ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа 2а-7178/08/1370
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 січня 2009 року о 10 год. 50 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Сакалоша В.М.,
при секретарі Лоза Ю.Я.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:
за позовом ОСОБА_1
до відповідача 1: ОСОБА_2
відповідача 2: ОСОБА_3
про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії дітям війни.
За відсутності сторін
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить зобов'язати відповідача 1 нарахувати та виплатити недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2007 та 2008(по вересень) роки в сумі 2313 грн. 50 коп. та відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
Вимоги мотивує тим, що йому, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з першого січня 2006 року повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога у 2007 та 2008 (з січня по вересень) роках не виплачувалася. Посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року та на Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, та на те, що про порушення його прав йому стало відомо лише після постановлення вказаних Рішень, і розгляду цього питання у ЗМІ, позивач просить поновити строк для звернення до суду, за захистом порушених прав.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач надав клопотання, з посиланням на ст.ст. 99, 100 КАС України, в якому просить відмовити позивачу в поновленні пропущеного строку для звернення до суду, клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідачів Міністерство Фінансів України, Державне казначейство України, у задоволенні якого судом відмовлено, за відсутністю правових підстав, а також письмові заперечення проти позову, суть яких зводиться до наступного.
На законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту, на виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, та в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір за відсутності поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини. Жодних змін не було внесено до видаткової частини Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, а тому кошти на виплату оскаржуваного підвищення в 2007 році були відсутні.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-VI установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Згідно із ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Виходячи з того, що Позивач є дитиною війни, що підтверджується паспортом та посвідченням з відміткою «Дитина війни», суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі і право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Частинами 2 та 3 статті 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються, і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було обмежено.
Однак, Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та положення Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими обмежується дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 6-рп/2007, визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», втратили чинність, і з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2007 році.
Судом встановлено, що всупереч Рішенню Конституційного Суду України відповідачем зазначена надбавка позивачу з 09 липня по грудень 2007 року не оплачувалась, тому позов в частині зобов'язання відповідача виплатити на користь позивача недоплачену щомісячну надбавку до пенсії «Дітям війни» за вказаний вище період підлягає до задоволення.
Що стосується позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати позивачу недоплачену соціальну допомогу за період 2008 року, то такі підлягають до часткового задоволення, і суд мотивує це наступним.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року. Отже, саме з 22.05.2008 року відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2008 році.
Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, та Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.
Щодо вимог позивача стосовно виплати щомісячної надбавки за період з січня до 09 липня 2007 року, та за період з січня до 22 травня 2008 року, то такі не підлягають до задоволення, оскільки положення Закону України «Про державний бюджет 2007року» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) з 9 липня 2007 року, а до того часу підлягали обов'язковому виконанню на всій території України. Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) Конституційним Судом України з 22 травня 2008 року, а до того часу підлягали обов'язковому виконанню на всій території України.
У відповідності до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги базуються на законі, обґрунтовані і доведені, і тому слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу невиплачене йому як дитині війни підвищення до пенсії за віком в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по грудень 2007 року включно та недоплачене з 22 травня 2008 року по вересень 2008 року включно, в задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.
Керуючись ст. ст. 8, 22, 64, 95 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії (бездіяльність) ОСОБА_2 щодо невиплати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .
Зобов'язати ОСОБА_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження невиплачену за період з 09 липня по грудень 2007 року та недоплачену з 22 травня по вересень 2008 року надбавку до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальній захист дітей війни» з урахуванням вже виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) В.М. Сакалош
З оригіналом згідно
Суддя В.М. Сакалош