Справа № 2-а-887/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2009 року Слов'яносербський районний суд в складі:
головуючого судді Скворцової В.Г.
при секретарі Протасовій О.В.
розглянувши|розгледівши| у відкритому|відчиненому| судовому засіданні в залі суду в сел. Слов'яносербськ адміністративну справу|річ| за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Слов ' яносербської райдержадміністрації про визнання дій щодо виплати різниці одноразової компенсації при встановлені вищої групи інвалідності, щорічної допомоги на оздоровлення, щорічної разової допомоги до 5 травня неправомірними,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2009 року позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Слов ' яносербської райдержадміністрації, посилаючись на ту обставину, що він є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 -ої категорії, інвалід 2 групи від захворювання, яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС, користується правами і пільгами встановленими Законами України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 року № 796-ХП, та „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту „ від 22.10.1993 року № 3551-ХП.
Позивачу стало відомо, що різниця одноразової компенсації при встановлені вищої групи інвалідності, щорічна допомога на оздоровлення та щорічна разова грошова допомога до 5 травня, яка належить відповідно до вказаних Законів, нараховувалась не в повному обсязі.
12.052008 року його переведено з Ш групи інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на 2 групу, що підтверджується довідкою МСЕК та посвідченням
Відповідно до ч.2 ст. 48 у разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниці у компенсаціях, яка складає 15 мінімальних заробітних плат і складає 7875 грн., відповідач сплатив тільки 94 грн. 80 коп., різниця складає 7780,20 грн.
2. Крім того, у відповідності з абз.2 ч.4 ст. 48 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 року № 796-ХП позивачу з 12.05.2008 року належить щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, а до цього моменту позивачу повинна була виплачуватися щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
Вважає, щорічна допомога на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2007 та 2008 роки йому недоплачена в сумі 5818 грн.
3.Крім того, відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни Ш групи щорічно виплачується грошова допомога в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком. Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
У порушення даної норми за період з, 2004, 2007 та 2008 роки щорічна разова допомога виплачувалася йому відповідачем в розмірах, менших за встановлений законом, а саме: у 2004 році виплачено у відповідності з Законом України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” в сумі 130 грн., у 2007 році - згідно з Законом України „Про Державний бюджет на 2007 рік” в сумі 300 грн., а у 2008 році відповідно до Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік” - в розмірі 350 грн.. Посилаючись на ту обставину, що рішенням Конституційного Суду України №2-рп від 1.12.2004 року, рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 9.07.2007 року та рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Законів „Про Державний бюджет на 2004 рік”, Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” та Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік” в частині, якою встановлено розмір виплат щорічної допомоги до 5 травня, позивач просить визнати незаконними дії відповідача щодо виплати йому щорічної разової допомоги до 5 травня в розмірі меншому, ніж встановлено ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та зобов'язати відповідача доплатити щорічну разову допомогу за 2004, 2007, -2008 роки у сумі 7450,25 грн.
Просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Слов ' яносербської райдержадміністрації щодо виплати різниці одноразової компенсації при встановлені вищої групи інвалідності, щорічної допомоги на оздоровлення, щорічної разової допомоги до 5 травня неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Слов ' яносербської райдержадміністрації зробити позивачу за рахунок Державного бюджету донарахування та виплату різниці одноразової компенсації при встановленні вищої групи інвалідності у розмірі 7780 грн.,
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Слов ' яносербської райдержадміністрації зробити позивачу за рахунок Державного бюджету донарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2003 рік - 650 грн., 2004 рік - 730 грн., за 2005 рік - 958 грн., 2007 рік - 150 грн., за 2008 рік - 1970 грн., а всього 5828 грн.,
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Слов ' яносербської райдержадміністрації зробити позивачу донарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2004 рік - 1862,83 грн., 2007 рік - 2570,42 грн., за 2008 рік - 3017 грн., а всього 7450,25 грн.,
Позивач у судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності та заперечення проти позову, в яких він посилається на наступне. У 2004-2008 роках грошова допомога до 5 травня виплачувалася в розмірах відповідно до Законів України про Державний бюджет України на відповідні роки. П.18 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та п.13 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині виплати разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі суми мінімальних пенсій за віком, дію ст.ст. 12,13,14,15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було призупинено. Відповідними статтями законів України про Державний бюджет України на 2004-2008 роки розміри щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни встановлювалися, виходячи з обсягу видатків, віднесених на цю мету при формуванні показників Державного бюджету на відповідні роки. Відповідно до ст.73 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» Кабінету Міністрів України на 2008 рік надається право визначати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. З метою реалізації ст.ст.12-16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Кабінетом Міністрів України винесено постанову №183 від 12.03.2008 року. 01.12.2004 року Конституційним Судом України було винесено рішення №20-рп/2004 по справі №1-27/2004, яким ст.44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» була визнана неконституційною. Але до 01.12.2004 року усі виплати щорічної разової допомоги до 5 травня були проведені. 09.07.2007 року Конституційним Судом України було винесено рішення №6-рп/2007 по справі №1-29/2007, в якому п.13 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було визнано неконституційним, але до 09.07.2007 року усі виплати допомоги до 5 травня були проведені. Крім того, рішення Конституційного Суду можуть бути виконані лише з відповідного законодавчого забезпечення, але відповідні зміни до Державного бюджету України на відповідні роки, якими б передбачалося збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходжень, за рахунок яких здійснюються ці видатки, зроблено не було, отже управління не мало можливості виконати рішення Конституційного Суду України. В 2008 році розмір щорічної разової грошової допомоги визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 року №183, відповідно до якої розмір допомоги інвалідам Ш групи встановлено в сумі 350 грн., виходячи з обсягу видатків, виділених на ці цілі при формуванні показників Державного бюджету.
Щодо виплати допомоги на оздоровлення за 2003, 2004,2005, 2007, 2008 роки, та одноразової компенсації у зв'язку з зміною групи інвалідності, які просить позивач стягнути з відповідача у сумі 5818 грн. вважають необґрунтованими. Згідно ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із змінами і доповненнями передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірах: інвалідам - 1 і П групи - п'яти мінімальних заробітних плат, інвалідам Ш групи - чотири мінімальних заробітних плат та одноразова компенсація за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірах:
- інвалідам 2 - групи - 45 мінімальних заробітних плат;
• інвалідам 3-ї групи - 30 мінімальних заробітних плат. У разі встановлення інвалідності вищої групи, інвалідам виплачується різниця у компенсаціях.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 „ Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було встановлено розмір щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам Ш групи -90 грн., який застосовувався для виплат допомоги в 2007 - 2008 роках.
Згідно ст. 62 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, порядок застосування цього Закону України визначається Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання. Цей порядок і було визначено постановами Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 р. Та № 562 від 12.07. 2005 року.
Крім того, посилаючись на ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення прав, свобод чи інтересів, тобто позивачем пропущені строки позовної давності для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження сум виплаченої допомоги на оздоровлення у 2003, 2004, 2005, 2007 роках та виплаченої щорічної разової допомоги до 5 травня у 2004, 2007 роках, відповідач наполягає на відмові в позові у зв'язку з пропущеним позивачем строку для звернення до адміністративного суду.
Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі..
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом війни П групи, з 12 травня 2008 року, а до 12 травня 2008 року був інвалідом Ш групи, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, встановленими для ветеранів війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується посвідченням НОМЕР_1.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. № 3551-ХІІ (зі змінами від 04.07.2002 року) щорічно до 5 травня інваліду війни Ш групи виплачується грошова допомога у розмірі сіми мінімальних пенсій за віком.
Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Фактично позивач отримав від управління праці та соціального захисту населення Слов ` яносербської районної держаної адміністрації Луганської області у 2004 році - 130 грн., у 2007 році - в сумі 300 грн., у 2008 році - в розмірі 350 грн..
Законами України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік» дія ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була зупинена на 2004, 2007, 2008 роки відповідно.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Щорічна грошова допомога позивачу була виплачена відповідачем за 2004 рік - до 5 травня 2004 року, за 2007 рік - до 5 травня 2007 року.. Позовну давність для звернення до адміністративного суду щодо виплати допомоги за 2004 та 2007 роки необхідно обчислювати з дня визнання незаконними рішенням Конституційного Суду положень Законів України Про Державний бюджет України на 2004 та 2007 роки в частині гарантій та пільг ветеранам війни, тобто, позивачем було пропущено строк звернення до суду за захистом своїх прав стосовно виплати щорічної допомоги до 5 травня за 2004 та 2007 роки.
Згідно ст..100 КАС України пропуск строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову за умови, що на цьому наполягає одна зі сторін. Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, посилається на пропуск позивачем строку позовної давності та наполягає на відмові в позові з цієї підстави. Тому в задоволенні позову за 2004, 2007 роки позивачу необхідно відмовити в зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» дія ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була зупинена на 2008 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими була зупинена дія ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визнані неконституційними.
При виплаті щорічної допомоги до 5 травня відповідач всупереч Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної Законом на час здійснення виплати) в 2008 році керувався постановами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Посилання відповідача на те, що він здійснював виплати грошової допомоги в межах асигнувань, передбачених Державним бюджетом на вказані цілі, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки у відповідності до ст..17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», саме на органи праці та соціального захисту населення покладено виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статями 12-16 цього Закону.
Частиною 4 ст. 48 Закону України № 796-ХП передбачена виплата інвалідам Ш групи , що стали такими внаслідок Чорнобильської катастрофи, щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Законом України № 796-ХП Кабінет Міністрів України не уповноважений на свій розсуд змінювати, у тому числі зменшувати, конкретні розміри компенсацій і допомоги. Зокрема допомоги на оздоровлення, встановлені цим Законом.
Частиною 1 ст. 67 зазначеного закону було встановлено, що конкретні розміри всіх передбачених ним доплат, пенсії та компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання заробітної плати.
Посилання відповідача на ст. 87 Бюджетного Кодексу України п. 17 якою встановлено, що видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи належать до видатків , що здійснюються з державного бюджету не підтверджує їх висновок про правильність нарахування позивачу щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України. Цей висновок не ґрунтується на законі.
Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 92 Конституції виключно законами визначаються зокрема , основи соціального захисту, а її ст.. 75 установлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада. Конституція не надала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів. Верховною Радою дія ст.. 48 закону № 796-ХП протягом 2004, 2007, 2008 років не призупинялася.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Слов ' яносербської районної державної адміністрації Луганської області щодо виплати позивачу суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік неправомірними, зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Слов ' яносербської районної державної адміністрації Луганської області перерахувати та виплатити позивачу суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком за 2008 рік. Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень. Таким чином, суд вважає, що відповідач повинен був виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2008 рік в сумі 3367 грн., а не 310 грн.. При цьому суд вважає за можливе, на підставі ч.2 ст.11 КАС України з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог та зобов'язати доплатити сум щорічної разової допомоги до 5 травня в сумі - 3017 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Слов ' яносербської районної державної адміністрації Луганської області щодо виплати позивачу суми щорічної допомоги на оздоровлдення у розмірі 4 -ох мінімальних заробітних плат за 2008 рік неправомірними, зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Слов ' яносербської районної державної адміністрації Луганської області перерахувати та виплатити позивачу суму щорічної допомоги на оздоровлдення у розмірі 4 -ох мінімальних заробітних плат за 2008 рік Також, суд вважає, що підлягає задоволенню щорічна допомога на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 4- мінімальних заробітних плат -498х4 -90= 1902 грн. які і підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ від 28.02.1991 року № 796-ХП при встановленні інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії га Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, має виплачуватись одноразова компенсація за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірах:
інвалідам 2 - групи - 45 мінімальних заробітних плат;
інвалідам 3-ї групи - 30 мінімальних заробітних плат. У разі встановлення інвалідності вищої групи, інвалідам виплачується різниця у компенсаціях. При цьому, згідно з ч.3 ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ виплати здійснюються з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня. Позивача 12.05.2008 року переведено з Ш групи інвалідності на 2 групу інвалідності, тож виплата повинна здійснюватися з розрахунку
481 грн х 15 =7215 грн, відповідач сплатив 94 ,80 грн, таким чином різниця складає 7215 - 94,80= 7120,20 , яка і повинна бути стягнута з відповідача
Керуючись ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. ст. 2,11, 17, 18, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Слов ' яносербської районної державної адміністрації Луганської області щодо виплати суми разової грошової допомоги ОСОБА_1 до 5 травня за 2008 рік неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Слов ' яносербської районної державної адміністрації Луганської області доплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік -3017 грн. (три тисячі сімнадцять грн. ).
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Слов ' яносербської районної державної адміністрації Луганської області щодо виплати суми щорічної допомоги ОСОБА_1 на оздоровлдення у розмірі 4 -ох мінімальних заробітних плат за 2008 рік -неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Слов ' яносербської районної державної адміністрації Луганської області доплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлдення у розмірі 4 -ох мінімальних заробітних плат за 2008 рік - 1902 грн. (одна тисяча дев”ятсот дві грн. ).
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Слов ' яносербської районної державної адміністрації Луганської області щодо виплати суми різниці одноразової компенсації при встановлені вищої групи інвалідності ОСОБА_1 -неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Слов ' яносербської районної державної адміністрації Луганської області доплатити ОСОБА_1 суму різниці одноразової компенсації при встановлені вищої групи інвалідності у розмірі 7120,20 грн. ( сім тисяч сто двадцять грн..20 коп.)
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.Г. Скворцова