КОПІЯ

      Справа № 2-746/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2009 року Суворовський районний суд міста Одеси у складі

головуючого судді                     Пепеляшкова О.С.

при секретарі                           Лапчинській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зміну черговості одержання права на спадкування, визнання права власності в порядку спадкування за законом, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування, позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

    До суду з позовом звернулась ОСОБА_1 яка вказала, що після смерті ОСОБА_5, який був її двоюрідним племінником, залишилась спадщина, на яку вона просила визнати її право разом з відповідачами, змінивши черговість отримання спадщини через те, що вона піклувалась про померлого, підтримувала його матеріально та спадкодавець мав намір зробити заповіт на користь позивача.

    Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не визнаючи вимог заявленого до них позову в повному обсязі, звернулися до суду з зустрічною позовною заявою вказуючи про те, що вони є двоюрідними сестрами ОСОБА_5, найближчими родичами померлого за ступенем родинного зв’язку, своєчасно звернулись до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини у вигляді ? частини АДРЕСА_1, але нотаріальна контора повідомила про необхідність судового вирішення спору, що виник між родичами померлого.

    Також до суду з позовними вимогами в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет позову звернувся ОСОБА_4, вказавши що він також має право на отримання спадщини після смерті ОСОБА_5 разом з іншими спадкоємцями в рівних частках.

    В судовому засіданні позивач та її представник вимоги позову підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважали необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню так як позивач вважає себе найближчою родичкою померлого, вимоги ОСОБА_4 вважали обґрунтованими.

    ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечували проти задоволення позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 посилаючись на їх безпідставність, просили задовольнити зустрічні позовні вимоги повністю.

    ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 вважав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вважав вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 безпідставними, просив заявлені ним позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, так як він є троюрідним братом померлого.

    Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, допитавши свідків та вивчивши матеріали справи суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача ОСОБА_1 й третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 задоволенню не підлягають, а вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають бути задоволенні з наступних підстав.

    ІНФОРМАЦІЯ_1 року не залишивши заповіту помер ОСОБА_5 та після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді ? частини АДРЕСА_1, ? домоволодіння належало йому на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом, виданим Четвертою одеською державною нотаріальною конторою 11.02.1983 року після смерті ОСОБА_6, інша ? - на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7, виданим Четвертою одеською державною нотаріальною конторою 01.07.2002 року (а.с. 20, 70).

    Допитані в якості свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 суду пояснили, що спадкодавець ОСОБА_5 перед смертю в безпорадному стані не знаходився у зв’язку з чим відповідної допомоги не потребував, обслуговував себе сам, допомога з боку сторін носила допоміжний характер, не була систематичною й постійною та ОСОБА_5 загинув внаслідок пожежі, що також не оспорювалось сторонами.

    Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5 (російською мовою – «ОСОБА_5»), ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, його батьками є російською мовою «ОСОБА_7» та «ОСОБА_6» (дошлюбне прізвище – ОСОБА_6), які відповідно свідоцтва про укладення шлюбу одружились 22.07.1937 року (а.с. 10, 22). Як відображено в архівній довідці державного архіву Одеської обласної державної адміністрації від 14.12.2007 року за № М-1907 та повторному свідоцтві про народження міського ЗАГСу міста Одеси батьками російською мовою «ОСОБА_7» ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, та «ОСОБА_11» ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, є російською мовою «ОСОБА_12» та «ОСОБА_13» (а.с. 56, 57). Російською мовою «ОСОБА_11» відповідно до актових записів про народження № 475 від 16.05.1947 року та № 620 від 08.07.1949 року по Ленінському райЗАГСу міста Одеси є батьком відповідачів російською мовою «ОСОБА_2» та «ОСОБА_3» (а.с. 54, 55), відповідно відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 й спадкодавець ОСОБА_5 є двоюрідними сестрами та братом. Російською мовою «ОСОБА_11» помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року – свідоцтво про смерть серія ІІ-ЖД номер НОМЕР_1 (а.с. 81).

    ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження, відповідно до свідоцтва про народження № 6179 є донькою ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (а.с. 9); остання (дошлюбне прізвище згідно свідоцтва про укладення шлюбу, актовий запис № 118 від 12.11.1912 року по Одеському міському відділу ЗАГСу – ОСОБА_15 – а.с. 104), ІНФОРМАЦІЯ_7 року народження, є донькою ОСОБА_16 та ОСОБА_17 (а.с. 7). Згідно архівної довідки Державного архіву області Одеської обласної державної адміністрації від 28.12.2007 року за № 2015 російською мовою «ОСОБА_16» та «ОСОБА_17, он же ОСОБА_17 (так в документі)», є батьками ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_8 року народження (а.с. 123). А батьками позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9 року народження, згідно архівної довідки Державного архіву області Одеської обласної державної адміністрації від 28.12.2007 року за № 2014 є ОСОБА_19 (російською мовою «ОСОБА_19») та ОСОБА_18 (російською мовою «ОСОБА_18»), що уклали між собою шлюб 07.02.1910 року згідно довідки Державного архіву області Одеської обласної державної адміністрації від 25.01.2008 року за № 110 (а.с. 122, 124). Ступень споріднення за числом народження позивача ОСОБА_1 з спадкодавцем ОСОБА_5 є подальшою за ступеням споріднення ОСОБА_2 та ОСОБА_3

ОСОБА_6, мати спадкодавця померла ІНФОРМАЦІЯ_10 року, актовий запис № 2722 від 25.03.1981 року по Жовтневому відділу ЗАГСу міста Одеси (а.с. 18), а батько спадкодавця ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_11 року, актовий запис № 29 по Першому відділу реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції міста Одеси (а.с. 63).

    Батьками ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_12 року народження є згідно архівної довідки Державного архіву області Одеської обласної державної адміністрації від 07.12.2007 року за № 1749 російською мовою є «ОСОБА_21» та «ОСОБА_22» (а.с. 127), донькою якої (російською мовою «ОСОБА_20») від шлюбу з «ОСОБА_23» - російською мовою згідно архівної довідки Державного архіву області Одеської обласної державної адміністрації від 07.12.2007 року за № 1750 є ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_13 року народження – актовий запис про народження № 8130 від 24.10.1928 року по Одеському міському ЗАГСу (а.с. 98). Третя особа ОСОБА_4 посилається на те, що в свою чергу одружена 01.03.1946 року ОСОБА_24 з ОСОБА_25 згідно актового запису № 796 по відділу реєстрації актів громадянського стану Жовтневої райадміністрації виконкому Одеськомї міської ради (а.с. 105) є його матір’ю. Разом з тим третьою особою ОСОБА_4 не зазначено будь-яких доказів наявності споріднених стосунків між ОСОБА_20 та ОСОБА_14 як між братом та сестрою, а також не надано доказів того, що він є сином ОСОБА_25 та ОСОБА_24, співпадіння імен носить характер припущення та відповідно до положень статей 57, 60 ЦПК України не може бути прийнято судом в якості доказів та суд позбавлений можливості оцінити заявлену ступень родинного зв’язку позивача на підставі наданих доказів. Припускаючись навіть припущення щодо наявності родинного зв’язку ОСОБА_4 зі спадкодавцем ОСОБА_5, ця ступінь родинного зв’язку є подальшою від відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

    Як убачається з копії спадкової справи до майна померлого ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, заведеною Четвертою Одеською державною нотаріальною конторою, вказана справа відкрита за заявою відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 23.01.2008 року (76, 77) та до спадкового реєстру 23.01.2008 року внесено запис про реєстрацію спадкової справи (а.с. 97). Позивач ОСОБА_1 звернулась до Четвертої Одеської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини 13.02.2008 року (а.с. 130-131), а 04.04.2008 року – третя особа ОСОБА_4 (а.с. 133).

У відповідності до статей 1217, 1220, 1221, 1222 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи в цей же день, за останнім місцем проживання спадкодавця.

Спадкоємець за заповітом чи за законом, відповідно до положень статті 1268 ЦК України має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини – частина 1 статті 1269 ЦК України. Для прийняття спадщини відповідно до частини 1 статті 1270 ЦК України встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до положень статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані – частина 2 статті 1259. А відповідно до положень статті 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

    У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Згідно положень частини 2 цієї ж статті 1265 ЦК України ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

    Частинами 4 та 5 статті 1266 ЦК України визначено, що двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

Таким чином суд приходить до висновку про правомірність вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом за правом представлення після смерті ОСОБА_5 як таких, що мають відповідний найближчий ступень родинного зв’язку, своєчасно звернулись до нотаріально контори з заявою про прийняття спадщини тощо.

Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про надання допомоги спадкодавцю ОСОБА_5, оскільки як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_5 не перебував в безпорадному стані, обслуговував себе сам, тому підстав для зміни черговості отримання спадщини у суду не має. Судом не приймаються до уваги пояснення ОСОБА_4 про наявність ступеню родинного зв’язку зі спадкодавцем ОСОБА_5, оскільки всупереч положень статей 10, 60 ЦПК України ОСОБА_4 наявності родинного зв’язку не доведено; судом не приймаються до уваги інші пояснення сторін як такі, що не мають значення для вирішення справи по суті.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши оригінали документів, на підставі наявних та безпосередньо досліджених у справі доказів, створивши учасникам процесу необхідні умови для надання, витребування доказів, користуючись принципом змагальності сторін, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів на підставі статей 1217, 1220-1222, 1258, 1259, 1265-1270, дійшов до однозначного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зміну черговості одержання права на спадкування, визнання права власності в порядку спадкування за законом, а також вимоги ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування задоволенню не підлягають в повному обсязі, позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають бути задоволені повністю.

    Керуючись статями 10, 11, 60, 61, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

    У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зміну черговості одержання права на спадкування, визнання права власності в порядку спадкування за законом – відмовити в повному обсязі.

    Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі.

    Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

    Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

    У задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування – відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд міста Одеси шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги.

Суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя:                         Секретар: