Справа № 2-а- 925/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2009 року Слов`яносербський районний суд в складі:
головуючого судді Скворцової В.Г.
при секретарі Протасовій О.В.,
розглянувши|розгледівши| у відкритому|відчиненому| судовому засіданні в залі суду в сел. Слов`яносербськ адміністративну справу|річ| за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Слов ` яносербської райдержадміністрації про визнання дій щодо виплати щорічної разової допомоги до 5 травня неправомірними,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2009 року позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Слов ` яносербської райдержадміністрації, посилаючись на ту обставину, що він є учасником бойових дій. Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій щорічно виплачується грошова допомога в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
У порушення даної норми за період з 2004 по 2008 роки щорічна разова допомога виплачувалася йому відповідачем в розмірах, менших за встановлений законом, а саме: у 2004 році виплачено у відповідності з Законом України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” в сумі 120 грн., у 2005 році виплачено у відповідності з Законом України „Про Державний бюджет на 2005 рік” в сумі 250 грн., у 2006 році згідно з Законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік” в сумі 250 грн., у 2007 році - згідно з Законом України „Про Державний бюджет на 2007 рік” в сумі 280 грн., а у 2008 році відповідно до Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік” - в розмірі 310 грн.. Посилаючись на ту обставину, що рішенням Конституційного Суду України №2-рп від 1.12.2004 року, рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 9.07.2007 року та рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Законів „Про Державний бюджет на 2004 рік”, Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” та Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік” в частині, якою встановлено розмір виплат щорічної допомоги до 5 травня, позивач просить визнати незаконними дії відповідача щодо виплати йому щорічної разової допомоги до 5 травня в розмірі меншому, ніж встановлено ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та зобов'язати відповідача доплатити щорічну разову допомогу за 2004-2008 роки. Зобов”язати Управління праці та соціального захисту населення в Слов”яносербському районі Луганської області виплатити позивачу , в якості одноразової щорічної допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2004 рік - 394,10 грн., за 2005 рік - 1410 грн., 2006 рік - 1545 грн., 2007 рік - 1750 грн., за 2008 рік - 2095 грн.
Позивач у судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності та заперечення проти позову, в яких він посилається на наступне. У 2004-2008 роках грошова допомога до 5 травня виплачувалася в розмірах відповідно до Законів України про Державний бюджет України на відповідні роки. П.18 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та п.13 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині виплати разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, дію ст.ст. 12,13,14,15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було призупинено. Відповідними статтями законів України про Державний бюджет України на 2004-2008 роки розміри щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни встановлювалися, виходячи з обсягу видатків, віднесених на цю мету при формуванні показників Державного бюджету на відповідні роки. Відповідно до ст.73 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» Кабінету Міністрів України на 2008 рік надається право визначати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. З метою реалізації ст.ст.12-16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Кабінетом Міністрів України винесено постанову №183 від 12.03.2008 року. 01.12.2004 року Конституційним Судом України було винесено рішення №20-рп/2004 по справі №1-27/2004, яким ст.44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» була визнана неконституційною. Але до 01.12.2004 року усі виплати щорічної разової допомоги до 5 травня були проведені. 09.07.2007 року Конституційним Судом України було винесено рішення №6-рп/2007 по справі №1-29/2007, в якому п.13 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було визнано неконституційним, але до 09.07.2007 року усі виплати допомоги до 5 травня були проведені. Крім того, рішення Конституційного Суду можуть бути виконані лише з відповідного законодавчого забезпечення, але відповідні зміни до Державного бюджету України на відповідні роки, якими б передбачалося збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходжень, за рахунок яких здійснюються ці видатки, зроблено не було, отже управління не мало можливості виконати рішення Конституційного Суду України. Положення ст..34 Закону України від 25.03.2005 року „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2005 рік” та ст.. 30 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” до теперішнього часу не визнані неконституційними, то ж твердження позивача про невідповідність зазначених норм законодавству є необґрунтованим.. В 2008 році розмір щорічної разової грошової допомоги визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 року №183, відповідно до якої розмір допомоги учасникам бойових дій встановлено в сумі 310 грн., виходячи з обсягу видатків, виділених на ці цілі при формуванні показників Державного бюджету. Крім того, посилаючись на ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення прав, свобод чи інтересів, тобто позивачем пропущені строки позовної давності для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження сум виплати щорічної разової допомоги за 2004-2007 роки, відповідач наполягає на відмові в позові у зв'язку з пропущеним позивачем строку для звернення до адміністративного суду, відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України.
Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі..
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, встановленими для ветеранів війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 .
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. № 3551-ХІІ (зі змінами від 04.07.2002 року) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Фактично позивач отримав від управління праці та соціального захисту населення Слов ` яносербської районної держаної адміністрації Луганської області у 2004 році - 120 грн., у 2005 році - в сумі 250 грн., у 2006 році - в сумі 250 грн., у 2007 році - в сумі 280 грн., у 2008 році - в розмірі 310 грн..
Законами України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», «Про Державний бюджет України на 2005 рік», «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік» дія ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була зупинена на 2004, 2005, 2006, 2007, 2008 роки відповідно.
Положення ст. 34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та ст. 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" до теперішнього часу не визнані неконституційними Конституційним Судом України, тому твердження позивача про невідповідність зазначених норм законодавству України є передчасними та необґрунтованими, а його вимоги стосовно доплати щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2005 та 2006 роки є безпідставними.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Щорічна грошова допомога позивачу була виплачена відповідачем за 2004 рік - до 5 травня 2004 року, за 2007 рік - до 5 травня 2007 року.. Позовну давність для звернення до адміністративного суду щодо виплати допомоги за 2004 та 2007 роки необхідно обчислювати з дня визнання незаконними рішенням Конституційного Суду положень Законів України Про Державний бюджет України на 2004 та 2007 роки в частині гарантій та пільг ветеранам війни, тобто, позивачем було пропущено строк звернення до суду за захистом своїх прав стосовно виплати щорічної допомоги до 5 травня за 2004 та 2007 роки.
Згідно ст..100 КАС України пропуск строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову за умови, що на цьому наполягає одна зі сторін. Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, посилається на пропуск позивачем строку позовної давності та наполягає на відмові в позові з цієї підстави. Тому в задоволенні позову за 2004, 2007 роки позивачу необхідно відмовити в зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» дія ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була зупинена на 2008 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими була зупинена дія ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визнані неконституційними.
При виплаті щорічної допомоги до 5 травня відповідач всупереч Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної Законом на час здійснення виплати) в 2008 році керувався постановами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Посилання відповідача на те, що він здійснював виплати грошової допомоги в межах асигнувань, передбачених Державним бюджетом на вказані цілі, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки у відповідності до ст..17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», саме на органи праці та соціального захисту населення покладено виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Слов ` яносербської районної державної адміністрації Луганської області щодо виплати позивачу суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік неправомірними, зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Слов ` яносербської районної державної адміністрації Луганської області перерахувати та виплатити позивачу суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком за 2008 рік. Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень. Таким чином, суд вважає, що відповідач повинен був виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2008 рік в сумі 2405 грн., а не 310 грн.. При цьому суд вважає за можливе, на підставі ч.2 ст.11 КАС України з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог та зобов'язати доплатити сум щорічної разової допомоги до 5 травня в сумі 2095 грн..
Керуючись ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. ст. 2,11, 17, 18, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Слов ` яносербської районної державної адміністрації Луганської області щодо виплати ОСОБА_1 суми разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Слов ` яносербської районної державної адміністрації Луганської області доплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік 2095 грн. (дві тисячі дев ` яносто п ` ять грн. ).
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.Г. Скворцова