Справа № 2-а-3377/11

ПОСТАНОВА

іменем України

"21" листопада 2011 р.

Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу у складі:

головуючого - судді Свистунової О.В.

при секретарі Каплуновій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради, третя особа - Міністерство праці та соціальної політики України про стягнення недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 07 вересня 2011 року звернулась до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради про стягнення недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначає, що вона є учасницею Великої Вітчизняної війни, та відповідно до визначеного Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”від 22.10.1993 року статусу має право на одержання соціальної допомоги у вигляді –одноразової грошової допомоги до 5-го травня у розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком. 01 вересня 2011 року позивачка звернулась до відповідача із відповідною заявою, згідно до якої просила провести перерахунок щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня за 2011 рік, оскільки нею було отримано всього 120 грн. у 2011 році. Однак, листом від 02.09.2011 року за № 3379 їй було відмовлено у вищевказаному перерахунку. Позивачка вважає такі дії відповідача протиправними, та такими, що суперечать Конституції України та Законам України.

У зв”язку з чим просить задовольнити її вимоги та визнати вищевказані дії відповідача у справі протиправними, зобов”язати відповідача у справі перерахувати щорічну одноразову грошову допомогу до 5-го травня за 2011 рік, як учаснику Великої Вітчизняної війни згідно до вимог ст.. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з урахуванням вже виплаченого та виплатити у сумі 2172 грн.

Позивачка ОСОБА_1 належним чином сповіщена про день та час розгляду справи в судове засідання не з”явилась, причини неявки суду не повідомила. Відповідно до заявлених вимог, просила розглянути справу в скороченому проваджені за її відсутності.

Представник відповідача, належним чином сповіщений про день та час розгляду справи в судове засідання не з”явилась, причини неявки суду не повідомила. Відповідно до наданої до початку розгляду справи письмової заяви, просила розглянути справу в скороченому проваджені за її відсутності. Підтримала раніше надані письмові заперечення.

Оглянувши письмові матеріали справи суд вважає що заявлені вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка відноситься до категорії осіб, що мають статус учасників війни і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників війни, що підтверджується посвідченням серія В-ІІ № 324363 від 19 квітня 1997 року (а.с.6).

            Згідно відповіді від 02.09.2011 року за № 3379 (а.с.4) наданої позивачці на її звернення від 01.09.2011 року вбачається, що вона перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Дзержинської районної у місті ради, як учасник Великої Вітчизняної війни та отримала допомогу до 5-го травня, як учасник війни, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 року за № 341 “Про розміри разової грошової допомоги”, що виплачується у 2011 році відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”та “Про жертви нацистських переслідувань”в квітні 2011 році в розмірі 120 грн. Вважають, що щорічна разова допомога до 5-го травня за 2011 році була виплачена позивачці у відповідності до чинного законодавства.

Відповідно до ч.5 ст..14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" " щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і

медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну

військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим

учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах,

які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних

призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня, у відповідності до ст. 17-1 цього закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.  

Отже, посилання відповідача на те, що він є не належним відповідачем за позовом ОСОБА_1, є безпідставними.

Згідно з вимогами ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії.

Згідно зі ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Приведений аналіз правових норм дає підстави для висновку, що позивачка звернулась до суду із зазначеними вимогами в межах 6-ти місячного строку, передбаченого ст.99 КАС України, оскільки, про наявність порушеного відносно неї права позивачка дізналась лише 02.09.2011 року, отримавши відповідь на її письмове звернення, та звернулась до суду із зазначеними вимогами в порядку цивільно-процесуального судочинства –07 вересня 2011 року.

Крім того, як було встановлено в судовому засіданні, виплата зазначеної грошової допомоги на користь позивача відбулася у квітні 2011 року, і даний факт не було спростованим жодною стороною у справі.

Розмір разової грошової допомоги, який передбачено п.27 ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", визначається залежно від розміру мінімальної пенсії за віком.

