Справа № 22-5648/2006 рік                          Головуючий у 1 інстанції Шеїна Л.Д.

Категорія     19                                                     Доповідач Маширо О.П.

РІШЕННЯ

іменем України

7 червня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Краснощокової Н. С.

суддів Маширо О.П., Дем "яносова М.В.

при секретарі Маслаковій М.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційні скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Жданівка та ОСОБА_1 на рішення Жданівського міського суду від 19 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Жданівка про відшкодування моральної шкоди,

установив:

До апеляційного суду звернулось відділення виконавчої дирекції Фонду з апеляційною скаргою на рішення Жданівського міського суду, яким були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 та з відділення Фонду на його користь стягнуто 20000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

При цьому суд виходив з того, що позивач понад 40 років працював на підземних роботах на підприємствах вугільної промисловості. Через шкідливі умови праці він набув професійних захворювань.

Висновком МСЕК від 18 лютого 2003 року йому уперше було встановлено 50% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності безстроково.

В    апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення та

відмовити позивачеві у позові, оскільки суд, ухвалюючи рішення, не врахував, що

позивач не надав до суду належних доказів щодо наявності факту спричинення йому

моральної шкоди. Крім того, суд не врахував, що Законом України „Про державний

бюджет України на 2006 рік" зупинено дію тих положень Закону України „Про

загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на

виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", що передбачають можливість стягнення моральної шкоди.

Позивач у своїй апеляційній скарзі також просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, оскільки вважає, що суд не у повній мірі врахував ступінь його моральних страждань, тому стягнув таку замалу суму моральної шкоди.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу позивача слід відхилити, а скаргу відповідача задовольнити частково, оскаржуване судове рішення в частині відшкодованої суми змінити та зменшити суму морального відшкодування, з таких підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги позивача щодо його права на моральне відшкодування ґрунтуються на законі.

У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких він його ухвалив. Ці мотиви не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

Як було встановлено судом першої інстанції, внаслідок набутого професійного захворювання позивач став інвалідом, втратив професійну працездатність.            

Однак враховуючи надані сторонами докази у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що розмір морального відшкодування, встановлений судом, є завеликим, не відповідає ступіню моральних страждань позивача, оскільки хоча наслідки ушкодження здоров"я позивача і є тяжкими, однак позивач не втратив можливості до працевлаштування, є інвалідом третьої групи, тобто обмежено працездатним. З роботи він звільнився за власним бажанням, а не за станом здоров"я.

На думку апеляційного суду за таких обставин найбільш оптимальною грошовою компенсацією моральних страждань позивача буде сума у 15000грн. Таке моральне відшкодування буде відповідати також встановленим чинним законодавством принципам розумності та справедливості, тому стягнуту судом першої інстанції суму компенсації слід зменшити до вказаного розміру.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу позивача слід відхилити, а скаргу відповідача задовольнити частково, оскаржуване судове рішення змінити та зменшити суму морального відшкодування, стягнутого на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд

вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Жданівка задовольнити частково.

Рішення Жданівського міського суду від 19 квітня 2006 року змінити.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Жданівка на користь ОСОБА_1 15000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.