Справа № 22-5765/2006 рік Головуючий у 1 інстанції Молчанов В.А.
Категорія 19 Доповідач Маширо О.П.
РІШЕННЯ
іменем України
14 червня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючої Краснощокової Н. С. суддів Маширо О.П., Сукманової Н.В. при секретарі Маслаковій М.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Олександрійському районі Донецької області на рішення Олександрівського районного суду від 19 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Олександрівському районі Донецької області про відшкодування моральної шкоди,
установив:
До апеляційного суду звернулось відділення виконавчої дирекції Фонду з апеляційною скаргою на рішення Олександрівського районного суду, яким були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 та з відділення Фонду на його користь стягнуто 12000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
При цьому суд виходив з того, що позивач довгий час працює на підземних роботах на підприємствах вугільної промисловості.
27 листопада 2001 року з ним стався нещасний випадок на виробництві, він пошкодив палець лівої руки.
Висновком МСЕК від 18 березня 2003 року у зв"язку з цим нещасним випадком йому було встановлено 15% втрати професійної працездатності безстроково.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення та відмовити позивачеві у позові, оскільки суд, ухвалюючи рішення, не врахував, що позивач не надав до суду належних доказів щодо наявності факту спричинення йому моральної шкоди.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване судове рішення в частині відшкодованої суми змінити та зменшити суму морального відшкодування, з таких підстав.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги позивача щодо його права на моральне відшкодування ґрунтуються на законі.
У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких він його ухвалив. Ці мотиви стосовно наявності факту спричинення позивачеві моральної шкоди не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.
Однак враховуючи надані сторонами докази у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що розмір морального відшкодування, встановлений судом, є завеликим, не відповідає ступіню моральних страждань позивача, оскільки позивач не втратив можливості до працевлаштування, більш того, він працює на тому ж робочому місці, інвалідом не визнаний.
На думку апеляційного суду за таких обставин найбільш оптимальною грошовою компенсацією моральних страждань позивача буде сума у 5000грн. Таке моральне відшкодування буде відповідати також встановленим чинним законодавством принципам розумності та справедливості, тому стягнуту судом першої інстанції суму моральної компенсації слід зменшити до вказаного розміру.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване судове рішення змінити та зменшити суму морального відшкодування, стягнутого на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд
вирішив :
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Олександрівському районі Донецької області задовольнити частково.
Рішення Олександрівського районного суду від 19 квітня 2006 року змінити.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Олександрівському районі Донецької області на користь ОСОБА_1 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.