. 186 ч.2 КК України підлягає виключенню інкримінований їм епізод відкритого заволодіння золотою обручкою потерпілого ОСОБА_2, оскільки, в судовому засіданні доказано, що до відкритого заволодіння обручкою причетний один лише ОСОБА_5.

Дії підсудного ОСОБА_3, суд кваліфікує: за ст. 185 ч. З КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна повторно, з проникненням в сховище; за ст. 186

ч.2 КК України, так як він відкрито заволодів чужим майном, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства; за ст. 289 ч. 2 КК України, так як він за попередньою змовою групою осіб незаконно заволодів транспортним засобом із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров*я потерпілого, із погрозою застосування такого насильства, повторно; за ст. 146 ч. 2 КК України, так як він за попередньою змовою групою осіб незаконно позбавив волі потерпілого ОСОБА_2

Дії підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_4 суд кваліфікує: за ст. 186 ч.2 КК України, так як вони відкрито заволоділи чужим майном, за попередньою змовою групою осіб, поєднано з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства, а ОСОБА_5 ще й повторно; за ст. 289 ч.2 КК України, так як вони за попередньою змовою групою осіб незаконно заволоділи транспортним засобом із застосуванням насильства, що не є небезпечним для житія та здоров*я потерпілого, із погрозою застосування такого насильства, повторно; за ст. 146 ч.2 КК України, так як вони за попередньою змовою групою осіб незаконно позбавили волі потерпілого ОСОБА_2

При визначенні виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудних, їхнє відношення до вчиненого, характеризуючі дані на них.

Те що підсудні вчинили злочин в стані алкогольного сп*яніння та маючи рецидив злочину, суд розцінює як обтяжуючі їх покарання обставини.

Пом’якшуючих покарання обставин суд не вбачає.

За наявності таких даних про особу підсудних, зважаючи на те, що злочини вчинені підсудними відносяться до категорії тяжких суд вважає, що їх виправлення і перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Оскільки підсудний ОСОБА_3 раніше був засуджений за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 30.06.09. за ст. 296 ч.І КК України до штрафу в сумі 850 грн. і цей вирок ним до цього часу не виконаний, остаточне покарання йому повинно бути призначене за правилами ст. 71 КК України.

Потерпілими по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_7 заявлені цивільні позови, зокрема, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 10000 грн. та моральної шкоди в сумі 5000 грн.; Потерпілий ОСОБА_7 заявив позов про відшкодування йому матеріальної шкоди в сумі 3425 грн.

Суд вважає, що відповідно до ст. 1166 ЦК України позови підлягають задоволенню, оскільки в суді доведено, що діями підсудних потерпілим заподіяні матеріальні збитки, в потерпілому ОСОБА_2 ще й моральна шкода, а тому вони повинні бути відшкодовані. Разом з тим, матеріальні збитки повинні бути відшкодовані у розмірі, доказаного в суді, а тому на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 7937,77 грн., у відшкодування моральної шкоди необхідно стягнути 5000 грн., на користь ОСОБА_7 необхідно стягнути 2362,16 грн.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудних, питання речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати винними :

ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.З, 186 ч.2, 289 ч.2, 146 ч.2 КК України;

ПОЛЯРУШ ОСОБА_5 ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.2, 289 ч.2, 146 ч.2 КК України

і призначити покарання:

ОСОБА_3:

за ст. 185 ч.З КК України 3 (три) роки позбавлення волі;

за ст. 186 ч.2 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі;

за ст. 289 ч.2 КК України 5 (п*ять) років позбавлення волі з конфіскацією майна;

за ст. 146 ч.2 КК України 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, остаточно до відбування призначити 5 (п*ять) років 2 (два) місяці позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла.

Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднати не відбуте покарання за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 30.06.2009. у вигляді штрафу в сумі 850 грн. і кожен вирок виконувати окремо.

ОСОБА_5:

за ст. 186 ч.2 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі;

за ст. 289 ч.2 КК України 5 (п*ять) років позбавлення волі з конфіскацією майна;

за ст. 146 ч.2 КК України 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, остаточно до відбування призначити 5 (п*ять) років 10 (десять) днів позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла.

ОСОБА_4:

за ст. 186 ч.2 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі;

за ст. 289 ч.2 КК України 5 (п*ять) років позбавлення волі з конфіскацією майна;

за ст. 146 ч.2 КК України 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, остаточно до відбування призначити 5 (п*ять) років 10 (десять) днів позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла.

Міру запобіжного заходу засудженим залишити ту ж - тримання під вартою, рахуючи строк покарання з дня затримання, тобто, ОСОБА_3 з 29 жовтня 2010 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 02 вересня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ОСОБА_2 Івановича7937,77 грн. у відшкодування матеріальної шкоди і 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 2362,16 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 судові витрати за проведені експертизи по 558 грн.72 коп. із зарахування на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області.

Речові докази: мобільний телефон «Нокіа-3100» , що зберігається у потерпілого ОСОБА_2 - залишити у його розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд на протязі 15 днів з дня його проголошення, а для засуджених в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя Б.М.Клочко.