ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2011 р. Справа № 4845/11/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Багрія В.М., Ніколіна В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської обл. від 12 листопада 2010р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області та управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області про зобов»язання нарахувати та виплатити допомогу дитині війни, -
В С Т А Н О В И Л А:
13.10.2010р. позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила поновити строк звернення до суду; зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку нарахувати та виплатити надбавку до пенсії, як дитині війни, за період з 2007 по 2010 роки включно.
Ухвалою суду від 15.10.2010р. в частині позовних вимог про зобов’язання управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку провести позивачу нарахування та виплату підвищення до пенсії за період з 2009р. по 12.04.2010 р. включно – залишено без розгляду, відповідно до ст.99, 100 КАС України.
Ухвалою від 04.11.2010р. залучено до справи в якості другого відповідача – управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі.
Постановою суду від 12.11.2010р. заявлений позов задоволено частково. Зобов»язано управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі провести позивачу виплату підвищення до пенсії з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., 22.05.2008р. по 31.12.2008р., включно в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням виплачених сум. Зобов»язано управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку провести позивачу перерахунок та виплату підвищення до пенсії з 13.04.2010р. по 13.10.2010р., включно в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням виплачених сум.
Не погодившись із постановою суду, її оскаржило управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку, яке, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неправильно встановлено всі обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову по справі про відмову в позові.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в 2009-2010 роках діє в зміненій редакції, і внесені зміни неконституційними не визнавались.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з’явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітей війни, а тому вона має право на встановлене ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії, оскільки дія статті не зупинялась, а тому вимоги за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. є підставними, з врахуванням рішення Конституційного суду України від 09.07.2007р. та від 22.05.2008р.
Також, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не обмежувались виплати протягом 2010р.р.
З такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів погоджується частково з наступних підстав.
Безспірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) мала право на отримання підвищення виплачуваної їй пенсії за віком.
Як вбачається з довідки №5108 від 12.10.2010р. виданої УПФУ в м.Луцьку, позивач в 2009-2010р. перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської обл.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2010 рік, колегія суддів вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законом України "Про Державний бюджет на 2010 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2010 роки, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач у 2010 році, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни".
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу в передбаченому ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” розмірі за вказаний період, колегія суддів не вбачає.
У зв’язку з тим, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської обл., а також виходячи з вимог п.15 Положення про Пенсійний фонду України, затв. постановою КМ України № 1261 від 24.10.2007р., відповідний обов’язок слід покласти на відповідача у справі.
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни” доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов’язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України”).
Оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, чинним законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, тому слід застосовувати цей розмір.
Разом з тим, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та зобов»язав управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі провести позивачу виплату підвищення до пенсії з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., 22.05.2008р. по 31.12.2008р., включно в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням виплачених сум, з посиланням на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.06.2009р., якою зобов»язано провести позивачу перерахунок підвищення до пенсії з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., 22.05.2008р. по 31.12.2008р. та виконавчий лист від 08.10.2010р. (а.с.8-10).
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду і вважає за необхідне скасувати постанову в даній частині, вийшовши за межі апеляційних вимог відповідно до ч.1 ст.195 КАС України та відмовити в задоволенні позовних вимог зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку нарахувати та виплатити надбавку до пенсії, як дитині війни, за період з 2007р. по 31.12.2008р., як безпідставні.
З огляду на положення ст.ст.21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, при цьому належить визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської обл. щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 13.04.2010р. до 30.09.2010р. включно (згідно позовних вимог та розрахунку), із урахуванням вимог ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, протиправними; зобов’язати відповідача провести нарахування і виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 13.04.2010р. до 30.09.2010р. включно, із урахуванням вимог ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та проведених виплат за вказаний період.
При цьому у порядку ст.94 КАС України також підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 01 грн. 70 коп. сплаченого судового збору.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.ст.94, 100, 160, 195, 196, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області задоволити частково.
Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської обл. від 12.11.2010р. скасувати та прийняти нову, якою позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської обл. щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 13.04.2010р. до 30.09.2010р. включно, із урахуванням вимог ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, протиправними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської обл. провести ОСОБА_1 нарахування і виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 13.04.2010р. до 30.09.2010р. включно, із урахуванням вимог ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та проведених виплат за вказаний період.
В задоволенні позовних вимог про зобов»язання управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку провести позивачу нарахування та виплату підвищення до пенсії з 2007р. по 31.12.2008р., – відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 01 (одна) грн. 70 коп. сплаченого судового збору.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя: М.П.Кушнерик
Судді: В.М.Багрій
ОСОБА_2