У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді |
Редьки А.І. |
суддів |
Лавренюка М.Ю., Кривенди О.В. |
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 29 червня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 14 квітня 2005 року та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 7 червня 2005 року.
Зазначеним вироком засуджено
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
не судимого,
за ч.2 ст.106 КК України (1960р.) до покарання у виді штрафу 20 мінімальних розмірів заробітної плати.
На підставі ст.ст.49, 74 ч.5 КК України звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 2000 грн..
Ухвалою апеляційного суду АР Крим від 7 червня 2005 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 8 серпня 1998 року близько 11 години, у гаражному кооперативі “ІНФОРМАЦІЯ_2” у м. Красноперекопську, в ході сварки, що виникла на ґрунті довготривалих неприязних стосунків із ОСОБА_2, вистрілив в нього з газового пістолета, спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що призвели до необґрунтованого його засудження. Зазначає, що судом не здобуто доказів його винуватості у спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_2, а висновки суду ґрунтуються лише на показаннях потерпілого, просить судові рішення скасувати, а справу провадженням закрити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Із матеріалів справи вбачається, що висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним зазначеного у вироку злочину, ґрунтуються на доказах, досліджених у судовому засіданні і детально викладених у вироку.
Зокрема, ОСОБА_1 під час досудового слідства і в судовому засіданні не заперечував того факту, що він, за обставин, вказаних у вироку, під час суперечки із ОСОБА_2 застосував газовий пістолет, здійснивши 6 пострілів в останнього. Ці показання засудженого узгоджуються із показаннями потерпілого ОСОБА_2, про фактичні обставини злочину, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи, у потерпілого ОСОБА_2 були виявлені легкі тілесні ушкодження.
Доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що судом дана неправильна юридична оцінка його діям, оскільки він захищався від неправомірних дій ОСОБА_2, були предметом перевірки судами першої та апеляційної інстанцій і обґрунтовано визнані безпідставними.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.106 КК України (1960р.) є правильною.
Будь-яких порушень кримінально-процесуального закону, під час проведення досудового і судового слідства, які були б підставою для зміни чи скасування судових рішень, не виявлено.
Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину та особи винного.
Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, не вбачається.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.
судді: