справа № 1-52/2007
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Луцьк 12 січня 2007 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді Сівчука А.Є.
за участю секретаря Голепи З.Т.
прокурора Плечій О.М.
захисника Марчука М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м.Рожище Волинської області, українця, гр. України, з неповною середньою освітою, одруженого,
не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 раніше судимого:
- 3.09.2002 року Рожищенським районним судом за ст. 309 ч.2, 71 КК України до
5-ти років 3-х місяців позбавлення волі, звільнений 22.11.2005 року умовно-
достроково на 1 рік 8 місяців 22 дня;
- за ст.ст. 307 ч. 2, 309 ч. 2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1, повторно, 18.07.2006 року, виготовив для власного
вживання, без мети збуту, наркотичний засіб, який зберігаючи при собі, перевіз
громадським транспортом в м. Луцьк та близько 12.20 год., перебуваючи поблизу
будинку АДРЕСА_2 був затриманий працівниками міліції, які,
при поверхневому огляді, виявили та вилучили вказаний наркотичний засіб. Згідно
висновку експерта № 660 від 4.08.2006 року надані на дослідження рідини, вилучені
у ОСОБА_1, являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого
заборонено - опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину
відповідно становить 0,14 г, 0,27 г.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в
інкримінованому злочині визнав частково: зокрема у обвинуваченні за ст.309 ч.2 КК
України - визнав повністю, за ст.307 ч.2 КК України - не визнав та суду показав, що
18.07.2006 року, виготовив наркотичний засіб для власного вживання, перевіз
громадським транспортом у м.Луцьк, однак близько 12.20 год., був затриманий
працівниками міліції, які виявили та вилучили наркотичний засіб. У вчиненому
розкаюється, просить суд суворо його не карати. Однак наркотичних засобів нікому
не продавав, купував їх тільки для себе, оскільки давно вживав наркотичні засоби.
Крім часткового визнання вини самим підсудним його вина у вчиненні
злочину, передбаченого ст.309 ч.2 КК України, повністю підтверджується зібраними
та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
· протоколом виявлення та вилучення від 18.07.2006 року - у ОСОБА_1було виявлено та вилучено медичний шприц об"ємом 5 мл та скляну пляшечку
· об"ємом приблизно 2,5 мл з рідиною бурого кольору /а.с.З/;
· висновком фізико-хімічної експертизи №660 від 4.08.2006 року, згідно якого
· надані на дослідження рідини, що вилучені у ОСОБА_1 являють собою
· особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, загальна маса
· якого в перерахунку на суху речовину становить 0,41 г /а.с. 13-15/;
· актом наркологічної експертизи №597 від 26.07.2006 року, згідно якої ОСОБА_1 страждає опійною наркоманією II стадії/а.с.35/;
· протоколом огляду та постановою про приєднання до справи в якості речових
· доказів від 4.09.2006 року, зокрема одноразового медичного шприца та
· скляної баночки з рідиною бурого кольору /а.с. 113-115/ та іншими матеріалами
· справи.
Досудовим слідством ОСОБА_1 інкримінується вчинення злочину,
передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України, тобто незаконне зберігання з метою збуту, а
також збут наркотичних засобів, вчинених повторно, а також збут особливо
небезпечних наркотичних засобів в місцях масового перебування громадян.
В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження вказане обвинувачення
ОСОБА_1.
Беручи до уваги, що підсудний ОСОБА_1 в ході судового слідства вказав,
що не продавав наркотичні засоби, придбав їх для власного вживання, без мети збуту,
свідки не підтвердили факту збуту наркотичних засобів, будь-яких інших доказів
вини підсудного у вчиненні вказаного злочину під час судового слідства не здобуто і
здобути їх в подальшому неможливо, крім того обвинувачення щодо збуту
наркотичних засобів грунтується лише зі слів свідків, яким нібито підсудний збував
наркотичні засоби, однак фактів збуту наркотичних засобів не зафіксовано та свідки в
судовому засіданні ствердили про неможливість збуту підсудним наркотичних
засобів, оскільки останній перебував за місцем проживання, тому за ст. 307 ч. 2 КК
України ОСОБА_1. слід виправдати за недоведеністю вини.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 своїми умисними
діями, спрямованими на незаконне виготовлення, зберігання, перевезення
наркотичних засобів, без мети збуту, вчиненими повторно, скоїв злочин передбачений
ст. 309 ч. 2 КК України.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,
особу підсудного, пом'якшуючі відповідальність обставини.
Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного суд не вбачає.
До обставин, які пом'якшують відповідальність підсудного суд відносить щире
каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення злочинів
у сфері обігу наркотичних засобів, на шлях виправлення не став, знову вчинив
аналогічний злочин під час умовно-дострокового звільнення, задовільно
характеризується, не працює, веде паразитичний спосіб життя, суд приходить до
висновку, що виправлення та перевиховання підсудного не можливе без ізоляції від
суспільства.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину
передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до
покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутого покарання за вироком
Рожищенського районного суду від 3.09.2002 року - 1 рік позбавлення волі, остаточно
визначити до відбуття ОСОБА_1 - 3 (три) роки позбавлення волі.
За ст. 307 ч.2 КК України - ОСОБА_1. виправдати.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити попередній -
тримання під вартою.
Термін відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з моменту
затримання, тобто з 18.07.2006 року.
Речові докази - одноразовий медичний шприц об"ємом 5 мл та скляну
пляшечку об"ємом приблизно 2,5 мл з рідиною бурого кольору - знищити.
Стягнути з ОСОБА_1. в дохід держави 282, 46 грн. за проведення фізико-
хімічних експертиз.
На вирок суду може бути подана Апеляційна скарга до Апеляційного суду
Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же
термін, з моменту отримання копії даного вироку.