Копія

Справа № 2 - 187/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2009 року Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді         Пепеляшкова О.С.

при секретарі         Лапчинській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, що діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні власністю, вселенні та стягненні моральної шкоди, зустрічними позовними заявами ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8, третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Гребенюк Ірина Миколаївна про визнання недійсним свідоцтва про право власності, переведення прав та обов’язків покупців, визнання недійсним договорів купівлі-продажу та повернення сторін в первісне положення -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулись ОСОБА_1. та ОСОБА_2. з позовом та після уточнення позовних вимог до ОСОБА_3., що діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 просили зобов’язати відповідачів перешкоди в користуванні власністю – кімнатою площею 11,6 квадратних метри в квартирі АДРЕСА_1 в місті Одесі, вселити їх у вказану кімнату, стягнути з відповідачів моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень, мотивуючи свої вимоги тим, що їм на підставі права власності належить вказана кімната, а відповідачі перешкоджають у проживанні та користуванні жилою площею.

ОСОБА_3., ОСОБА_5, ОСОБА_6, заперечуючи проти задоволення позову, надала до суду зустрічну позовну заяву про переведення на них прав та обов’язків покупців на 240/1000 частин квартири АДРЕСА_1 в місті Одесі, оскільки вони мали переважне право на купівлю вказаної частини квартири як майбутні власники її решти, та після уточнення висунули позовні вимоги до первинних позивачів а також ОСОБА_7, управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8, третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Гребенюк Ірина Миколаївна й просили визнати недійсним свідоцтво про право власності на 240/1000 частин квартири АДРЕСА_1 в місті Одесі, видане на ім’я ОСОБА_7, визнати недійсними договори купівлі-продажу 240/1000 частин квартири, укладені між ОСОБА_7 й ОСОБА_8. 11.08.2006 року та між ОСОБА_8. й ОСОБА_1., ОСОБА_2., посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гребенюк І.М., повернувши сторони в первісне положення, мотивуючи свої вимоги тім, що ОСОБА_6, член сім’ї відповідачів, не мав права на приватизацію виділеної йому кімнати, оскільки порядок користування жилою площею між сторонами встановлений не був, та відповідно, мають бути визнані недійсними усі правочини по відчуженню спірної частини нерухомого майна.

В судовому засіданні ОСОБА_1. та ОСОБА_2. заявлені позовні вимоги підтримали, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, та просили позов задовольнити в повному обсязі, проти задоволення вимог за зустрічними позовними заявами заперечували в повному обсязі, посилаючись на відсутність підстав для застосування переважного права відповідачів, так як на той час квартира не перебувала у спільній власності, частина відповідачів була неприватизована, порушень при проведенні приватизації не було, так як рішенням суду було зобов’язано укласти окремий договір найму на спірну кімнату, яку ОСОБА_7 опісля законно приватизував та продав, ОСОБА_8. також порушень законодавства при здійсненні продажу належній їй частини квартири не допускала. Представник позивачів вважала позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а вимоги за зустрічними позовними заявами такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі, підтримавши позицію ОСОБА_1. та ОСОБА_2.

ОСОБА_3., яка також представляла інтереси власної неповнолітньої доньки ОСОБА_4. за законом і ОСОБА_6 за усною заявою останнього, та ОСОБА_5 вважали позовні вимоги ОСОБА_1. та ОСОБА_2. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі, так як вони мали право на переважне право купівлі частки спільного майна, ОСОБА_7 не мав права на приватизацію кімнати, в якій останній мешкав, так як площа приватизованої частки не співпадає, а відповідно усі договори купівлі-продажу є недійсними та сторони підлягають поверненню в первісний стан.

ОСОБА_8. проти задоволення зустрічної позовної заяви заперечувала в повному обсязі, посилаючись на те, що придбала частину квартири не порушуючи чих-небудь прав, та таким же чином без порушень вимог чинного законодавства розпорядилася власністю шляхом продажу частини квартири позивачам.

Представник управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради проти задоволення зустрічної позовної заяви заперечувала, вказуючи на те, що приватизація 240/1000 частин квартири АДРЕСА_1 в місті Одесі відбулась відповідно до вимог чинного законодавства та порушень відповідачем при здійсненні приватизації допущено не було, в останнє судове засідання не з’явилась, була повідомлена про час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно, причини неявки суд не повідомила. Приватний нотаріус Одеського міського округу Гребенюк І.М. до суду не з’явилась, повідомлялась про час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно, надала до суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутність. ОСОБА_7 до суду також не з’явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи також належним чином та своєчасно, причин неявки суду не повідомив, надав до суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність осіб, повідомлених належним чином на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1. та ОСОБА_2. підлягають задоволенню частково, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3., ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволенню не підлягають в повному обсязі з наступних причин.

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 04.02.2005 року, залишене в силі ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26.01.2006 року та ухвалою від 28.11.2007 року колегії суддів з касаційного розгляду цивільних справ Апеляційного суду Харківської області, позов ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволено частково, змінено договір найму жилого приміщення квартири АДРЕСА_1 в місті Одесі та зобов’язано Суворовську районну адміністрацію Одеської міської ради укласти з ОСОБА_7 окремий договір найму жилого приміщення та відкрити окремий лицевий рахунок на окрему ізольовану кімнату площею 11,6 квадратних метри в квартирі АДРЕСА_1 в місті Одесі (а.с. 60, 61-62, 160). Вказаним рішенням констатовано обставину того, що між сторонами склався порядок користування спірною жилою площею, в силу якого ОСОБА_7 користувався жилою кімнатою площею 11,6 квадратних метри, рішення набрало чинності 26.01.2006 року. Відповідно до положень частини 3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

11.08.2006 року ОСОБА_6, користуючись своїм правом власника на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради 16.06.2006 року, продав належні йому 240/1000 частин квартири АДРЕСА_1 в місті Одесі ОСОБА_8., внаслідок чого покупцю перейшло право користування 240/1000 коридору, вбудованих шаф, ванної, туалету, кухні, а також житлова кімната площею 11,6 квадратних метри (а.с. 237).

13.08.2006 року ОСОБА_8. продала ОСОБА_1. та ОСОБА_2. в рівних частках 240/1000 частин квартири АДРЕСА_1 в місті Одесі ОСОБА_8., внаслідок чого покупцям перейшло в рівних частках право користування 240/1000 коридору, вбудованих шаф, ванної, туалету, кухні, а також житлова кімната площею 11,6 квадратних метри вказаної квартири (а.с. 7).

18.11.2006 року відповідачі ОСОБА_3., ОСОБА_5, ОСОБА_6 та неповнолітня ОСОБА_4 отримали свідоцтво про право власності на 760/1000 квартири АДРЕСА_1 в місті Одесі (а.с. 55).

Як було встановлено судом, відповідачі за зустрічним позовом ОСОБА_3., ОСОБА_5, ОСОБА_6 та неповнолітня дитина ОСОБА_3. ОСОБА_4 проживають в квартирі АДРЕСА_1 в місті Одесі (а.с. 64, 83) та перешкоджають ОСОБА_1. та ОСОБА_2. як власникам володіти та користуватися спірною частиною квартири, що не заперечувалось самими відповідачами, та відповідно до частини 1 статті 61 ЦПК України, вказана обставина доказуванню не підлягає.

Згідно положень статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів.

Відповідно до положень статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини 1 статті 362 ЦК України, у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважене право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. А частина 4 цієї же статі визначає, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. В розумінні даної норми при порушення прав продажу частки майна, що знаходиться у спільній частковій власності, право пред'явлення позову до суду належить співвласникові.

Моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, відповідно до статей 27, 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. А особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим – стаття 1190 ЦК України.

На підставі викладеного суд доходить до висновку про те, що ОСОБА_9, який на підставі рішення суду уклав окремий договір найму на жилу кімнату площею 11,6 квадратних метрів квартири АДРЕСА_1 в місті Одесі та на яку відкрив окремий лицевий рахунок, що, крім іншого, не заперечувалось відповідачами, як наймач мав передбачене законом право на приватизацію вказаної частини квартири, та наявності згоди інших наймачів на це діючим законодавством не передбачене. Судом не встановлено та відповідачами не доведено наявності будь-яких порушень при здійснені приватизації відповідачем ОСОБА_7 240/1000 частин квартири АДРЕСА_1 в місті Одесі, та в позовних вимогах про визнання приватизації недійсною слід відмовити. За таких умов у суду також не має підстав для задоволення похідних вимог відповідачів про визнання угод купівлі-продажу 240/1000 частин квартири недійсними та повернення сторін в первісне положення, в задоволенні яких також має бути відмовлено.

Враховуючі ту обставину, що 240/1000 частини спірної квартири на час укладання договорів купівлі-продажу знаходились у власності у ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а останні 760/1000 частини знаходились у ОСОБА_3., ОСОБА_5, ОСОБА_6 та неповнолітньої ОСОБА_4 у користуванні, суд приходить до висновку, що у позивачів станом на час укладення договорів купівлі-продажу не виникло переважного права купівлі 240/1000 частини спірної квартири.

Приймаючи до уваги, що відповідачами ОСОБА_3., ОСОБА_5, ОСОБА_6 порушуються права власників ОСОБА_1. та ОСОБА_2., пред'явлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, шляхом усунення перешкод в здійсненні ОСОБА_1. та ОСОБА_2. своїх прав власності шляхом їх вселення у 240/1000 частин квартири АДРЕСА_1 в місті Одесі, а саме в кімнату площею 11,6 квадратних метрів, а також шляхом зобов'язання ОСОБА_3., ОСОБА_5, ОСОБА_6 не чинити перешкоди ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у здійсненні ними прав власності спірною частиною квартири.

На підставі статей 23, 1167, 1190 ЦК України, з урахуванням конкретних обставин справи, характеру та обсягу страждань, немайнових втрат, яких зазнали позивачі, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що у порядку компенсації моральних страждань з відповідачів необхідно солідарно стягнути 3 000 гривень.

Внаслідок викладеного суд, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що відповідачами за зустрічними позовними вимогами права не порушувались права ОСОБА_3., ОСОБА_5, ОСОБА_6 та неповнолітньої ОСОБА_4, внаслідок чого пред'явлений зустрічний позов є безпідставним і задоволенню не підлягає в повному обсязі.

В силу статті 88 ЦПК України з ОСОБА_3., ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь позивачів ОСОБА_1. та ОСОБА_2. підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати в розмірі 24,50 гривень.

Керуючись статями 10, 11, 60, 61, 88, 212-215, 218, 293 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не перешкоджати ОСОБА_1, ОСОБА_2 в користуванні кімнатою площею 11,6 квадратних метри в квартирі АДРЕСА_1 в місті Одесі.

Вселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 в кімнату площею 11,6 квадратних метри в квартирі АДРЕСА_1 в місті Одесі.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди в сумі 3 000 гривень.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 понесені судові витрати в розмірі 24,50 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 – відмовити.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Суворовського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя:     /підпис/

Вірно:

Суддя:                

Секретар: