Справа 5313-2006 Категорія  42

                                                     Суддя 1 інстанції Якубенко О.Б.             Доповідач Новосядла В.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                    УКРАЇНИ

7 червня 2006 року                                                                                             м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі головуючого Новосядлої В.М.,

суддів Постолової В.Г., Прокопчук Л.М.,

при секретарях Келемені І.І., Баранові В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 27 березня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 і ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 принесли апеляційні скарги на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 27 березня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 і ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Вказаним рішенням був частково задоволений позов про відшкодування шкоди, завданої автомобілю позивача у результаті ушкодження під час дорожньо-транспортної пригоди і стягнуто:

· з ОСОБА_1 на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 5229 гривень 23 копійки та судовий збір у розмірі 52 гривні 29 копійок;

· з ОСОБА_3 на користь позивача моральну шкоду у розмірі 3000 гривень та судові витрати у розмірі 8 гривень 50 копійок.

З відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь позивача солідарно було стягнуто витрати по проведенню авто-товарознавчого дослідження у сумі 200 гривень, витрати по наданню правової допомоги у розмірі 2250 гривень, витрати, пов'язані із зібранням доказів у розмірі 83 гривні 24 копійки та витрати по сплаті судового збору у розмірі 25 гривень 33 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції, в частині стягнення з нього матеріальної шкоди на користь позивача, скасувати і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову щодо нього через невідповідність висновків суду фактичним обставинам по справі і неправильне застосування норм матеріального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду змінити і стягнути з відповідачів на його користь солідарно матеріальну і моральну шкоду.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючі позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача матеріальної шкоди , завданої у результаті ушкодження автомобілю, суд першої інстанції керувався статтею 1187 ЦК України, згідно із якою особа, яка здійснює діяльність , що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Але з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини по справі.

22 серпня 2005 року о 14 годині на вулиці 60 років СРСР в місті Донецьку мала місце дорожньо-транспортна пригода, у ході якої ОСОБА_1, який керував по довіреності автомобілем ЗАЗ-1102, державний номерний знак НОМЕР_1, допустив зіткнення з автомобілем позивача ОСОБА_2 марки „ДЕУ Ланос", державний номерний знак НОМЕР_2, у результаті чого автомобіль позивача отримав механічні ушкодження.

Розмір матеріальної шкоди, завданої автомобілю позивача складає 5229 гривень 23 копійки.

Дорожньо-транспортна пригода мала місце при наступних обставинах:

ОСОБА_3, керуючи автомобілем М-21406, державний номерний знак НОМЕР_3 створив аварійну ситуацію, змінивши напрямок руху свого автомобілю, виїхав на смугу зустрічного руху ОСОБА_1, чим порушив Правила дорожнього руху. При цьому водій ОСОБА_1, намагаючись уникнути зіткнення з автомобілем ОСОБА_3, допустив зіткнення з автомобілем позивача, який стояв у «кишені» зупинки.

Постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 8 вересня 2005 року ОСОБА_3. був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 22 серпня 2005 року, керуючи автомобілем М-21406, державний номерний знак НОМЕР_3 по вулиці 60 років СРСР у місті Донецьку, допустив порушення правил проїзду перехрестя, чим створив аварійну небезпечну ситуацію.

Постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 9 вересня 2005 року адміністративна справа щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була закрита за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Вказані Постанови ОСОБА_3 оскаржені не були.

Таким чином, з встановлених обставин вбачається, що винні дії відповідача ОСОБА_3 вплинули на дії водія ОСОБА_1, який намагаючись уникнути зіткнення з автомобілем ОСОБА_3, вдарив автомобіль позивача.

Вказану дорожньо-транспортну ситуацію слід розцінювати як взаємодію кількох джерел підвищеної небезпеки, у результаті якої була завдана шкода автомобілю позивача.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Винним в даній дорожньо-транспортній пригоді є ОСОБА_3, протиправні дії якого знаходяться у причинному зв*язку із ушкодженням автомобілю позивача, а тому матеріальна і моральна шкода завдана позивачу повинна відшкодуватись ним.

Виходячи з встановлених обставин, наданих сторонами доказів, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди на користь позивача не відповідає фактичним обставинам справи і вимогам матеріального права.

Відповідно до пунктів 3 і 4 статті 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи і неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки по справі встановлені всі обставини, апеляційний суд вважає за необхідне постановити нове рішення в частині стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_1, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у розмірі 5229 гривень 23 копійки слід відмовити з вище приведених підстав, і стягнути її з ОСОБА_3

Відповідно до статті 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, повинні бути стягнуті з відповідача ОСОБА_3 і тому рішення суду першої інстанції в цій частині також підлягає скасуванню.

Що стосується рішення суду в частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_3 на користь позивача, то вказаний висновок суду відповідає фактичним обставинам по справі і нормам матеріального права.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо солідарної відповідальності відповідачів необгрунтовані і спростовуються матеріалами справи.

Керуючись статтями 308, 314, 315, 316, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 27 березня 2006 року частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 5229 гривень 23 копійки, судового збору у розмірі 77 гривень 62 копійки, витрат за проведення авто-товарознавчого дослідження у розмірі 200 гривень, витрат по оплаті правової допомоги у розмірі 2250 гривень, витрат, пов*язаних із збиранням доказів у розмірі 83 гривні 24 копійки скасувати і у задоволенні позову в цій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 5229 гривень 23 копійки, судовий збір у розмірі 77 гривень 62 копійки, витрат за проведення авто-товарознавчого..дослідження у розмірі 200. гривень, витрат по оплаті правової допомоги у розмірі 2250 гривень, витрат, пов*язаних із збиранням доказів у розмірі 83 гривні 24 копійки.

В решті частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання ним законної