Рівненський міський суд Рівненської області

м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17

Справа № 1-277/10

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

12 липня 2010 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючого судді Рогозіна С.В.

при секретарі Бойчук О.П.

з участю прокурора Карпюк І.М.

потерпілої ОСОБА_1, представника потерпілої - адвоката Луцюка М.І.,

захисника підсудного - адвоката Кузьмича М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Олександрія, Рівненського району, Рівненської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1 -

за ч. 1 ст. 119 КК України, -

встановив:

ОСОБА_4, 7 березня 2009 року, приблизно о 03 годині, знаходячись у себе за місцем проживання в квартирі номер АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проявивши злочинну недбалість, яка виразилась в тому, що він не пересвідчився у відсутності патронів в барабані, ненавмисно зробив постріл із револьвера „Магнум" в голову ОСОБА_5, внаслідок чого остання отримала тяжке тілесне ушкодження у вигляді одинокого вогнепального кульового сліпого поранення голови з ушкодженням оболонок та речовини головного мозку, що ускладнилось набряком-набуханням та стисненням останнього, яке і стало причиною смерті ОСОБА_5

Допитаний судом ОСОБА_4 у вчиненні злочину за обставин, вказаних у вироку, винним себе визнав повністю та показав, що у грудні 2007 року придбав для себе в магазині „Сікурс" капсульний револьвер „Магнум". Револьвер придбав для самооборони і раніше ніколи не застосовував його проти людей. В період з жовтня 2005 по вересень 2006 року проходив строкову службу в Збройних силах України, а в листопаді 2006 року пішов на контрактну службу в Збройні сили України, де і служив до недавнього часу.

Приблизно у вересні 2009 року познайомився з ОСОБА_5 і з того часу вони стали підтримувати з нею близькі відносини. 06 березня 2009 року вийшов із дому приблизно о 20 годині, він пішов до магазину „Сільпо", що по вулиці О. Теліги в місті Рівне. В магазині придбав собі пляшку пива і випив її, після чого по мобільному зателефонував до ОСОБА_5, яка повідомила, що знаходиться на роботі в кафе „Шансон", де працює офіціантом. Також, в розмові з ним ОСОБА_5 сказала, щоб він приїхав до неї і після закінчення її зміни вони зможуть разом провести час. В кафе „Шансон" поїхав на автомобілі „Таврія", за кермом якого сидів його товариш ОСОБА_6, якого зустрів біля „Сільпо". Коли приїхали в „Шансон", то він поговорив з ОСОБА_5 і вона попросила його трохи зачекати. Тоді вийшов на вулицю де зустрів трьох знайомих. З ними він на вулиці розпив літрову пляшку горілки. Потім із кафе вийшла ОСОБА_5 і вони втрьох на автомобілі ОСОБА_6 поїхали до автозаправки по вулиці Старицького, біля кафе „Млин". Там він купив пляшку горілки ємністю 0,25 літра і вони з ОСОБА_5 вдвох розпили ту пляшку. ОСОБА_6 горілку не пив, оскільки був за кермом. Потім відвіз їх всіх до під'їзду де він з матір'ю проживає і вони всі разом зайшли до його квартири. Двері він відкрив своїм ключем. Мати в цей час спала і із своєї кімнати не виходила. Коли зайшли в квартиру, то відразу пройшли в його кімнату. Потім він вийшов на кухню, приготував ОСОБА_6 каву, а для себе і ОСОБА_5 взяв дві склянки і горілку. ОСОБА_6 пробув з ними недовго, біля 15 хвилин, а коли допив каву, то поїхав від них і вони залишились з ОСОБА_5 вдвох. На той момент він вже був у стані алкогольного сп'яніння. Під час розпивання алкогольних напоїв вони декілька разів виходили на коридор покурити. Потім, виключивши на комп'ютері музику, вони вдвох з ОСОБА_5 лягли на диван. Він зняв свою оперативну кобуру, вийняв з неї револьвер і положив його під подушку. Перед цим подивився в барабан і йому здалось, що патронів в револьвері немає. ОСОБА_5 зняла з нього кофту і він залишився в одній майці. Вона на цей час була одіта і навіть не скинула взуття. Коли лежали на дивані, то його револьвер знаходився під подушкою. В цей час вони стали з ОСОБА_5 гратись, вона намагалась роздіти його і навіть подряпала йому плече. Тоді він дістав револьвер і граючись провів один постріл нього. При цьому револьвер спрямував просто в стіну. Клацнув курок і пострілу не було. Тоді у нього із рук револьвер взяла ОСОБА_5 і граючись імітувала два постріли. Курок знову тільки клацнув, але пострілів не було, тобто патронів в барабані не було. Тоді він знову взяв револьвер і вони далі продовжували гратись. Лежачи на дивані вони обняли один одного, пістолет знаходився у нього в правій руці і він обіймаючи ОСОБА_5 знову нажав на спусковий гачок і в цей час пролунав постріл. Почувши постріл він відразу встав з дивану, включив світло і побачив, що ОСОБА_5 лежить на дивані і не рухається. Крові на ліжку ніде не побачив, але між губами у ОСОБА_5 він побачив невелику краплю крові. Тоді зрозумів, що вистрілив із свого револьвера кулею в ОСОБА_5. Відразу вийшов в коридор і став викликати швидку допомогу по телефону, який стоїть в коридорі. Дзвонив декілька разів і потім до нього в коридор із своєї кімнати вийшла його мати. Вона запитала у нього що сталось і він сказав їй, що ОСОБА_5 стало погано, але про те, що вистрілив в неї він їй не казав. Коли приїхала швидка допомога і лікарі спитали що сталось, то він сказав що відбувся постріл із револьвера. Коли вони оглянули ОСОБА_5, то забрали її з собою і госпіталізували. Відразу після того, як поїхала „швидка", він взяв у матері гроші і також поїхав в лікарню, оскільки переживав за стан здоров'я ОСОБА_5. Але із лікарні його затримали працівники міліції. Про скоєне дуже жалкує та розкаюється у скоєному.

Крім визнання вини підсудним його вина доведена показами свідків та письмовими доказами по справі.

Допитана судом потерпіла ОСОБА_1 показала, що додому ОСОБА_5 ніколи ніяких гостей не приводила і вона це може стверджувати, оскільки майже весь час знаходилась вдома. На протязі останнього часу ОСОБА_5 не мала роботи і перебувала на обліку на біржі зайнятості, а тиждень тому вона отримала роботу офіціанта в кафе „Шансон". По характеру ОСОБА_5 спокійна, але завжди могла відстояти свою думку і завжди проявляла гордість і незалежність. У вересні 2008 року ОСОБА_5 познайомилась з хлопцем по імені ОСОБА_4. Особисто цього хлопця ні разу не бачила, але часто чула як ОСОБА_5 зізвонювалась з ним і вони разом проводили час. Вдома у них ОСОБА_4 ні разу не був, скільки разів вона була у нього вдома вона не знає. ОСОБА_5 розповідала, що у ОСОБА_4 є пістолет для самооборони. Їй відомо, що у них буди натягнуті відносини. Роман зловживав алкогольними напоями. 06 березня 2009 року ОСОБА_5 пішла на 10 годин на роботу в кафе „Шансон" і додому вже в цей вечір не повернулась. Біля 14 години вона з нею розмовляла по телефону і в телефонній розмові спитала чи збирається ОСОБА_5 ввечері після роботи додому. ОСОБА_5 запевнила, що до 24 години вона повернеться додому. Але в ту ніч ОСОБА_5 додому так і не прийшла, а 07 березня 2009 року біля 7 години ранку подзвонили з міліції і сказали, що її дочка в лікарні. Вона впевнена, що ОСОБА_4 вбив її дочку навмисно, оскільки на дублянці в якій була одіта її дочка в день смерті наявні сліди бурого кольору, у зв'язку з чим вона вважає, що ОСОБА_5 була вбита раніше, після того була занесене в квартиру за місцем проживання ОСОБА_4, де і була викликана швидка допомога.

Допитаний судом свідок ОСОБА_6 показав, що з ОСОБА_4 знайомий на протязі більше 10 років, оскільки з першого класу разом навчались в школі, але і після закінчення школи продовжували підтримувати відносини. Декілька разів на тиждень вони зустрічались і разом проводили свій вільний час. 06 березня 2009 року, приблизно в 21 годині, коли він їхав по місту на власному автомобілі „Таврія", йому зателефонував ОСОБА_4 і попросив під'їхати до кафе „Ольга". Коли приїхав до кафе, то ОСОБА_4 вийшов на вулицю і сів до нього в автомобіль. По його зовнішньому вигляду було помітно, що він вже перебуває в стані алкогольного сп'яніння, але він був не п'яний і на його думку, на той час він був повністю адекватним. ОСОБА_4 попросив його, щоб той відвіз його в кафе, що по вулиці Павлюченка в місті Рівне. Коли приїхали в кафе, то ОСОБА_4 зайшов всередину і сказав, що треба трохи зачекати. Біля кафе вони чекали приблизно хвилин 20 і за цей час ОСОБА_4 також вживав спиртне, але в якій кількості сказати не може, оскільки сам був за кермом і разом з ним не пив. Спиртне ОСОБА_4 пив зі своїми друзями. Потім із кафе вийшла дівчина і ОСОБА_4 познайомив їх, дівчину звали ОСОБА_5. Втрьох зони поїхали додому до ОСОБА_4. По дорозі заїхали в магазин, який знаходиться на автозаправці по вулиці Старицького. Він випив там кави, а що пили ОСОБА_4 з ОСОБА_5 він не бачив і що купляли також не бачив. Коли зайшли в квартиру, то ОСОБА_4 попросив їх не шуміти, оскільки вдома спала його мати. Але вона із кімнати не виходила і в ту ніч він її не бачив. Вони пройшли в кімнату ОСОБА_4, яка знаходиться ліворуч від вхідних дверей і спочатку вони з ОСОБА_5 залишились в кімнаті, а ОСОБА_4 приніс з кухні два стакани, мінеральну воду і пляшку горілки. Йому він приніс чашку кави. ОСОБА_4 включив на комп'ютері музику, але музика грала тихо, щоб не розбудити матір. Вдома у ОСОБА_4 він пробув приблизно до 3 години ночі. За цей час ніяких сварок не відбувалось, вони спокійно всі втрьох спілкувались, але потім він вирішив піти і залишити ОСОБА_4 і ОСОБА_5 вдвох.

Допитаний судом свідок ОСОБА_7 показав, що 6 березня 2009 року він заступив на чергування в 20 годині. Разом з ним в екіпажі заступили чергувати фельдшера ОСОБА_12 і ОСОБА_13. Приблизно о 4 годині 07 березня 2009 року, коли він разом з екіпажем знаходились на базі по вулиці Котляревського 5 в місті Рівне, від диспетчера отримали виклик. Виклик був неконкретизований, а назвали тільки адресу: АДРЕСА_2, перший під'їзд квартира 30 і сказали, що людині погано. Що саме сталось їм не повідомили. Вони відразу виїхали за вказаною адресою. Коли зайшли в квартиру, то в квартирі на той час знаходились жінка віком біля 50 років і хлопець, віком біля 25 років. Коли запитав у них, що сталось, то вони відповіли йому, що дівчині погано і провели його в кімнату, яка знаходиться ліворуч від входу. В кімнаті він побачив на ліжку, чи то був диван, дівчину. Ліжко було застелене простирадном і на ліжку були подушки і одіяло. Також на ліжку лежала дівчина віком біля 20-22 років. Дівчина була в куртці чи можливо дублянці, в штанах і була взута в черевики чи чоботи. Дівчина була без свідомості, лежала на лівому боці і не ворушилась. Тоді він ще раз запитав у жінки і хлопця, що з дівчиною. Жінка була спокійна, але хлопець був сильно схвильований, казав щоб вони щось робили, але доступно нічого не міг пояснити. Коли він став міряти тиск, то далі продовжував розпитувати того хлопця, що сталось, він тільки сказав, що вони з дівчиною прилягли на диван і тут вистрілив пістолет. Тиск і дихання були нормальними. Він не міг пояснити куди саме попала куля. Після того, як хлопець сказав про постріл, то вони стали шукати вхідний отвір. Вони розділи ту дівчину, але на тілі вогнепального поранення не виявили. І тільки коли відкинули волосся з голови, то в правому вусі помітили невелику цятку крові. Вихідного отвору не було і він зрозумів, що куля залишилась в голові і тоді прийняв рішення про термінове транспортування хворої в лікарню. Вони зробили дівчині ін'єкцію, яка допоможе зменшити можливий набряк мозку і після того відразу погрузили дівчину в автомобіль. Хлопець сказав, що поїде разом з ними, але у них не було часу чекати його і тому поїхали в лікарню без нього. По приїзду вони передали потерпілу в приймальне відділення ЦМЛ, де її відразу підняли в реанімацію.

Допитаний судом свідок ОСОБА_8 показав, що дана справа перебувала у його провадженні він порушував і закінчував дану справу. Під час розслідування даної справи потерпіла будь-яких заяв про допит додаткових свідків, про призначення експертиз не заявляла. Деякі слідчі дії виконував слідчий ОСОБА_9, він оглядав речі в яких була одіта загибла, оскільки він не побачив ніяких слідів крові він не оформляв протокол огляду і повернув їх потерпілій. Оглянуті речі були в пакеті. Потерпіла їх оглянула і забрала. Ніяких зауважень в момент передачі речей потерпіла не висловлювала.

Допитаний судом свідок ОСОБА_9 показав, що по даній справі він був присутній при розтині трупа. Ним було складено протокол огляду та була вилучена куля. Одяг загиблої він візуально оглянув, ніяких слідів на ньому не виявив. Потім дані речі спакував в пакет та передав слідчому, який розслідував справу для передачі родичам загиблої. По приїзду в морг загибла була роздіта. При розтині трупа був присутній експерт, який речі при ньому не оглядав.

Допитаний судом експерт ОСОБА_10 показав, що він проводив дослідження трупа загиблої та проводив його розтин. По результатам розтину було проведено експертизу від 10.03.2009 року, яку він підтримує повністю. Загибла померла в Центральній міській лікарні. Постріл відбувся незадовго до госпіталізації. В морг тіло було доставлене голим, перелік речей які були передані з трупом описані в експертизі, якщо на речах наявні якісь сліди вони відмічаються. Виражених слідів злочину на речах загиблої не було. Постріл відбувся впритул в горизонтальному положенні. Будь-які сліди насильства на тілі загиблої були відсутні.

На переконання суду показання даних свідків взаємно узгоджуються між собою та підтверджують показання підсудного про ненавмисне вбивство ОСОБА_5, вони є правдивими, послідовними та повністю узгоджуються з фактичними обставинами справи. Зокрема в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 померла він нанесеної травми в Центральній міській лікарні. Постріл від якого померла загибла був здійснений впритул, незадовго до госпіталізації, будь-які сліди тортур чи інші сліди насильницької смерті на тілі ОСОБА_5 були відсутні.

Крім показів свідків, винуватість підсудного доводиться дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінальної справи.

Протоколом огляду місця події від 7 березня 2009 року, під час якої в ході огляду із квартири АДРЕСА_1 був вилучений револьвер МЕ-38 Magnum-4 R НОМЕР_1 та гільза (а.с. 8).

Згідно протоколу огляду місця події від 10 березня 2009 року, із голови трупа ОСОБА_5 були вилучені куля та гумовий ущільнювач (а.с. 16).

Згідно висновку експерта номер № 150/132 від 10 квітня 2009 року, при судово-медичному дослідженні 10 березня 2009 року трупа ОСОБА_5 виявлено вогнепальне кульове сліпе поранення голови із розташуванням вхідного отвору в ділянці правої вушної раковини дещо вище зовнішнього слухового отвору, що супроводжувалось переломом кістки черепа та руйнування оболонок і речовини головного мозку. Про вогнепальний характер рани вказують наступні характерні ознаки: форма рани із вираженим дефектом тканин та проявами дії додаткових факторів пострілу; наявність ранового каналу, котрий сліпо закінчується в порожнині черепа; виявлення в порожнині черепа кулі та елементу спорядження патрона (гумового ущільнювача).

Зазначене вогнепальне поранення голови виникло прижиттєво, незадовго до госпіталізації 07.03.2009 року о 04.35 год. ОСОБА_5 у Рівненську ЦМЛ, що підтверджується описаними лікарями у медичній карті № 4562 властивостями поранення, станом та характером ушкоджень на час проведення розтину трупа.

Рановий канал вказаного вогнепального поранення в загальному має напрямок справа наліво, починається раною в ділянці правої вушної раковини, проходить через правий скроневий м'яз луску скроневої кістки, через всю товщу правої та лівої скроневих часток, бокові шлуночки мозку і сліпо закінчується під твердою мозковою оболонкою відповідно лівій скроневій частці. Вищеописане поранення голови спричинено вогнепальною зброєю, патрон якої був споряджений металевою кулею, котру було виявлено в порожнині черепа і діаметр (калібр) якої становив 4 мм.

Постріл спричинений з відстані впритул, на що вказують сліди хімічної (яскраво-червоне забарвлення шкірних покривів навколо вхідної рани) і механічної (незначне розшарування тканин в зоні вхідного отвору) дії газів, відкладання кіптяви на стінках вхідної рани в ділянці правої вушної раковини та у початкових відділах ранового каналу.

Судово-медичних даних щодо положення потерпілої (горизонтальне, вертикальне, зігнуте, тощо) в момент пострілу та утримання ушкодження - немає.

Зазначена вище локалізація вхідного отвору та основний напрямок ранового каналу (справа-наліво), дають підставу стверджувати, що в момент пострілу ОСОБА_5 була обернена до дульного зрізу зброї правою половиною голови. Локалізація вогнепального поранення (права скронева ділянка, а саме - ділянка вушної раковини) доступна до його заподіяння власною рукою.

Смерть гр-ки ОСОБА_5 настала внаслідок вогнепального сліпого поранення голови з ушкодженням оболонок та речовини головного мозку, що ускладнилось набряком-набуханням та стисненням останнього. Цей висновок стосовно причини смерті підтверджується наведеними у медичній карті № 4562 даними клінічного протікання травматичного процесу, виявленням при розтині трупа зазначених ушкоджень ділянки голови, а також даними мікроскопічного дослідження (розсіяні субарахноїдальні крововиливи в корі та в стовбурі головного мозку; часткові ділянки деструкції з дрібно вогнищевими крововиливами в корі та стовбурі головного мозку; обширні крововиливи на правому скроневому м'язі; субдуральна гематома). Настання смерті гр-ки ОСОБА_5 знаходиться у прямому причинному зв'язку із отриманим вогнепальним пораненням голови, котре має ознаки тяжкого тілесного ушкодження (за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення).

Клінічне протікання та наслідки вогнепальних, проникаючих в порожнину черепа поранень голови (що мало місце в даному випадку), в тому числі і за умов надання медичної допомоги - є неблагоприємними.

У медичній карті № 4562 будь-яких посилань лікарів на перебування гр.-ки ОСОБА_5 в момент госпіталізації у лікарню в стані алкогольного сп'яніння - немає; результатів дослідження крові на наявність алкоголю у медичній карті не містилось. При судово-токсикологічному дослідженні субдуральної гематоми з трупа ОСОБА_5 етиловий спирт не знайдено. Отже, судово-медичних даних щодо вживання потерпілою незадовго до травмування та вступу в лікарню алкогольних напоїв - немає (а.с. 39-43).

За таких обставин покази підсудного ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_7 про те, що постріл відбувся незадовго до госпіталізації підсудної є правдивими.

Згідно висновку експерта номер № 355 від 23 березня 2009 року, у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден на правому плечовому суглобі, лівому променево - зап'ястному суглобі. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії твердого тупого предмету або предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, могли виникнути не менше як від двох травматичних дій і могли виникнути від нігтів рук людини (а.с. 47-48).

Висновком експерта номер № 191 від 3 квітня 2009 року, встановлено, що на представлених об'єктах експертизи - марлеві тампони з нашаруванням речовини світло-коричневого кольору, якими робили водний та спиртовий змиви з вушної раковини ОСОБА_5 - наявні продукти згоряння бездимного (піроксилінового) пороху (а.с. 66-68).

Згідно висновку експерта номер № 190 від 3 квітня 2009 року, на представлених об'єктах експертизи - зразки волосся каштанового кольору з нашаруванням речовини темно-бурого кольору, що були відібрані з правої скроневої і правої завушної ділянки ОСОБА_5 - продуктів згоряння бездимного (піроксилінового) пороху не виявлено (а.c. 74-76).

Даний висновок підтверджує те, що постріл в голову ОСОБА_5 був зроблений впритул.

Згідно висновку експерта номер № 189 від 3 квітня 2009 року, на представлених об'єктах експертизи - марлеві тампони з нашаруванням речовини світло-коричневого кольору, якими робили ацетоновий та тетрахлорметановий змиви з лівої і правої руки ОСОБА_4 - наявні продукти згоряння бездимного (піроксилінового) пороху (а.с. 82-85).

Даний висновок підтверджує, що саме ОСОБА_4, а не хтось інший зробив постріл, який спричинив смерть.

Висновком експерта номер 123 від 13 квітня 2009 року, підтверджується те, що револьвер МЕ-38 Magnum-4 R НОМЕР_1, вилучений 07.03.2009 р. під час огляду квартиру АДРЕСА_1, є нарізним револьвером калібру 4 мм, призначеним для тренувальної стрільби поза спеціальних приміщень та майданчиків (тирів і стрільбищ) патронами Флобера і вогнепальною зброєю не являється. Даний револьвер є справним і придатним для стрільби. Середня питома кінетична енергія куль штатних патронів, підстрелених з даного револьвера становить 0,41 Дж/кв. мм., що менше мінімального критерію питомої кінетичної енергії враження людини - 0,5 дж/кв.мм. Куля вилучена з трупа ОСОБА_5, була відстрелена з револьвера МЕ-38 Magnum-4 R НОМЕР_1, вилученого 07.03.2009 р. під час огляду квартиру АДРЕСА_1. Куля, ущільнювач, вилучені з трупа ОСОБА_5 та гільза, вилучена 07.03.2009 року під час огляду квартири АДРЕСА_1, до пострілу були складовими частинами одного і того ж патрону Флобера калібру 4 мм, переспорядженого саморобним способом (а.с. 90-95).

Актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи номер № 95/09 від 24 березня 2009 року, підтверджується те, що підслідний ОСОБА_4 при скоєнні інкримінованого йому діяння будь-яким психічним захворюванням не страждав, в тимчасово хворобливому стані (паталогічне сп'яніння, паталогічний афект та ін.) не знаходився, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_4 ознак будь-якого психічного захворювання не виявляє, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с. 100-102).

Аналізуючи докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження вчинення ОСОБА_4 вбивства ОСОБА_5, вчиненому через необережність. Його дії вірною кваліфіковані за ст. 119 ч. 1 КК України.

Наведені докази повністю спростовують твердження потерпілої ОСОБА_1 в судовому засіданні про те, що її дочку вбили навмисно. Показання потерпілої ОСОБА_1, в частині навмисного вбивства її дочки підсудним ОСОБА_4, суд оцінює критично, оскільки ОСОБА_1 не була безпосереднім свідком події, її покази ґрунтуються домислах, які наповнені психоемоційним станом на фоні загибелі єдиної дочки. Покази потерпілої спростовуються, як показами допитаних в судовому засіданні свідків так і матеріалами справи.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу винного, котрий займався суспільно - корисною працею, походив службу в збройних силах України за контрактом, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

До обставин, які пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить повне визнання вини, щире каяття в скоєному, сприяння розкриттю злочину, з'явлення з каяттям.

До обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України суд відносить вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Крім того, приймаючи до уваги тяжкість скоєного злочину, дані про особу винного та наявні по справі обставини, суд приходить до висновку про не можливість виправлення ОСОБА_4 без реального відбування призначеного покарання та вважає за необхідне призначити йому покарання з відбуванням його в кримінально-виконавчій системі.

Розглядаючи цивільний позов потерпілої, судом встановлено, що неправомірними діями підсудного ОСОБА_4, наслідком яких стала смерть ОСОБА_5 Потерпілій ОСОБА_1, що є матір'ю загиблої нанесена матеріальна та моральна шкода: потерпіла понесла матеріальні затрати пов'язані з лікуванням дочки та затрати пов'язані з витратами на поминальні обіди та на поховання на загальну суму 15170 гривень, крім того, потерпілій нанесено моральну шкоду, яку вона оцінила в сумі 150000 гривень. Цивільний позов в цій частині повністю визнаний підсудним. Згідно ст. 61 ЦПК України обставини визнані сторонами додатковому доказуванню не підлягають.

Згідно ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

За таких обставин суд вважає за можливе стягнути, на підставі ст. ст. 1166, 1167, 1168 Цивільного кодексу України, ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України, з підсудного на корить потерпілої суму понесеної нею матеріальної шкоди в розмірі 15170 гривень та суму моральної шкоди в розмірі 150000 гривень.

Керуючись ст. 323-324 КПК України, ст. ст. 1166, 1167,1168 Цивільного кодексу України, ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України суд, -

засудив:

ОСОБА_4 визнати винним за ч. 1 ст. 119 КК України, призначивши покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки три місяці.

Строк відбування покарання рахувати, з 07 березня 2009 року, з моменту затримання.

До набрання вироку законної сили міру запобіжного заходу залишити попередню - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 165170 гривень, з них 15170 гривень в рахунок компенсації матеріальної шкоди та 150000 гривень в рахунок компенсації моральної шкоди.

Речові докази по справі: револьвер МЕ-38 Magnum-4 R НОМЕР_1, кулю, ущільнювач та гільзу - знищити.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання його копії.

Суддя С.В. Рогозін