ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2011 р. Справа № 3531/11/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Багрія В.М., Старунського Д.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської обл. від 17.11.2010р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської обл. про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А:
01.11.2010р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив поновити пропущений строк для звернення до суду; визнати неправомірними дії відповідача; зобов’язати пенсійний орган нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу дітям війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 09.07.2007р., з урахуванням проведених у цей час виплат.
Постановою суду від 17.11.2010р. заявлений позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 володимира Івановича підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.05.2010р., з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»; зобов»язати пенсійний орган нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.05.2010р. з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який, покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову по справі про відмову в позові.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що встановлений ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може використовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій; приписами Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено проведення фінансування з Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з’явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітей війни, а тому він має право на встановлене ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії, оскільки дія статті не зупинялась, а тому вимоги з 01.05.2010р., є підставними.
Підстав для поновлення строку звернення до суду з 2007р. суд першої інстанції не вбачав.
Безспірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) мав право на отримання підвищення виплачуваної йому пенсії за віком.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської обл.
Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про те, що в частині позовних вимог позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо ненарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007р. по 30.04.2010р. включно та зобов»язання провести нарахування та виплату такої пенсії за вказаний період - залишити без розгляду.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2010 рік, колегія суддів вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законом України "Про Державний бюджет на 2010 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2010 роки, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач у 2010 році, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни".
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу в передбаченому ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” розмірі за вказаний період, колегія суддів не вбачає.
У зв’язку з тим, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської обл., а також виходячи з вимог п.15 Положення про Пенсійний фонду України, затв. постановою КМ України № 1261 від 24.10.2007р., відповідний обов’язок слід покласти на відповідача у справі.
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни” доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов’язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України”).
Доводи апелянта про неправильне застосування судом вимог ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” колегія суддів до уваги не приймає, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами лише цього Закону, чинним законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, тому слід застосовувати цей розмір.
З огляду на положення ст.ст.21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, при цьому належить визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської обл. щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.05.2010р. до 31.10.2010р. включно, що вбачається з позовних вимог та розрахунку позивача, із урахуванням вимог ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, протиправними; зобов’язати відповідача провести нарахування і виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.05.2010р. до 31.10.2010р. включно, із урахуванням вимог ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та проведених виплат за вказаний період.
При цьому у порядку ст.94 КАС України також підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 01 грн. 70 коп. сплаченого судового збору.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.ст.94, 100, 160, 195, 196, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської обл. задоволити частково.
Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської обл. від 17.11.2010р. скасувати та прийняти нову, якою позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Відмовити в поновленні строку.
Адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо ненарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 2007р. по 30.04.2010р. включно та зобов»язання провести нарахування та виплату такої пенсії за вказаний період - залишити без розгляду.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської обл. щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.05.2010р. до 31.10.2010р. включно, із урахуванням вимог ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, протиправними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської обл. провести нарахування і виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.05.2010р. до 31.10.2010р. включно, із урахуванням вимог ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та проведених виплат за вказаний період.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 01 (одна) грн. 70 коп. сплаченого судового збору.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя: М.П.Кушнерик
Судді: В.М.Багрій
ОСОБА_2