ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2012 р. < Текст >Справа № 7166/11/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Багрія В.М., Старунського Д.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду в м.Мукачево Закарпатської області на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.11.2010р. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду в м.Мукачево Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобов"язання провести перерахунок і виплату державної та додаткової пенсії,-
В С Т А Н О В И Л А:
15.11.2010р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом (поштове відправлення від 12.11.2010р.), у якому просив визнати неправомірними дії відповідача; зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату державної пенсії в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.11.2006р. по день набрання законної сили рішення по даній справі.
Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.11.2010р. заявлений позов задоволено частково. Визнано дії відповідача неправомірними. Зобов’язано пенсійний орган провести нарахування та виплату позивачу державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, згідно ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 04 травня 2010р. по день набрання рішенням законної сили.
Не погодившись із постановою суду, її в апеляційному порядку оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що розпорядником бюджетних коштів є КМ України, який також надає роз’яснення порядку застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; при виплаті спірних коштів позивачу пенсійний орган керувався положення постанови КМ України №654 від 16.07.2008р. «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» №530 від 28.05.2008р. «ОСОБА_2 питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Положення ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовуються при призначенні пенсії за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; також фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється за рахунок державного бюджету, а не ПФ України.
Окрім цього, відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається КМ України; питання обчислення розміру пенсій по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у відповідності до закону, регулюються постановами уряду.
Законодавцем не вносилися зміни до Закону України про Державний бюджет, через що нарахування і виплата пенсії позивачу правомірно здійснювалися із врахуванням вимог, передбачених постановами КМ України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Як достовірно встановлено судом першої інстанції і з таким погоджується колегія суддів, позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, являється інвалідом ІІІ групи.
Позивач отримує пенсію відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по ІІІ групі інвалідності категорії 1.
Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.4 ст.54 цього Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст.50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст.53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Будучи інвалідом ІІІ групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесеним до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; позивач одержує пенсію по інвалідності на підставі ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі ст.50 цього Закону.
Розрахунок пенсії позивачу проведено відповідачем на підставі постанов КМ України № 530 від 28.05.2008р. та № 654 від 16.07.2008р.
Колегія суддів вважає, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою КМ України № 523 від 30.05.1997р. Ця Постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пунктом 2 постанови КМ України № 01 від 03.01.2002р. «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», а також постановами КМ України № 530 від 28.05.2008р. та № 654 від 16.07.2008р. всупереч положень ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» КМ України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір колегія суддів, враховуючи вимоги Законів України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», прийшла до обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
З урахуванням наведеного, позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На переконання колегії суддів, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму; оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитися, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Наведені висновки відповідають вимогам ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, визначення періоду здійснення перерахунку пенсій позивачу не відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України передбачено шестимісячний строк звернення до суду. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала - ст.100 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, відсутність поважних причин на які посилається позивач у своїй позовній заяві, колегія суддів приходить до висновку про відмову в поновленні строку звернення до суду та залишення без розгляду позову в частині вимог позивача за період з 01.11.2006р. по 11.05.2010р.
Керуючись ст.ст.100, 160, 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, ст.202 п.4, ч.2 ст.205, ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду в м.Мукачево Закарпатської області – задоволити частково.
Постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.11.2010р. скасувати та прийняти нову, якою позов задоволити частково.
Відмовити в поновленні строку звернення до суду.
Адміністративний позов в частині вимог про визнання неправомірними дії відповідача; зобов’язання відповідача провести нарахування та виплату державної пенсії в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.11.2006р. по 11.05.2010р. залишити без розгляду.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду в м.Мукачево Закарпатської області щодо відмови позивачу в перерахунку основної та додаткової пенсії, відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов»язати управління Пенсійного фонду в м.Мукачево Закарпатської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, згідно ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 12 травня 2010р. до настання обставин з якими Закон пов»язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.П.Кушнерик
Судді В.М.Багрій
ОСОБА_2