ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-670/11

Рядок статзвіту № 21

16 вересня 2011 року

Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Піскунов В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Буського взводу БДПС ДАІ при ГУМВС України в Львівській області в особі інспектора ДПС ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 06.02.2011р. ,

ВСТАНОВИВ:

У зазначеному позові ОСОБА_1 вказує, що 06.02.2011 року відповідачем винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адмінстягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. У постанові зазначено, що 06.02.2011 року о 16 год 50 хв, керуючи автомобілем Фольксваген, д.н. НОМЕР_1, рухаючись в с. Гамаліївка Львівської області на автодорозі Київ-Чоп, в населеному пункті рухався зі швидкістю 91 км/год, чим перевищив швидкість руху на 31 км/год та порушив п. 12.4 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП. Швидкість вимірювалась приладом Візир № 0810707.

Вказану постанову вважає незаконною і такою, що не відповідає вимогам закону, оскільки, зазначеного у ній порушення Правил дорожнього руху не допускав. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні оспорюваної постанови, посадова особа не з”ясувала всіх обставин справи, що підлягають з”ясуванню та мають значення для правильного вирішення справи згідно ст. 280 КУпАП. Зокрема, наявність в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення та підтвердження цього відповідними доказами. Так, відповідачем не було прийнято до уваги його пояснень та зауважень при складанні протоколу про адмінправопорушення, у винесеній ним постанові відсутні посилання на докази, якими він обґрунтовує наявність в його діях складу адмінправопорушення. Зокрема, відповідач посилається як на доказ вини - на дані вимірювачу швидкості “Візир”, який відповідно до інформації ДП “Укрметртестстандарт”, не належить до спеціальних технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, оскільки він має обмежені функції для автоматичного процесу вимірювання і не може працювати без участі оператора. Також при накладенні адмінстягнення відповідачем не враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом”якшують і обтяжують відповідальність.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився. Подав письмову заяву з проханням справу розглядати у його відсутності, позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з”явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що 06.02.2011 року відповідачем винесено постанову серії ВС № 305846 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за перевищення швидкості руху та накладено адміністративне стягнення в розмірі 255 грн.

Достатніх доказів у підтвердження вини позивача у вчинені вказаного адміністративного правопорушення відповідачем не надано.

З наданих суду доказів вбачається, що порушень Правил дорожнього руху позивач не допускав та адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП не вчиняв.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Але відповідач в судове засідання не з'явився, не надав достатніх доказів правомірності своїх дій та не спростував доводи позивача.

А тому в суду є підстави вважати позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об”єктивне з”ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Зазначених вимог закону відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності не дотримано.

У відповідності до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв”язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку встановлених законом.

Відповідно до ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову по справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.11, 41, 71, 159, 160, 161, 171-2 КАС України, ст.ст.7, 9, 245, 247, 251, 258, 268, 279, 280, 284, 287, 288, 293 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Буського взводу БДПС ДАІ при ГУМВС України в Львівській області в особі інспектора ДПС ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 06.02.2011р. - задовольнити .

Постанову серії ВС №305846 по справі про адміністративне правопорушення від 06.02.2011 року - скасувати.

Провадження у справі - закрити.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: Піскунов В.М.