КОПІЯ

Справа № 2-1354/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАІНИ

13 березня 2009 року Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді         Пепеляшкова О.С.

при секретарі         Лапчинській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства „Одеський морський торгівельний порт” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До суду 20.02.2007 року з позовом звернувся ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який вказав, що він працював на державному підприємстві Одеський судоремонтний завод „Україна” на посаді провідного інженера з якості відділу технічного контролю та управління якістю, проте його було звільнено на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, та після уточнення позовних вимог зазначав, що при його звільненні було порушено вимоги частини 2 статті 40 КЗпП України – позивачу не було запропоновано переведення на іншу роботу, при звільненні не надано копії наказу про звільнення, не видано трудову книжку, про те, що про вивільнення позивача особисто своєчасно повідомлено не було, документи відповідні про вивільнення працівника до центру зайнятості направлено не було, заперечуючи також доцільність скорочення штату, терміни звернення до суду позивачем пропущено не було у зв’язку з неотриманням до звернення до суду а ні копії наказу про звільнення, а ні трудової книжки, та відповідно до наданого розрахунку просив стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 33 858,50 гривень, а також моральну шкоду, заподіяну внаслідок протиправних дій підприємства в сумі 98 312,50 гривень.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, роблячи наголос на те, що його персонально й своєчасно не було попереджено про наступне вивільнення, його було звільнено 19.05.2006 року, позовні вимоги про сплату всіх належних при звільненні працівнику сум просив залишити без розгляду, так як ця заборгованість була погашена

В судовому засіданні представники відповідача заперечували проти задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що порушень трудового законодавства при звільненні позивача допущено не було, та просили у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази та вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Наказом від 11.04.2003 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на державне підприємство Одеський судоремонтний завод „Україна” (далі – ДП ОСРЗ) на посаду провідного інженера по управлінню якістю, та його середня заробітна плата за період з 01.05.2006 року по 30.06.2006 року склала 1 041,80 гривень (а.с. 21, 61).

11.05.2006 року наказом за № 102 у зв’язку з виробничою необхідністю начальнику відділу технічного контролю та управлінню якістю запропоновано надати 4 одиниці для скорочення (а.с. 69) й 19.05.2006 року наказом ДП ОСРЗ № 111 „Про скорочення чисельності” скорочено посаду провідного інженера по управлінню якістю ДП ОСРЗ (а.с. 70-72) та наказом за № 112 „Про внесення змін до штатного розкладу підприємства” до штатного розкладу підприємства внесено відповідні зміни (а.с. 73-75).

Згідно особистого підпису ОСОБА_1 25.05.2006 року було попереджено про наступне вивільнення у зв’язку із скороченням штату відповідно до наказу від 19.05.2006 року за № 111 (а.с. 50).

Керівництво ДП ОСРЗ 13.07.2006 року звернулось до профспілкового комітету ДП ОСРЗ з поданням про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 за п.1. статті 40 КЗпП України так як у зв’язку з відсутністю вакантних посад за його фахом запропонувати іншу роботу ДП ОСРЗ не має можливості, а ОСОБА_1 не має переважного права залишення на роботі, на що профспілкою 14.07.2006 року було надано згоду відповідно до протоколу № 5 засідання профкому ДП ОСРЗ, на якому був присутній позивач ОСОБА_1 (а.с. 181-184, 185, 186).

ОСОБА_1 звільнено з займаної посади провідного інженера з якості відділу технічного контролю за скороченням штату наказом від 26.07.2006 року за № 461-к (а.с. 27).

Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 02.10.2006 року за № 971 ДП ОСРЗ реорганізовано шляхом приєднання до державного підприємства „Одеський морський торгівельний порт” (далі – ДП ОМТП), який є правонаступником ДП ОСРЗ (а.с. 54-55).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2, колишній працівник відділу кадрів ДП ОСРЗ суду пояснила, що ОСОБА_1 як й інших скорочуваних працівників було своєчасно персонально під особистий підпис повідомлено про наступне вивільнення, ОСОБА_1 безпосередньо після винесення наказу від 26.07.2006 року з’явився до відділу кадрів ДП ОСРЗ, проте отримувати трудову книжку відмовився, у зв’язку з чим йому 03.08.2006 року було поштою направлено відповідне повідомлення про необхідність забрати трудову книжку з підприємства, що також підтверджується журналом реєстрації вихідної кореспонденції ДП ОСРЗ (а.с. 62).

Згідно частини 3 статті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розклад.

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, яке може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник – пункт 1 частини 1 статті 40, частина 1 статті 43 КЗпП України.

Статтею 42 КЗпП України визначене переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку – частина 1 статті 47 КЗпП України.

Відповідно до положень статті 49-2 КЗпП України Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Як убачається з положень частини1 статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди – стаття 237-1 КЗпП України - працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином судом на підставі частини 3 статті 64 Господарського кодексу України, пункту 1 частини 1 статті 40, статті 42, частини 1 статті 43, частини 1 статті 47, статті 49-2, частини1 статті 233 та статті 237-1 КЗпП України безперечно встановлено, що при звільненні ОСОБА_1 з займаної посади провідного інженера з якості відділу технічного контролю ДП ОСРЗ порушень трудового законодавства допущено не було, позивач не отримав своєчасно трудову книжку з власної вини, не обґрунтував поважності причин пропущеного передбаченого статтею 233 КЗпП України строку для звернення до суду, та на підставі викладеного в задоволенні вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі слід відмовити.

Суд критично ставиться до тверджень позивача про порушення вимог частини 2 статті 40 КЗпП України – що позивачу при звільненні не надано копії наказу про звільнення, не видано трудову книжку, про те, що про вивільнення позивача особисто своєчасно повідомлено не було, та також заперечень доцільності скорочення штату, так як вони суперечать встановленим по справі обставинам. Судом не приймаються до уваги інші пояснення позивача як такі, що не мають правового значення для вирішення спору по суті.

Також з викладених причин не підлягають задоволенню похідні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

В силу статті 88 ЦПК України з позивача на користь держави підлягають стягненню державне мито в розмірі 8 гривень 50 копійок, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7 гривень 50 копійок.

Керуючись статтями 10, 11, 57, 60, 61, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

    У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства „Одеський морський торгівельний порт” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди – відмовити повністю.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави державне мито в розмірі 8 гривень 50 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7 гривень 50 копійок.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд міста Одеси шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

    Суддя   (підпис)

    З оригіналом згідно:

    Суддя:                             Секретар: