Справа № 1-127/11

1/1111/5412/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2011 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого-судді: Черненко І.В.

при секретарі: Юхименко І.В.

за участю прокурора: Ахалшенішвілі Н.Є.

адвоката: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні малолітня дитина, не працюючого, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, будучи службовою особою, що виконує адміністративно-господарчі та організаційно-розпорядчі обов'язки, одержав хабар, за виконання в інтересах того, хто дає {хабар, дії з використанням наданого йому службового становища за наступних обставин:

ОСОБА_2, наказом виконуючого обов'язків начальника головного управління юстиції у Кіровоградській області №587/к від 29.07.2009 року призначений на посаду державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Кіровоградській області.

29.07.2009 року ОСОБА_2 прийняв Присягу державного службовця, а 13.11.2009 року наказом начальника Головного управління юстиції у Кіровоградській області №1133/к ОСОБА_2 присвоєно 15 ранг сьомої категорії посад державних службовців.

Таким чином, ОСОБА_2, постійно обіймаючи з 29.07.2009 року посаду державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Кіровоградській області, відповідно до приміток 1 та 2 до ст. 364 КК України, п.1 ст.2 Закону України «Про державний захист Працівників суду і правоохоронних органів», ст.25 Закону України «Про державну службу», рт.ст.4, 6 Закону України «Про державну виконавчу службу», посадової інструкції, був представником влади, службовою особою, що виконує адміністративно-господарчі та організаційно-розпорядчі обов'язки.

ОСОБА_2, являючись державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Головного управління юстиції у кіровоградській області, представником влади, службовою особою, що виконує ндміністративно-господарчі та організаційно-розпорядчі обов'язки, відповідно ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.6-7 Закону України «Про державну виконавчу [службу», розділів 2 та 3 посадової інструкції, мав наступні права і обов'язки, зокрема: сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та

юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України; вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно та повно вчиняти виконавчі дії. а також здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; готувати проекти відповідей на пропозиції, заяви, скарги громадян, надавати роз'яснення та рекомендації з питань, що належать до компетенції відділу, мати пароль, доступ, ключ до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, підсистеми електронних заяв Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та згідно розпорядження начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції №40 від 03.08.2010 року на ОСОБА_2 було покладено обслуговування дільниці «В-7», на території якої знаходилась вулиця Воронізька міста Кіровограда.

Проте, ОСОБА_2, будучи державним виконавцем Ленінського відділу державної ^виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Кіровоградській області, представником влади, службовою особою, що виконує адміністративно-господарчі та організаційно-розпорядчі обов'язки, спонукаємий жадобою до наживи, незаконного збагачення, умисно використав службове становище та владні повноваження з корисливих мотивів, з метою одержання хабара, при наступних обставинах.

Так, 15.09.2010 року громадянин ОСОБА_3, маючи на меті належне оформлення свого вступу у спадщину на належне його померлій матері ОСОБА_4 домоволодіння №34, розташоване по вулиці Воронізькій міста Кіровограда, звернувся до першої Кіровоградської державної нотаріальної контори, розташованої по вулиці Карла Маркса 1Б в м. Кіровограді.

Цього ж дня, тобто 15.09.2010 року, спадкоємець ОСОБА_3 отримав у вказаній нотаріальній конторі відмову у проведенні нотаріального оформлення його вступу у спадщину на зазначене домоволодіння, яка була мотивована наявністю записів у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про арешт цього домоволодіння, що вносились протягом 2007 - 2009 років органами Державної виконавчої служби, у зв'язку з наявністю боргових зобов'язань ОСОБА_4 за комунальними платежами та роз'яснення щодо необхідності його звернення по даному питанню до Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції (далі - Ленінський ВДВС Кіровоградського МУЮ).

Маючи на меті вирішення питання щодо вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна даних про арешт предмету його спадщини, у зв'язку з тим, що фактично згадані боргові зобов'язання ОСОБА_4 ним раніше були погашені, ОСОБА_3 цього ж дня, тобто 15.09.2010 року звернувся до Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ, розташованого по вулиці Преображенській 47, міста Кіровограда, із відповідною заявою про зняття арешту з домоволодіння №34, розташованого по вул. Воронізькій в м.Кіровограді у зв'язку із сплатою ним боргових зобов'язань ОСОБА_4

Не отримавши відповіді за своєю заявою 29.09.2010 року ОСОБА_3 знову прибув до Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ та з'ясувавши, що предмет його спадщини розмішується на дільниці «В-7», яка закріплена за державним виконавцем Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_2, звернувся до нього, як до повноважного представника влади - службової особи вказаної установи, з метою отримання роз'яснень та рекомендацій по питанню можливості вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна даних про арешт домоволодіння №34, розташованого І по вул. Воронізькій, міста Кіровограда у зв'язку із сплатою ним боргових зобов'язань його померлої матері ОСОБА_4 ОСОБА_2 призначив ОСОБА_3 наступну зустріч на 06.10.2010 року, а сам зайнявся вивченням документів цього провадження, з яких встановив факт наявності в ньому постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» та визначення строку на повторне пред'явлення документу для виконання до 03.06.2007 року.

У призначений ОСОБА_2 день, тобто 06.10.2010 року, ОСОБА_3 прибув до І приміщення Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ, де ОСОБА_2, повідомив останньому І про те, що день та час наступної зустрічі ним буде визначено додатково.

12.10.2010 року, державний виконавець Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ І ОСОБА_2, достовірно знаючи про те, що відповідно до ч.І ст.38 та ст.40 Закону України «Про І виконавче провадження» в разі повернення виконавчого документа стягувачу, припиняється

чинність арешту майна боржника та скасовуються інші здійснені державним виконавцем І заходи примусового виконання рішення, а також про те, що завершене виконавче провадження в даному випадку не може бути розпочате знову, ОСОБА_2 погодився на пропозицію ОСОБА_3 прискорити вирішення даного питання та написав на листку паперу 400, пояснивши на запитання ОСОБА_3, що це долари СІЛА.

27.10.2010 року у період часу з 12 год. 28 хв. до 13 год. 04 хв. державний виконавець Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ, розташованому по вулиці Преображенській 47, міста Кіровограда, попередньо здійснивши спостереження за навколишньою обстановкою і впевнившись у відсутності можливого візуального спостереження з боку правоохоронних органів, використовуючи персональний службовий код увійшов до програмного комплексу

Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та маючи на меті отримання хабара від ОСОБА_3 за внесення до нього даних щодо вилучення записів про реєстрацію п'яти записів про арешти нерухомого майна ОСОБА_4С, та надав ОСОБА_5С. відповідні 5 витягів про підтвердження зняття п'яти зазначених арештів нерухомого майна померлої матері ОСОБА_3 - ОСОБА_4

Після цього, ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на приховування факту одержання хабара від ОСОБА_3С, залишив приміщення вказаної установи та сівши разом з останнім до автомобіля НОМЕР_1, який ОСОБА_2Г використовував на підставі відповідного доручення свого батька ОСОБА_6, попрямували вулицею Преображенська міста Кіровограда в напрямку Кіровоградської дитячої обласної лікарні.

Під час руху на вказаному автомобілі ОСОБА_2, проїжджаючи неподалік від згаданого лікувального закладу, за вчинені

ним дії щодо внесення даних до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про вилучення п'яти арештів на домоволодіння 34,розташоване по вул. Воронізькій, міста Кіровограда, одержав від ОСОБА_3 хабар у сумі 300 доларів (2 373,48 грн.) та 800 грн., на загальну суму 3 173,48 грн., одразу після чого був заблокований працівниками УБОЗ в Кіровоградській областіУМВС України в області біля домоволодіння №138, розташованого по вулиці Гоголя міста Кіровограда.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні (щкримінованого йому злочину визнав частково, у вчиненні передбаченого чЛ сі-368 КК [України визнав повністю і пояснив, що з 29.07.2009 року він працював на посаді державного иконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ. До його посадових обов'язків входило ведення виконавчих проваджень, у тому числі здійснення по них виконавчих дій, направлених на стягнення і погашення заборгованостей. В зону обслуговування останнього, згідно розподілу входять більше 30 вулиць, у тому числі вулиця Воронізька. З 2003 року, у зв'язку із заборгованостями по електроенергії ОСОБА_4, відкривались та періодично закривались виконавчі провадження по ній, по яким було винесено постанову про накладення арешту на усе рухоме і нерухоме майно ОСОБА_4 та внесено відповідні заяви до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого та рухомого майна ОСОБА_4, у тому числі домоволодіння №34 по вул. Воронізькій. Усе це відбувалося ще до нього, він особисто не реєстрував арештів та вказане виконавче провадження, не вів і не бачив, воно остаточно було закрито в 2007 році. У вересні 2010 року, коли він був у відпустці, до Ленінського ВДВС звернувся гр. ОСОБА_3 із заявою про зняття арешту по Єдиному реєстру на вказаний будинок його матері, але через те, що він був у відпустці, цю заяву розписали спочатку на ОСОБА_7 Наприкінці вересня 2010 року, коли він вийшов з відпустки, до нього у кабінет прийшов ОСОБА_3 та розповів, що він хотів оформити спадщину на даний будинок своєї матері, яка померла у 2006 році та погасив усі заборгованості, але у Єдиному реєстрі досі не знятий арешт з будинку, та він писав заяву, але ОСОБА_8 не займалась цим питанням (зазвичай, через те, що у кожного в провадженні дуже багато заяв та виконавчих проваджень, то коли розписують на конкретного виконавця, не по своїй зоні обслуговування, то тільки відкривають провадження, а виконавчі дії або інші процесуальні дії, виконує вже виконавець, чия зона, після виходу з відпустки) і сказала чекати на його вихід з відпустки. Він вказану заяву ОСОБА_3 побачив у себе на столі, та оглянувши, сказав ОСОБА_3, що йому необхідно подивитись в архіві виконавче провадження і щоб ОСОБА_3 прийшов через тиждень у приймальний день - у середу, тобто 06.10.2010 року. Він знайшов по записам у книзі виконавчих проваджень, що по виконавчому провадженню по ОСОБА_4 стягувачем було «Кіровоградобленерго» і було через заборгованість по електроенергії зареєстровано 5 арештів її Івсього рухомого та нерухомого майна. 06.10.10 у прийомний день ОСОБА_3 прийшов до нього та він повідомив йому, щоб він приніс підтверджуючі документи про погашення заборгованості, та довідку про смерть його матері. ОСОБА_3 в подальшому приніс довідку про погашену заборгованість та копію свідоцтва про смерть своєї матері у 2006 році. При цьому ОСОБА_3 просив його прискорити вирішення цього питання, на що він написав на папірці цифри «400» та на запитання ОСОБА_3 пояснив, що це долари СІЛА. При цьому вони домовились, що ОСОБА_3 принесе і віддасть хабара 26.10.10, з 14 години до 15 години, та він зніме арешт з Єдиного реєстру заборон. Однак, 26.10.10 року останньому терміново треба було у вказаний час їхати до господарського суду, тому він не був на робочому місці, та коли повернувся на роботу, то колеги з кабінету сказали, що до нього приходив ОСОБА_3, але не дочекався. Приблизно о 17.00 год., може трохи пізніше, він подзвонив на мобільний телефон ОСОБА_3 та домовились про зустріч 27.10.10 року, з 9 до 10 год. ранку. 27.10.10 року близько 10.00 год. ОСОБА_3 прийшов до його кабінету, він на своєму службовому комп'ютері увійшов у базу даних - Єдиний реєстр заборон відчуження об'єкті нерухомого майна, оскільки він, як і кожний державний виконавець мав доступ до бази даних, та вніс дані по зняттю арештів на майно ОСОБА_4 по усім 5 арештам, зазначивши як підставу зняття арешту - постанову про зняття арешту від 27.10.10 року. Після цього йому потрібно було терміново їхати по особистим справам зі знайомими, та він сказав ОСОБА_3 чекати його, а сам поїхав. Повернувся він близько 11.00 год. та сказав ОСОБА_3, щоб він поїхав разом з ним, бо він не хотів в кабінеті брати у нього гроші, бо це могли побачити співробітниці, а у коридорі та на дворі завжди багато відвідувачів. ОСОБА_9 сів до автомобіля, яким він керував та який належить його батьку – «Шеврове Лацетті» д/н ВА 5597АЕ на переднє пасажирське сидіння та ОСОБА_2 поїхав з ним навкруги кварталу. По дорозі ОСОБА_3 сказав, що не всю суму у доларах приніс, домовлялися, а 300 доларів та 800 грн., тобто по курсу 400 доларів, на що він сказав положити гроші у атлас автомобільних доріг, але ОСОБА_3 сказав, що не віддасть йому грошові кошти, поки він йому не надасть підтвердження про зняття арешту на будинок. Вони повернулися у ВДВС, він сказав ОСОБА_3 чекати його, а сам поїхав знов по вулицям, щоб подивитися, чи ніхто за ним не їздить - не слідкує. Впевнившись, що за ним ніхто не їздить, він повернувся у ВДВС, але ОСОБА_3 не було. Він йому подзвонив на ного мобільний і спитав, де він, на що ОСОБА_3 відповів, що ходив у туалет і зараз прийде. Через 10-15 хвилин ОСОБА_3 прийшов у ВДВС, він зустрів його у коридорі, [вони вийшли на вулицу, де ОСОБА_3 запитав підтвердження зняття арешту. Він повернувся у кабінет, роздрукував з Єдиного реєстру витяги про зняття арешту з майна ОСОБА_4 та виніс і віддав ОСОБА_3 О, але він перерахував і виявилось, що він забув юоздрукувати п'ятий витяг (бо було всього 5 арештів), тому повернувся у кабінет, роздрукував з (Єдиного реєстру п'ятий витяг про зняття п'ятого арешту, вийшов та віддав ОСОБА_3 Після цього запросив його у свій автомобіль «Шевроле» д/н В А 5597АЕ, він сів на праве пасажирське сидіння та вони знов поїхали прямо по вулиці, подалі від ВДВС. По дорозі він юказав ОСОБА_3, щоб він йому гроші у руки не давав та положив знов туди ж, тобто у атлас автомобільних доріг, який лежав між передніми сидіннями. ОСОБА_3 дістав атлас та показав йому, що ложить 300 доларів та 800 грн. і положив їх у атлас, та сам атлас з грошима знов положив біля сидіння (між сидіннями). Він пропонував ОСОБА_3 відвезти його [додому, але той попросив, щоб він його висадив неподалік зупинки маршрутки, та він його висадив біля магазину, не доїжджаючи дитячої обллікарні. ОСОБА_3 вийшов, а він поїхав навкруги лікарні, повертатися до ВДВС, але проїхавши далі приблизно до виїзду на перехрестя ро вул. Гоголя з вулицями Кропивницького і вулицею Одеської, його машину різко «підрізали» і заблокували автомобілі, з яких вибігли працівники УБОЗ, у тому числі у камуфляжній формі з написами, та затримали, після чого слідчий проводив огляд місця події, і виявили в атласі автомобільних доріг одержані ним 300 доларів та 800 грн. Додому його вже не відпустили та протягом трьох днів вирішувалось питання про обрання йому запобіжного заходу. Єдиною умовою обрання запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд було повне визнання ним своєї вини у вимаганні хабара, на що він погодився, визнав свою вину та його відпустили.

Крім власних пояснень ОСОБА_2 його вина у вчиненні злочину підтверджена дослідженими в судовому засіданні наступними доказами:

- показами потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, (будинок поділений на дві квартири), квартира №1 належить його покійній матері ОСОБА_4, квартира №2 у цьому будинку належить іншій особі. В 2006 році його мати померла. Після смерті матері він подав заяву на отримання вказаного будинку у спадщину, але на той момент на матері були великі заборгованості по комунальним платежам та за користування електроенергією. З того часу він почав виплачувати борги за комунальні послуги та інші борги. В 2007 році він повністю розрахувався по боргам за електроенергію та в 2008 році по боргам за користування водою. 14.09.2010 року він звернувся до нотаріуса державної нотаріальної контори, яка розташована по вул. Карла Маркса в м. Кіровограді, з метою оформлення спадщини, але нотаріус йому повідомила, що оформити спадщину вона не може у зв'язку з тим, що на будинок накладений арешт по Єдиному реєстру заборон, у зв'язку із боргами за електроенергію і для зняття арешту з реєстру йому необхідно звернутись до Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ, яке і вносило арешт до реєстру (всього внесено 5 арештів у реєстр). В той же день він звернувся до канцелярії Ленінського ВДВС, де йому повідомили, що виконавче провадження по стягненню боргу за електроенергію веде ОСОБА_2, але він знаходиться у відпустці і

йому необхідно звернутись до ОСОБА_8. Він написав заяву про зняття І арешту з будинку, у зв'язку з погашенням заборгованості. Він декілька разів приходив до І ОСОБА_8, але вона не захотіла займатись даним питанням, мотивуючи це тим, що в неї не І має цього виконавчого провадження та сказала дочекатись виходу із відпустки ОСОБА_2 І Через деякий час, а саме 29.10.2010 він знову прийшов до Ленінського ВДВС уже до Флорі І В.Г., який вийшов із відпустки звернувся з питанням щодо зняття арештів з Єдиного реєстру заборон, який повідомив, що йому необхідно подивитись в архівах арешти та поспілкуватись з приводу зняття арешту зі своїм начальником, оскільки там щось наплутано і сказав прийти через тиждень у середу, коли в них прийомний день. 06.10.2010 року він прийшов до ОСОБА_2, як він йому і казав. Під час розмови, ОСОБА_2 повідомив йому, що на будинок накладено п'ять арештів «Кіровоградобленерго» у зв'язку з боргами за користування електроенергією і для зняття цих арештів необхідно довідку з «Кіровоградобленерго» про відсутність заборгованості, на що він повідомив, що ця довідка у нього є, та через годину привіз її та віддав ОСОБА_2, який прикріпив її до заяви про зняття арешту з будинку. При цьому він запитав, скільки часу займе зняття арешту з будинку. На це ОСОБА_2 повідомив, що ця процедура може тривати як декілька днів, так і цілий місяць, і що йому необхідно з цього приводу поспілкуватись із своїм начальником. Він сказав, що коли дізнається, зателефонує і попросив залишити номер мобільного телефону. Він залишив йому номер телефону своєї дружини: 099-32-65-224. 12.10.2010 ОСОБА_2 зателефонував його дружині на зазначений мобільний телефон, і повідомив, щоб він взяв ксерокопію свідоцтва про смерть своєї матері, з яким приїхав з ним до Ленінського ВДВС, що він і зробив. Прийшовши до ОСОБА_2, він віддав йому копію свідоцтва про смерть матері, яке він також прикріпив до його заяви. Тут він запитав у ОСОБА_2, коли ж знімуть арешт на будинок. На це він сказав, що він спілкувався із своїм начальником і для того, щоб зняти арешт, необхідно...і на аркуші паперу написав число «500» і показав йому, який зрозумів, що він написав суму грошей та запитав у нього: «500 гривень потрібно?». ОСОБА_2 відповів, що йому потрібно дати не 500 гривень, а 500 доларів США. В інакшому випадку, якщо він не дасть цих коштів, арешт ОСОБА_2 не зніме, а він зможе вирішити питання про зняття арешту тільки через суд. Оскільки в останнього таких грошей фактично не має, то він запитав, а які документи необхідно для того, щоб звернутись до суду, на що ОСОБА_2 сказав, що цього він не знає і для цього йому потрібно звернутись до

юристів. 21.10.2010 року він вирішив ще раз звернутись до ОСОБА_2, подумавши, що все ж

таки він зніме арешт безкоштовно, або хоча б за 500 гривень, але він повідомив, що максимум, що може зробити, це те, що «скинути» до 400 доларів США. Після чого він звернувся до

юриста свого підприємства, де він працює, який йому пояснив, що по закону йому повинні були

І

зняти арешт на протязі двох тижнів з моменту написання заяви. А коли він пояснив йому, що з нього вимагають гроші в сумі 500 доларів США, то юрист відразу порадив останньому записати його розмови із ОСОБА_2 про вимагання грошей на диктофон та із записами увернутись до правоохоронних органів, та вказав адресу: м. Кіровоград, вул. Карла Маркса, 30. 25.10.2010 року він взяв свій диктофон (який ще у 2009 році купив на Європейському ринку за 200 грн.) та знову пішов до ОСОБА_2, щоб запитати його про зняття арешту та необхідність давати йому для цього гроші. Під час розмови ОСОБА_2 повідомив, що зніме арешти з реєстру на протязі півтори години після того, як ОСОБА_3 дасть йому гроші у сумі 400 доларів США. При цьому він сказав, що це все він робить на комп'ютері, що для цього є спеціальна програма, в яку він заходить по коду та знімає арешти з Єдиного реєстру. Коли ОСОБА_3 запитав, чи надасть він йому якийсь документ про зняття арештів з реєстру, щоб він його показав нотаріусу, то він повідомив, що він не перший день там працює і при яких-небудь негараздах нотаріус може йому зателефонувати, та він все їй пояснить та вирішить всі питання і надав номер телефону - 24-69-75. При цьому ОСОБА_2 сказав йому, щоб гроші він приніс наступного дня, тобто 26.10.2010 року з 14 до 15.00 год. і тоді він внесе зміни у Єдиний реєстр про зняття заборон. Після цього він пішов до УБОЗ в Кіровоградській області, де розповів усе і написав заяву про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за вимагання з нього хабара, усе розповів працівникам, до яких його направили у черговій частині, та до заяви додав свій диктофон. Працівники УБОЗ прослухали запис у диктофоні і впевнились, що він нічого не вигадав, потім йому пояснювали, як вони проводять дії по перевірці таких заяв і як

документують факти хабарництва, і що вони можуть вручити йому помічені гроші та він добровільно погодився робити усе, що йому скаже ОСОБА_2 і передавати йому хабара, тільки гроші передавати помічені та під контролем працівників УБОЗ, тоді вони зможуть викрити вчинення злочину, при цьому працівники УБОЗ пояснили йому, що в даному випадку він не буде нести кримінальну відповідальність за давання хабара, оскільки сам про це заявив до передачі хабара. Також він розписався, що буде зберігати в таємниці метод їх документування хабарництва і спеціальну апаратуру. 26.10.2010 року в УБОЗ працівники помітили спеціальним олівцем та з балону їхні грошові кошти - 300 доларів СІЛА (купюрами по 100 доларів) та 800 І грн. (купюрами по 50 грн.) - обвели у доларах нулі олівцем, слід від якого світився при ультрафіолеті синьо-фіолетовим кольором та у колах купюр по 50 грн. цим олівцем зафарбували кола, потім побризкали усі купюри з балону, слід від якого на купюрах при ультрафіолеті світився жовто-зеленим кольором. Ці гроші йому вручили для передачі Флорі, а також застосували спеціальну апаратуру фіксації подій і розмов, та проконсультували, щоб він і обов'язково спитав ОСОБА_2 гарантію, та щоб не нервував і робив усе, що йому скаже останній. Вони поїхали до Ленінського ВДВС, він піднявся до кабінету ОСОБА_2, але його співробітниці сказали, що Флоря поїхав у суд. Він чекав майже годину, але Флоря не приїхав, його співробітниці сказали, що не знають номер його телефону (він, коли дзвонив йому та його дружині, то номер його телефону був прихований), та він повернувся з працівниками в УБОЗ, потім пішов до дому, та якраз у цей час (приблизно о 17.00 год.) йому подзвонив Флоря і спитав, де він, він відповів, що не дочекався, та ОСОБА_2 сказав, щоб він наступного дня, тобто 27.10.2010 року з 9 до 10 години ранку приїхав до нього і віддав хабара, та він внесе в реєстр зняття заборони, на що він погодився. Він одразу ж повернувся в УБОЗ і розповів працівникам про це, та вони заспокоїли і сказали заздалегідь наступного дня приїхати і вони організують документування передачі. 27.10.10 зранку він приїхав в УБОЗ, працівники УБОЗ знов з тими ж хлопцями - понятими оглянули помічені кошти в ультрафіолеті та виявилось, що нанесені зазначені помітки залишились. Працівники УБОЗ знов застосували спеціальну апаратуру фіксації розмов і передачі хабара та усі поїхали до Ленінського ВДВС. Приблизно о 9.20 - 9.30 год. він прийшов у кабінет до ОСОБА_2, його не було, та відвідувачі сказали, він на нараді. Близько 10 години нарада закінчилась, але ОСОБА_2 там не було. Він чекав у коридорі, потім вийшов на вулицю, та як раз якийсь автомобіль білого кольору (марку він не роздивився) під'їхав до ВДВС і з нього вибіг (з пасажирського місця) ОСОБА_2 та швидко пішов у двір ВДВС, де був припаркований його автомобіль «Шеврове-Лацетті» червоного кольору, по дорозі поздоровався з ним та сказав чекати. ОСОБА_2 сів у свій автомобіль та під'їхав на виїзд з двору І ВДВС, та сказав йому сідати в автомобіль. Останній сів на переднє пасажирське сидіння та він рушив і почав їздити кварталами навкруги та постійно оглядався у дзеркало заднього вигляду та просто назад і по сторонах. Потім по дорозі ОСОБА_2 дістав атлас автомобільних доріг коричневого кольору (у вигляді книжки), який був засунутий між передніми сидіннями, розгорнув його і сказав йому класти в нього кошти, він дістав з кишені помічені кошти і показав йому, але сказав, що кошти він йому не віддасть, доки він не роздрукує документи, що підтверджують зняття арешту з Єдиного реєстру. ОСОБА_2 спитав, чи не підставляє він його, на що він відповів, що у нього є більше можливостей «кинути його», тобто взяти гроші, при цьому арешти не зняти. ОСОБА_2 повернувся до ВДВС та сказав йому зачекати у коридорі, де він і залишився, а сам пішов вносити відомості про зняття арештів. Він чекав та через деякий час ОСОБА_2 вийшов з кабінету з пачкою цигарок і сказав йому, що він вже вніс відомості про зняття арештів та віддав до друку і щоб він чекав, та сам ОСОБА_2 вийшов на і двір і він побачив, що він сів у свій автомобіль та десь поїхав. Працівники УБОЗ подзвонили йому через деякий час та він пішов до них чекати. Вони довго чекали, та потім ОСОБА_2Г близько 11.45 год. подзвонив йому і запитав, де він дівся, на що він відповів, що зараз зайде і пішов у кабінет, та коли піднімався сходинами, то відвідувачі йому сказали, що ОСОБА_2 пішов до начальника. Він знову став чекати у коридорі. Потім ОСОБА_2 вийшов з приймальні і повів його до себе у кабінет, де почав роздруковувати витяги з Єдиного реєстру заборон. Дві співробітниці в його кабінеті почали обурюватись тим, що він знаходиться у кабінеті у обідню перерву, у зв»язку з чим ОСОБА_2 сказав, щоб він вийшов і чекав його у коридорі. Потім ОСОБА_2 вийшов з кабінету з документами та пішов до начальника і він чув як йому

приймальні секретарка сказала, що начальник поїхав на обід, та ОСОБА_2 віддав секретарці документи і сказав, щоб вона одразу ж дала начальнику на підпис, бо це терміново. Після цього

ОСОБА_2 вийшов з приймальні і зайшов до себе у кабінет та одразу ж вийшов з роздрукованими витягами з Єдиного реєстру і сказав йому йти за ним. Вони спустилися на вулицю і ОСОБА_2 повів його до свого автомобіля і сказав сідати. Він запитав у нього, де туалет, пішов до туалету, звідки подзвонив працівнику УБОЗ - ОСОБА_10 (прізвище не пам'ятає), та спитав, що робити, бо ОСОБА_2 наполягає, щоб він передавав йому у автомобілі. ОСОБА_10 сказав йому, що усе під контролем і щоб він не боявся та сідав до ОСОБА_2 і передавав йому гроші, що вони усе контролюють. Потім ОСОБА_2 під'їхав до нього на своєму автомобілі «Шевроле Лацетті» і запросив сідати, він сів на переднє пасажирське сидіння та вони рушили, ОСОБА_2 проїхав до перехрестя і звернув ліворуч до І наступного перехрестя, постійно оглядаючись назад, але чомусь терміново розвернувся і поїхав назад до перехрестя, звідки повернув на вул. Родимцева та їдучи по ній, ОСОБА_2 сказав йому покласти кошти знов у атлас, він дістав усі помічені кошти - 300 доларів США та 800 грн. і положив у середину атласу, який положив знов між сидіннями (біля свого сидіння) та ОСОБА_2передав йому чотири витяги з Єдиного реєстру про зняття заборон на майно матері (про вилучення записів про арешти) і сказав, що віддає тільки 4 витяги (про зняття 4 арештів), а п'ятий витяг віддасть потім, бо він його залишив у себе в кабінеті в якості «страховки», на що він йому відповів, що так не піде, бо вони домовлялися, що ОСОБА_2 йому віддає витяги, а він йому віддасть гроші, та сказав, щоб забирав витяги, а він забирає гроші, але ОСОБА_2 сказав, І що так такі справи не робляться. Він сказав, що не знає, як такі справи робляться, але він забирає гроші, та дістав атлас і забрав з нього гроші. У відповідь на це ОСОБА_2 погодився і розвернув автомобіль, поїхав у бік виконавчої служби, по дорозі сказавши, що це у нього він попався перший такий наглий. Він також спитав, чи не буде ніяких проблем з виконавчим провадженням, що він зняв з реєстру арешти, а інший виконавець візьме і знов зареєструє арешти, на що ОСОБА_2 відповів, що усе буде гаразд і нема чого переживати. ОСОБА_2 знов почав кружляти кварталами, оглядаючись назад, потім зупинився біля магазину і сказав йому йти пішки до ВДВС і чекати там, а сам зайшов у магазин за цигарками. Він також зайшов і купив цигарок та ОСОБА_2 вийшов і поїхав до ВДВС, а він пішки пішов до ВДВС, де чекав на нього перед входом. Через хвилин 10 хв. ОСОБА_2 вийшов до нього і знов завів до свого автомобіля, де біля автомобіля сказав сідати знов, на що він йому сказав, що може тут віддати йому гроші, а він йому витяги, але ОСОБА_2 наполіг, щоб він тільки сідав і в автомобілі віддав йому гроші. Він знову сів на переднє пасажирське сидіння автомобіля, ОСОБА_2 відразу віддав йому п'ятий витяг та він ще взяв з панелі приладів ті чотири витяги, після чого по дорозі ОСОБА_2 показав рукою на атлас, щоб він знов положив у нього гроші. Він дістав помічені 300 доларів і 800 грн. і положив у атлас, та сам атлас вложив назад - між передніми сидіннями, він кивнув головою у знак задоволення, та запитав, навіщо така конспірація, навіщо він кружляє вулицями і перевіряє, можна ж було передати у кабінеті, але ОСОБА_2 відповів, що брати у кабінеті небезпечно, після чого по дорозі біля обласної дитячої лікарні він попросив ОСОБА_2 зупинитися, щоб він пішов на маршрутку.

Після цього він пішов до магазину, а ОСОБА_2 поїхав далі навкруги обласної дитячої лікарні, де його і затримали з грошима;

- показами свідка ОСОБА_11, яка пояснила, що починаючи з 2006 року по теперішній час працює на посаді старшого державного виконавця Ленінського ВДВС

Кіровоградського МУК). Влітку 2009 троку на посаду державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ, наказом Головного управління юстиції в Кіровоградській області був призначений ОСОБА_2та в подальшому розпорядженням начальника ВДВС закріплений за дільницею В-7, де він і працював. З того часу вони працюють з ним в одному кабінеті. З приводу написання ОСОБА_3 заяви до Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ та її розгляду пояснити нічого не можу, оскільки їй про це нічого не відомо та вона її ніколи не бачила, але декілька разів бачила ОСОБА_3С, 2-3 рази заходив до кабінету, 26.10.2010 року та запитував про ОСОБА_2, який тоді знаходився в суді. Коли він зайшов останній раз, а ОСОБА_2 не було, то він продиктував номер свого мобільного телефону, який вона записала на папірці та попрохав передати ОСОБА_2, щоб той йому зателефонував. Вказаний папірець ОСОБА_11 поклала на стіл ОСОБА_2 Чи приходив ОСОБА_3 27.10.10, остання не пам'ятає. Також їй нічого не відомо з приводу вимагання та отримання

ОСОБА_2 хабара у ОСОБА_3 за зняття арешту з будинку, який належить його матері ОСОБА_4С;

- показами свідка ОСОБА_8, яка пояснила, що починаючи з 2004 року по

теперішній час вона працює на посаді старшого державного виконавця Ленінського ВДВС

Кіровоградського МУЮ. Влітку 2009 троку на посаду державного виконавця Ленінського

ВДВС Кіровоградського МУЮ, наказом Головного управління юстиції в Кіровоградській

області був призначений ОСОБА_2та в подальшому розпорядженням начальника ВДВС

ракріпленй за дільницею В-7, де він і працював. 15.09.10 до Ленінського ВДВС із заявою

звернувся ОСОБА_3С, щодо зняття арешту з приватного будинку, який розташований по

шул. Воронежській, 34 в м. Кіровограді та належить його матері ОСОБА_4. Під

час отримання заяви вона розписалась за її отримання. Дану заяву було розписано на

виконання їй, оскільки ОСОБА_2, який закріплений за дільницею В-7, знаходився у відпустці,

а вона згідно розпорядження керівництва ВДВС на час відпустки булла закріплена за його

дільницею. ОСОБА_3 декілька разів звертався до неї, але вона його заявою не займалась,

оскільки на розгляд дається місячний термін, а ОСОБА_2 через днів 15-20 виходив із

відпустки і ще мав строки на її розгляд. А також у зв'язку з тим, що у неї на виконанні своїх

документів дуже багато і просто не встигла робити ще і за ОСОБА_2 Після виходу ОСОБА_2 із

відпустки вона передала йому заяву ОСОБА_3 разом із іншими документами по дільниці В-7,

що з цією заявою, останній не відомо. Дільниця, яку обслуговував ОСОБА_2, є великою, у нього

завжди багато роботи. Вона бачила, що ОСОБА_12 приходив до ОСОБА_2, у т.ч. пам'ятає точно,

бачила ОСОБА_3 27.10.10 в коридорі Ленінського ВДВС близько 10 години ранку. Ніхто з

державних виконавців не може зайти в Єдиний реєстр обтяжень майна з комп'ютера ОСОБА_2,

оскільки у нього свій пароль, який знає тільки він. Щодо обставин вимагання та отримання Флорею

В.Г. хабара від ОСОБА_3 за зняття арешту із будинку, який належить його матері, їй нічого не

відомо;

- показами свідка ОСОБА_13, який пояснив, що він працює на посаді начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції з 2004 року. В серпні 2009 року на посаду державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ наказом Головного управління юстиції в Кіровоградській області призначений ОСОБА_2 та в подальшому розпорядженням начальника ВДВС закріплений за дільницею В-7, де він і працює і на даний час. В його посадові обов'язки входить виконання судових рішень, розгляд заяв та звернень громадян. У Ленінському ВДВС в 2006 році було відкрито виконавче провадження щодо стягнення боргу з ОСОБА_4 у сумі близько 1000 гривень на користь ВАТ «Кіровоградобленерго». Дане виконавче провадження у 2007 році було закрито та виконавчий документ повернуто стягувачу у зв'язку з не встановленням місця знаходження боржника. Під час проведення виконавчих дій накладено арешт на майно боржника, а саме приватний будинок, який розташований за адресою: м. Кіровоград, вул. Воронізька, 34. 15.09.10 до Ленінського ВДВС із заявою звернувся ОСОБА_3С, син ОСОБА_14 щодо зняття арешту із зазначеного будинку. Цю заяву він не бачив, оскільки на той час знаходився у відпустці. Заяву розписувала на виконання заступника начальника Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_15 З приводу розгляду заяви ОСОБА_3С, обставини вимагання та отримання ОСОБА_2 хабара від ОСОБА_3 за зняття арешту із будинку, який належить його матері, йому нічого не відомо. ОСОБА_2, являючись державним виконавцем має право здійснювати арешти з рухомого та нерухомого майна в Єдиному реєстрі обтяжень рухомого та нерухомого майна. Для цього у нього є відповідна программа та особистий ключ доступу для входу в цю програму.

- показами свідка ОСОБА_16, який пояснив, що 26.10.10 його було запрошено

працівниками міліції бути понятим при проведенні якихось дослідчих дій, яких саме, вони не

пояснювали. Цього ж дня близько 10 години його забрали працівники УБОЗ УМВС в Кіровоградській

області, де в його присутності та присутності ще одного понятого працівниками вказаної служби було

помічено якимось невидимим олівцем та аерозолем грошові кошти, а саме три купюри номіналом 100

доларів США кожна та 16 купюр номіналом по 50 гривень кожна, в сумі 800 гривень, а саме працівники

міліції на кожній з вказаних купюр люмінесцентним олівцем написали на гривнях, у правому нижньому

куті круги та на доларах США у лівому нижньому куті написали цифри (0). При освітленні помічених

купюр за допомогою спеціальної лампи вказані помітки світилися сяйвом синього кольору, також

вказані купюри світилися сяйвом жовтого кольору в зв'язку з їх обробленням спеціальним аерозолем. В

подальшому працівниками міліції складено відповідні протоколи де поставили свої підписи поняті та

працівники міліції, після чого вказані грошові кошти було вручено громадянину, як їм пояснили, це була особа з якої вимагають грошові кошти у вказаній сумі в якості хабара. Потім поняті та працівники міліції трьома машинами виїхали на вул. Преображенську в м. Кіровограді де стали чекати біля продуктового магазину. З бесіди працівників УБОЗ ОСОБА_17 стало зрозуміло, що чоловіка якому повинен був передавати хабар заявник, немає на місці. Прочекавши близько 3-х годин і так не дочекавшись останнього вони поїхали назад до приміщення УБОЗ. Потім їм пояснили, що їм (понятим) необхідно буде з'явитися вранці близько 8-ї годин 27.10.10, оскільки передача хабара, як пояснили переноситься на наступний день. 27.10.10 знову провели ту ж саму процедуру, а саме просвітили спеціальною лампою вищевказані грошові кошти та знову вручили їх заявнику. Приблизно о 09 год. 20 хв. ОСОБА_17 інший понятий та троє працівників міліції знову поїхали на вул. Преображенську в м. Кіровограді, де знову стали чекати біля продуктового магазину. З розмови працівників УБОЗ він зрозумів, що чоловік, який повинен був отримувати хабар готує якісь документи, та деяких з них у нього не вистачає. В ході цього вони постійно переїздили з одного місця на інше, щоб автомобіль працівників УБОЗ не помітили. В ході всього цього, з розмов працівників міліції ОСОБА_17 зрозумів, що чоловік, який вимагав хабар декілька разів, близько 3 - 4 - х разів виїздив на автомобілі «Шевролет Лачетті» куди саме він їздив йому не відомо, але він зрозумів, що він їздив разом з заявником, оформлять якісь документи. Так вони прочекали близько п'яти годин. Близько 13 години 00 хвилин працівники УБОЗу, які разом зі ним знаходились в автомобілі, по мобільному телефону хтось дав І команду та повідомив, що автомобіль «Шевролет Лачетті» червоного кольору поїхав по вул. І Преображенській, в напрямку обласної дитячої лікарні, автомобіль в якому знаходився ОСОБА_17

переданий та необхідно затримувати автомобіль «Шевролет Лачетті» та чоловіка, який в ньому знаходився. Виїхавши своїм автомобілем працівники УБОЗ заблокували дорогу останньому, в ході чого затримали вказану особу. Після цього підійшов слідчий прокуратури Кіровоградської області, який представившись з застосуванням відеокамери провів слідчу дію огляду місця події в ході якої чоловік якого було затримано представився державним виконавцем виконавчої служби. В ході проведення ОМП у затриманого запитали чи отримував він щойно які небудь грошові кошти, на що він заявив, що не отримував. Під час огляду автомобіля, в карті автомобільних шляхів було виявлено грошові кошти в сумі 300 доларів СІЛА та 800 гривень. При освітленні вказаних грошових коштів з застосуванням ультрафіолетової лампи, вони сіяли сяянням жовтого кольору та на них були такі ж самі помітки, як і на тих грошових коштах, які помічались працівниками УБОЗ з їхньою участю, та ОСОБА_17 стало зрозуміло, що це були саме ті грошові кошти, які помічались за моєї участі в приміщенні УБОЗу. На запитання слідчого до державного виконавця, що це за грошові кошти, останній відповів, що йому не відомо. Після цього слідчим прокуратури зроблено змиви з рук державного виконавця, які запаковано до паперових конвертів на яких всі учасники даної слідчої дії поставили підписи. В подальшому слідчим прокуратури було складено протокол огляду місця події, який зачитано всім учасникам та які в подальшому поставили в ньому свої підписи;

- оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_18, які є аналогічними показам допитаного в якості свідка ОСОБА_16С;

- оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_15, з яких вбачається, що з 2003 І року вона працює на посаді заступника начальника Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ. Влітку І 2009 троку на посаду державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ, наказом

Головного управління юстиції в Кіровоградській області був призначений ОСОБА_2Г в подальшому розпорядженням начальника ВДВС закріпленй за дільницею В-7, де він і працював. В його посадові обов'язки входить виконання судових рішень, розгляд заяв та звернень громадян. 15.09.10 до Ленінського ВДВС із заявою звернувся ОСОБА_3С, щодо зняття арешту з приватного будинку, який розташований по вул. Воронежській, 34 в м. Кіровограді та належить його матері ОСОБА_4. Оскільки начальник Ленінського ВДВС ОСОБА_13 в той час знаходився у відпустці, а ОСОБА_15 виконувала обов'язки начальника та розписувала всю вхідну документацію відділу. Вказана заява повинна булла бути розписана нею на державного виконавця Флорю В.Г., оскільки він закріплений за дільницею, на якій розташований арештований будинок. Проте на той час ОСОБА_2 перебував у відпустці, тому його обовязки виконувала старший державний виконавець Зінов»єва О.В. і відповідно зазначену заяву нею було розписано на останню. Про подальший рух заяви та результати її розгляду ОСОБА_15 нічого не відомо. Також ОСОБА_2 не звертався до неї з приводу розгляду заяви ОСОБА_3С, обставини вимагання та отримання ОСОБА_2 хабара від ОСОБА_3 за зняття арешту із будинку, який належить його матері, їй нічого не відомо;

- заявою ОСОБА_3 від 25.10.2010 року про вчинення відносно нього вимагання хабара з боку ОСОБА_2Г;

- протоколом застосування спеціальних хімічних засобів від 26.10.2010 року, з якого вбачається, що в приміщенні УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області невидимим барвником «Промінь - 1» було проведено помітку 16 купюр номіналом по 50 грн. та 300 доларів США номіналом по 100 доларів кожна, які були надані ОСОБА_3 для використання при проведенні оперативно - розшукових заходів направлених на документування вимагання хабара ОСОБА_2;

- протоколом огляду місця події від 27.10.10 року, в ході проведення якого на дільниці дороги по вул. Гоголя в м. Кіровограді у автомобілі ОСОБА_6 та яким по дорученню керував ОСОБА_2 у атласі

автомобільних доріг було виявлено грошові кошти в сумі 300 доларів США та 800 гривень;

- висновком № 4413/03/31 криміналістичної експертизи спецфарбника від 26.11.10, згідно якої надані на дослідження 300 доларів США номіналом по 1100 доларів та 800 гривень номіналом по 50 грн. кожна, виготовлені способом глибокого, офсетного і високого друку на підприємстві, що здійснює випуск державних грошових знаків і паперів України і є банкнотами Національного банку України. На досліджуваних купюрах, було виявлено люмінесцентні свічення не відомого походження барвними речовинами жовто зеленуватого синього кольорів;

- матеріалами виїмки документів, проведеної 29.10.2010 року у ОСОБА_3С, в ході якої у останнього було вилучено отримані від Флорі І В.Г. п'ять витягів про реєстрацію вилучення з Єдиного реєстру заборон

I

відчуження об'єктів нерухомого майна; - протоколами про результати здійснення оперативно - технічних заходів від 26.11.2010 року та роздруківкою розмови, яка відбулась 27.10.2010 року між державним виконавцем Ленінського ВДВС ОСОБА_2 та ОСОБА_3С;

Аналізуючі зібрані у справі докази суд дійшов висновку про правильну кваліфікацію дій підсудного за ч.1 ст.368 КК України як вчинення одержання службовою особою хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабар, дій з використанням наданого йому службового становища. Інкриміноване ОСОБА_2 вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України за кваліфікуючими ознаками - одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище та поєднаного з вимаганням, на думку суду, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. Такого висновку суд дійшов виходячи з наступного. Наказом начальника Головного управління юстиції у Кіровоградській області №1133/19 від 13.11.2009 року ОСОБА_2 присвоєно 15 ранг сьомої категорії посад державних службовців з 13.11.09 (т.1, а.с.101). В той же час, відповідно до п.2 примітки до ст.368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, є особи, зазначені у п. 1 примітки до статті 364 КК України, посади яких згідно зі статтею 25 Закону України «Про державну службу» віднесені до третьої, четвертої, п»ятої та шостої категорії, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць. Службовими особами, які займають відповідальне становище, є особи, зазначені в частині першій статті 9 Закону України «Про державну службу», та особи, посади яких згідно із статтею 25 цього Закону віднесені до першої та другої категорії.

Отже, ОСОБА_2 не був особою, що підпадає під ознаки особи, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до положень, які містяться у п.4 Примітки до ст.368 КК України та п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво» під вимаганням хабара слід розуміти вимагання службовою особою І хабара з погрозою вчинення або не вчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабара, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара, з метою запобігання І шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 пояснив, що вийшовши з відпустки мав

значне навантаження, у зв»язку з чим звернення ОСОБА_3 щодо зняття арешту не мав змоги вирішити вчасно. При цьому роз»яснював ОСОБА_3 його право на вирішення цього питання в судовому порядку, для чого рекомендував звернутись до адвоката. Вказане визнається і потерпілим. Крім того, матір потерпілого ОСОБА_3 померла 23.03.2006 році та Оформленням спадщини він займався і на час вчинення злочину, тобто понад 4 роки. При цьому доказів щодо необхідності терміново вирішити питання спадщини, у зв»язку з чим ОСОБА_19 не мав іншого виходу, ніж давати хабар, в судовому засіданні не здобуто.

Аналіз характеру розмов, що мали місце між підсудним та потерпілим не дає підстав вважати, що підсудний вимагав від потерпілого будь-які кошти. Розмови про кошти мали ¦місце, але факт вимагання ними не підтверджено.

В матеріалах кримінальної справи містяться пояснення ОСОБА_2, у яких він надав

детальні покази щодо вимагання хабара, фактично визнав свою вину у вимаганні хабара,

просив врахувати його щире каяття. Разом з тим, в судовому засіданні підсудний пояснив, що

його було затримано одразу після блокування автомобіля 27.07.2010 року. У період з

27.07.2010 року по 29.06.2010 року вирішувалось питання про обрання йому запобіжного

заходу і умовою обрання йому запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд було повне

визнання ним вини у вчиненні інкримінованого йому злочину. Доводи підсудного в цій частині

суд вважає такими, що заслуговують на увагу. Так, підсудного затримано 27.10.2010 року,

допитано в якості підозрюваного та обвинуваченого у період з 27 по 29 жовтня 2010 року, 29.10

2010 року проведено очну ставку між підсудним та потерпілим та постановою від 29.10.2010

року підсудного звільнено з ІТТ та обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про неможливість врахування вказаних доказів як

визнання підсудним своєї вини при проведенні досудового слідства.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки, тяжкість скоєного злочину, обставини, що обтяжують та пом"якшують покарання, особу підсудного.

Вчинений злочин є злочином середньої тяжкості, тяжких наслідків ним не спричинено.

Обставинами, що пом»якшують покарання підсудного, є визнання ним своєї вини, щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Підсудний за місцем роботи та проживання характеризується позитивно.

Враховуючи, що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив злочин середньої тяжкості, позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину, дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства з призначенням покарання з випробуванням.

Речові докази - п»ять витягів про реєстрацію вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна, що зберігаються при матеріалах кримінальної справи, підлягають збереженню при матеріалах кримінальної справи; автомобіль «Шевролет-Лачетті» д/номер НОМЕР_2, повернутий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_6, підлягає залишенню ОСОБА_6 як йому належний, мобільний телефон ОСОБА_2 марки «Сони Еріксон» W-890-I та сім-карта з №0667832454 піддягають конфіскації в доход держави, додатки до матеріалів здійснення оперативно-технічних заходів у вигляді носіїв інформації, а саме двома дисками Videx DVD – R exellenti - підлягають збереженню при матеріалах кримінальної справи, цифровий диктофон марки «OLYMPUS» digital voise vn -550 РС

підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_3, грошові кошти в сумі 100 доларів США та 1440,40 грн., вилучені під час проведення огляду місця події, а саме виданих ОСОБА_2 зі своїх кишенів, підлягають конфіскації, грошові кошти в сумі 300 доларів США та 800 гривень, вилучені у автомобілі ОСОБА_2 та яким по дорученню керує ОСОБА_2 підлягають поверненню до УМВС України в області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки з позбавленням права обіймати посади, що підпадають під дію Закону України «Про державну службу» в органах державної виконавчої служби на строк 2 роки.

На підставі ст.75 КК України від відбуття основного покарання звільнити з іспитовим строком 2 роки.

На підставі ст.76 КК України зобов"язати ОСОБА_2 періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти про зміну місця проживання та навчання.

Запобіжним заходом до вступу вироку у законну силу залишити підписку про невиїзд.

Речові докази - п»ять витягів про реєстрацію вилучення є Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна, що зберігаються при матеріалах кримінальної справи, зберігати при матеріалах кримінальної справи; автомобіль «Шевролет-Лачетті» д/номер НОМЕР_2, повернутий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_6, - залишити ОСОБА_6 як йому належний, мобільний телефон ОСОБА_2 марки «Сони Еріксон» МУ-890-І та сім-карта з №0667832454 - обернути в доход держави, додатки до матеріалів здійснення оперативно-технічних заходів у вигляді носіїв інформації, а саме двома дисками Уісіех ШПЗ-К. ехеїіеші - зберігати при матеріалах кримінальної справи, цифровий диктофон марки «OLYMPUS» digital voise vn -5500 рс повернути потерпілому ОСОБА_3, грошові кошти в сумі 100 доларів США та 1440,40 грн., вилучені під час проведення огляду місця події, а саме виданих ОСОБА_2 зі своїх кишенів - обернути в доход держави, грошові кошти в сумі 300 доларів США та 800 гривень, вилучені у автомобілі ОСОБА_2 та яким по дорученню керує ОСОБА_2, які знаходяться на зберіганні в прокуратурі Кіровоградської області, повернути до УМВС України в області.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда І. В. Черненко