Вирішуючи позовні вимоги позивача по суті суд приходить до наступного:

Виходячи з вимог п.2 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.2000 року, в якому міститься роз'яснення, що закони та інші правові акти або їх окремі положення, визнані рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, керуючись ч.3 ст. 150 Конституції України, суд вважає, що до 5 травня 2011 року позивачці повинна була бути нарахованою та виплаченою одноразова щорічна грошова допомога учаснику війни в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.           

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на отримання щорічної грошової допомоги у розмірах встановлених ст.. 14 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Суд зауважує, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів, котра базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону, судом не приймається до уваги.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Тому, вимоги позивача про зобов`язання відповідача виплатити недонараховану їй суму у конкретному розмірі - не підлягають задоволенню, оскільки, суд не може перебирати на себе функцію органу та визначати розмір грошової допомоги до виплати, а відповідно і проводити розрахунки щодо не донарахованої суми. Крім того, відповідач лише визначає розмір такої допомоги у відповідному розпорядженні, яке передає на виплату іншій установі та до компетенції відповідача не входить здійснення безпосередньої виплати. Тому, оскільки кошти, які підлягають виплаті позивачці не є власністю відповідача, а виділяються державою централізовано в межах встановлених фондів, у зв”язку з чим, суд вважає, що не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення в певній грошовій сумі, а має зобов”язати відповідача здійснити перерахунок недоплаченої щорічної разової грошової допомоги і виплатити її з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

З урахуванням наведених обставин суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню в частині визнання протиправними дії відповідача відносно виплати позивачці щорічної грошової допомоги як ветерану війни в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком, передбаченому ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити на користь позивача щорічну допомогу до 5 травня в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком, передбаченому ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”за 2011 рік, тобто в межах строку для звернення до суду за захистом своїх прав та заявлених позовних вимог.

На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначено Законом України “Про Державний бюджет України у 2011 році”і станом на 01.04.2011 року мінімальна пенсія за віком становить 764 грн.

Передбачене ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених, згідно з цим Законом (ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”) за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання соціальної допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Також, суд вважає помилковим посилання відповідача на п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 року № 341, яким встановлено розміри щорічної грошової допомоги ветеранам війни до 5-го травня. При нарахуванні позивачу щорічної допомоги до 5-го травня як ветерану війни має застосовуватися саме Закон України “Про ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, оскільки Закони України мають вищу юридичну силу.

Згідно зі статтями 113, 116, 117 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України та законів України; забезпечує виконання Конституції України і законів України; видає постанови і розпорядження виключно в межах своєї компетенції.

Таким чином, розмір щорічної допомоги до 5 травня як ветерану війни, передбачений ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, повинен обчислюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік.

Відсутність грошових коштів на виплату грошової допомоги в даному випадку не позбавляє позивача, як особу, що має статус ветерана війни, права на отримання такої щорічної грошової допомоги. Закон України не обмежує таке право наявністю фінансування.

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус ветерана війни або учасника бойових дій.

Згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ч.3 ст.22 Конституції України –при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.

Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України у постанові, прийнятій у скороченому провадженні, зазначається обов'язок відповідача виконати постанову негайно.

Частиною 1 ст. 256 КАС України визначено постанови суду, для яких встановлено обов’язкове негайне виконання.

До таких постанов належать, зокрема, постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів –у межах стягнення за один місяць (п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України).

Враховуючи вищевикладене та керуючись вимогами ст.ст.1, 3, 8, 19, 21, 22, 46, 48,  55, 64  Конституції України, Законом України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ із змінами і доповненнями, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, ст.ст. 7, 8, 9,10,  11,  п.1 ч.1  ст.17,  72,  ст.99,  ст.100, 104-106, ч.4 ст. 128, 158-163, 185-186 КАС України,   суд –

П О С Т А Н О В И В:

Заявлений адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня згідно до вимог ст.. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”за 2011 рік.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму разової грошової допомоги, яка виплачується до 5-го травня, в розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком (764 грн.), відповідно до вимог ст..14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за 2011 рік з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанову суду допустити до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

В задоволенні іншої частини вимог –відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання  копії  постанови до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу з одночасним надсиланням копії  апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції .  

Суддя:ОСОБА_2