ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.07.06 Справа № 1/49/06
Суддя О.І. Немченко
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Пластик-Україна», м.Київ
до відповідача приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя
про стягнення 862,31 грн.
Суддя Немченко О.І.
Представники сторін:
від позивача -не з'явився;
від відповідача -не з'явився;
СУТНІСТЬ СПОРУ:
16.05.2006 р. в господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява від товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Пластик-Україна»до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 862,31 грн. основного боргу.
18.05.2006 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 15.06.2006 р. Ухвалою суду від 15.06.2006 р., в зв'язку з неявкою сторін, розгляд справи відкладено на 11.07.2006 р. Судове засідання закінчено 11.07.2006 р. прийняттям рішення.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 862,31 грн. основного боргу, на підставі договору поставки № НОМЕР_1, і відповідно, видаткової накладної №НОМЕР_2, видаткової накладної № НОМЕР_3 та ст. 526 ЦК України.
26.05.2006 р. до господарського суду Запорізької області надійшло пояснення позивача (вих. № НОМЕР_4) щодо поставки відповідачу товару на суму 484,32 грн. за накладною № НОМЕР_3 Позивач вказує, що зазначена поставка здійснена на підставі договору поставки № НОМЕР_1, а оскільки умови розрахунків за договором поставки № НОМЕР_1 та договором поставки № НОМЕР_1 співпадають, він просить суд приєднати договір № НОМЕР_1 до матеріалів справи як доказ.
Крім того, 08.06.2006 р. та 06.07.2006 р. господарським судом отримані клопотання позивача з проханням розглянути спір без участі його представника.
Відповідач відзив та витребувані документи суду не надав, в судове засідання не з'явився. Про час і місце судового засідання попереджений належним чином.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, суд, -
ВСТАНОВИВ:
05.12.2003 р. позивач і відповідач уклали Договір поставки № НОМЕР_1 (надалі Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник -позивач зобов'язується поставити, а покупець -відповідач прийняти і сплатити вироби з пластмас в кількості, терміни і на умовах, передбачених Договором.
Згідно з п. 9.1. Договору він вступає в дію з дня його підписання обома сторонами до повного виконання взаємних зобов'язань і діє до 31.12.2004 р.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1844,32 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:
- № НОМЕР_2 (1360,00 грн.);
- № НОМЕР_3 (484,32 грн.).
Відповідач частково, в розмірі 500,00 грн. оплатив отриманий товар, що підтверджується реєстром платіжних доручень від 03.12.2004 р.
Крім того, відповідач, частково на суму 482,02 грн., повернув товар позивачу, що підтверджується накладною № НОМЕР_5.
Як зазначено вище, позовні вимоги ґрунтуються на договорі поставки № НОМЕР_1 і відповідно, видатковій накладній № НОМЕР_2 та видатковій накладній № НОМЕР_3
В видатковій накладній № НОМЕР_2 зазначено: підстава -договір №НОМЕР_1 від 01.12.2003 р., а підставою позовних вимог є договір поставки № НОМЕР_1
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що 19.01.2005 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 484,32 грн., що підтверджується видатковою накладною № НОМЕР_3
Оскільки термін дії Договору поставки № НОМЕР_1 сплив 31.12.2004 р., суд дійшов висновку, що поставка товару на суму 484,32 грн., згідно видаткової накладної № НОМЕР_3 є позадоговірною.
Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 862,31 грн. основного боргу необґрунтована та не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно зі ст. 631 ЦК України строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та обов'язки відповідно до договору…
Виходячи з викладеного, сторони у справі могли здійснювати свої права та обов'язки, згідно з умовами договору поставки № НОМЕР_1 на підставі якого заявлений позов, до 31.12.2004 р.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав відповідачу частину товару 19.01.2005 р., тобто після закінчення терміну дії договору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутній обов'язок сплачувати переданий йому товар за видатковою накладною № НОМЕР_3, саме на підставі договору поставки № НОМЕР_1
Вивчивши матеріали справи та документальні докази щодо поставки товару, згідно видаткової накладної № НОМЕР_2 на підставі договору № НОМЕР_1 від 01.12.2003р., суд дійшов висновку, що дана позовна вимога, ґрунтується на інших підставах, ніж зазначено в позові.
Зважаючи на те, що позовні вимоги ґрунтуються лише на договорі поставки № НОМЕР_1, суд вважає факт поставки товару за іншим договором та після закінчення терміну дії Договору, нормативно та документально необґрунтованим та не доведеним позивачем.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 862,31 грн. заборгованості на підставі договору поставки № НОМЕР_1, не обґрунтована та не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. В позові відмовити.
Суддя О.І. Немченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 17 липня 2006 року.