Справа 22ц-841/2009 Головуючий у першій інстанції Грушко О.П.
Доповідач - суддя Лакіза Г.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2009 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого судді: Лакізи Г.П.
суддів: Шевченка В.М., Бобрової І.О.
при секретарі: Марченко О.О.
з участю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу судді Коропського районного суду від 10 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, -
в с т а н о в и в:
Ухвалою судді Коропського районного суду від 10 березня 2009 року повернута позовна заява ОСОБА_1.. Суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановив, що справа не підсудна Коропському районному суду та повернув її позивачці, пославшись на те, що згідно ч.1 ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати ухвалу судді, а матеріали справи направити до Коропського районного суду для розгляду по суті. Зазначає, що при вирішенні суддею питання про відкриття провадження у справі, він повинен був керуватися ст. 109 ЦПК України, згідно якої позови пред'являються за місцем проживання відповідача. Суд не врахував, що предметом її позову є право користування житловим приміщенням, а не саме житлове приміщення, а тому застосування ч.1 ст.114 ЦПК, на думку апелянта, є невірним і помилковим.
Вислухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до правил ч.1 ст.114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Враховуючи положення ч.1 та 2 ст.181, ч.1 та 2 ст.190 Цивільного кодексу України щодо визначення нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості) та майна як особливого об'єкту, правила виключної підсудності, визначені в ч.1 ст.114 ЦПК України, які застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів щодо будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно (земельні ділянки, будинки, квартири тощо), зокрема, право власності на нього; речових (майнових) прав на чуже нерухоме майно (право володіння, користування тощо).
Згідно заявлених вимог, ОСОБА_1. просить визнати відповідача (колишнього чоловіка) таким, що втратив право на користування квартироюАДРЕСА_1, зазначаючи, що в жовтні 2006 року він виїхав на інше постійне місце проживання в с. Вишеньки Коропського району Чернігівської області. Визнання відповідача таким, що втратив право на користування зазначеною квартирою, позивачці необхідно для оформлення права власності на квартиру шляхом приватизації.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1. випливають саме із здійснення права користування нерухомим майном - квартирою.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвалою судді обгрунтовано відмовлено позивачці у прийняття її позовної заяви та роз'яснено право на подання заяви до належного суду, а саме з дотриманням правил виключної підсудності.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд ,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Ухвалу судді Коропського районного суду від 10 березня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку на протязі двох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: