ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2011 р. Справа № 3545/11/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Багрія В.М., Старунського Д.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області на постанову Локачинського районного суду Волинської обл. від 08 грудня 2010р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області про визнання дій неправомірними та нарахування підвищення до пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А:
26.11.2010р. позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила поновити строк звернення до суду; визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області щодо обмеження виплати державної соціальної допомоги як дитині війни та зобов’язати пенсійний орган нарахувати та виплатити підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. і за – 11 місяців 2010р. з врахуванням виплачених сум.
Ухвалою суду від 29.11.2010р. поновлено строк звернення до суду з позовом.
Постановою суду від 08.12.2010р. заявлений позов задоволено. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в частині невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправними; Управлінню Пенсійного фонду в Локачинському районі нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., з 01.01.2010р. по 30.11.2010р. з врахуванням виплачених сум. Стягнути в користь ОСОБА_1 з управління державного казначейства у Локачинському районі ГУДКУ у Волинській області 3 грн. 40 коп. судового збору.
Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову по справі про відмову в позові.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що встановлений ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може використовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій; приписами Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено проведення фінансування з Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України.
Крім того, ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлений шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, що не враховано судом.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітей війни, а тому вона має право на встановлене ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії, за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., з 01.01.2010р. по 30.11.2010р., враховуючи рішення Конституційного суду України від 09.07.2007р. та від 22.05.2008р. та те, що дія статті не зупинялась.
Поновлено строк звернення до суду, оскільки причиною пропуску такого є необізнаність позивача з діючим законодавством, яке постійно змінюється.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується частково з наступних підстав.
Безспірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) мала право на отримання підвищення виплачуваної їй пенсії за віком
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської обл.
Разом з тим, при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.
Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання суду першої інстанції, як на причину поважності пропуску строку звернення до суду – необізнаність позивача з діючим законодавством, яке постійно змінюється.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача про визнання незаконними дій та зобов»язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., з 01.01.2010р. по 25.05.2010р., включно - залишити без розгляду.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2010 рік, колегія суддів вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законом України "Про Державний бюджет на 2010 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2010 роки, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач у 2010 році, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни".
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу в передбаченому ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” розмірі за вказаний період, колегія суддів не вбачає.
У зв’язку з тим, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської обл., а також виходячи з вимог п.15 Положення про Пенсійний фонду України, затв. постановою КМ України № 1261 від 24.10.2007р., відповідний обов’язок слід покласти на відповідача у справі.
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни” доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов’язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України”).
Доводи апелянта про неправильне застосування судом вимог ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” колегія суддів до уваги не приймає, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами лише цього Закону, чинним законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, тому слід застосовувати цей розмір.
З огляду на положення ст.ст.21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, при цьому належить визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської обл. щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”за період з 26.05.2010р. до 30.11.2010р. включно (згідно позовних вимог), із урахуванням вимог ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, протиправними; зобов’язати відповідача провести нарахування і виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”за період з 26.05.2010р. до 30.12.2010р. включно, із урахуванням вимог ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та проведених виплат за вказаний період.
При цьому у порядку ст.94 КАС України також підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 01 грн. 70 коп. сплаченого судового збору.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.ст.94, 100, 160, 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської обл. задоволити частково.
Постанову Локачинського районного суду Волинської обл. від 08.12.2010р. скасувати та прийняти нову, якою позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Відмовити в поновленні строку звернення до суду.
Адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання незаконними дій та зобов»язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., з 01.01.2010р. по 25.05.2010р. включно - залишити без розгляду.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської обл. щодо нездійснення ОСОБА_1 нарахування та виплати підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 26.05.2010р. до 30.11.2010р. включно, із урахуванням вимог ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, протиправними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської обл. провести ОСОБА_1 нарахування і виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 26.05.2010р. до 30.11.2010р. включно, із урахуванням вимог ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та проведених виплат за вказаний період.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 01 (одна) грн. 70 коп. сплаченого судового збору.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя: М.П.Кушнерик
Судді: В.М.Багрій
ОСОБА_2