Справа № 1-51/2009 р.
В И Р ОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2009року Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі :
головуючого - судді Березової І.О.,
при секретарі Стецюк Г.М.,
з участю прокурора Гончарука В.В., Вознюка Р.П.,
адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шепетівки
кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, народженої 19 вересня 1948 року в м. Шепетівка Хмельницької області, українки, громадянки України, з освітою середньою, вдови, пенсінерки, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_1,
судима Шепетівським міськрайонним судом за ч. 1 ст.122 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 74 КК України звільнена від покарання,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, 11 жовтня 2008 року біля 17 години, знаходячись в приміщенні кухні свого будинку , який розташований в с. Пашуки Шепетівського району Хмельницької області по вул. О.Кошевого,18, на грунті особистих неприязних стосунків умисно, дерев’яним поліном нанесла співмешканцю ОСОБА_3 декілька ударів в голову, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, рани в тім’яній ділянці зліва, синців навколо обох очей, вдавленого перелому лобної та тім’яної кісток злів, епідуральної гематоми зліва, забою в тім’яній ділянці правої півкулі речовини головного мозку та мозочка, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення, які призвели до його смерті 18.11.2008 року.
Підсудна ОСОБА_2 вину свою визнала частково і пояснила, що 11 жовтня 2008 року після 15 години в спальній кімнаті свого будинку обідала разом із своїм співмешканцем ОСОБА_3 та його матір’ю ОСОБА_4. Співмешканець ОСОБА_3 затіяв з нею сварку через те, що вона без його відома віддала мішок пшениці своєму зятеві ОСОБА_5 Почувши сварку, ОСОБА_4 пішла з будинку. ОСОБА_3 почав її бити кулаками по різним частинам тіла, притиснувши її до ліжка. Вона вирвалась від ОСОБА_3, побігла до виходу із будинку. Але ОСОБА_3 наздогнав її у кухні і схопив ззаду за тулуб. Вона встигла підхопити з підлоги дерев’яне поліно, яке лежало біля плити , повернулася до ОСОБА_3 обличчям і, тримаючи поліно в правій руці, з силою вдарила його в ліву частину голови, і зразу вибігла з будинку та пішла до магазину. Пробула в магазині довгий час. Повернувшись, залізла на горище, через деякий час спустилася звідти, побачила, що ОСОБА_3 лежить на дивані, голова була вся в крові. Пішла до його сина ОСОБА_3 ОСОБА_6, щоб попросити трохи горілки для того, щоб витерти обличчя ОСОБА_3 ОСОБА_7, при чому пояснивши ОСОБА_7 та його жінці, що батько порізався. Повернувшись до свого будинку, витерла кров на обличчі ОСОБА_3, побачила, що на голові була невелика рана. Побачивши, що співмешканцю погано, знов побігла до його сина ОСОБА_8 і повідомила останньому, що батькові погано. Викликали фельдшера, а потім швидку допомогу і ОСОБА_3 було госпіталізовано у Шепетівську лікарню, де він через місяць помер. Стверджує, що нанесла потерпілому тільки один удар поліном по голові, бо захищалась від нього, вбивати його не хотіла, не думала , що так станеться. Не заперечує того, що перед сваркою з співмешканцем може трохи випила горілки. Поліно, яким нанесла удар ОСОБА_3, спалила разом з іншими дровами. Пред’явлені до неї позови визнає. У скоєному розкаюється, просить не позбавляти її волі.
Проте, винність ОСОБА_2 у скоєнні вищенаведених дій при вказаних обставинах підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:
показами потерпілого ОСОБА_8, який в судовому засіданні пояснив, що 11.10.2008 року ввечері біля 21 години до них двічі приходила співмешканка його батька ОСОБА_2, яка перебувала у стані алкогольного сп’яніння. Спочатку попросила що-небудь, щоб обробити рану батькові. Через півгодини знов прийшла і повідомила, що у батька із носа і рота йде кров. Побачив батька у будинку підсудної, який лежав на дивані, на обличчі і подушці було багато крові. Викликав фельдшера, а потім завіз батька в лікарню, де батько весь час до своєї смерті знаходився у комі, а 18.11.2008 року помер. Зазначає, що між батьком та його співмешканкою були часто сварки, бійки. Звідки у батька рана на голові, ОСОБА_2 йому не повідомила. Просить стягнути з підсудної 6 717 грн.30 коп. матеріальної шкоди, при визначенні міри покарання для підсудної покладається на розсуд суду;
показами потерпілої ОСОБА_4, яка підтвердила в судовому засіданні, що 11.10.2008 року біля 17 години знаходилась у будинку співмешканки її сина ОСОБА_2, де разом з останньою та сином ОСОБА_7 обідали, пили горілку. Під час обіду між останніми на підставі ревнощів з боку ОСОБА_2 виникла сварка. Обоє часто сварилися, билися, випивали горілку, із-за ревнощів ОСОБА_2 часто затівала сварки з ОСОБА_7. Не бажаючи бути присутньою при сварці, вона пішла додому. Через деякий час прибігла ОСОБА_2 і попросила одеколону або горілки, бо ОСОБА_7 порізався. ОСОБА_9 дав трохи горілки. На наступний день вона дізналася, що син в лікарні, в якій через деякий час помер. Просить стягнути матеріальну шкоду, при визначенні міри покарання для підсудної покладається на розсуд суду;
показами свідка ОСОБА_4 ОСОБА_10, яка в судовому засідані підтвердила покази ОСОБА_4 ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ОСОБА_11вказавши, що запитувала у підсудної, що трапилося з ОСОБА_3, однак остання сказала, що він впав з горища;
показами в судовому засіданні свідка фельдшера ОСОБА_12, яка пояснила, що 11.10.2008 року її викликали до ОСОБА_3 ОСОБА_7 Оглянувши його, побачила на голові рану продовгуватої форми, рана була не свіжа, характерна для удару, інших тілесних ушкоджень не було. Оскільки стан хворого був важкий, викликала швидку допомогу. На її запитання до ОСОБА_2, що сталося з ОСОБА_3, остання відповідала, що не знає, оскільки її не було вдома;
показами свідка ОСОБА_13, яка в судовому засіданні розповіла про те, що з підсудною вони не спілкуються, хоча проживають по сусідству. Після тої події через деякий час сама ОСОБА_2 розповіла їй, що саме вона вдарила ОСОБА_3 поліном по голові, але людям казала, що ОСОБА_3 впав з горища;
показами свідка ОСОБА_14, яка в судовому засіданні підтвердила свої покази, які давала на досудовому слідстві, пояснивши, що працює продавцем в магазині с. Пашуки Шепетівського району. 11.10.2008 року вдень ОСОБА_2 купила пляшку горілки, продукти, потім ще два рази приходила та просила горілку, була якась збуджена. На наступний день взнала, що співмешканець ОСОБА_2 – ОСОБА_3 ОСОБА_7 потрапив у лікарню;
показами свідка ОСОБА_3 ОСОБА_15, яка в судовому засіданні розповіла про те, що 11.10.2008 року біля 19 години пішла до магазину в с. Пашуки. Там знаходилася ОСОБА_2, з якою поверталися додому, однак остання нічого про бійку не розповідала;
показами свідка ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив, що 11.10.2008 року біля 9 години приїжджав до тещі ОСОБА_2, бачив ОСОБА_3, який був у стані сп’яніння. В той самий день в обідню пору знов приїжджав до тещі, яка дала йому мішок пшениці, він поїхав додому. На другий день від ОСОБА_2 взнав, що ОСОБА_3 в лікарні, що між ними була сварка, вони побилися із-за мішка пшениці, яку віддала йому теща. ОСОБА_3 її побив, вона втікала від нього і вдарила його поліном по голові.
Вина підсудної підтверджується:
даними огляду місця події від 19.11.2009 року, яким встановлено місце вчинення злочину, яким є одна із кімнат будинку підсудної ОСОБА_2, розташованого в с. Пашуки Шепетівського району Хмельницької області, вул..О.Кошевого,18 ( а.с. 10);
даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 20 січня 2009 року з фототаблицями, при якому підсудна ОСОБА_2 розповіла та показала, як нанесла удар поліном ОСОБА_3., вказавши на приміщення кухні, де біля опалювальної пліти взяла поліно довжиною біля 50 см діаметром 12 см.(а.с.90-98 );
товарними чеками на придбання ліків на суму 6 451,30 грн. (а.с. 106-110), витрати на поховання згідно накладної № 89 від 21.11.2008 року на суму 1 065 грн. ( а.с. 110).
Вищенаведені докази узгоджуються із висновком експерта № 2/389 від 13.01.2009 року, відповідно із яким тілесні ушкодження у ОСОБА_3 утворилися від травмуючої дії тупих твердих предметів, і могли виникнути внаслідок ударів дерев’яним поліном, про що свідчить їх локалізація, характер виявлених зовнішніх пошкоджень та їх кількість. При чому, враховуючи кількість тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_3, по відношенню до останнього було здійснено не менше 4 -5 травматичних дій (ударів) , що підтвердив в судовому засіданні експерт ОСОБА_16 Експерт ствердив, що ОСОБА_3 заподіяно було не менше п’яти ударів, і при цьому травма від падіння виключається, враховуючи характер та місце травмуючої поверхні на голові ОСОБА_3
Дані тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: рани в тім’яній ділянці зліва, синців навколо обох очей, вдавленого перелому лобної та тім’яної кісток зліва, епідуральної гематоми зліва, забію в тім’яній ділянці правої півкулі речовини головного мозку та мозочка відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, а в даному випадку, що призвели до смерті. Дані тілесні ушкодження є в прямому причинному зв’язку з настанням смерті.
Висновок даної експертизи, який був підтверджений поясненнями в судовому засіданні експерта ОСОБА_16, у суду не викликає сумніву, оскільки не суперечить зібраним по справі доказам і з цих підстав об’єктивно відображає характер ушкоджень, їх локалізацію та механізм утворення.
Сама ОСОБА_2 на досудовому слідстві і в судовому засіданні вказувала на те, що нанесла удар поліном в ліву частину голови ОСОБА_3 Як вбачається із показів підсудної, вона підтвердила той факт, що при бійці з ОСОБА_3 наносила йому удари в голову поліном. ЇЇ покази на досудовому слідстві і в судовому засіданні узгоджуються із даними відтворення обстановки і обставин події, а по механізму заподіяння тілесних ушкоджень відповідають показам самої підсудної. Крім того, як видно із матеріалів кримінальної справи, показів свідків, ніхто інший тілесних ушкоджень потерпілому не наносив .
А тому, доводи підсудної про те, що вона нанесла тільки один удар потерпілому і посилання на її тривалу відсутність у будинку після того, як вона вдарила поліном ОСОБА_3, і, що можливо хтось ще був у будинку, то ці заперечення останньої проти обвинувачення суд не приймає до уваги, оцінює критично і вважає, що її вина доведена в судовому засіданні, підтверджується сукупністю вищезазначених доказів, а ці її пояснення суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за скоєне.
На підставі вищезазначеного при з’ясуванні наявності в діях підсудної умислу на нанесення потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, що призвело до його смерті, його змісту та спрямованості, який вона заперечувала, суд вважає, що діяла вона умисно щодо заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, а ставлення її до смерті останнього виявилось в необережності, виходячи із сукупності всіх обставин справи, вчинених нею дій.
Вищенаведені докази свідчать про те, що била вона ОСОБА_3 умисно, при цьому останньому було нанесено не менше 5 ударів поліном по голові, що підтверджується висновком експерта (а.с. 53-56).
Що стосується заперечень підсудної ОСОБА_2 у нанесенні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень умисно, то суд їх до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються вищенаведеними дослідженими судом доказами та непослідовністю окремих пояснень підсудної. Так, на досудовому слідстві остання поясняла, що після спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_3 в спальній кімнаті будинку, вона вибігла на кухню, взяла поліно, повернулася до кімнати, і , щоб помститися за спричинене побиття, нанесла ОСОБА_3 удар в голову і вибігла із будинку (а. с. 82-85).
Таким чином, аналіз наведених доказів у всій сукупності з фактичними обставинами справи дають підстави суду дійти висновку, що підсудною було скоєно умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, яке спричинило смерть потерпілого, тому дії її слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК України.
Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_2, суд враховує обставини, які пом’якшують та обтяжують її відповідальність, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого нею злочину, особи винної.
Як обставини, що пом’якшують відповідальність підсудної ОСОБА_2, суд враховує, що вину вона визнала частково, щиро розкаялася у скоєнні злочину.
Оцінюючи особу винної, суд приймає до уваги, що по місцю проживання характеризується позитивно, має похилий вік, страждає на гіпертонічну хворобу1-11 ст.
Як обставини, що обтяжують її відповідальність, суд враховує, що злочин був скоєний підсудною в стані алкогольного сп’яніння.
Підсудна ОСОБА_2 раніш судима за ч. 1 ст. 122 КК України, але була звільнена від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.74 КК України. Суд враховує підвищену суспільну небезпечність вчинених нею дій, і приходить до висновку, що виправлення та перевиховання його можливе лише в ізоляції від суспільства, призначивши їй покарання у вигляді позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 на суму 6 717 грн. 30 коп. суд вважає необхідним задовольнити, враховуючи страждання потерпілих у зв’язку із втратою рідної людини.
Підлягає задоволенню і позов Шепетівського міжрайонного прокурора на 6 623 грн.02 коп., витрачених Шепетівською ЦРЛ на лікування потерпілого, оскільки згідно довідки останньої (а.с.124), саме така внаслідок умисних дій підсудної саме така сума була витрачена на його лікування.
Керуючись ст.ст. 323 та 324 КПК України,
суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 ( сім) років .
Міру запобіжного заходу підсудній ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.
Стягнути із засудженої ОСОБА_2 на користь :
ОСОБА_8 матеріальну шкоду 6 717 ( шість тисяч сімсот сімнадцять ) грн. 30 коп.;
Шепетівської центральної районної лікарні 6 623 ( шість тисяч шістсот двадцять три) грн.02 коп.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб з моменту його оголошення.
Суддя: