ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2012 р. Справа № 16167/11/9104

          Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді                              Кушнерик М.П.

суддів                                                  Багрія В.М., Старунського Д.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 31.05.2010р. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

19.12.2008р. позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнути допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007р. по грудень 2007р. та з 22.05.2008р. по 31.05.2008р. в сумі 1477,27 грн.

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 31.05.2010р. заявлений позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача. Зобов’язано здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити позивачу за період з 01.10.2007р. по 31.12.2007р. допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в розмірі прожиткового мінімуму встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» для дітей віком до 6 років з врахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідно до ст.95 Конституції України виключно Законом України про Державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове призначення цих видатків; нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлений розмір допомог, компенсацій та гарантій всім категоріям громадян, які мають право на їх одержання, при цьому КМ України затверджений механізм надання, порядок та джерела виплати по кожній категорії громадян у межах коштів, передбачених вищевказаним Законом.

Оскільки відповідні видатки, які необхідні для виплати допомоги позивачу, не передбачені встановленим за спірні періоди державним бюджетом, тому відповідач не вправі їх змінювати.

ОСОБА_1 того, судом не враховано вимоги ст.99, 100 КАС України

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з’явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, позивач є матір’ю малолітнього ОСОБА_2, 31.08.2007р.н.; належить до застрахованих осіб та знаходиться на обліку у відповідача; перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до довідки управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації позивачу за спірний період допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася в розмірі, передбаченому Законами України про Державний бюджет України на відповідні роки.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не була виплачена на користь позивача з 01.10.2007р. по 31.12.2007р. у повному обсязі допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, через що із суб’єкта владних повноважень слід стягнути недоплачену суму цієї допомоги за вказаний період із врахуванням розміру, визначеного ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

В частині вимог за 2008р., суд керувався тим, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. положення про нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неконституційними визнані не були, через що в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008р.) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008р.) і повинен відповідати розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Звідси, позивач має право відповідно до Закону України Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» на пільги відповідно до цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було передбачено розмір щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, визначений ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», передбачений також Порядком призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, затв. постановою КМ України № 13 від 11.01.2007р. (в редакції, яка діяла до 01.01.2008р.). Вказаною постановою призупинено дію абзацу першого п.22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затв. постановою КМ України № 1751 від 27.12.2001р., якою передбачався розмір вказаної допомоги на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

Враховуючи наведені положення, керуючись ч.4 ст.9 КАС України, колегія суддів вважає, що постанова КМ України № 13 від 11.01.2007р. «Про деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми» є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому в разі виникнення колізії між її нормами та нормами закону, застосуванню підлягають положення закону.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог позивача про визнання незаконними дій щодо не нарахування та невиплати їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» за період з жовтня 2007р. до 31.12.2007р. включно.

Разом з тим, позивачем пропущено річний строк звернення до суду, передбачений ст.99 КАС України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції), останньою під час розгляду справи не наведено поважних причин його пропуску, а посилання суду першої інстанції на триваючий характер порушення прав позивача, як на підставу не пропущення строку звернення до суду, не заслуговує на увагу.

Відповідно до ст.100 КАС України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, наполягання відповідача на застосуванні наслідків пропущення строку звернення до суду, передбачених ст.100 КАС України, відсутність поважних причин на які посилається суд, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги за період 19.10.2007р.-18.12.2007р. включно задоволенню не підлягають за пропуском строку звернення до суду.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог, які стосуються нарахування та виплат їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 19.12.2007р. до 31.12.2007р. включно.

В частині визначення розміру допомоги позивачу колегія суддів враховує, що згідно ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум на одну особу на місяць для дітей віком до 6 років складає з 01 жовтня – 470 грн.

Виходячи з наведеного, підлягає обчисленню розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 19.12.2007р. до 31.12.2007р. включно.          

Пунктом 25 частини Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стаття 43, яка встановлювала розмір допомоги за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, була виключена із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» були визнані неконституційними.

Таким чином, в період з 1 січня по 22 травня 2008 року розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулювався статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а з моменту втрати чинності положень пункту 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»зазначені правовідносини регулювалися також і статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, враховуючи, що зміни до статей 13,15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»були внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»з 1 січня 2008 року, а зміни у статтю 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», який діяв у часі раніше, з 22 травня 2008 року не вносились, пріоритетними в даному випадку є положення Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Рішенням Конституційного Суду України не визнано неконституційними положення пункту 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», які діяли по 31 грудня 2008 року.

Отже, відповідачем правомірно виплачена протягом 2008 року позивачу спірна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, який визначений із врахуванням вимог п.23 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про безпідставність позовних вимог, які стосуються нарахування та виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до постанови КМ України № 32 від 16.01.2007р. «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» здійснюють органи праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб, відповідний обов’язок правильно покладений судом на відповідача у справі.

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» соціальних виплат як на причину невиконання покладених на нього зобов’язань до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

З огляду на положення ст.ст.21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення щодо конкретних сум. Також не можуть задоволені й позовні вимоги про стягнення спірних сум з відповідача, оскільки саме орган праці та соціального захисту населення зобов'язаний здійснювати обрахування та виплату спірної допомоги, вказані дії до компетенції адміністративного суду не належать.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, а саме в частині визнання дій управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації щодо не нарахування та невиплати позивачу щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, визначеному ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», за період з 19.12.2007р. до 31.12.2007р. включно, із врахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», протиправними; зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в розмірі, визначеному ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», за період з 19.12.2007р. до 31.12.2007р. включно, із врахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», та проведених виплат за вказаний період.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог з вищевикладених мотивів. Підстав для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195-197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації задоволити частково.

Постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 31.05.2010р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» за період з 19.12.2007р. до 31.12.2007р. включно, - протиправними.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі, визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», за період з 19.12.2007р. до 31.12.2007р. включно, із врахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», та проведених виплат за вказаний період.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя:                                                                      М.П.Кушнерик

Судді:                                                                       В.М.Багрій

ОСОБА_3