2-99/09                      

 РІШЕННЯ

                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                30  березня 2009  року                                                                               м. Берегово.

                Берегівський районний суд  Закарпатської області   в складі :головуючого: Драб  В.І. при секретарі:   Гарані О.А. з участю перекладача  ОСОБА_1 з адвоката ОСОБА_2, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу  ОСОБА_3, розглянувши у відкритому  судовому засіданні  в залі суду в  м. Берегово цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 та  ОСОБА_7, з участю  третій особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів приватного нотаріуса Берегівського нотаріального округу ОСОБА_8,  про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, про визнання права власності на житловий будинок та витребування його з чужого незаконного володіння.

                                                                 В С Т А Н О В И В :

            Позивач ОСОБА_4 звернувся до Берегівського районного суду з позовною заявою з метою повернення в його володіння будинку № 111 по вул. Головна в селі Гать Берегівського району ,оскільки цей будинок належав йому на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Берегівською держнотконторою 21 квітня 2006 року після смерті його батьків, в якому він мешкав все життя, та який вибув з його володіння безоплатно не з його волі ,оскільки він підписав договір купівлі-продажу будинку  в кредит , але гроші не отримав.

               Свій позов мотивував тим, що 18 травня 2007 року  приватний нотаріус ОСОБА_8 посвідчила договір купівлі-продажу будинку № 111 по вул. Головна в с. Гать ,який зареєстрований в реєстрі за №3264  та за яким позивач ОСОБА_9 продав, а відповідач ОСОБА_5 купив вищезазначений будинок.

              Позивач ОСОБА_9Г вважає ,що цей договір купівлі-продажу  від 18  травня 2007 р. є незаконним, оскільки зміст його суперечить вимогам цивільно-правового законодавства, а також  він не є чинним тому, що його волевиявлення, як воно було викладене нотаріусом, не було вільним  і не відповідало його внутрішньої волі, договір за своїм змістом в частині забезпечення його прав як продавця не був спрямований на реальне настання правових наслідків,  він став жертвою обману внаслідок дій відповідача ОСОБА_5, який не сплатив йому за будинок жодної копійки, але зареєстрував за собою право власності на будинок, чому сприяли дії приватного нотаріуса ОСОБА_8, тому зазначений договір купівлі -_продажу  має бути визнаний недійсним, посилаючись на вимоги ст.ст.215,203,216  ЦК  України.

           Позивач ОСОБА_9Г вказав, що в нього були такі обставини, які унеможливили його спроможність зрозуміти дійсний зміст та правові наслідки  надрукованого нотаріусом ОСОБА_8 договору купівлі-продажу від 18.05.2007 р.- :його юридична необізнаність  та відсутність життєвого досвіду, незнання української мови, оскільки він є за національністю угорець, відсутність незацікавленого перекладача та відсутність копії договору або його письмового  перекладу, хворобливий стан його здоров’я із за тяжкого онкозахворювання, внаслідок чого він визнаний інвалідом 2-ой групи, тому він не міг прочитати текст договору взагалі, зокрема йому не було відомо про те, що в  пункті сьомому договору вказано про  його згоду на реєстрацію Покупцем, тобто відповідачем ОСОБА_5  права власності на його будинок без сплати йому грошей, він вважав, що підписується під тим, що ОСОБА_5 отримує гроші в кредит, а будинок залишається за ним –позивачем  до тих пір, поки він не отримує гроші за будинок  через банк.

                В позовній заяві вказано, в порушення вимог, викладеної в ч.1 ст. 203 ЦК України,  ( зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства”) -  зміст оспорюваного договору суперечить вимогам ст.41Конституції України (Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.), ст.57Конституції (Кожному гарантується право знати свої права і обов’язки );      ст.334 (момент набуття права власності за договором),  ст.509  (Поняття зобов’язання  та підстави його виникнення), ст. 526 ( Загальні умови виконання зобов’язання) ,  ст.530 ( строк (термін) виконання зобов’язання),  ст.538  (зустрічне  виконання зобов’язання),  ст.546 (види забезпечення виконання зобов’язання) , ст.547 (форма правочину  щодо забезпечення виконання зобов’язання ),  ст.548 (Загальні умови забезпечення виконання зобов’язання  ),  ст.574 ( Підстави виникнення застави) , ст.576 ( Предмет застави), ст.577 ( Нотаріальне посвідчення договору застави та реєстрація застави) , ст.583 ( Сторони у договорі застави) ,  ст.585  ( момент виникнення права застави), ст.586 ( Користування та розпорядження предметом застави ),   ст.589 (Правові наслідки невиконання зобов’язання) , ст.593 ( Припинення права застави),  ст.627 (свобода договору), ст.628 ( Зміст договору) , ст.629 ( обов’язковість  договору), ст. 632 (ціна),  ст.638 (укладення договору ), ст.692(оплата товару), ст.694 ( Продаж товару в кредит) , ст.695 (Особливості оплати товару з розстроченням платежу) ЦК України ;     ст.5 (Обов’язки нотаріуса), ст.49 ( Відмова у вчинені нотаріальних дій)  Закону України  „ Про нотаріат”.

              Тому позивач ОСОБА_9 вважає, що нотаріус  ОСОБА_8  зобов’язана була одночасно с посвідченням оспорюваного договору купівлі-продажу посвідчити також договір про заставу будинку згідно ч.6 ст.694 ЦКУ ( „ З моменту передання товару, проданого в кредит, й до його оплати  продавцю належить право застави на цей товар”), який унеможливив би відчуження будинку   ОСОБА_5  без  згоди позивача згідно ст.586 ч.2 ЦКУ  (Заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншім чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором”) та згідно ст. 55 ч.3 Закону „ Про нотаріат”  („ В разі наявності заборони угода про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача”).  

             Наявність такого забезпечувального обтяження гарантувало би  його право покупця на отримання сплати  за  будинок або право вимагати повернення неоплаченого товару, як це вказано в ч.4 ст.694 ЦКУ („ Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару”) .

              В позові вказано, що у  разі відсутності згоди Покупця на заставу будинку до його оплати – нотаріус зобов’язана була відмовити у вчиненні даної нотаріальної дії як такої яка суперечить законові згідно ст.49 ч.1 Закону „ Про нотаріат” („ Нотаріус чи інша посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляють у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законові”) .

              В порушення ст.57 Конституції України („ Кожному гарантується право знати свої права і обов’язки ) нотаріус не повідомила позивача про його права як продавця товару в кредит, а також  про право застави згідно ст.694 ЦКУ, про що свідчить зміст оспорюваного договору, в якому також відсутні зазначення істотних умов договору з урахуванням звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості згідно ст.527 ЦКУ, зокрема не вказана дійсна ціна будинку, за яку вони з ОСОБА_5 домовлялися як за ринкову, а вказана ціна згідно довідці з БТІ, також не вказано  порядок сплати як домовлялися -  на банківський рахунок позивача.

          Позивач ОСОБА_9 посилається на ст.233  ЦКУ( Правочин , який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину”), вказуючи, що даний  договір був їм укладений під впливом тяжкої  обставини  і на вкрай невигідних умовах, враховуючі його важку хворобу та крайню нужденність , а також  враховуючі зміст договору, на незаконність якого він вказав вище, зокрема внаслідок відсутності договору застави будинку, відсутності зобов’язання  Покупця сплатити  йому гроші на його банківський рахунок.

Також позивач ОСОБА_9 посилається на ст.230 ЦКУ („ Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього кодексу ), такий правочину  визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування”). Згідно ст.229 ч.1 ЦКУ „ Істотне значення має помилка щодо  природи правочину, прав та обов’язків сторін...”.  Позивач вказує, що відповідач ОСОБА_5 ввів його в оману щодо  природи договору, запевняючи, що його підпис потрібен для отримання ОСОБА_5 кредиту в банку , скриваючи ту обставину, що до нього переходить право власності на будинок ще до сплати грошей позивачеві. Доказом обману е також відсутність договору застави на будинок та відсутність зазначення ст.694 ЦКУ  в тексті договору. Наслідком обману стало невиконання ОСОБА_5 свого обов’язку щодо сплати  грошей позивачеві, про встановлення  чого  останній просить в позові.

                За вищенаведеними мотивами  позивач ОСОБА_9Г просить визнати недійсним  договір купівлі-продажу від  18 травня 2007 року , а також встановити згідно ст.328 ЦКУ  незаконність набуття відповідачем ОСОБА_5 права власності на будинок 111 по вул. Головна в с. Гать  тому, що згідно ст.216 ч.1 ЦКУ :” Недійсний  правочин не створює юридичних наслідків, скасував в Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис щодо реєстрації його права власності на цей будинок.

 Водночас позивач ОСОБА_9 просить визнати той факт, що таким чином спірний будинок вибув з його володіння не з його волі шляхом укладання недійсного незаконного правочину під впливом обману та тяжких обставин.

             Оскільки  відповідач ОСОБА_5  за договором купівлі - продажу від  27 червня 2007 року  продав, а відповідач ОСОБА_6 купив будинок №111 по вул. Головна в с. Гать ,тому позивач ОСОБА_9 просить визнати незаконним набуття  відповідачем ОСОБА_6  права власності на зазначений будинок з вищенаведених мотивів та підстав, скасував запис щодо його права власності на будинок в Реєстрі прав власності на нерухоме майно .

             В додаткової позовній заяві  позивач ОСОБА_9 пред”явів позов також до відповідача ОСОБА_7, вказуючи, що відповідач ОСОБА_6 продав, а відповідач ОСОБА_7 купив  будинок № 111 по вул. .Головна в с. Гать за договором купівлі-продажу від 25 березня 2008 року. Позивач ОСОБА_9  вимагає вилучення спірного будинку з власності відповідача ОСОБА_7 на підставах, що виниклі до продажу йому зазначеного будинку ,визнав незаконним набуття ним права власності на будинок, з анулюванням зазначеного договору купівлі-продажу від 25.03.2008 р. та зі скасуванням запису по реєстрацію права власності відповідача ОСОБА_7 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно  та повернення будинку власність позивача, оскільки будинок вибув з його володіння не з його волі тому, що відповідач ОСОБА_5 не мав право його відчужувати внаслідок укладання завідомого незаконного договору купівлі-продажу , за яким він не виконав свого обов’язку щодо  сплати грошей позивачеві за будинок.

            В судовому засіданні позивач ОСОБА_9  свої позовні вимоги підтримав повністю, показав, що він ,коли підписував   договір купівлі-продажу  18 травня 2007 року, не читав його, оскільки не знає української мови, нотаріус йому не переводила, а тільки показала, де розписатися, йому ОСОБА_5 та нотаріус говорили, що він отримує гроші через банк. Він чекав декілька місяців, їздив в Мукачево до ОСОБА_5, хотів отримати гроші за будинок, але останнього не було  вдома. Йому робили  операцію із за онкозахворювання, але в нього нема грошей на лікування, яке він потребує зараз. ОСОБА_5 не розрахувався з ним і досі. Ніхто з відповідачів до нього в будинок не приходив.

            Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з’явились, про  час  і місце  судового розгляду справи  оповіщені у встановленому порядку, за заявою  відповідача ОСОБА_6   розгляд справи відкладався з 16 на 30 березня 2009 року, письмових заперечень від відповідачів не надано.

             В судовому засіданні Третя особа ,яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача приватний нотаріус Берегівського нотаріального округу ОСОБА_8  пояснила, що до неї 17 травня 2007 р. звернулися ОСОБА_9 та ОСОБА_5, у яких були на руках всі документи для оформлення договору купівлі-продажу будинку, покупець сказав, що він візьме кредит в банку, тому вона вказала ,що термін сплати до 28 травня 2007 р. Вона зробила звичайний  договір в двох примирниках, один з яких надала Покупцеві, а один залишився у неї. Вона переводила ОСОБА_9 зміст договору на угорську мову, зазвичай копія договору продавцю не надається, тому вона ОСОБА_9 копію договору не надала. Вона не робила договір застави, оскільки вважає, що це робиться тільки у разі отримання кредиту в банку. Вона пояснювала ОСОБА_9, що цей договір буде дійсним тільки після отримання їм грошей. В договорі можливо було вказати, що покупець зобов’язаний перерахувати  гроші продавцю на його банківський рахунок, але вона цього зазначила. Через  місяць  ОСОБА_9 з ОСОБА_5 приходили до неї, сказали, що ОСОБА_5 обіцяє розрахуватися  з ОСОБА_9 , але в її обов’язки не входить перевіряти факт сплати грошей, тому вона цим питанням не займалася. З урахуванням всіх обставин, досліджених в судовому засіданні допускає, що з ОСОБА_9 дійсно не розрахувалися. Свої дії  вважає правильними.

              Свідок ОСОБА_10 показав, що він знає позивача ОСОБА_9 з дитинства. Йому стало відомо, що ОСОБА_9 хоче продати будинок, але кому і як, не казав. Потім ОСОБА_9 прийшов до нього, спитав скільки можна чекати отримання грошей, які йому обіцяли перевести через банк, так він чекав  більш ніж півроку, які документи він підписав, не міг пояснити. Він хотів продати будинок, щоб купити невелику квартиру, він хворів,  свідок  допомагав йому, давав гроші, йому  в 2007 році зробили операцію , він лікувався в Ужгородському онкодіспансері, в Берегово у лікаря Фатула. Оскільки у нього не було грошей, свідок  у минулому  році допоміг йому пройти  один курс лікування безкоштовно, але більш таких програм допомоги нема, тому і лікування відсутнє. ОСОБА_9 позичав  гроші у сусідів:  у ОСОБА_11, у ОСОБА_12  на життя та лікування  під обіцяні йому гроші за будинок, але грошей він так і  не отримав, тому борги не може  віддати, мешкає  сам в пустому будинку. Доказом того, що ОСОБА_5 не розрахувався с ОСОБА_9 е факт відсутності банківського  документа  про переведення грошей ОСОБА_9, оскільки  ОСОБА_5  не мав документа про отримання їм кредиту, це був обман. До  ОСОБА_9 ніхто з відповідачів не приходив, тільки голова Гатянської Сільради розповив, що в Сільраду приходив чоловік з питанням про прописку в будинку ОСОБА_9. Свідок давав декілька разів по 20 гривень ОСОБА_9, коли той їздив до Мукачево, щоб знайти ОСОБА_5, щоб він розрахувався за будинок. ОСОБА_9 ходив з цим питанням  і до нотаріуса ОСОБА_8, яка казала йому, що вона вже нічого зробити не може, що тільки через суд можна вирішити  це  питання. Свідок знає зі слів ОСОБА_9, що той підписувався  тільки під тим, що отримає гроші за будинок через банк, тому сидів дома та чекав грошей.

           Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_9, його представника  адвоката ОСОБА_2, Третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача приватного нотаріуса Берегівського нотаріального округу ОСОБА_8, свідка ОСОБА_10, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши  повно і всебічно обставини, на які є  посилання ,оцінивши  докази на  ствердження  цих  обставин, які мають значення для правильного  вирішення справи по суті, суд вважає  задовольнити позовні вимоги повністю, виходячи з наступного.

               Згідно ст.204 ЦКУ  правочин є правомірним, якщо його  недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

             Оспорюваний договір  купівлі-продажу від 18 травня 2007 року  за своїм змістом   суперечить вимогам  цивільно - правового законодавства, які регламентують  договірні зобов’язання, зокрема  не відповідає нормам про забезпечення виконання зобов’язання .

             Так, судом встановлено ,що за зазначеним договором продаж будинку № 111 по вул. Головна в с. Гать  вчинений  в кредит з відстроченням платежу.

             Але всупереч вимогам ст.ст. 694,695,583  ЦКУ  в договорі не зазначено про належність продавцю права застави на проданий в кредит товар, тому відсутність самого договору застави ,тобто відсутність  обтяжуючої заборони  давала змогу покупцю не виконувати  своє зобов’язання  сплатити гроші   за будинок.

              Суд вважає  доведеним факт несплати відповідачем ОСОБА_5 грошей позивачу ОСОБА_9, враховуючі окрім того відсутність достовірних, об”ективних доказів в підтвердженні  протилежного, якими можуть бути банківські документи про надходження грошей на рахунок позивача. Суд при цьому бере до уваги ті доводи, на які посилався позивач ОСОБА_9 ,що унеможливили  його здатність проконтролювати законність змісту договору  та відповідність його волевиявленню , також суд враховує ті сумнівні обставини, пов’язані з поспішним  наступним  перепродажем будинку без спроби вимагати виконання зобов’язання продавця звільнити будинок та передати ключі від нього. Суд оцінює ту обставину, що будучі важкохворим і потребуючі лікування та належних умов проживання, позивач не в змозі сплатити  за лікування та забезпечити себе відповідними побутовими умовами.

              Таким чином в зв’язку з невиконанням  договірних обов’язків покупцем ОСОБА_5 про сплату грошей позивачеві ОСОБА_9 за будинок № 111 по вул. .Головна в с. Гать Берегівського району (ст.655 ЦКУ) є підстави для визнання  оспорюваного договору купівлі-продажу від 18травня 2007 р. недійсним та  для визнання незаконним згідно ст.328  ЦКУ  набуття  права власності на цей будинок відповідачем ОСОБА_5

            Суд вважає доведеним, що будинок № 111 по вул. .Головна в с. Гать  вибув з володіння позивача ОСОБА_9 не з його волі  внаслідок укладання недійсного незаконного договору купівлі-продажу під впливом тяжких обставин та обману.

             Згідно ст.216 ЦКУ  недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину  кожна із сторін зобов’язана повернути  другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

             Згідно  ч.1 ст.236 ЦКУ  Нікчемний правочин  або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

               Таким чином  наступні два договору  купівлі-продажу спірного будинку  від 27 червня 2007 року  та від  25 березня 2008 року є також недійсними ,тому  є підстава згідно ст.328 ЦКУ для визнання незаконним набуття права власності на спірний будинок відповідачами ОСОБА_6І та  ОСОБА_7 та для вилучення будинку з власності  відповідача ОСОБА_7  на зазначених підставах, що виникли до продажу товару.( ст. 387, 388, ст.661 ЦКУ) на користь позивача ОСОБА_9

            Згідно ст.392 ЦКУ   власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності ,якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

            З вищезазначених підстав суд вважає доведеною вимогу позивача ОСОБА_9  про визнання його права власності  на будинок 111 по вул. Головна в с. Гать Берегівського р-ну.

           Керуючись ст. 208, 209, 212- 215 ЦПК України ст. 203, 204, 215, 230, 233, 236, 328, 388, 390, 574, 577, 694, 695  ЦК  України суд,-

                                      Р  І  Ш  И  В:

  Позов  задоволити.

        Визнати недійсним договір купівлі-продажу, за яким позивач ОСОБА_4 продав, а відповідач ОСОБА_5  купив  житловий будинок садибного типу, що знаходиться за адресою с. Гать вул. Головна будинок № 111 (сто одинадцять)  Берегівського району Закарпатської області  та який посвідчений 18травня 2007 року приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі правочинів  за №  3264,   визнав незаконним набуття права власності відповідачем ОСОБА_5 на зазначений будинок , скасував  в Реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо об”екту    під реєстраційним номером 14467687  відповідну    реєстраційну запис № 485 в книзі 4  від 21.05.2007 року.

         Визнати  незаконним набуття права власності на зазначений будинок відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_7, витребувавши його із власності ОСОБА_7,   з анулюванням договорів купівлі продажу  від 27 червня 2007 року , який зареєстрований в реєстрі правочинів під № 21884524   та від 25 березня 2008 року, який зареєстрований в реєстрі правочинів під № 2782919 ,скасувавши в Реєстрі прав власності на нерухоме майно  щодо об”екту  під реєстраційним номером 14467687  відповідні  реєстраційні записи  про власність ОСОБА_6 та ОСОБА_7

       Визнати  за позивачем ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1  право приватної  власності на будинок № 111 (сто одинадцять)  в цілому  (1/1 ) по вул. .Головна в селі Гать Берегівського району Закарпатської області  з внесенням реєстраційного запису щодо об”екту №  14467687 реєстраційну запис про власність ОСОБА_4  в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

         Вилучити обтяження  з Єдиного реєстру заборон відчуження об”ектів нерухомого майна щодо об”екту під №  за РПВН :14467687 за адресою с. Гать вул. .Головна № 111 Берегівського району   - заборону на нерухоме майно, яке зареєстроване 25.03.2008 р за № 6865794,  та вилучити обтяження по типу арешту нерухомого майна, зареєстрованого 20 січня 2009 року за № 8383784 на зазначений будинок.

          Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження

                                Головуючій:                                                           Драб В.І.