ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
28 лютого 2007 р. |
№ 15/427-05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Михайлюка М.В.,
Володимиренко С.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2006 року у справі № 15/427-05 Господарського суду Харківської області за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -ОСОБА_1, м. Харків, до Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", м. Харків, про визнання права власності та спонукання до виконання певних дій,
В С Т А Н О В И В:
за участю представників сторін:
позивача: - не з'явився;
відповідача: - не з'явився,
Рішенням Господарського суду Харківської області від 29 серпня 2006 року (суддя Лаврова Л.С.) задоволено позовні вимоги Суб"єкта підприємницької діяльності -ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на самочинно реконструйовану та переобладнану квартиру АДРЕСА_1, та спонукання до виконання певних дій: внесення відповідних змін до правовстановлюючих документів на квартиру.
Постановлено визнати за ОСОБА_1 право власності на реконструйовані приміщення квартири, з урахуванням балкону, та зобов"язати відповідача внести зміни до правовстановлюючих документів на квартиру шляхом здійснення реєстрації права власності ОСОБА_1 на вказані приміщення квартири.
Рішення мотивоване посиланнями на те, що позивач, як суб"єкт підприємницької діяльності, має право використовувати належне йому на праві власності майно для здійснення підприємницької діяльності. Проте відповідач, відмовляючи у здійсненні реєстрації змін до реєстру речових прав на квартиру, що відбулися внаслідок самочинного здійснення ним реконструкції, порушує право власності останнього на квартиру і це право підлягає судовому захисту в порядку, що передбачений господарсько-процесуальним законодавством України.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2006 року (колегія суддів у складі: Бондаренко В.П.- головуючий, Лакіза В.В., Токар М.В.) рішення скасоване, провадження у справі припинено з підстав, що передбачені п.1 ст. 80 ГПК України.
Постанова мотивована тим, що предметом спору є житлове приміщення, належне на праві власності фізичній особі, і цей спір не підлягає вирішенню господарським судом.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції вимог процесуального законодавства, просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення господарського суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Постанова апеляційного господарського суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до змісту ст. 1 ГПК України звернення до господарського суду є засобом захисту прав і інтересів і відносинах між юридичними особами. Фізична особа, що здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому законом порядку набула статусу суб"єкта підприємницької діяльності, наділена правом звернення до господарського суду.
Дійшовши висновків про наявність підстав до припинення провадження у справі, апеляційний господарський суд повно та всебічно дослідив обставини даної справи, правильно встановив правове становище суб"єктів спору та характер спірних правовідносин та предмет даного спору, і виходив з того, що предметом даного спору є житлове приміщення, належне на праві власності ОСОБА_1, спірні правовідносини виникли між фізичною особою та юридичною особою, тому спір за складом учасників не підлягає вирішенню у господарських судах.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню у господарських судах.
Отже, висновки апеляційного господарського суду про наявність передбачених законом підстав до скасування рішення суду першої інстанції та припинення провадження у даній справі є правильними.
Посилання касаційної скарги на неправильне застосування судом положень ст. 1 ГПК України та на наявність у позивача права звернення до господарського суду не заслуговують на увагу, оскільки грунтуються на неправильному тлумаченні змісту правової норми та не відповідають матеріалам справи, з яких вбачається, що предметом даного спору є майно, належне позивачеві, як фізичній особі.
Позивач має право на звернення до суду загальної юрисдикції за захистом порушеного права в порядку, що передбачений цивільним процесуальним законодавством України.
Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, тому підстав до скасування судової постанови у даній справі не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1115 , 1117 , 1119 , 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2006 року у справі № 15/427-05 залишити без змін.
Судді: Михайлюк М. В.
Владимиренко С.В.
Дунаєвська Н.Г.