Справа № 2-456/09 р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13.05.2009 р.                                                                                                                                       м. Саки  

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі  

головуючого  судді -  Бондарева  Р.В.,

при секретарі  -  Костюковій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Уютненської сільської ради, Кримського Республіканського Підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія» про визнання права власності на нерухоме майно, розділ будинку,

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Уютненської сільської ради, КРП «БРТІ м. Євпаторія» про визнання права власності на нерухоме майно, розташоване в с. Уютне вул. Гагаріна 71, встановлення порядку користування будинком та його розділ. Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 31.03.2000 р. їй на праві власності належить 77/100 часток будинку № 71 по вул. Гагаріна в с. Уютне. Решта будинку належить відповідачу ОСОБА_2 У 2008 р. чоловік позивачки самочинно побудував до будинку кухню площею 10,6 кв. м., а тому загальна площа будинку збільшилася. Вона звернулася до Уютненської сільської ради з заявою про прийняття до експлуатації кухні, однак їй було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду. Враховуючи викладене, керуючись ст. 376 ч. 3 ЦК України позивачка просить визнати її право власності на самочинно збудовану кухню та виділити їй в натурі на її частку згідно з встановленим порядком користування приміщення будинку літ. «А-А-1», а також надвірні споруди – котельну – літ. «Б», гараж – літ. «Г». ОСОБА_2 виділити решту майна.

    В судовому засіданні позивачка свій позов підтримала та пояснила, що на підставі договору купівлі-продажу від 31.03.2000 р. їй на праві власності належить 77/100 часток будинку № 71 по вул. Гагаріна в с. Уютне. Решта 23/100 частка будинку належить відповідачу ОСОБА_2 У 2008 р. її чоловік  самочинно побудував до будинку кухню площею 10,6 кв. м. Федосов С.В. самочинно побудував сарай – літ. «В». Сільська рада відмовила їй у прийнятті до експлуатації самочинно збудованого майна, а тому вона звернулася до суду за захистом своїх прав.

    Представник позивачки позов підтримала.

    Відповідач ОСОБА_2 до суду не з’явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується оголошенням про виклик в засобах масової інформації, про причини неявки суд не повідомив, а тому за згодою з позивачкою суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача на підставі матеріалів справи.

    Представник Уютненської сільської ради до судового засідання не з’явився, направив клопотання про розгляд справи у його відсутності, при розгляді справи покладається на розсуд суду.

    Представник КРП «БРТІ м. Євпаторія» до судового засідання не з’явився, направив відгук про незгоду з позовом.

    Вислухавши позивачку, її представника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову з наступних підстав.

    Як встановлено судом, позивачка на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 31.03.2000 р. придбала у ОСОБА_3 77/100 часток будинку № 71 по вул. Гагаріна в с. Уютне Сакського району. Згідно з відомостями технічного паспорту на будинок від 05.07.1999 р. 23/100 його частки належить на праві власності відповідачу ОСОБА_4

    Згідно з п. 1 Договору купівлі-продажу будинок складався з літ. «А-А-1» житловою площею 100,0 кв. м., надвірних споруд: котельної  – літ. «Б», гаражу – літ. «Г».

    Відповідно до змін до технічного паспорту на будинок від 09.07.2008 р. вказано, що прибудова – літ. «а1» розмірами 3,61 х 4,16 кв. м. є самочинною.

    Згідно з відповіддю на заяву позивачки Уютненського сільського голови ОСОБА_5 від 16.10.2008 р. у зв’язку з відсутністю акта приймання-передачі збудованого нерухомого об’єкту у прийнятті рішення про визнання права власності на самочинно збудовану кухню відмовлено.      

    Згідно зі ст. 376 ЦК України нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

    За змістом ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

    Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державної реєстрації.

    Посилання позивачки на ч. 3 ст. 376 ЦК України як на підставу своїм вимог, є необґрунтованим, оскільки вказана норма закону передбачає визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому законом порядку особі під вже збудоване нерухоме майно.

    Позивачка не надала суду доказів про те, що земельна ділянка за вказаною адресою була передана у її власність під вже самочинно збудовані нерухомі об’єкти. Як свідчать пояснення позивачки рішень по земельній ділянці № 71 по вул. Гагаріна в с. Уютне сільською радою взагалі не приймалося, а вона планує звернутися до ради з заявою про приватизацію ділянки лише після розділу будинку.  

    Крім того, як встановлено судом, при придбанні частки будинку позивачкою сарай – літ. «В» не був побудований, оскільки не був вказаний у договорі купівлі-продажу. Вказаного факту не заперечує позивачка. Доказів про законність вказаного нерухомого майна суду не надано, а тому право власності на сарай не набуто співвласниками будинку.

    Позивачкою також не надано суду доказів про відповідність самочинно збудованих будівель будівельним, архітектурним, протипожежним, санітарним та іншим нормам і правилам, необхідним для визнання права власності, а технічний висновок, наданий позивачкою суду, не містить відповідей на вказані питання.  

    Згідно з ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

    Враховуючи, що предметом спору є в тому числі самочинні нерухомі об’єкти, на які у сторін не виникло право власності, вказані вимоги задоволенню не підлягають.

    В судовому засіданні позивачка пояснила, що спору з приводу порядку користування будинком та його розділу між нею та ОСОБА_2 не має, до нотаріуса для оформлення договору щодо порядку розділу будинку не зверталися.

За змістом ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі відсутності спору щодо порядку розділу будинку, сторони вправі звернутися до нотаріуса для укладення договору про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна.  

Вказаних вимог закону позивачка не виконала, а тому підстав для задоволення позову не має.

Крім того, позивачка не надала суду доказів про відповідність її частки будинку вартості тих приміщень, які вона просить виділити в натурі.

    Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позову.

      На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

    У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Уютненської сільської ради, Кримського Республіканського Підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія» про визнання права власності на нерухоме майно, розділ будинку – відмовити.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільних справах  Апеляційного суду АР Крим через Сакський міськрайонний суд  шляхом подачі  в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього  протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.        

Головуючий: