УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 р. Справа № 39937/11/9104

           Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді                              Кушнерика М.П.

суддів                                                  Багрія В.М., Старунського Д.М.

з участю секретаря судового засідання Прухницької Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Фермерського господарства "ОСОБА_1В." на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 11.03.2011р. по справі за позовом Фермерського господарства "ОСОБА_1В." до Сокальської райдержадміністрації про зобов»язання вчинення дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

14.02.2011р. Фермерське господарство "ОСОБА_1В." (далі – ФГ) звернулось до суду з позовом в якому просить зобов'язати Сокальську районну державну адміністрацію до вчинення дій мотивує тим, що 01.03.2010р. ФГ направило звернення на адресу голови адміністрації з проханням повідомити законність вимог щодо обов»язкового оформлення договору оренди на ставок в с.Поториця та сплати за спецводокористування. 01.04.2010р. ФГ отримало листа за вих.№69, в якому голова адміністрації підтвердив, що фермерське господарство «має право загального водокористування». Листом за вих.№194 від 25.06.2010р. голова адміністрації підтвердив факт, що на адресу адміністрації інформації про позбавлення ФГ права загального водокористування не надходило. Листом за вих.№314 від 02.09.2010р. головою адміністрації було повідомлено, що скаргу ФГ щодо порушення прав фермерського господарства на загальне водокористування розглянуто 01.09.2010р. на нараді в присутності голови адміністрації за участю представників управління Держкомзему у Сокольському районі, управління водного господарства, юридичного відділу в присутності представника ФГ - ОСОБА_1 При розгляді скарги, враховані пояснення представників та інформація, надана головним спеціалістом відділу регуляторної політики в землекористуванні і експлуатації надр ДУ ОНПС. По питаннях вирішено, що згідно ст.10 Водного Кодексу України та на підставі наданих документів уточнити, що правила загального користування на водному об»єкті ФГ повинні встановлюватися Сокальською районною радою, дозвіл на спеціальне водокористування ФГ повинен бути розроблений з моменту набуття права постійного користування даною земельною ділянкою, дозвіл на спеціальне водокористування повинен бути розроблений з моменту набуття права постійного користування земельною ділянкою. Скаржник по прийнятих рішеннях на нараді претензій не висловлював. На думку позивача, рішення вказані в листі за вих.№314 від 02.09.2010р. не відповідають нормам Водного Кодексу України та попереднім листам Сокальської РДА, а саме: в листі за вих.№314 від 02.09.2010р. зазначено, що правила загального користування на водному об»єкті ФГ повинні встановлюватись Сокальською районною радою, що не відповідає нормам Водного кодексу України. В цьому ж листі зазначено, що дозвіл ФГ на спеціальне водокористування повинен бути розроблений з моменту набуття права постійного користування земельною ділянкою, але не вказано на, підставі яких норм чинного законодавства і які саме повноваження державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області, якщо розглядалась скарга ФГ щодо порушення прав ФГ на загальне водокористування, то необхідно було вказати на підставі яких нормативних документів Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області має право на встановлення правил загального водокористування або заборону загального водокористування та встановлення спецводокористування. Вказує, що ФГ дозвіл на спеціальне водокористування повинен бути розроблений з моменту набуття права постійного користування даною земельною ділянкою, позбавляючи тим самим ФГ права на загальне водокористування. А Листом №69 від 01.04.2010р. голова адміністрації повідомляв, що ФГ «має право загального водокористування». Листом №194 від 25.06.2010р. головою адміністрації було підтверджено, що на адресу адміністрації інформації про позбавлення ФГ права загального водокористування не надходило. В листі за вих.№314 від 02.09.2010р. вказано, що дозвіл на спец водокористування повинен бути розроблений з моменту набуття права постійного користування земельною ділянкою, що суперечить Водному Кодексу України. 26.10.2010р. за вих.№322 голові адміністрації було направлено скаргу з проханням: надати відповіді на ряд питань. 14.01.2011р. ФГ отримало лист від 31.12.2010р. На думку позивача, адміністрація умисно затримала надання відповіді на звернення ФГ за вих.№322 від 26.10.2010р., порушила терміни надання відповіді на звернення, надала неповну інформацію в листі за вих.№714 від 31.12.2010р., не прийняла відповідних заходів по захисту прав ФГ на загальне водокористування на ставкові с.Поториця гарантованих Водним Кодексом України.

З наведених підстав, ФГ просило встановити наявність чи відсутність повноваження адміністрації у галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля (чи до повноважень адміністрації входить вирішення питання забезпечення охорони прав ФГ на загальне водокористування на ставку в с.Поториця, який знаходиться в користуванні у ФГ), визнати протиправною порушення адміністрацією вимог Конституції України, ст.7, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян» та зобов»язати адміністрацію дотримуватись вимог Конституції України, Законів України.

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 11.03.2011р. в задоволенні позову відмовлено.

Фермерське господарство "ОСОБА_1В." оскаржило дану постанову з підстав неповного та неправильного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення даної справи, просить скасувати постанову суду. Встановити наявність чи відсутність повноваження Сокольської районної державної адміністрації Львівської області галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля, а саме: чи на підставі ч.1,2 ст.2, ст.3, ч.1,7 ст.13, ст.28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до повноважень Сокальської районної державної адміністрації Львівської області входить вирішення питання забезпечення охорони прав фермерського господарства «ОСОБА_1В.» на загальне водокористування на ставкові в с.Поториця Сокальського району, який знаходиться в користуванні у фермерського господарства «ОСОБА_1В.»; визнати протиправною порушення Сокольською районною державною адміністрацією Львівської області вимог ст.40 Конституції України, ч.1, 2 ст.2, ст.3, ч.1, 7 ст.13, ст.28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст.7, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», п. «г» ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» при наданні відповіді на звернення фермерського господарства «ОСОБА_1В.» за вих.№322 від 26.10.2010 року. Зобов'язати Сокальську районну державну адміністрацію Львівської області на підставі вимог ст.40 Конституції України, ч.1, 2 ст.2, ст.3, ч.1,7 ст.13, ст.т28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст.7, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян» , п. «г» ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією». Виконати всіх заходів для захисту прав фермерського господарства на загальне водокористування на ставкові в с.Поториця Сокальського району, який знаходиться в користуванні у фермерського господарства «ОСОБА_1В.» та надати обґрунтовану відповідь на звернення ФГ за вих.№322 від 26.10.2010р.

В обґрунтування вимог посилається на те, що 01.03.2011 року в попередньому судовому засіданні представник відповідача не надав письмового заперечення і в судовому засіданні і в ухвалі від 01.03.2011 року суддя Сокальського районного суду Фарина Л.Ю. в порушення вимог підпункту 3,4 пункту 4 ст.111 КАС України не визначила факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються сторонами, а які належить доказувати не з'ясувала, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення, та не встановила строки для їх надання.

Постанова від 11.03.2011 року не відповідає нормам п.2, 4 ст.71 КАС України, т.я. представник Сокальської районної державної адміністрації зобов'язаний був довести законність прийнятого рішення по результатах розгляду його звернення і надати та вказати необхідні докази, але цього не було зроблено.

В порушення п.4 ст.71 КАС України не витребувано в представника відповідача ні одного доказу щодо обґрунтування свого покликання і в судовому засіданні не було надано письмового заперечення проти позову.

Тобто, на підставі ст.3, 16 ЗУ «Про звернення громадян» суддя Фарина Л.Ю. у постанові вказує тільки на назву звернення «Скарга», але не на зміст .

В судовому засіданні представник відповідача не вказував на не відповідність назви звернення фермерського господарства за вих.№322 від 26.10.2010 року, а вказував що надав обґрунтовану відповідь на дане звернення.

Суддя Фарина Л.Ю. в порушення вимог ч.3 ст.159 КАС України не поставила на обговорення в судовому засіданні не відповідність назви звернення фермерського господарства за вих.№322 від 26.10.2010 року «Скарга», але за змістом звернення фермерського господарства від 26.10.2010 року за вих.№322 відповідає вимогам «Заяви» і фермерське господарство вказало вимоги у зверненні.

Повноваження органу щодо розгляду звернення встановлюються не назвою звернення, а «питаннями, порушеними в одержаному органом державної влади зверненні» тобто змістом звернення і суддя Фарина Л.Ю. зобовязана вказати докази, що заявлені фермерським господарством вимоги в зверненні за вих.№322 від 26.10.2010 року не належать до повноважень Сокальської РДА, а належить до повноважень Львівської обласної державній адміністрації. В свою чергу повідомляє, що Сокальська РДА не мала підстав направляти скаргу фермерського господарства за вих.№322 від 26.10.2010 року вищестоящому органу — Львівській обласній державній адміністрації, так як питання порушені в скарзі не належать до повноважень Львівської обласної державної адміністрації, а належать до повноважень Сокальської РДА.

Зробивши акцент на назву «Скарга» звернення фермерського господарства за вих.№322 від 26.10.2010 року і не оцінивши зміст даного звернення суддя Фарина Л.Ю., не поставивши дані обставини на обговорення в судовому засіданні, грубо порушила ст.10,11 КАС України і підтвердила його аргументи висвітлені в заяві про відвід тому, що вже знав до розгляду позову по суті, що суддя Фарина Л.Ю. постановить неправосудне рішення які б докази я не надавав.

Апелянт вважає, що вказавши в постанові, що позивач в позовних вимогах не оспорює бездіяльність Сокальсьокї РДА щодо не направлення за належністю його скарги, суд зобов'язаний був уточнити його вимоги і прийняти по даному питанню рішення.

Ні в судовому засіданні не було надано і в постанові не вказано докази (дата, вихідний номер листа, сторінка, абзац, текст) на підставі яких було постановлено таке покликання, що адміністрація з приводу цього неодноразово надавала позивачу вичерпну інформацію щодо своїх повноважень у даній галузі, яку саме інформацію і фактично фермерське господарство не отримувало листів від Сокальської РДА з такою інформацією і по даний час фермерському господарству не відомі повноваження Сокальської РДА у галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля тому, що повноваження передбачені Законом Сокальська РДА не виконує, а суд не підтвердив повноважень Сокальскої РДА даючи можливість порушувати Закон.

Якщо дійсно Сокальська РДА повідомляла фермерське господарство про свої повноваження в листах, то вважає, що суд безпідставно відмовив на встановлення даних повноважень в судовому порядку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, з підстав правомірності винесеного рішення суду першої інстанції, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.10.2010р. за вих.№322 ФГ направило до відповідача скаргу на його ж дії щодо ненадання обґрунтованої відповіді на поставлені запитання у попередніх зверненнях.

На вказану скаргу ФГ отримало відповідь голови адміністрації за вих.№714 від 31.12.2010р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ФГ в порушення Закону України «Про звернення громадян» скерував скаргу не за належністю - Сокальській РДА, хоч її слід було направити вищестоящому органу - Львівській обласній державній адміністрації, т.я. Сокальська РДА не уповноважена розглядати скаргу ФГ, а зобов»язана була направити її за належністю, оскаржені позивачем дії відповідача в частині затримання та порушення термінів надання відповіді на скаргу, надання неповної інформації (необґрунтованої відповіді), не прийняття відповідних заходів по захисту прав ФГ не можна вважати протиправними.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про звернення громадян" скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

ст.16 цього ж Закону передбачено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Не підлягає до задоволення позовна вимога позивача про встановлення в судовому порядку наявності чи відсутності повноважень відповідача у галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля, оскільки відповідачем з приводу цього неодноразово надавалась позивачу вичерпна інформація щодо повноважень у даній галузі.

Щодо позовних вимог позивача про зобов»язання відповідача дотримання Конституції України та Законів України, то цей обов'язок прямо передбачений ст.68 Конституції України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що узгоджується з положеннями ст.3 КАС України, і воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "ОСОБА_1В." – залишити без задоволення, а постанову Сокальського районного суду Львівської області від 11.03.2011р. по справі № 2а-207/11 – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя:                                                             М.П.Кушнерик

Судді:                                                                                 В.М.Багрій

                                                                                 ОСОБА_2          

Повний текст виготовлено 19.03.2012р.