Справа № 11-182/09 Головуюча в І інстанції Борнос А.В.
ст.186 ч.2 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Хомицький А.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Луцьк 24 квітня 2009 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області у складі:
головуючого судді - Хомицького А.М.,
суддів - Польового М.І., Лозовського А.О.,
за участю прокурора - Старчука В.М.,
засудженого - ОСОБА_2,
захисників - ОСОБА_1,
ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Луцького міськрайонного суду від 20 лютого 2009 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працює, раніше судимий:
1) вироком Луцького міського суду від 2 березня 2001 року за ст.ст.140 ч.3, 44, 46-1 КК України (в редакції 1960 року) на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку строком на 2 роки;
2) вироком Луцького міського суду від 20 січня 2003 року за ст.ст.185 ч.3, 357 ч.3, 70, 71 КК України на 3 роки 5 місяців позбавлення волі, згідно постанови Долинського районного суду Івано-Франківської області від 26 грудня 2005 року звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково на 3 місяці 2 дні ,-
засуджений за ст.186 ч.2 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Запобіжний захід залишено попередній - тримання під вартою. Строк відбуття покарання визначено рахувати з 14 грудня 2008 року.
По справі вирішено долю речових доказів.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_3 за ст.ст.186 ч.2, 75 КК України до 4 років позбавлення волі із встановленням трьохрічного іспитового строку, апеляцій щодо якого не надійшло.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -
В С Т А Н О В И Л А :
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 27 листопада 2008 року близько 17 год. 00 хв., повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_3, перебуваючи в ліфті та на сходинковому майданчинку будинку АДРЕСА_1, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_4 і виразилось в утримуванні руками потерпілої у ліфті, шляхом ривка, відкрито викрали її шкіряну сумку, в якій знаходився мобільний телефон марки «Самсунг Д830» із сім-карткою оператора «Лайф», гаманець з грішми, рукавиці, блокнот, косметичка, ключі та банківські картки, чим спричинили їй матеріальної шкоди на загальну суму 2705 грн.
В поданій на вирок апеляції захисник ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_2, просить пом'якшити обране йому покарання, застосувавши ст.ст.69, 75 КК України. При цьому просить врахувати, що він щиро розкаявся у вчиненому, з'явився із зізнанням, відшкодував збитки, у зв'язку з чим потерпіла не настоює на покаранні пов'язаному з позбавленням волі, а також те, що по місцю проживання та роботи засуджений характеризується виключно з позитивної сторони.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, пояснення захисників ОСОБА_1, ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_2, які підтримували подану апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що апеляція захисника ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.
Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який він засуджений, підтверджуються зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами і ніким не оскаржуються.
Діям ОСОБА_2 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.
Призначаючи йому покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.50, 65 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких, особи засудженого, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та знову вчинив аналогічний злочин, обґрунтовано прийшов до переконання про неможливість виправлення і перевиховання його без ізоляції від суспільства.
Разом з тим, враховано судом і інші обставини, що впливають на ступінь відповідальності, у тому числі й ті, на які посилається у своїй апеляції захисник ОСОБА_1, а тому суд обрав засудженому мінімальне покарання, визначене санкцією статті, за якою його засуджено. Таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
За таких обставин, підстав для зміни вироку та пом'якшення покарання щодо ОСОБА_2, про що ставиться питання в апеляції захисника ОСОБА_1, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Луцького міськрайонного суду від 20 лютого 2009 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_1- без задоволення.
Головуючий \ підпис \ Хомицький А.М
Судді \ підпис \ \ підпис \ Польовий М.І., Лозовський А.О.
Оригіналу відповідає:
Голова судової палати
в кримінальних справах
апеляційного суду Волинської області А.М.Хомицький