РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ  Справа № 2-45/2007 р.

22 січня 2007 року                                                                                                            м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Карпушина Г.Л. при секретарі - Корнет В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі філії Хорольського відділення №3108 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ВАТ "Державний Ощадний банк України" в особі філії Хорольського відділення №3108 звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення на його користь боргу за кредитним договором. Вказував, що 27 квітня 2006 року відповідно до кредитного договору НОМЕР_1, укладеного між сторонами, ОСОБА_1 отримав у кредит кошти в сумі 6000 грн. на придбання комп"ютера марки "Пентіум-4", який після придбання і надав у заставу, згідно накладної НОМЕР_2 від 25.04.2006 року виданої ПП ОСОБА_2. Кредит відповідачу надано терміном на 36 місяців зі строком остаточного погашення не пізніше 27 квітня 2009 року. Кредит відповідачу надано під 22 проценти річних. Згідно п.п. 1.6, 3.3.1 кредитного договору відповідач зобов"язаний до 28 числа кожного місяця проводити погашення суми кредиту та відсотків, сплачувати комісійні винагороди та банківські послуги.

В порушення вказаних пунктів кредитного договору відповідач погашення кредиту не проводить, проценти не сплачує. Станом на 15 листопада 2006 року заборгованість по отриманому кредиту ОСОБА_1 згідно кредитного договору НОМЕР_1 від 27.04.2006 року складає 832.12 грн., відсотки 534.61 грн.

Проведеною перевіркою наявності предмету застави за місцем проживання відповідача встановлено, що комп"ютер марки "Пентіум-4" відсутній. Згідно пояснень відповідача комп"ютер відданий ним сину і знаходиться в Росії.

Згідно пункту 4.2 кредитного договору позивачем нараховано пеню за кожний день просрочення кредиту станом на 15 листопада 2006 року в сумі 56.46 грн.

З метою вжиття заходів спрямованих на погашення кредиту позивачем на адресу відповідача направлялися повідомлення з проханням погасити заборгованість по кредитному договору.

Відповідно до п.2.2 кредитного договору позивач має право вимагати дострокове погашення кредиту, сплати процентів за його користування та пені. Вся сума заборгованості становить 6423.17 гривнів.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та прохав стягнути з ОСОБА_1 борг в сумі 6423.17 грн., в одностороньому порядку розірвати кредитний договір НОМЕР_1 від 27.04.2006 року.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі та показав, що дійсно в 27 квітня 2006 року відповідно до кредитного договору він отримав у позивача кредит в загальній сумі 6000 грн. У строки передбачені кредитним договором погашення кредиту він не проводить, відсотки за його користуванням не сплачує. Кредит надавався під заставу, про те предмет застави ним без згоди позивача відчуджено. Причиною не виконання своїх зобов'язань є тяжкий матеріальний стан. Він визнає всю суму заборгованості включаючи нараховану пеню. Він має намір погасити заборгованість про те, коли він це зможе зробити, він не знає.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, належно оцінивши всі зібрані по справі докази, прийшов до висновку, що позов ВАТ "Державний Ощадний банк України" в особі філії Хорольського відділення №3108 про стягнення заборгованості підлягає до задоволення в повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов"язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення передбачені для договорів позики.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Обов'язок боржника сплачувати проценти, передбачено ст.536 ЦК України.

Судом встановлено, що між сторонами мається зобов'язання, яке виникло з кредитного договору НОМЕР_1 від 27 квітня 2006 року. Згідно даного договору ВАТ "Державний Ощадний банк України" в особі філії Хорольського відділення №3108 надало відповідачу в кредит грошові кошти в сумі 6000 грн., строком на 36 місяців, під 22 проценти річних, а ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання у вказаний термін повернути кредит та сплатити проценти.

Перевіркою законності кредитного договору укладеного між сторонами встановлено, що він укладений з додержанням вимог чинного законодавства, а тому є законним та може бути підставою для виникнення зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що згідно п.п. 1.5.1.3, 1.6 кредитного договору відповідач повинен погашення кредиту та сплату процентів здійснювати щомісячно до 28 числа. Останнє погашення кредиту та остання сплата процентів повиннні бути проведенні останнім не пізніше 27 квітня 2009 року.

Відповідно до ст.ст. 546, 547 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.ст.572, 574, 576, 586 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодавець має право розпоряджатися предметом застави лише за згодою заставо держателя.

Відповідно до ст.587 ЦК України особа, яка володіє предметом застави, зобов'язана, якщо інше не встановлено договором: - вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави; - утримувати предмет застави належним чином; - негайно повідомляти другу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження застави. Заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний замінити або відновити це майно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.593 ЦК України право застави припиняється у разі втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмета застави.

Судом встановлено, що пунктом 1.4.1 кредитного договору передбачено забезпечення виконання зобов'язання заставою. На підтвердження забезпечення виконання зобов'язання у вигляді застави між сторонами 27 квітня 2006 року укладено договір застави майна №1. Згідно даного договору предметом застави є комп"ютер „Пентіум-4", який оцінений сторонами у 6000 грн. Предмет застави знаходився у відповідача, який зобов'язаний був вживати заходи до його збереження та розпоряджатися ним лише за згодою позивача. Згідно акту перевірки заставленого майна від 28.09.2006 року встановлено, що заставлене майно за місцем проживання відсутнє і знаходиться у сина відповідача в Росії. Заміну заставленого майна відповідач не проводив та не має наміру це робити в майбутньому. Згідно п.4.3 договору застави майна та ст.593 ЦК України у зв"язку з відсутністю предмету застави та не проведення його заміни ОСОБА_1, застава є припиненою.

Пунктом 4.2 кредитного договору передбачено сплату відповідачем пені на користь позивача в разі несвоєчасного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: - припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; - зміна умов зобов'язання; -сплата неустойки; - відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернеш позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Відповідно до ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідачем допущено порушення зобов'язання з його вини. Так, починаючи з червня 2006 року ОСОБА_1 погашення кредиту та сплату процентів не здійснює. Позивач відповідно до кредитного договору та закону правомірно звернувся до суду з вимогою дострокового погашення кредиту, сплати процентів та розірвання договору. Зважаючи на наявність вини відповідача в порушенні зобов'язання, правові наслідки передбачені ст.611 ЦК України підлягають виконанню в частині, що передбачена договором та законом. Вимоги позивача: про розірвання договору та стягнення боргу за кредитним договором, який включає суму не погашеного кредиту, проценти та пеню підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Зважаючи на вищевикладене та вимоги Закону, суд вважає за необхідне стягнути на користь держави з відповідача судовий збір в сумі 64 грн. 23 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 536, 546-552, 572-593, 610-611, 614, 623-625, 651, 1048-1050, 1052, 1054-1055 ЦК України, Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито", Постановою КМУ №1258 від 21.12.2005 року „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ",

ВИРІШИ В:

Позов відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі філії Хорольського відділення №3108 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі філії Хорольського відділення №3108 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором грошові кошти в сумі 6423 грн. 17 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 64 грн. 23 коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Кредитний договір від НОМЕР_1 від 27 квітня 2006 року укладений між відкритим акціонерним товариством "Державний Ощадний банк України" в особі філії Хорольського відділення №3108 та ОСОБА_1 вважати розірваним.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий: