ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
19 лютого 2007 р. | № 287/5-01/17-02/15-05 |
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Невдашенко Л.П.
суддів Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу | Акціонерного товариства закритого типу “Підприємство АБРИС”, м. Славутич |
на ухвалу | 22.12.2006 Київського міжобласного апеляційного господарського суду |
у справі господарського суду | № 287/5-01/17-02/15-05 Київської області |
за позовом | Національного банку України, м. Київ |
до | Акціонерного товариства закритого типу “Підприємство АБРИС”, м. Славутич |
про | стягнення 4 975 377,62 грн. |
ВСТАНОВИВ:
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Акціонерне товариство закритого типу “Підприємство АБРИС” звернулося з касаційною скаргою на ухвалу від 22.12.2006 Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Зазначеною ухвалою відмовлено Акціонерному товариству закритого типу “Підприємство АБРИС” у прийнятті апеляційної скарги, оскільки ухвала про відмову в задоволенні заяви про відвід суддів не підлягає оскарженню.
У касаційній скарзі заявник посилається на те, що при винесенні ухвали апеляційним судом порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішується головою господарського суду або заступником голови господарського суду, а про відвід заступника голови –головою господарського суду, який виносить з цього приводу ухвалу в триденний строк з дня надходження заяви.
Згідно ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Оскарженню підлягають тільки ті ухвали, про оскарження яких прямо зазначено в Господарському процесуальному кодексу України або в Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Стаття 20 Господарського процесуального кодексу України не містить прямої вказівки на те, що ухвала про відмову в задоволенні заяви про відвід суддів підлягає оскарженню.
Крім того, звертаємо увагу на те, що подання сторонами у справі апеляційних і касаційних скарг на ухвали господарського суду, які не можуть бути оскаржені ні в апеляційному, ані в касаційному порядку, як правило спрямовані на затягування судового процесу у зв'язку з пересиланням матеріалів справи до суду вищого рівня і є порушенням приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, стосовно обов’язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Зважаючи на те, що касаційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, скарга не дає підстав для перегляду ухвали Київського міжобласного апеляційного господарського суду в касаційному порядку і підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 86, 111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Відмовити Акціонерному товариству закритого типу “Підприємство АБРИС” у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.12.2006 у справі № 287/5-01/17-02/15-05.
Касаційну скаргу повернути скаржнику, а справу господарському суду Київської області.
Головуючий, суддя Л.Невдашенко
Судді М.Михайлюк
Н.Дунаєвська