ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2011 р. Справа № 3708/11/9104

          Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді                              Кушнерика М.П.

суддів                                                  Багрія В.М., Старунського Д.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської обл. на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської обл. від 12.11.2010р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської обл. про визнання дій протиправними, зобов’язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -

В С Т А Н О В И Л А:

22.09.2010р. позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати дії неправомірними; зобов’язати пенсійний орган нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та стягнути з відповідача суму невиплаченої заборгованості за період з 01.01.2007р. по 01.04.2010р. в сумі 5568,60грн..

Постановою суду від 12.11.2010р. заявлений позов задоволено частково. Поновлено строк звернення до суду. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської обл. щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»; зобов»язано пенсійний орган провести позивачу нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. та проводити і здійснювати нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни згідно вимог ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову по справі про відмову в позові.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що встановлений ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може використовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій; приписами Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено проведення фінансування з Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України.

Крім того, зазначає, що судом першої інстанції не враховано вимог ст.99, 100 КАС України.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з’явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітей війни, а тому вона має право на встановлене ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії, враховуючи рішення Конституційного суду України від 09.07.2007р. та від 22.05.2008р., оскільки дія статті не зупинялась, а тому вимоги за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. та проводити і здійснювати нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії, є підставними.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи.

Безспірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) мала право на отримання підвищення виплачуваної їй пенсії за віком.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області.

Разом з тим, при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.

Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про те, що в частині позовних вимог позивача про визнання дій протиправними та зобов’язання пенсійний орган провести нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.01.2007р. по 21.03.2010р., включно - залишити без розгляду.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2010 рік, колегія суддів вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законом України "Про Державний бюджет на 2010 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2010 роки, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач у 2010 році, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни".

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу в передбаченому ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”розмірі за вказаний період, колегія суддів не вбачає.

У зв’язку з тим, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області, а також виходячи з вимог п.15 Положення про Пенсійний фонду України, затв. постановою КМ України № 1261 від 24.10.2007р., відповідний обов’язок слід покласти на відповідача у справі.

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни”доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов’язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України”).

Доводи апелянта про неправильне застосування судом вимог ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”колегія суддів до уваги не приймає, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами лише цього Закону, чинним законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, тому слід застосовувати цей розмір.

З огляду на положення ст.ст.21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону. Також не можуть бути задоволені позовні вимоги про стягнення спірних сум з відповідача, оскільки саме пенсійний орган зобов'язаний здійснювати обрахування та виплату спірних сум допомоги, вказані дії до компетенції адміністративного суду не належать.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, при цьому належить визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”за період з 22.03.2010р. до 01.04.2010р. включно (згідно позовних вимог), із урахуванням вимог ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, протиправними; зобов’язати відповідача провести нарахування і виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”за період з 22.03.2010р. до 01.04.2010р. включно, із урахуванням вимог ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”та проведених виплат за вказаний період.

          При цьому у порядку ст.94 КАС України також підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 01 грн. 70 коп. сплаченого судового збору.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст.94, 100, 160, 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської обл. задоволити частково.

Постанову Косівського районного суду Івано-Франківської обл. від 12.11.2010р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Позовну заяву про визнання дій протиправними та зобов»язання Управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської обл. нарахувати підвищення до пенсії в частині вимог за період з 01.01.2007 року по 21.03.2010р. включно – залишити без розгляду, в зв»язку з пропуском строку звернення до суду.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської обл. щодо нездійснення нарахування та виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22.03.2010р. до 01.04.2010р. включно, із урахуванням вимог ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», протиправними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської обл. провести нарахування і виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22.03.2010р. до 01.04.2010р. включно, із урахуванням вимог ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та проведених виплат за вказаний період.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 01 (один) грн. 70 коп. сплаченого судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя:                                                                       М.П.Кушнерик

Судді:                               В.М.Багрій

ОСОБА_2