Справа № 1-31/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2009 року смт. Великий Березний

 Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

   головуючого судді    Цибика І.Й.,

   при секретарі    Тисянчин М.В.,

   з участю прокурора    Машкаринець О.І.,

   потерпілого   ОСОБА_1,

   представника потерпілого

   адвоката    ОСОБА_2,

   потерпілих    ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

   адвоката підсудного  ОСОБА_6,

   підсудного  ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Волосянка, мешканця АДРЕСА_1, з вищою освітою, одружений, має на утриманні малолітню дитину, працює монтером колії Ужгородської дистанції колій ПЧ-16, не судимий, громадянин України, в злочинах передбачених ст.ст. 122 ч. 1 та 296 ч. 3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

 Згідно зміненого обвинувачення, підсудній ОСОБА_7, 26 травня 2009 року, близько 20-ї години, знаходячись в громадському місці — кафе-барі «Водолій» в с. Ставне, умисно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, що виразилось в прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки, прагнення самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, з особливою зухвалістю, в присутності сторонніх осіб, пристав до громадянина ОСОБА_1 та наніс йому декілька ударів по голові та тулубу, спричинивши йому тілесні ушкодження середньої тяжкості. При цьому вчинив опір потерпілому ОСОБА_3, який припиняв його хуліганські дії та наніс йому удар рукою по голові. Після цього, вийшовши на терасу копнув ногою по стільцеві, на якому сидів потерпілий ОСОБА_5, в результаті чого останній упав на підлогу.

 Підсудній ОСОБА_7 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю та пояснив, що 26 травня 2008 року, близько 20-ї години він зайшов в кафе «Водолій», що в с. Ставне щоб купити продукти харчування. В кафе знаходилися знайомі йому ОСОБА_3, ОСОБА_5 та німий чоловік на прізвисько «ОСОБА_4». Всі вони стояли в черзі за бар-стійкою. Через деякий час в кафе зайшла ОСОБА_9, а далі ОСОБА_1, який став біля бар-стійки

- 2 -

навпроти нього. ОСОБА_1 став дивитися в його сторону та сміятися, це його розізлило, він підійшов до ОСОБА_1 і спитав чого той сміється, на що він відповів: «А що не можна?» Тоді він став виясняти з ОСОБА_1 питання на рахунок грунтової дороги, яка проходить біля його будинку і яку останній пригородив до своєї земельної ділянки, тоді той відповів що дороги там не було і не буде. Це його розізлило і він замахнувся на ОСОБА_1, а той схопив його руками за шию, тоді він вирвався і вони почали битися, він вдарив ОСОБА_1 два рази рукою по обличчю, а ОСОБА_1 його по носі та голові. Тоді присутні в кафе ОСОБА_3 та німий «ОСОБА_4» стали їх розривати, ОСОБА_3 схопив його за руки і можливо при цьому він відштовхнув його від себе. Після цього ОСОБА_1 зайшов за бар-стійку, взяв звідти ножа і сказав, що заріже його, після цього він вибіг з кафе і тримав вхідні двері щоб ОСОБА_1 не вийшов назовні. В цей час на терасі біля кафе знаходилося ще декілька чоловік, серед яких був ОСОБА_5, який сказав йому щось типу «що сусіде робиш?», тоді він штовхнув стілець, на якому той сидів і ОСОБА_5 упав на підлогу.

 Крім визнання своєї вини самим підсуднім, його вина доведена слідуючими доказами.

 Так, потерпілий ОСОБА_1 показав, що 26 травня 2008 року біля 20-ї години він зайшов у кафе «Водолій» щоб купити цибулі. В кафе знаходилися ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_3 та німий ОСОБА_4. Він підійшов до бар-стійки і спитав барменшу на ім'я ОСОБА_8 чи є цибуля, в цей час до них підійшов ОСОБА_7 та без всяких слів відштовхнув ОСОБА_3, так що той упав на холодильник, а його два рази вдарив кулаком в область правого ока, а коли він зігнувся, вдарив по потилиці від чого він упав на підлогу. В цей час ОСОБА_3 спитав ОСОБА_7 чому він його штовхнув, у відповідь на це той став наносити удари ОСОБА_3 і ОСОБА_4. В цей час присутні в кафе жінки та барменша говорили ОСОБА_7 щоб він заспокоївся, але той не реагував, а продовжував їх бити, при цьому говорив йому, що б'є його за дорогу, яка має проходити по його, ОСОБА_1, землі до його будинку.Далі ОСОБА_7 вийшов із кафе, через якийсь час вони разом з ОСОБА_3 встали з підлоги і вийшли надвір, де на терасі побачили, що ОСОБА_5 лежить на підлозі, при цьому його голова знаходилася в ящику із сміттям, поряд лежав перевернутий стілець, а ОСОБА_7 стояв на дорозі і кидав камінням до автомобіля ВАЗ 2108, який належить ОСОБА_11. Він з ОСОБА_3 підняли ОСОБА_5 з землі, і той сказав, що його вдарив ОСОБА_7, а решта людей які знаходилися на терасі повтікали. Після цього до ОСОБА_7 підійшли його дружина та теща які стали тягнути його додому, але біля будинку ОСОБА_12 той вирвався, підбіг до ОСОБА_3 і ще декілька разів вдарив його, після цього дружина та теща відтягли його додому.

 Потерпілий ОСОБА_3 показав, що ввечері 26 травня 2008 року він знаходився в приміщенні кафе «Водолій», де також були ОСОБА_1 та ОСОБА_7, при цьому він побачив, як ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_1 та почав наносити йому удари руками по голові, а ОСОБА_3 став захищати ОСОБА_1, за що ОСОБА_7 декілька разів вдарив і його. Після цього ОСОБА_3 вийшов з кафе та пішов додому.

 Потерпілий ОСОБА_4, який являється глухонімим, на досудовому слідстві, з допомогою перекладача показав, що ввечері 26 травня 2008 року він знаходився в кафе «Водолій» та стояв біля бар-стійки, в цей час до нього підійшов ОСОБА_7 та несподівано ні за що вдарив його рукою по голові. Далі прийшли дружина та теща ОСОБА_7, які забрали його додому.

 Потерпілий ОСОБА_5 показав, що 26 травня 2008 року близько 20-ї год. він зайшов в кафе «Водолій», купив собі бокал пива та вийшов на терасу. В приміщенні кафе він побачив своїх односільчан, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_1, які вели між собою спір. На терасі він присів за стіл та пив пиво, в

- 3 -

цей час із кафе він почув шум бійки, далі із залу вийшов ОСОБА_7, який був дуже розлючений. Подивившись на ОСОБА_5 спитав, чого той сміється та вдарив ногою по стільці на якому він сидів, через що стілець перевернувся і він впав на підлогу, звідки не підіймався, щоб ОСОБА_7 його більше не бив, а всі інші присутні на терасі втекли.

 Свідок ОСОБА_13 показала, що 26 травня 2008 року у вечері близько 20 -ї год. вона знаходилась на робочому місці, так як працює барменом в кафе «Водолій», а біля бар-стійки стояли ОСОБА_7 та ОСОБА_14, потім в кафе зайшов ОСОБА_1, який підійшов до неї та купив поповнення на мобільний телефон. Після чого ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_1 та почав кричати на нього щось образливе. Тоді вона сказала їм щоб вони припинили, але ОСОБА_7 не звертав на неї уваги і став наносити ОСОБА_1 удари руками, за нього почав заставати ОСОБА_3, на що ОСОБА_7 наніс декілька ударів і йому та присутнім в залі, а вона та інші жінки, які там були продовжували кричати на ОСОБА_7 і він вийшов із залу. Що було на вулиці вона не бачила, але чула як ОСОБА_7 викрикував щось образливе і відвідувачі, які були на терасі кафе втекли від нього.

 Свідок ОСОБА_15 показала, що ввечері 26 травня 2008 року вона сказала своєму чоловіку ОСОБА_1 піти в кафе «Водолій», щоб купити поповнення на мобільний телефон. А коли він повернувся додому, то побачила на його обличчі садна та гематоми від ударів, при цьому чоловік сказав, що його побив ОСОБА_7.

 Висновком судово-медичної експертизи № 181 від 03.03.2009 року у потерпілого ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження: «ЗЧМТ, забій головного мозку, субарахноїдальний крововилив, забій м'яких тканин обличчя, субкон'юктивний крововилив справа, гематосинус справа», які кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості. Виникли вищевказані тілесні ушкодження внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими могли бути затиснуті в кулак руки сторонньої людини та вкладаються в час події, що мала місце 26.05.2008 року. (т.2 а.с. 66-68).

 Оцінивши всі докази в їх сукупності суд вважає, що вина ОСОБА_7 доведена, а його дії кваліфікує за ст.ст. 122 ч. 1 та 296 ч. 3 КК України, оскільки він навмисно заподіяв потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості та грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, шо супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, пов'язане з опором громадянам які припиняли його хуліганські дії.

 Разом з цим, ОСОБА_7 подав до суду заяву про закриття кримінальної справи по амністії, оскільки має на утриманні малолітню дитину.

 Судом встановлено, що ОСОБА_7 вчинив злочини за які передбачено покарання менш суворе ніж позбавлення волі на строк не більше п'яти років, має на утриманні малолітню дитину, тому на нього поширюється дія п. “в” ст. 1 Закону України “Про амністію”, сам обвинувачений згідний та просив застосувати до нього амністію.

 Прокурор та інші учасники процесу не заперечували проти застосування акту амністії стосовно ОСОБА_7

 Цивільний позов слід направити на шлях цивільного судочинства.

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6 п.4, 237, 240, 248, 282 КПК України, ст.1 п.”в”Закону України “Про амністію”,

П О С Т А Н О В И В:

 Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_7 за ст.

- 4 -

122 ч. 1 та ст. 296 ч. 3 КК України закрити у зв'язку з виданням акту про амністію, на підставі ст. 6 п. 4 КПК України.

 Запобіжний захід, підписку про невиїзд, обраний стосовно ОСОБА_7 - скасувати.

 Копію постанови направити прокурору та зацікавленим особам .

 На постанову може бути подано апеляцію до апеляційного суду Закарпатської області протягом семи діб з дня проголошення її через цей суд.

   Головуючий:  «підпис»

 Суддя Великоберезнянського

 районного суду       І.Й.Цибик