Справа №-332/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2011 року м.Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого –судді Чаус Л.В.

при секретарі Турчині Ю.О.,

за участю представника позивача - публічного акціонерного товариства “Ерсте Банк”

ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства “ОСОБА_2 Банк”до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства “ОСОБА_2 Банк”про розірвання договору поруки,

в и р і ш и в:

02.03.2011р. публічне акціонерне товариство “Ерсте Банк”(далі –ПАТ ОСОБА_2) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредиту в сумі 21510грн. 08коп., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 30.07.2008р. з ОСОБА_3 укладено кредитний договір, згідно якого їй надано кредит в сумі 1950доларів США на термін до 29.07.2011р. Відповідачка зобов'язалася погашати заборгованість перед банком, яка включає заборгованість по кредиту та відсотки за користування кредитними коштами, виходячи з 17% річних, здійснюючи щомісячні платежі згідно графіку. Однак, в порушення умов кредитного договору, вона погашення кредиту не здійснює і станом на 04.02.2011р. має заборгованість по кредиту у розмірі 1710,15доларів США, по відсоткам за користування кредитними коштами у розмірі 429,21 доларів США та нарахована пеня за порушення строків повернення кредиту та процентів у розмірі 568,45доларів США, а всього 2707,82 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 21510грн. 08коп. Посилаючись на викладене, просив про стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника ОСОБА_3 та з поручителя за договором ОСОБА_4

20.04.2011р. ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ “Ерсте Банк”, в якому зазначив, що ПАТ “Ерсте Банк”, не повідомляючи поручителя про заборгованість, не пропонуючи її погасити, надіслав вимогу про повернення всього кредиту. Вважає, що негайне витребування в нього всієї суми кредиту є порушенням його прав та істотним порушенням умов договору поруки. Істотною зміною обстановки є зміна росту курсу долару до гривні, які поручитель не міг передбачити при укладенні договору поруки. Посилаючись на викладені обставини та на положення ч.1 ст.615, ч.2 ст.651, ч.ч.1,2 ст.652 ЦК України, просив розірвати укладений з ним договір поруки.

Ухвалою суду від 20.04.2011р. зустрічний позов ОСОБА_4 був прийнятий до сумісного розгляду з первісним позовом ПАТ “Ерсте Банк” до ОСОБА_3, ОСОБА_4

Представник позивача ПАТ “Ерсте Банк” ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 не визнала, вважаючи їх безпідставними. Зазначила, що 29.07.2011р. закінчився строк дії кредитного договору, однак сума заборгованості по ньому не погашена. Про необхідність дострокового погашення заборгованості позичальнику та поручителю направлялись відповідні письмові повідомлення. На момент укладення договору поруки ОСОБА_4 знав про можливість дострокового стягнення заборгованості та погодився з умовами договору шляхом його підписання.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, за місцем реєстрації не знаходиться, а тому в силу ч.5 ст.74 ЦПК України вважається належно повідомленою про час та місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, не повідомивши про причини неявки. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином повісткою. До судового засідання надав заяву, в якій він просить розглянути справу без його участі. Позов ПАТ “ОСОБА_2 Банк”не визнає, вимоги за зустрічним позовом підтримує.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

30.07.2008р. між ОСОБА_3 та відкритим акціонерним товариством “Ерсте Банк”, перейменованого на ПАТ “Ерсте Банк”, був укладений кредитний договір № 014/5865/3/20788, за умовами якого банк надав відповідачці ОСОБА_3 кредит у сумі 1950 доларів США, зі сплатою 17,00 % відсотків річних, з кінцевим терміном повернення 29.07.2011р. Позичальниця зобов’язалася повернути основну суму кредиту шляхом здійснення щомісячних платежів відповідно до графіку, сплатити проценти за користування кредитом, та виконати інші зобов’язання, визначені даним Договором.

Згідно договору поруки № 014/5865/3/20788/1 від 30.07.2008р., поручителем за даним кредитним договором виступив ОСОБА_4, який зобов’язався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_3 зобов’язання за кредитним договором, та відповідно до п.1.2 договору поруки погасити банку заборгованість позичальника за кредитним договором, в тому числі заборгованість по кредиту, відсоткам, пені та штрафи.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що між сторонами мають місце договірні відносини, зокрема кредитні.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 і ст.1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 553, 554 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, використавши кредитні кошти, ОСОБА_3 взяті на себе зобов’язання щодо своєчасного погашення належних за кредитним договором платежів не виконує з лютого 2009 року, внаслідок чого утворилася заборгованість по кредиту, яка станом на 04.02.2011р. складає 1710,15доларів США, заборгованість за відсотками - 429,21доларів США, та нарахована пеня за порушення строків повернення кредиту та процентів у розмірі 568,45доларів США, а всього 2707,82 доларів США, що в еквіваленті до гривні за курсом Національного банку України (100 доларів США = 794,37грн.) становить відповідно 13584грн. 92коп., 3409грн. 52коп. та 4515грн. 64коп., а всього 21510грн. 08коп.

Зазначені обставини, відповідно до ст.611 ЦК України, давали позивачеві підстави до застосування правових наслідків, встановлених договором або законом, та згідно п.6.5 кредитного кредитного договору вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань. Крім того, на час розгляду справи, кінцевий термін повернення кредиту сплив 29.07.2011р.

Вимагаючи розірвати договір поруки, відповідач ОСОБА_4 посилався на порушення ПАТ “ОСОБА_2 Банк”умов договору поруки, а саме - неповідомлення його про наявність простроченої заборгованості. Проте, дані посилання не можуть бути прийняті судом через наступне.

22.04.2010р. банком направлено листи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про порушення зобов’язань за кредитним договором з вимогою про дострокове погашення заборгованості. Про особисте отримання цих повідомлень свідчать підписи відповідачів в поштових повідомленнях.

Також суд вважає безпідставними посилання ОСОБА_4 на зростання курсу долару до гривні, як на обставину непереборної сили та підставу для розірвання договору поруки.

НБУ встановлює офіційний курс гривні по відношенню до долара США у відповідності до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №496 від 12.11.2003 р. та Закону України "Про Національний банк України".

Як вбачається, на момент укладення договору кожна із сторін в однаковій мірі несли валютні ризики відповідно до умов, передбачених кредитним договором. Зазначена зміна обставин була зумовлена однаковим для сторін причинами. Банк свої зобов’язання за договором виконав належним чином та у повному обсязі –надав кредитні кошти, а позичальник отримав те, на що розраховував –кошти, а тому співвідношення майнових інтересів сторін при виконанні договору не порушується.

Отже, зміна обставин, на які посилається відповідач, ніяким чином не пов’язана з умовами виконання договору.

Нормами ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Перед підписанням договору поруки ОСОБА_4 ознайомився з його умовами, впевнився в тому, що ці умови йому зрозумілі і він вважає їх справедливими по відношенню до нього, погодився виступати поручителем за борговими зобов'язаннями ОСОБА_3, про що свідчить його підпис на кожній сторінці договору поруки.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що ПАТ “ОСОБА_2 Банк”не було допущено будь-яких порушень умов кредитного договору та договору поруки, які відповідно до ст.ст.651, 652 ЦК України можуть бути підставою для розірвання договору поруки, а тому в задоволенні вказаних вимог слід відмовити.

Відповідачка ОСОБА_3 порушила умови кредитного договору, а тому позовні вимоги ПАТ “ОСОБА_2 Банкк” про стягнення заборгованості з неї та з поручителя ОСОБА_4 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі ст.88 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідачів.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства “ОСОБА_2 Банк”до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3, яка народилася 22 червня 1985 року в с.Полтавка Калінінського району, Киргизстан, та з ОСОБА_4, який народився 31 грудня 1976 року в м.Донецьк, в солідарному порядку, на користь публічного акціонерного товариства “ОСОБА_2 Банк”заборгованість по кредитному договору від 30 липня 2008 року № 014/5865/3/20788 у розмірі 21510 (двадцять одну тисячу п’ятсот десять)грн. 08коп. , в рахунок оплати судового збору 215 (двісті п’ятнадцять)грн..10коп., та в рахунок оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 (сто двадцять)грн., а всього 21845 (двадцять одну тисячу вісімcот сорок п’ять)грн. 18коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства “ОСОБА_2 Банк”про розірвання договору поруки від 30 липня 2008 року № 014/5865/3/20788/1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення –протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий