Справа № 2-а-127/2009 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
смт.Ріпки 07 квітня 2009 року
Ріпкинський районний суд Чернігівської області
у складі: головуючого – судді Жовток Є.А.
при секретарі Нерус Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Ріпки справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов»язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом зазначивши, що у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», вона має право на отримання щомісячної соціальної державної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
В той же час, управління Пенсійного фонду в Ріпкинському районі, всупереч вимогам ст.ст.19, 22, 92 Конституції України та рішенню Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, не нарахувало та не виплатило позивачу вказаної вище допомоги за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 року на загальну суму 1737 грн. 90 коп.
Таким чином, позивач просить винести рішення, яким визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов”язати управління Пенсійного фонду в Ріпкинському районі здійснити нарахування і забезпечити виплату соціальної допомоги.
В судове засідання позивач не з”явився, зазначивши в позовній заяві, що справу просить розглядати в його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надавши письмові заперечення на позов, в яких просить справу розглядати за його відсутності.
В обгрунтування своїх заперечень, представник відповідача вказує, що упродовж 2008 року позивачу виплачувалась надбавка до пенсії в розмірі 10% від прожиткового мінімуму, визначеному Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, тобто в порядку визначеному діючим законодавством, в тому числі і Постановою КМУ 530 від 28.05.2008 року.
Для розрахунку підвищення до пенсії позивача застосовано розмір мінімальної пенсії за віком, визначений в ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», котрий підлягає застосуванню виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом.
Як на окрему підставу для відмови в задоволенні позову, відповідач вказує на пропущення позивачем строку давності звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має статус дитини війни.
Позивач є громадянином України, а на момент закінчення Другої світової війни йому не виповнилося 18 років.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду в Ріпкинському районі та отримує пенсію за віком.
У відповідності до ч.1 ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою реалізації конституційного права на соціальний захист громадян, які відповідно до Закону, є дітьми війни.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Інші нормативно-правові акти, які визначали б цей розмір, відсутні.
Стаття 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно п. 41 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в новій редакції, а саме: дітям війни, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», розмір надбавки становить 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року виплачувалась надбавка в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме: з 01.01.2008 року - 47 грн.; з 01.04.2008 року - 48 грн. 10 коп.; з 01.07.2008 року - 48 грн. 20 коп.; з 01.10.2008 року - 49 грн. 80 коп.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” в частині обмеження розміру надбавки до пенсії дітям війни, визнано неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, пункт 41 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» втратив чинність з 22.05.2008 року.
Постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» також встановлений вказаний вище розмір надбавки.
Враховуючи пріоритетність законів над підзаконними актами, а також керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», при вирішенні спору суд вважає за необхідне застосувати Закон України «Про соціальний захист дітей війни», а саме ст.6 в редакції до 09.07.2007 року, яка є чинною і згідно якої дітям війни пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Також, суд не бере до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з вказаним Законом.
Наявність такої норми і відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком, не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячного підвищення пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
В той же час, у задоволенні вимог позивача в частині забезпечення виплат за період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року, необхідно відмовити, оскільки рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008, положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, в частині обмеження розміру надбавки до пенсії дітям війни, визнані неконституційними з 22.05.2008 року, і саме з цієї дати цей закон втратив чинність.
Суд вважає необгрунтованими заперечення відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки рішення про неконституційність окремих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, прийнято 22.05.2008 року, ОСОБА_1 звернулася до суду в березні 2009 року, тобто до закінчення річного строку звернення з адміністративним позовом.
Таким чином суд вважає, що задоволенню підлягають вимоги позивача про зобов’язання відповідача нарахувати недоплачене, як дитині війни, підвищення до пенсії, за період з травня 2008 року по 31.12.2008 року, за виключенням суми, яка була виплачена упродовж травня-грудня 2008 року, в розмірі 10% прожиткового мінімуму щомісячно, для осіб, які втратили працездатність.
Керуючись ст.ст. 11, 86, 159-163, 167 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області, яка виразилась у відмові нарахувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - неправомірною.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області нарахувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та здійснити відповідні виплати на користь позивача, за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.
В іншій частині позову - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду, через Ріпкинський районний суд, протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.
Апеляція на постанову може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду, через Ріпкинський районний суд, протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 10.04.2009 року.
Суддя Є.А. Жовток