Справа №22- 5914/2006р. Головуючий у 1 інстанції: Реутова В.І.
Категорія: 19 Доповідач: Краснощокова Н.С.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2006р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Краснощокової Н.С. суддів: Маширо О.П., Сукманової Н.В. при секретарі: Маслаковій М.Г.
з участю позивача, представника відповідача Ляхова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за апеляційними скаргами представника позивача ОСОБА_2 та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально - Міському районі м. Горлівки на рішення Центрально - Міського районного суду м. Горлівки від 11 квітня 2006р. у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально - Міському районі м. Горлівки про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально - Міському районі м. Горлівки про відшкодування моральної шкоди, причиненої ушкодженням здоров'я на виробництві. Посилався на те, що він працював на вугільних підприємствах на підземних роботах з 1980р. по 1996р., отримав професійне захворювання - хронічний бронхіті в січні 2002р. за висновком МСЕК йому вперше встановлено 30% втрати професійної працездатності, а з 14 квітня 2005р. - 50% втрати професійної працездатності. Ушкодженням здоров'я йому причинено моральна шкода, оскільки він відчував та відчуває фізичний біль, слабість, не може займатись важкою фізичною працею та спортом, виконувати домашню роботу, яка потребує фізичних зусиль, вимушений періодично проходити курс лікування, дотримуватись дієти. Просив стягнути у відшкодування моральної шкоди 33200 грн.
Рішенням Центрально - Міського районного суду м. Горлівки від 11 квітня 2006р. позов задоволено частково, стягнено з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.
У апеляційній скарзі представник позивача просить змінити рішення суду та стягнути на його користь 35 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, вважає, що суд неправильно визначив розмір моральної шкоди.
У апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати і справу направити на новий розгляд, оскільки рішення суду є необгрунтованим, постановленим з порушенням вимог матеріального і процесуального права. Судом не враховано вимоги п. 27 ст. 77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006рік", вказаною нормою Закону зупинено на 2006 рік дію підпункту "е" пункту 1 частини першої статті 21, та частини третьої статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". В судовому засіданні не встановлено факту спричинення позивачеві моральних страждань, позивачем не надано доказів на підтвердження позовних вимог.
В судовому засіданні Апеляційного суду позивач просив рішення змінити та стягнути на його користь у відшкодування моральної шкоди 35 000 грн., представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу з підстав, приведених у ній та рішення скасувати і справу направити на новий судовий розгляд.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 1980 р. по 1996р. працював на вугільних підприємствах на підземних роботах у важких та небезпечних умовах праці, у зв'язку з чим у нього розвилось професійне захворювання - хронічний бронхіт, що встановлено висновком МСЕК від 2.01.2002р. Зазначена захворювання послужило причиною постановки позивача на диспансерний облік, він регулярно лікувався амбулаторно й в умовах стаціонару. Ушкодження здоров'я на виробництві заподіяло позивачеві моральні та фізичні страждання, обмежує його можливість вести звичний спосіб життя. З врахуванням ступеня втрати професійної працездатності - 30%, неможливості відновлення втраченого здоров'я, суд стягнув з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн., частково задовольнивши позовні вимоги.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, Апеляційний суд вважає, що скарга відповідача задоволенню не підлягає, а апеляційну скаргу позивача слід задовольнити частково з наступних підстав.
Задовольняючи позов частково та стягуючи на користь позивача суму у відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції виходив із того, що позивач пошкодив здоров'я на виробництві та йому встановлено 30 % втрати професійної працездатності.
Однак, такий висновок суду не у повній мірі відповідає фактичним обставинам справи. Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач працював прохідником підземним на підприємствах вугільної промисловості з 1080р. по 1996р.
Згідно з актом розслідування професійного захворювання від 22 серпня 2001р. встановлено, що позивач отримав професійне захворювання - хронічний бронхіт внаслідок недосконалої технології ведення очисних робіт, низької ефективності заходів пилеподавлення та недосконалості засобів індивідуального захисту органів дихання.
Висновком МСЕК від 2.01.2002р. позивачеві встановлено вперше 30% втрати професійної працездатності у зв'язку з профзахворюванням - хронічним бронхітом з 18.12.2001р. по 26.12.2003р.
Висновком МСЕК від 6.07.2005р. йому встановлено 50% втрати професійної працездатності за тим же захворюванням та 3 групу інвалідності до 6.07.2007р.
Суд правильно прийшов до висновку про те, що позивачеві причинено моральну шкоду ушкодження здоров'я на виробництві внаслідок шкідливих та небезпечних умов праці та правильно прийнято до уваги посилання позивача на те, що він погано себе почуває фізично, вимушений лікуватись, не може займатись важкою фізичною працею та спортом, тобто змінився уклад його життя, в ньому стались вимушені зміни, обумовлені погіршенням стану здоров'я.
Однак, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд виходив із того, що позивачеві встановлено 30% втрати професійної працездатності і такий висновок не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки на час звернення позивача до суду та розгляду справи йому встановлено 50% втрати професійної працездатності. З врахуванням цієї обставини розмір відшкодування, визначений судом є недостатнім. Апеляційний суд вважає, що відшкодування моральної шкоди у розмірі 15 000 грн. відповідає фактичним обставинам справи та вимогам діючого законодавства - ст.ст. 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", тому рішення суду слід скасувати і ухвалити нове рішення про стягнення 15 000 грн. на користь позивача.
Доводи апеляційної скарги відповідача про неправильність задоволення позовних вимог та про необхідність скасування рішення з направленням справи на новий розгляд не обґрунтовані.
Посилання відповідача на порушення вимог п. 27 ст. 77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006рік" не можуть бути прийняті до уваги, оскільки право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло до набрання чинності Законом України „Про державний бюджет України на 2006рік", тому підстав для відмови у позові через зупинення дії ряду статей закону на 2006р. немає. Крім того, вказаним Законом зупинено дію ряду статей Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на 2006р., але не відмінено їх.
Інші доводи скарги висновків суду не спростовують. Факт спричинення позивачеві моральної шкоди встановлено судом, тому безпідставні доводи скарги відповідача про необхідність встановлення такого факту висновком МСЕК.
Невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою до скасування рішення та ухвалення нового рішення відповідно до п. 3 ч.1 ст. 309 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-316 ЦПК України, Апеляційний суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально - міському районі м. Горлівки відхилити.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Центрально - Міського районного суду м. Горлівки від 11 квітня 2006р. скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально
- міському районі м. Горлівки на користь ОСОБА_1 у
відшкодування моральної шкоди 15 000 грн. (п'ятнадцять тисяч грн.).
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, касаційна скарга може бути подана протягом 2-х місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.